Резюме. Хронічні обструктивні захворювання бронхолегеневої системи є одними з найбільш поширених у світі. Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) значно обмежують пацієнтів, знижують їхню працездатність і потребують чималих фінансових витрат. Сьогодні ми маємо можливість допомогти таким пацієнтам, призначивши доступні та дієві ліки. Однак частина пацієнтів не може досягти контролю над хворобою. Частою причиною цього є погана прихильність до лікування.
Мета дослідження: визначення прихильності до лікування та її вплив на перебіг хвороби
Матеріали та методи. У дослідження було включено 52 пацієнти з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень. Важкість захворювання визначали за допомогою шкали оцінки важкості задишки (MRC), спірометричними показниками. Прихильність до лікування оцінювали за допомогою опитувальника, що включає 7 запитань.
Результати. Оцінку результатів тестувань проводили на першому візиті, через 3 та 6 місяців після початку лікування. Через 6 місяців середні показники опитувальника MRC покращилися в обох групах, однак у групі пацієнтів БА кількість пацієнтів, які оцінювали свою задишку як важку, була значно меншою (7 пацієнтів у групі ХОЗЛ та 2 пацієнти в групі БА). Прихильність до лікування незначно відрізнялася в обох групах (4,5±0,1 бала проти 4,2±0,3 бала, р<0,05). Основними факторами, що впливають на прихильність, є вартість препарату, тривалість використання та
можливі побічні дії.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, прихильність до лікування.
УДК 61(092):615.014
У книзі представлено життєвий і науковий шлях професор Ольги Миколаївни Заліської, доктора фармацевтичних наук, з 2004 року, завідувача кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО – єдиної кафедри з фармакоекономіки у післядипломному навчанні у закладах вищої освіти в Україні.
Представлено основні етапи впровадження нової дисципліни з 1999 року «Фармакоекономіка» (Pharmacoeconomics) в Україні як напряму наукових досліджень і навчальної дисципліни у до- і післядипломну освіту провізорів (фармацевтів) України. Заліська О. М. – автор типових навчальних програм «Фармакоекономіка», 2001, 2007, які затверджені МОН і МОЗ України для студентів фармацевтичних факультетів, типових програм та уніфікованих планів післядипломної освіти й безперервного професійного розвитку провізорів (фармацевтів), 2003, 2012, 2014, 2016, 2018.
Професор Ольга Заліська є автор першого й єдиного в Україні підручника «Фармакоекономіка», 2007, затвердженого МОН і МОЗ України та 6 навчальних посібників «Фармакоекономіка» 2000, 2002, 2007, 2014, 2020 для до- і післядипломної підготовки провізорів (фармацевтів), затверджених МОН і МОЗ України, які впровадженіу навчальний процес, наукову роботу медичних закладів вищої освіти.
Професор Ольга Заліська є автор 890 друкованих праць, впровадила системну співпрацю з Міжнародними товариством фармакоекономічних досліджень ISPOR з 2001 року. Вона створила Український відділ ISPOR - це ISPORUkraineChapter, створила вперше вітчизняний сайт www.uspor.org.uaУкраїнського відділу ISPOR з 2008 року для поширенння знань і вмінь з фармакоекономічного аналізу та оцінки медичних технологій, де є навчальні модулі, вперше сформувала на міжнародному сайті ISPORwww.ispor.org з 2008 року офіційну сторінку для України .
Професор Ольга Заліська є науковий керівник Українського студентського відділу ІSPOR, 2011 року для формування кадрового потенціалу з фармакоекономіки та досліджень з економіки здоров’я (HEOR). Сформувала напрями досліджень наукової школи проф.О.Заліської, під її керівництвом захищені одна докторська дисертація та 10 дисертацій з фармакоекономічного аналізу та ОМТ, результати яких впроваджені у роботу МОЗ України, формулярних комісій, обласних об’єднань аптек.
Заліська Ольга постійно є членкиня робочих комісій, груп МОЗ України з 2004 при формуванні Національної політики ліків, Національного переліку основних лікарських засобів, реімбурсації ліків, договорів керованого доступу для інновацій, для впровадження екосистеми оцінки медичних технологій за 2010-2025 роки. Наведено етапи формування термінології науки «Фармакоекономіка» та оцінки медичних технологій у взаємозв’язку з доказовою фармацією, організацією і економікою фармації.
Книга призначена для фахівців системи охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів, клінічних фармацевтів, науковців, професіоналів, які проводять фармакоекономічні дослідження, оцінки медичних технологій ліків, медичних виробів, у співпраці з ISPOR, HTAi та FIP для раціонального використання ліків для збереження здоров’я нації.
Резюме. Дотепер не встановлені характеристики вуглеводного метаболізму на ранній стадії стеатотичної хвороби печінки, асоційованої з метаболічною дисфункцією стадії метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (МАСП), оскільки наявні джерела літератури розглядають її разом зі стеатогепатитом, що зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження.
Мета роботи – охарактеризувати параметри вуглеводного метаболізму та їх кореляційні зв’язки за умов МАСП та встановити їх діагностичну цінність.
Матеріал і методи. До дослідження залучені 450 пацієнтів із кардіоревматологічною патологією, які поділені на основні групи (n=324) із супутнім МАСП та контрольні групи (n=126) з інтактною печінкою, в яких оцінено вміст глюкози натще, її кореляційні зв’язки, частота гіперглікемії, діагностична цінність цієї ознаки. У групі 2 проведений стандартний пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ) та визначено чутливість печінки до інсуліну за індексом HOMA-IR та чутливість периферійних тканин до інсуліну за індексами Gutt та Cederholm. Результати опрацьовано статистично, за рівень істотності прийнято р<0,05.
Результати. У пацієнтів без цукрового діабету (ЦД) вміст глюкози натще за умов МАСП істотно перевищував аналогічний за умов інтактної печінки (5,67±0,26 проти 4,86±0,22 ммоль/л; р<0,05). Вміст глюкози натще за умов МАСП істотно корелював з іншими критеріями метаболічного синдрому, параметрами запалення, ендогенної інтоксикації та структурно-функціональними параметрами стану печінки та серця. Пацієнти з супутнім МАСП істотно відрізнялись від осіб з інтактною печінкою за вищими значеннями глюкози на 30 ́, 60 ́ та 120 ́ та площею під кривою глюкози, що супроводжувалось істотно нижчими значеннями індексів інсуліночутливості периферійних тканин Gutt та Cederholm. Гіперглікемія натще збільшувала ймовірність виникнення МАСП у 4,73 раза порівняно з інтактною печінкою (95% СI=1,83-12,22; Z-statistic 3,211; р=0,0013).
Висновки. Вуглеводний метаболізм змінюється вже на стадії стеатозу печінки, зі збільшенням інсулінорезистентності печінки та зменшенням інсулі-
ночутливості периферійних тканин; тому гіперглікемія є істотною ознакою диференціації інтактної печінки та стеатозу.
Ключові слова: метаболічно-асоційований стеатоз печінки, глюкоза натще, глюкозотолерантний тест, інсуліночутливість периферійних тканин, гіперглікемія.
УДК: [615:004:001.8]:616.12-008.331.1-085-058
Формування елементів інформаційного забезпечення фармацевтичних спеціалістів на основі застосування сучасних методів фармацевтичної інформатики (ФІ) для аналізу ретроспективних облікових даних електронного рецептурного обігу, генерованого соціально-економічною системою реімбурсації лікарських засобів (ЛЗ) для амбулаторних хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в Україні.
УДК 61:378:811.111:811.124
На сучасному етапі розвитку медичної освіти в Україні в умовах інтеграції у світовий освітній та інформа-ційний простір, спрямованості на міжнародні стандарти актуалізується проблема підвищення якості підго-товки фахівців медичної галузі. Якісна підготовка медичних працівників передбачає застосування інтегрованого підходу для формування цілісної системи знань, умінь, навичок і професійно значущих якостей, що вказує на актуальність інтеграції освітніх компонент «Латинська мова та медична термінологія» і «Англійська мова за професійним спрямуванням» у процесі навчання студентів-медиків.
Мета дослідження ‒ розкрити сутність міждисциплінарної інтеграції та обґрунтувати її необхідність у викладанні латинської та англійської мов у медичних вишах. Володіння міжнародною медичною термінологією та іноземною мовою на комунікаційному рівні є важливим чинником підвищення загальноосвітнього та фахового рівнів підготовки медиків і фармацевтів. Основними напрямами реалізації міждисциплінарної інтеграції є: чітке визначення її завдань і пошук оптимальних шляхів реалізації міжпредметної інтеграції латинської та англійської мов; розкриття інтегративного потенціалу латинської мови; використання новітніх технік навчання; удосконалення змісту навчання, створення арсеналу можливих форм і методів навчання; використання порів-няльних методик навчання, навичок розпізнавання спільнокореневих слів; виконання вправ на визначення латинсько-грецьких словотворчих елементів (префіксів, суфіксів), тлумачення етимології та семантики латинських медичних термінів, а також відпрацювання навичок правильного написання та вимови; спрямування роботи викладачів на забезпечення міжкафедральної взаємодії; якісне оновлення навчально-методичних матеріалів, у яких латинська й англійська мови стають засобами пізнання та здобуття інформації, а також інструментом закріплення умінь і навичок, розширення сфери застосування здобутих знань.
Ключові слова: латинська мова, англійська мова, медична термінологія, медична освіта, інтеграція освітніх компонент