616-039:[616-008.6:578.834COV-19-053.2]-06

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) та її віддалені наслідки чинять значний негативний вплив на життя людей у всьому світі. Довготри-валими наслідками гострого респіраторного синдрому коронавірусу 2 (SARS-CoV-2) є пост-COVID-19 синдром, симптоми якого можутьзберігатися понад 12 тижнів від початку захворювання. Незважаючи на вже проведені заходи щодо контролю та боротьби із захворюван-ням, залишається актуальною проблема зі встановленням структури пост-COVID-19 синдрому, особливо в дітей, яка є важливою глобальноюпроблемою для суспільства. Мета— визначити структуру захворюваності дітей із пост-COVID-19 синдромом.Матеріали та методи.Обстежено 505 дітей віком до 18 років із пост-COVID-19 синдромом, які перебували на стаціонарному лікуванніпротягом січня — липня 2023 року. Джерелом інформації слугувала медична карта стаціонарного хворого (ф. 003/О). Дослідження прове-дено методом випадкової вибірки. Усім хворим дітям виконано комплексне клініко-лабораторне обстеження згідно зі стандартними,загальноприйнятими в педіатрії методами клінічного, лабораторного та інструментального обстеження. Статистичну обробку здійсне-но в пакеті програми EZR (R-statistics).Результати.Встановлено, що в дітей із пост-COVID-19 синдромом найменшу (12,87%) кількість становили діти віком до 3 років,а найбільшу (31,69%) — віком від 12 до 18 років. У дітей із пост-COVID-19 синдромом спостерігалося найчастіше ураження сенсорної(80,20%) і нервової (78,61%) систем.Висновки.Ураження нервової та сенсорної систем у дітей із пост-COVID-19 синдромом пояснюється коморбідністю тропності SARS-CoV-2 до цих систем і різким погіршенням соціально-економічного та психоемоційного стану дітей із пост-COVID-19 синдромом.Під час розподілу обстежуваних дітей за статтю і віком одночасно виявлено прогресивне збільшення частоти дітей із пост-COVID-19синдромом чоловічої статі зі збільшенням віку. Встановлення сукупності цих факторів у дітей має підвищити настороженість педіатрівщодо виникнення пост-COVID-19 синдрому в дітей і сприяє вчасному корегуванню та діагностуванню пост-COVID-19 синдрому.Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним коміте-том усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Сoronavirus disease 2019 (COVID-19) and its long-term consequences have a significant negative impact on the lives of people around theworld. The long-term consequences of acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection are known as the post-COVID-19syndrome, the symptoms of which can persist for more than 12 weeks after the onset of the disease. Despite the measures already takento control and combat the disease, the problem of establishing the structure of post-COVID-19 syndrome, especially in children, remainsan important global problem for society.Aim — to determine the data on the structure of the incidence of children with post-COVID-19 syndrome.Materials and methods. We examined 505 children under 18 years of age with post-COVID-19 syndrome who were inpatients duringJanuary-July 2023. The source of information was the medical record of an inpatient (Form 003/O). The study was conducted by randomization.All sick children underwent a comprehensive clinical and laboratory examination in accordance with standard, generally accepted methods ofclinical, laboratory and instrumental examination in pediatrics. Statistical processing was performed in the EZR program package (R-statistics).Results. It was established that in children with post-COVID-19 syndrome, the smallest number were children under 3 years old (12.87%),and the largest number were children from 12 to 18 years old (31.69%). In children with post-COVID-19 syndrome, the most commonly affectedsensory (80.20%) and nervous (78.61%) systems were noted.Conclusions. The lesions of the nervous and sensory systems in children with post-COVID-19 syndrome are explained by the comorbidityof SARS-CoV-2 tropism to these systems and a sharp deterioration in the socioeconomic and psycho-emotional state of children withpost-COVID-19 syndrome. The distribution of the examined children by gender and age simultaneously revealed a progressive increasein the frequency of male children with post-COVID-19 syndrome with increasing age. Identification of a combination of these factors in childrenmay increase pediatricians' alertness to the occurrence of post-COVID-19 syndrome in children and will facilitate timely correction and diagnosisof post-COVID-19 syndrome.The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local EthicsCommittee of all the institutions mentioned in the work. Informed consent of parents and children was obtained for the study.The authors declare no conflict of interest.

Background. An urgent and problematic issue in medicine today, in addition to the acute manifestation of severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection, are the consequences of coronavirus disease 2019 (COVID-19), the so-called post-COVID syndrome (PCS). Currently, leading medical research institutions around the world are studying the causes, frequency and symptoms of PCS in both adults and children. Aim: to review the literature on the incidence and manifestations of post-COVID syndrome in children in order to draw the attention of medical professionals to the problem of post-COVID syndrome and its symptoms from various body systems. Materials and ­methods. The literature search was conducted in the PubMed and Google Scholar databases using the following keywords: “SARS-CoV-2 or COVID-19” and “post-COVID”, “long COVID”, “diabetes mellitus” and “in children”. Ukrainian literature search was conducted in the Google Scholar database using the following keywords: “SARS-CoV-2 or COVID-19” and “post-COVID”, “diabetes mellitus” and “in children”. The authors of the article reviewed the titles and abstracts of the found articles to select relevant publications. ­Results. The article provides data from the literature on PCS in children: definition of post-COVID syndrome in children, incidence, possible causes, pathogenesis and risk factors for the development of PCS. Signs of somatic, psychological and endocrinological manifestations of PCS are also given. The greatest attention is paid to the onset of type 1 diabetes mellitus (T1DM) in children after suffering ­COVID-19. It is noted that the frequency of T1DM in the pediatric population in the post-COVID period has almost doubled, to 0.043 versus 0.025 %. Global rate of new cases of T1DM in children in 2020 grew to 32.39 per 100,000 children compared to 19.73 per 100,000 children in 2019. Probable causes of diabetes after ­COVID-19 are direct cytolysis of pancreatic β-cells affected by the virus, and autoimmune reaction. A clinical case of diabetes mellitus in a young child as a possible manifestation of the PCS is provided. Conclusions. 1. The problem of PCS with various clinical manifestations in children is relevant and quite common. 2. PCS can deve­lop not only in children with acute manifestations of COVID-19, but also in children with asymptomatic course. 3. Along with the most frequent somatic and psychological manifestations of COVID-19 in children, endocrinopathy may occur, such as diabetes mellitus.

УДК 616.831.71-009.26-056.7+616.16-007.64:575.224.2 

Провести молекулярно-генетичне дослідження експансії тринуклеотидних повторів гена андрогенового рецептора AR в осіб з підозрою на спинобульбарну м’язову атрофію (синдром Кеннеді). Методи. Клініко-генеалогічний, метод диференційної діагностики, виділення та очищення ДНК, молекулярно-генетичні: полімеразна ланцюгова реакція, електрофорез в агарозному гелі. Результати. Проведено молекулярно-генетичне дослідження експансії тринуклеотидних повторів гена андрогенового рецептора AR у 30 осіб з підозрою на синдром Кеннеді. У 5 пробандів досліджуваної групи встановлено 38 CAG-повторів (верхня межа норми) та у 27 обстежуваних пацієнтів кількість CAG-повторів не перевищувала 37 (норма). Серед обстеженої групи пацієнтів знайдено родину, в якій у трьох чоловіків встановлено 49 CAG-повторів у гені AR, що засвідчило наявність синдрому Кеннеді. Висновки. Синдром Кеннеді – рідкісне Х-зчеплене рецесивне захворювання, що потребує розробки специфічних біомаркерів для з’ясування патогенного процесу та полегшення ранньої діагностики.

Aim. To perform a molecular genetic study of CAG-repeat expansion in androgen receptor gene AR in individuals with suspected spinal and bulbar muscular atrophy (Kennedy’s syndrome). Methods. Clinical and genealogical, method of differential diagnosis, DNA isolation and purification, molecular genetic: polymerase chain reaction, electrophoresis in agarose gel. Results. A molecular genetic study of trinucleotide CAG-repeats expansion in androgen receptor gene in 30 people with suspected Kennedy’s syndrome was performed. In 5 probands of the study group, 38 CAG repeats (the upper limit of the norm) were established and in 27 examined patients, the number of CAG repeats did not exceed 37 (the norm). Among the examined group of patients, was found a family in which three men had 49 CAG repeats in the AR gene, which confirmed the presence of Kennedy’s syndrome. Conclusions. Kennedy’s syndrome is a rare X-linked recessive disease that requires the development of specific biomarkers to clarify the pathogenic process and facilitate early diagnosis.

УДК 616.517-07:616.15-07]-036

Виявлення первинних біохімічних порушень у пацієнтів із псоріатичною хворобою і взаємопов’язаних із цим змін показників за наявності обмінних та запальних станів має важливе значення для прогнозування динамічного розвитку патологічного процесу та вибору персоніфікованого лікування для хворого.
Мета роботи — виявити порушення та визначити взаємозв’язок основних показників білкового, жирового, вуглеводного та пігментного обміну, а також вивчити особливості запальних процесів у хворих на псоріаз залежно від клінічного перебігу дерматозу.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати клінічних та лабораторних обстежень 62 хворих на псоріаз залежно від їхнього віку, статі, поширеності та типу висипань на шкірі, а також клінічної форми захворювання. Для біохімічних досліджень послуговувались відповідними наборами реактивів. З метою виявлення можливого взаємозв’яз ку показників біохімічного аналізу крові вираховано коефіцієнт кореляції, який визначає характер зв’язку між показниками, що вивчали.
Результати та обговорення. Аналіз результатів обстеження хворих на псоріаз засвідчив, що тригерними чинниками псоріатичної хвороби найчастіше були мікробно-вірусні асоціації, стресові фактори та генетична схильність, що узгоджується з даними літератури. Частіше реєстрували псоріаз з тривалістю захворювання до 5 років, що мав рецидивний перебіг за обмеженої форми у прогресуючій стадії, а поширений діагностували здебільшого в стаціонарній стадії. У переважної більшості обстежених різного віку виявлено метаболічні зміни, серед них порушення низки показників білкового, ліпідного, вуглеводного та пігментного обміну. Вираженість відповідних змін корелювала з поширеністю шкірного псоріатичного процесу, тривалістю дерматозу, а також із патологією деяких внутрішніх
органів, зокрема травного тракту, гепатобіліарної та серцево-судинної систем, що свідчить про наявність системних порушень в організмі хворих на псоріаз.
Висновки. Встановлення незалежних механізмів між деякими змінами показників обмінних процесів при псоріазі має теоретичне і практичне значення в дерматології та передбачає застосування лікарських засобів для усунення виявлених порушень і визначення можливості відновлення корелятивних зв’язків, що сприятиме досягненню клініко-профілактичного ефекту.

УДК 616.988:578.834-06-053.2

Мультисистемний запальний синдром, асоційований із COVID-19 у дітей, є актуальною проблемою сьогодення. Мета роботи – ознайомити з особливостями перебігу та тактикою ведення пацієнтів дитячого віку із мультисистемним запальним синдромом, асоційованим із COVID-19 (MIS-C), проілюструвати власними клінічними спостереженнями. Матеріали і методи. Конкретні клінічні випадки з оцінкою клінічних симптомів, лабораторних показників, результатів додаткових обстежень та їх динаміки. Результати. Проаналізовано клінічні випадки, визначено особливості перебігу, складності діагностики, результати лікування. Висновки. MIS-C є складною клінічною проблемою, вимагає мультидисциплінарного підходу в питаннях діагностики та лікування.