УДK: 616:303.62]-071.1-038-037:618.39

The increase in the frequency of pregnancy loss and the negative prognostic trend with the probable development of the demographic crisis in connection with the martial law in Ukraine and the mass migration of the female population provoked by it, requires the search for all possible ways of prevention and prophylactic of this pathology.

Aim. Development and scientific substantiation of a risk-oriented model of prevention of pregnancy loss.

Material and Methods. In the course of creating a model for determining the probability of the appearance of symptoms of pregnancy loss, we used a step-by-step method of logistic regression with the gradual exclusion of unreliable signs according to the Wald method.

Results and Discussion. In the process of sociological research, the importance of 30 risk factors was analyzed, and 14 factors were singled out from among them using the logistic regression method, which, when combined, have a probable impact on the development of pregnancy loss. Namely: emotional strain/stress in everyday life, first ultrasound and biochemical screening, history of herpes type 1, chlamydial infection, COVID-19, tonsillitis, allergic rhinitis/sinusitis, autoimmune thyroiditis, presence of type I diabetes, use of artificial insemination, wine consumption, additional use of folic acid and drugs, marital status, and computer work. Among these 14 factors, three have a preventive effect, while the other 11 increase the risk of developing the pathology of pregnancy loss. This preventive model is reliable (p<0.001) and was transformed into the application "Individual prediction of the occurrence of pregnancy loss pathology" created for the Android platform, which provides 95.5% accuracy of the prediction of the occurrence of pregnancy loss pathology.

Conclusions. The personalized preventive model can be applied by general practitioners/family doctors and obstetrician-gynecologists in order to form risk groups among pregnant women and prevent the occurrence of pregnancy loss pathology.

УДК 615.12:615.451.1.014.2:615.28:355:616.988:575.834]-036.21(477) 

Заліська О.М., Заболотня З.О., Семенов О.М., Максимович Н.М.,Калинюк Т.Г.,  Барчук О.З. Аналіз тенденцій та необхідності екстемпорального виготовлення лікарських форм в аптеках під час воєнного стану й пандемії COVID-19 в Україні. Фармацевтичний журнал. 2023;4:14-26. 

УДК: 616.311.2+616.314.17-008.6)]-002-085.46.014.47

Найпоширенішим і найбільш універсальним методом лікування пародонтита є кюретаж пародонтальної кишені і згладжування поверхні кореня (SRP), після проведення яких важливо попередити повторне інфікування кишені. Із цією метою призначають антибіотики та інші антимікробні препарати. Упродовж багатьох років пародонтологи застосовували системне введення високих доз антибіотиків під час і після завершення SRP для того, щоб досягнути потрібної концентрації препарату в ясенній рідині. Така тактика нерідко призводила до виникнення органічних ускладнень. В останні роки набула поширення методика введення антимікробних засобів, іммобілізованих на природних чи синтетичних полімерах безпосередньо в пародонтальну кишеню. Такі композиції повільно розчиняються на місці й вивільняють потрібний лікарський середник протягом тривалого часу. У дослідженні проведено аналіз публікацій останніх років, присвячених використанню систем контрольованого виділення ліків, що вводяться в пародонтальну кишеню. Проаналізовані найпоширеніші проблеми, які можуть виникнути під час застосування даного методу лікування. Указано переваги та недоліки використання таких систем. Розглянуто показання та протипоказання для використання систем контрольованого введення ліків, наводяться дані про їх порівняльну клінічну ефективність. Описано основні лікарські форми засобів, які використовуються для введення в пародонтальну кишеню, перелічуються препарати, що зареєстровані та продаються в Україні, та дані про їх терапевтичну ефективність. У роботі також розглянуто майбутні перспективи застосування даного метода в пародонтології.
Ключові слова: лікування пародонтита, системи контрольованого виділення ліків, стоматологічні гелі та плівки.

УДК: 618.39-071.1:159.922]-038

Актуальність. Щороку у світі відбувається 23 мільйони викиднів та народжується приблизно 15 мільйонів
недоношених немовлят. Невиношування провокує збільшення госпіталізації новонароджених, створює значне
економічне навантаження на сім’ї та навантаження на системи охорони здоров’я, підвищує ризик розвитку психологічних та психічних розладів: депресії, тривоги, посттравматичного стресу, алкогольної залежності, соматичних симптомів, сексуальної дисфункції, самогубства, що визначає дану патологію пріоритетною в пошуку шляхів для її вирішення.
Ціль: найбільш значущих керованих поведінкових факторів ризику невиношування вагітності, які власне піддаються модифікації, що стане одним з ключових елементів у вирішенні проблеми попередження невиношування вагітності.
Матеріали та методи. Під час проведення наукового дослідження було сформовано дві групи жінок. Основну групу склали 403 жінки після самовільного переривання вагітності, передчасних пологів чи із загрозою невиношування та в групу контролю увійшло 402 жінки із фізіологічним перебігом вагітності та породіллі з доношеною вагітністю. У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. За результатами проведеного дослідження найбільш значущими виявилися вплив зовнішнього стресового фактору під час вагітності яке відмітили 23,08% [19,1–27,31] та 3,73% [2,10–5,80] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01) та перенавантаження нервової системи на робочому місці, про що зазначили 42,43%[37,65–47,29] та 29,35% [25,01–33,9] жінок дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Доведено негативний вплив фізичного навантаження типу бігу чи спортивної ходьби, а також заняття професійним спортом, про які вказали 17,87% [14,28–21,75] та 8,71% [6,15–11,66], і 6,20% [4,06–8,76] та 2,24% [1,02–3,91] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Дослідженням встановлено істотну різницю щодо частоти вживання алкоголю, а саме показники прийом спиртних напитків 2–3 рази на місяць, були вдвічі вищими у дослідній групі 18,36% [14,74–22,29] у порівнянні з 9,70% [7,01–12,78] жінок контрольної групи (p<0,01). Встановлено, що у групі дослідження переважала частка жінок, які вживали вино 39,70% [34,98–44,52], коли у контрольній групі їх було 17,66% [14,09–21,54] (p<0,01), а у групі контролю вдвічі переважала частка жінок, які вживали слабоалкогольні напитки 13,93% [10,72–17,48] по відношенню до 7,20% [4,88–9,92] у дослідній групі (p<0,01). Було відмічено превентивний вплив додаткового вживання мікронутрієнтів, а саме фолієвої кислоти та йоду. Фолієву кислоту по 400 мкг. на добу з моменту, коли взнали про свою вагітність і до кінця 16 тижня вагітності вживали 37,47% [32,81–42,25] жінок дослідної групи, що було в 1,4 рази менше ніж у контрольній групі 51,00% [46,11–55,87] (p<0,01), а препарати йоду по 200 мкг. йоду на добу приймали від початку і до кінця вагітності лише четвертина 25,06% [20,96–29,41] жінок дослідної групи та майже половина 45,27% [40,44–50,15] жінок контрольної групи (p<0,01). Було доведено доцільність обмеження статевого життя у критичні періоди вагітності, а саме у терміни 8–12, 18–22 та 28–32 тижні вагітності, про що зазначили 31,27% [26,84–35,87] респонденток групи дослідження та 47,26% [42,4–52,15] осіб контрольної групи; (p<0,05).
Висновки. За результатами дослідження було встановлено найбільш значущі поведінкові фактори ризику, які в основному за своєю природою є керованими та піддаються модифікації. Отримані результати будуть використані при формуванні груп з підвищеним ризиком невиношування серед жінок репродуктивного віку та при розробці персоніфікованої ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності.

The article is dedicated to the life and professional journey of Oleksandr Filts–a renowned Ukrainian psychiatrist, psychotherapist, and scholar. It outlines the key milestones of his career and his contributions to the development of psychiatry, psychotherapy, and organizational work in Ukraine and Europe. Particular attention is paid to Oleksandr Filt's innovative concepts, academic achievements, and authority among the Ukrainian and international psychotherapeutic community.