ВООЗ визначає ППД як «активну комплексну турботу про тіло, розум і дух дитини, а також включає підтримку сім'ї». У законодавчо-правових актах України зазначається, що метою педіатричної паліативної допомоги (ППД) є підтримання найкращої якості життя дитини та надання підтримки її родині, що охоплює полегшення симптомів захворювання, послуги для сім’ї, догляд до моменту смерті та протягом пері-оду втрати. Надання паліативних послуг педіатричним пацієнтам – один із пріоритетних напрямів розвитку медичних послуг населенню у нашій країні, що відображено у низці законодавчих документів України.
Генітальний ендометріоз (ГЕ) – гінекологічна хвороба, яка характеризується розростанням
тканини, гістологічно подібної на ендометрій, за межами порожнини матки. Поширеність недуги зросла до 30,0 % у пацієнток із безпліддям і до 45,0 % – у пацієнток із хронічним тазовим болем, що певною мірою визначає якість життя, впливає на кар’єру, повсякденну діяльність, сексуальні та соціяльні стосунки, фертильність. ГЕ впливає на функції не лише ушкоджених і суміжних органів, а й віддалених: печінки, селезінки, підшлункової, щитоподібної, надниркових залоз, серцевої і нервової систем.
Сьогодні немає способів радикального лікування ГЕ. Основні напрями й вимоги до лікування ГЕ – усунення або послаблення больового синдрому, зниження захворюваности, збереження або відновлення репродуктивної функції, максимальне відтермінування рецидиву хвороби та поліпшення якости життя пацієнток. У лікуванні ГЕ досягнуто певних успіхів, особливо завдяки застосуванню сучасних гормональних лікарських засобів. Попри це, не розв’язано проблему лікування хворих на ГЕ залежно від віку, індивідуальних особливостей, локалізації, клінічних ознак, наявности соматичних уражень, що ускладнює лікування. Нагромаджений досвід свідчить, що курація ГЕ буде найефективнішою за умов поєднання хірургічних і терапевтичних методів лікування, які наукова медична спільнота шукає обґрунтовано і невпинно.
На сьогодні контроль дітонародження є важливим аспектом життя. Вагітність може нести ризик погіршення здоров’я жінки через велике навантаження на її організм. Ідеальна контрацепція має бути безпечною, ефективною, оборотною, простою у використанні, широко доступною, а також доступною за ціною [1]. Починаючи з 60-х років ХХ століття спостерігається постійний розвиток гормональної контрацепції. Проте на сьогодні недостатньо відомостей про вплив типу контрацепції на рівень сексуального задоволення та комфорт використання. Мета дослідження — порівняти якість статевого життя жінок, які користуються оральною контрацепцією, із якістю статевого життя жінок, які користуються внутрішньоматковою системою, що секретує левоноргестрел. При порівнянні враховувалися такі фактори: комфорт використання, менструальний цикл, рівень лібідо, самопочуття та вплив на стосунки з партнером. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 129 жінок, які повинні були заповнити анкету дослідження. Результати. Доведено, що пацієнтки охочіше використовують внутрішньоматкову систему, що секретує левоноргестрел, завдяки більш надійному контрацептивному ефекту та зручності використання. Такий вид контрацепції сприятливо впливає на лібідо і відносини з партнером. Жінки, які використовували оральні контрацептиви, не повідомили про такий позитивний вплив свого методу контрацепції. Підвищення лібідо спостерігалося у 24 жінок у групі пацієнток, які використовували левоноргестрелсекретуючу внутрішньоматкову систему, і у 8 жінок у групі користувачів оральної контрацепції, що відповідає 33,8 та 13,8% відповідно. Пацієнтки частіше використовували оральні контрацептиви з метою регуляції менструального циклу та зменшення рясних менструальних кровотеч. Висновки. Дослідження визначає групи жінок, для яких підійде певний метод контрацепції. Найбільшу користь від використання левоноргестрелсекретуючої внутрішньоматкової системи отримали пацієнтки, які цінують зручність використання, а також ті, хто має розлади статевого потягу або в кого оральна контрацепція викликає небажані симптоми. Жінки з гормональними порушеннями, нерегулярними менструальними циклами та рясними менструальними кровотечами отримають найбільшу користь від використання оральної контрацепції.
УДК 618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3
За статистичними даними, під час вагітності спостерігається розвиток гіпотиреозу з підвищенням рівня тиреотропного гормону гіпофіза в 2,0—2,5% випадків, тиреотоксикозу внаслідок хвороби Грейвса — у 0,2%, транзиторного гіпертиреозу внаслідок невгамовного блювання вагітних — у 2—3%, автоімунного тиреоїдиту — у 10,0%. У післяпологовий період розвиток тиреопатій реєструють у 5—9% породіль. У 70—80% випадків діагностують хворобу Грейвса, у 20—30% — пригнічення функції щитоподібної залози (ЩЗ).
Мета роботи — вивчити особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок із вузловими утвореннями в щитоподібній залозі за умов йодної недостатності.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 159 вагітних, які постійно проживають в умовах йодної недостатності. Пацієнток розподілили на дві групи — 52 жінки з наявністю в анамнезі оперативного втручання на ЩЗ із приводу вузлового утворення (перша група) та 57 жінок, яким призначили консервативне лікування з приводу вузлового зоба під час даної вагітності (друга група). Контрольну групу сформували із 50 практично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. За терміном вагітності та віком жінки в групах статистично значущо не відрізнялися.
Результати. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду в організм вагітної призводить до перинатальних ускладнень і потребує проведення моніторингу йодного балансу протягом вагітності, у післяпологовий та ранній неонатальний період. Загроза переривання вагітності при оперативному лікуванні вузлового зоба була в 42,3% пацієнток, при консервативному лікуванні — у 56,1%, плацентарна дисфункція — у 76,9% жінок 1‑ї групи і 57,9% жінок 2‑ї групи, прееклампсія І ступеня тяжкості — у 11,5 та 12,3% відповідно, анемія легкого і середнього ступеня тяжкості — у 78,9 і 64,9%, що статистично значущо (р <0,05) перевищує аналогічні показники в контрольній групі.
Висновки. У вагітних із вузловими утвореннями ЩЗ зафіксовано більшу кількість ускладнень упродовж вагітності незалежно від способу лікування вузлового зоба, ніж у жінок із фізіологічним перебігом вагітності.
УДК 618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я нестача йоду є основною причиною розумової відсталості в дітей та негативно впливає на перебіг гестації та пологів. Щорічно у світі народжується понад 100 тис. дітей із кретинізмом. Останніми роками в Україні відзначається істотний ріст ендемічних захворювань щитоподібної залози, основною причиною яких є недостатнє споживання йоду. Йододефіцитні стани підсилюються соціально‑економічними, екологічними та радіологічними чинниками. В Україні неналежним чином здійснюється масова й групова йодна профілактика.
Мета роботи — визначити прогностичні чинники розвитку акушерської та перинатальної патології у вагітних за йодного дефіциту.
Матеріали та методи. Для складання діагностичної таблиці прогностичних чинників невиношування вагітності проаналізовано 185 випадків загрози переривання вагітності (у першому триместрі — 111, у другому — 56, у третьому — 18) і 223 контрольні спостереження (без загрози невиношування вагітності). Підтвердженим вважали діагноз, установлений із застосуванням усіх необхідних методів обстеження вагітних.
Результати. До чинників ризику виникнення перинатальної патології належать гіпотироксинемія (діагностичний коефіцієнт (ДК) –2,5) і йодурія у вагітних <100 мкг/ л (ДК=–1,9). В інтранатальний період негативно впливають дискоординація та слабкість пологової діяльності (ДК=–8,1). Прогностично сприятливими чинниками для постнатальної адаптації новонародженого є рівень тиреотропного гормону в пуповинній крові >10 мМО/ мл (ДК=–4,6), особливо >20 мМО/ мл (ДК=–8,3). Проведення йодної профілактики (ДК=+7,7) і йодурія у вагітних 200—400 мкг/ л (ДК=+5,1) сприяють поліпшенню перинатальних результатів.
Висновки. Ретроспективна перевірка прогностичної значущості діагностичної таблиці у 188 пацієнток із дифузним нетоксичним зобом виявила чутливість 76% і специфічність 68%. На підставі проведених досліджень визначено чинники ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, оцінено їхню інформативність. Розроблено алгоритм, представлений діагностичною таблицею прогнозу ускладнень вагітності пологів і несприятливого перинатального завершення в жінок з ендемічними тиреопатіями.