УДК: 611.61.018:615.212.7

Гостре пошкодження нирок (ГПН) є причи-ною смерті близько 2 мільйонів людей за рік у всьому світі та може призводити до розвитку хро-нічної хвороби нирок [1-3]. Однією з причин гос-трого та хронічного пошкодження нирок є вико-ристання опіоїдів як за медичними показами, так і у осіб, що зловживають наркотичними препара-тами, оскільки більшість наркотиків або їх мета-болітів виводяться через нирки та призводять до уражень структури і функції нирок. Причинами ГПК при використанні опіоїдів можуть рабдоміо-ліз, гостра затримка сечі, зміни в роботі вегетати-вної нервової системи, ренін – ангіотензин – аль-достероновій системі (РААС) та вироблення ан-тидіуретичного гормону, а також зниження шви-дкості клубочкової фільтрації і як наслідок ішемія нирки [4-7] .Зменшення швидкості клубочкової фільтрації та виділення сечі може бути викликане тривалим зниженням артеріального тиску при стимуляції опіоїдних периферійних рецепторів [8]. Активація центрального опіоїдного пептид-ного рецептора призводить до звуження судин та ішемії нирок, що виникає при застосуванні мор-фіну та зменшується при застосуванні налоксону [9, 10]. Морфологічні зміни компонентів нефрона при вживанні опіоїдів вивчались як у експериме-нтальних, так і у клінічних дослідженнях. Дослі-джено зміни біохімічних показників функціона-льного стану нирок після відміни налбуфіну [11, 12]. Проте, морфологічна картина структур ни-рки після відміни налбуфіну не є вивчена.

Ми розпочали останній рік першої чверті 21-го століття, що назавжди увійде в історію людства катастрофічними викликами, пов’язаними з численними військовими конфліктами у світі та пандемією COVID-19. Медичні наслідки повномасштабної війни в Україні посилюють необхідність активної обізнаності світу з масштабами наявних проблем [1, 2]. Обговорення медико-соціальних аспектів цих викликів і шляхів їхнього вирішення стало пріоритетними темами часопису «Праці Наукового Товариства імені Шевченка. Медичні науки» (далі – Медичні науки) у період за 2021 – 2024 роки. Тож ми вирішили на сторінках часопису відверто поділитися результатами нашої роботи за цей відтинок часу і пояснити, чому важливо вже сьогодні думати, яким буде наше видання у 2026 році.
Редакційна команда часопису Медичні науки – це досвід, загартований традиціями, сповнений сучасними знаннями та інноваціями і помножений на щирий ентузіазм вчених і лікарів. Новітні революційні технологічні рішення та формат відкритого доступу дають змогу миттєво оприлюднювати контент часопису Медичні науки на наукових інформаційних онлайн платформах. Завдяки інструментам Scopus і CrossRef-індексування кожна публікація швидко потрапляє з однієї веб-сторінки на інші, що сприяє її блискавичному поширенню на світовій науковій мапі [3]. Наукометричні інструменти CiteScore metrics, SCImago Journal Rank (SJR) та Source Normalized Impact per Paper (SNIP) промовисто свідчать про глобальну авдиторію читачів Медичні науки, що удвічі зросла від 2019 року до тепер. Ба більше, прогресивні наукові та медичні спільноти світу згуртовані задля долучення українців до передових науково-технічних досягнень і радо співпрацюють з редакцією часопису Медичні науки. Географія наших авторів нині охоплює 27 країн світу. Дякуємо кожному з них, а передусім – авторам з України, що вони у надскладних умовах не тільки рятують життя людей, а й досліджують, лікують, випрацьовують і впроваджують на практиці набуті знання і досягнення, обираючи Медичні науки для оприлюднення своїх здобутків. Це свідчення того, що спільними зусиллями ми зможемо і далі розвивати наше видання.

We have entered the final year of the first quarter of the 21st century, which will be eternally marked by the catastrophic challenges linked to numerous global military conflicts and the COVID-19 pandemic. The medical effects of a full-scale war in Ukraine highlight the need for global awareness of the magnitude of the current issues [1, 2]. Discussing the medical and social aspects of these issues and their solutions became a priority topic in the Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences (Medical Sciences) from 2021 to 2024. I will share the outcomes of our work during this period and why it is crucial to consider today what our journal will look like in 2026.
The editorial team of the Medical Sciences journal combines experience shaped by time-tested traditions, contemporary knowledge, innovations, and the passion of scientists and doctors. The newest groundbreaking technological solutions and the open-access format enable the immediate publication of Medical Sciences’ content on online scientific information platforms. Using the Scopus and CrossRef indexing tools, each publication swiftly transitions from one web page to another, aiding in its fast dissemination across the global scientific map [3]. Scientometric tools like CiteScore metrics, SCImago Journal Rank (SJR), and Source Normalized Impact per Paper (SNIP) clearly show that the worldwide readership of Medical Sciences has doubled since 2019. Furthermore, forward-thinking scientific and medical communities worldwide are coming together to assist Ukrainians in making cutting-edge scientific and technological advancements. They are pleased to collaborate with the editorial team of the Medical Sciences. Our authors today span 25 countries worldwide. We express our gratitude to all our authors, especially those from Ukraine, who, under the most challenging circumstances, save lives, conduct research, provide treatment, develop and apply their knowledge and accomplishments in daily practice, and select Medical Sciences to share their achievements. This indicates that we can develop our journal through collaborative efforts.

УДК: 611.77-018.7-08:615.212.7.:613.83

Резюме. Морфометричні методи дослідження, зокрема і стереометричні, сприяють об’єктивізації результатів сучасних досліджень. Питання загоєння ран, ускладнень репаративних процесів є актуальними для сучасної медичної науки. Особливо важливу роль у відновленні шкірного покриву відіграє структурна організація судинних сплетень шкіри. При будь-якому пошкодженні шкіри найперше реагують судини шкіри, репаративний процес у шкірі також залежить від перебудови її ангіоархітектоніки.
Мета роботи: проведення стереометричного аналізу структурної організації судинних сплетень шкіри в динаміці процесу репарації за умов
тривалого застосування Налбуфіну в експерименті.
Методи. Матеріалом дослідження слугували зрізи шкіри з ін’єкованим судинним руслом у ділянці множинної колотої рани 39 білих щурів-самців
репродуктивного віку. Під час виконання роботи використані такі методи дослідження: ін’єкція судинного русла шкіри білого щура; просвітлення
зрізів шкіри білого щура та їх фотографування під мікроскопом МБИ-1; стереометрія судин гемомікроциркуляторного русла шкіри білого щура;
статистичне опрацювання результатів дослідження за допомогою пакета прикладних програм на комп’ютері; моделювання тривалого впливу опіоїду на організм білого щура.
Результати. Репаративні процеси в шкірі як контрольних, так і експериментальних тварин найперше пов’язані з перебудовою її ангіоархітек-
тоніки. Через 2 тижні введення Налбуфіну виявлено ранові канали, які перебувають у фазі запалення, де спостерігається різка гіперемія шкіри,
питома площа поверхні та питомий об’єм петель кровоносних судин усіх трьох сплетень шкіри збільшуються майже вдвічі. Після 4 тижнів введення Налбуфіну простежують дилятацію артеріолярного та венулярного русел шкіри, порівняно з контролем, артеріоли звивисті, їхня стінка має деформовані контури, що найвиразніше помітно в дермальній артеріальній сітці, внутрішньососочкові капілярні петлі шкіри широкі, деформовані, подекуди зруйновані, венули всіх сплетень шкіри в ділянці множинної постін’єкційної рани білого щура розширені, з випинами. В експериментальних тварин, яким протягом шести тижнів вводили Налбуфін, на препаратах шкіри з ін’єкованим судинним руслом значна кількість капілярів облітерована, поодинокі капіляри зруйновані, збережені фрагменти капілярів деформовані, внутрішньососочкові капілярні петлі розриваються на дрібні окремі фрагменти, дермальна артеріальна сітка розріджена, великопетляста, простежується саккуляризація та ангуляризація судин, кров з розширених артеріол відразу потрапляє через артеріоло-венулярні анастомози в дилятовані венули дермального венозного сплетення.
Висновки. Репаративні процеси в шкірі найперше пов’язані з перебудовою її ангіоархітектоніки. За умов шеститижневого введення Налбуфіну
в ділянці множинної постін’єкційної рани шкіри достовірно зменшується питома площа та об’єм капілярів, що підтверджує глибокі деструктивні зміни судинних сплетень шкіри та зумовлює неможливість утворення повноцінного регенерату.
Ключові слова: шкіра, рана, судини, стереометрія, опіоїд, експеримент.

УДК: 616.379-008.64:614.258(083.13)

Стандарти медичної допомоги при цукровому діабеті Американської діабетичної асоціації (ADA) за 2025 рік містять суттєві оновлення, що акцентують увагу на багатовекторному та пацієнт-орієнтованому підході. Безперервний моніторинг глюкози (CGM) рекомендовано незалежно від наявності інсулінотерапії, що значно розширює його застосування при цукровому діабеті 2-го типу. Першочергове значення мають агоністи GLP-1 та комбіновані агоністи GIP/GLP-1, які не лише контролюють глікемію і вагу, але й забезпечують серцево-судинний, нирковий та печінковий захист. Піоглітазон залишається ключовим препаратом у лікуванні ЦД2 та його ускладнень. Резметіром, як новий препарат, рекомендований для лікування метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби печінки (MASLD). У профілактиці особливу увагу приділено ранньому виявленню автоантитіл і застосуванню теплізумабу при ЦД1, а також комбінованому застосуванню піоглітазону і метформіну при ЦД2. Окремі рекомендації стосуються вагітних, літніх пацієнтів та осіб із високим ризиком гіпоглікемії. Щодо способу життя наголошується на збільшенні споживання рослинного білка і клітковини, дотриманні достатнього питного режиму та регулярній фізичній активності при обмеженні ультраоброблених продуктів. Значну увагу приділено освітнім програмам самоконтролю (DSMES) і використанню неклеймуючої термінології. Загалом ADA 2025 відображають перехід від глюкозоцентричного до комплексного підходу для підвищення ефективності лікування, профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів.

УДК 616.34-008.1-053.2/.5

Функціональні гастроінтестинальні розлади, зокрема, синдром подразненого кишечника (СПК), є однією з найпоширеніших причин звернень до дитячого гастроентеролога.

Мета - визначити мікросоціальні фактори ризику виникнення СПК та їхній вплив на розвиток захворювання.

Матеріали і методи. До дослідження залучено 54 пацієнти віком 6-12 років із діагнозом СПК, встановленим відповідно до Римських критеріїв ІV, а також 50 практично здорових дітей із групи контролю з використанням «family history» (описово-феноменологічний збір анамнезу життя в когось із батьків пацієнта). Для статистичного аналізу отриманих даних використано програми «Microsoft Excel» і «GraphPad Prism 5». Для порівняння частотних показників незалежних груп застосовано критерій Xi-квадрат Пірсона (χ²) без поправки Єйтса на безперервність. Величину p<0,05 прийнято статистично вірогідною.

Результати. У групі дітей із СПК виявили такі сімейні фактори ризику, як схильність до соматизації в матері; частоту відвідування лікарів дитиною >6/рік; частоту відвідування лікарів мамою >6/рік; авторитарний стиль виховання мамою, гіперпротективний - батьком та обтяжений анамнез щодо інших психосоматичних розладів. Для дітей із СПК були більш характерними часті переїдання та харчові непереносимості. Теплі стосунки в сім’ї та демократичний стиль виховання з боку обох батьків можна розглядати протективними факторами щодо виникнення СПК у дитини.

Висновок. Мікросоціальні фактори ризику та протекції мають вагомий вплив на формування СПК у дітей.

Functional gastrointestinal disorders, in particular irritable bowel syndrome (IBS), are one of the most common reasons for referral to a pediatric gastroenterologist.

Aim - to determine microsocial risk factors for irritable bowel syndrome.

Materials and methods. The study involved 54 patients aged 6-12 years with a diagnosis of IBS established according to the Rome IV criteria, as well as 50 practically healthy children from the control group using "family history" (descriptive and phenomenological collection of life history from one of the patient's parents). For statistical analysis of the data obtained, Microsoft Excel and GraphPad Prism 5 programs were used. For the comparison of frequency indicators of independent groups, Pearson's Chi-square (χ²) test was used without Yates' correction for continuity. A p-value < 0.05 was considered statistically significant.

Results. In the group of children with IBS, the following family risk factors were identified: a tendency to somatization in the mother; frequency of visits to doctors by the child >6/year; frequency of visits to doctors by the mother >6/year; authoritarian parenting style by the mother, hyperprotective parenting style by the father, and a burdened history of other psychosomatic disorders. Children with IBS were more likely to have frequent overeating and food intolerances. Warm family relationships and a democratic parenting style on the part of both parents can be considered protective factors for the occurrence of IBS in a child.

Conclusion. Microsocial risk and protective factors have a significant impact on the formation of IBS in children.