Сучасні джерела літератури вказують на тенденцію до зростання частоти виникнення спазму акомодації серед спортсменів, що зумовлює необхідність пошуку ефективних профілактичних та корекційних підходів . Основною причиною розвитку даного стану є зорове перенавантаження, особливо під час роботи на близькій відстані. В умовах стрільби з луку це пов’язано з необхідністю тривалого фокусування зору на мішені. З огляду на специфіку цього виду спорту, важливо враховувати фізіологічні особливості, чинники ризику, клінічні прояви спазму акомодації, а також адаптувати профілактичні та корекційні заходи до потреб спортсменів-лучників.
Підвищення рівня показників біологічного віку прямо вказує на темпи біологічного старіння, від чого прямо залежить функціонування основних систем організму, насамперед 95 серцево-судинної системи, із якою тісно пов’язані пристосувальні процеси в організмі, певним маркером яких є адаптаційний потенціал. Вивчення показників біологічного віку, адаптаційного потенціалу та ступеня прояву вегетативної дисфункції може дати загальне уявлення про напруження механізмів адаптації та темпи біологічного старіння для подальшої розробки певних профілактичних чи лікарських заходів з метою покращення здоров’я молоді.
УДК 796.011.3
Робота розкриває теоретичні та методичні аспекти інноваційних підходів у професійній освіті викладачів фізичного виховання.Ці підходи включають в себе новітні технології, методики навчання та методи оцінювання, які разом формують сучасну освітню парадигму.
УДК 796.011.3
Фахівець у галузі фізичного виховання повинен вміти отримувати, піддавати обробці, використовувати інформацію за допомогою
телекомунікаційних та інших засобів інформаційних технологій. Такі програми дають можливість відстежувати і коригувати фізіологічний стан
осіб, що задіяні у навчально - тренувальній, оздоровчій діяльності та на заняттях з фізичного виховання.
УДК: 616.24056.306: 616.24002]07: 616.155.3097.3707]092.908
Метою роботи було вивчити характер змін рівня про та протизапальних цитокінів у сироватці крові морських свинок у різні терміни формування експериментального алергійного альвеоліту поєднаного з експериментальною пневмонією та оцінити ефективність впливу на них корвітину та L- аргініну за досліджуваної патології.
Матеріали і методи. Для дослідження були сформовані: контрольна група тварин, група тварин з експериментальним алергійним альвеолітом, асоційованим з пневмонією, група тварин, яким уводили корвітин та група тварин, яким уводили корвітин та L-аргінін. Досліди проводили на морських свинках (самцях), вагою 0,18 — 0,22 кг, з дотриманням вимог міжнародних біоетичних принципів. Модель експериментального алергійного альвеоліту та експериментальної пневмонії відтворювали за методом Регеди М.С. (2024). Визначення рівня FNP-a, інтерлейкіну — 6 та інтерлейкіну — 10 проводили на 7-му, 14-у та 21-у доби розвитку експерименту та на 21 добу в результаті корекції корвітином та корвітином і L- аргініном. Вміст цитокінів визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA). При цьому використовували набір реактивів для кількісного імуноферментного аналізу вілповідного цитокіну виробництва ”Diaclone” (Франція).
Результати і обговорення. У результаті дослідження встановлено поступове і достовірне підвищення рівня FNP –a та інтерлейкіну — 6 (ІL-6) у сироватці крові морських свинок з експериментальним алергійним альвеолітом поєднаним з експериментальною пневмонією. Найвищий їх рівень був зафіксований на 21 добу експерименту порівняно з контрольною групою. У результаті лікування корвітином, та корвітином з L-аргініном, зафіксували достовірне зниження рівня вказаних цитокінів, особливо, під час поєднання двох засобів: корвітину та L-аргініну. Відповідно, рівень
інтерлейкіну — 10 (ІL-10) змінювався наступним чином: впродовж формування експерименту його концентрація достовірно знижувалася, з найнижчим показником на 21 добу. Уведення корвітину, а особливо корвітину з L% аргініном призвело до достовірного підвищеного рівня ІL-10, наближеного до показника інтактних тварин.