УДК 616.832-004.2-073.756.8-053.2(048.8)

У статті наведено клінічний випадок пацієнтки ТО років з розсіяним склерозом (РО), використання у діагностиці РС однієї з передових методик  магнітно-резонансної томографії (МРТ), а самепротонної магнітно-резонансної спектроскопії (ПІМРС). МРТ є невід'ємною частиною діагностичного.
алгоритму у хворих із розсіяним склерозом згідно з критеріями МеРопайа, останній перегляд яких відбувся у 2017році. Крім того, МРТ дозволяє оцінити перебіг захворювання, слугуючи критерієм підтвердження загострення патологічного процесу. Хоча критерії Ме Фопа/а стосуються дорослих, вони також використовуються для діагностики РС у дітей, водночас РС у дітей має свої особливості. Критерії МеРопаїд
включають традиційні (звичайні) МРТ-послідовності: Т2-зважені зображення, ТІ-зважені зображення, постконтрастні ТІ-зважені зображення. Із стрімким розвитком МРТ з'явилися передові (просунуті) її методики, які дозволяють краще зрозуміти зміни у мозковій речовині при РС: волюметрія головного мозку, зображення із перенесенням намагніченості, зображення для візуалізації кори, дифузно-тензорні зображення, протонна МР-спектроскопія; зображення, зважені за чутливістю. Зокрема, ПМРС дозволяє оцінити ступінь цілісності білої речовини шляхом виявлення підвищеного резонансу метаболітів розпаду мієліну. Проведені дослідження показали, що зміни при РС мають свою специфічність, однак консенсусу у цьому питанні немає. На сьогодні не існує погоджених рекомендацій, які включали б передові методики МРТ, проте саме вони, на нашу думку, довалять краще зрозуміти перебіг РС та прогнозувати розвиток захворювання. Такий підхід дозволить поліпшити менеджмент РС як у дорослих, так і у дітей та поліпшити якість їхнього життя.

According to the WHO estimates, severe periodontal disease affects about 19% of the world's adult population, accounting for more than one billion cases worldwide. The main risk factors for periodontal disease are poor oral hygiene and tobacco use. Oral diseases cover a range of diseases and conditions that include dental caries, periodontitis (gum disease), tooth loss, oral cancer, orodental injuries, nomas and birth defects such as cleft lip and palate. The relevance of conducting a study of structural and functional disorders of gingival microcirculation in generalized periodontitis is substantiated. Synchronous changes in indicators of the functional state of the periodontal vessels and the microcirculatory bed are observed in the periodontium. The study of structural and functional parallels of the hemomicrocirculatory channel of the periodontium shows that one of the links of the pathogenetic theory of generalized periodontitis is vascular. This study can be used for effective, targeted, comprehensive treatment of generalized periodontitis during pharmacotherapy using drugs of various clinical and pharmacological, nomenclature and legal, classification and legal groups; study of pharmacoeconomic indicators regarding the availability of medicines to this contingent of patients. It has been proven that ultrastructural changes in the plasmolemma of endotheliocytes, both on the side of the vessel lumen and on the side of the basal membrane, indicate a violation of vascular permeability.

Важливим досягненням у вирішенні патогенезу генералізованого пародонтиту стало вивчення дисфункцій ендотелію судин мікроциркуляторного русла пародонта, яка характеризується порушеною ендотелій залежною релаксацією судин і підвищеною адгезивністю ендотелію [2, 3, 4, 11]. Особлива увага приділяється вивченню гемомікроциркуляторних порушень, які ведуть до розвитку в пародонті метаболічних порушень, дистрофічних, дегенеративних змін, ініціюють запальні реакції [1, 5, 6, 7, 9, 12]. Оцінка ендотеліальної дисфункції є новим і перспективним напрямком сучасної медицини і розглядається не тільки як маркер судинних порушень. Встановлено її важливе значення в ініціюванні, прогресуванні і клінічних проявах чисельних захворювань [2, 4, 8, 10, 11]. В пародонтології механізми розвитку ендотеліальної дисфункції вивчені недостатньо, що вказує на необхідність глибокого вивчення цієї проблеми на сучасному медичному рівні.

 616.314-018.4-089.873-089.843].001.36

Резюме. Використання технології «Стратегічна імплантація» дозволяє виконувати тотальне протезування щелеп на зубних імплантатах навіть в умовах критично зменшеного об’єму кісткової тканини у протоколі негайного навантаження. Проте для реалізації вищенаведеної концепції варто чітко дотримуватись встановлених правил протезування на кортикобазальних імплантатах, зокрема розміщення зубних дуг у стандартних позиціях і під стандартним кутом до протетичних площин, повної симетрії для досягнення двостороннього жування та уникнення жувального перевантаження тощо, що у багатьох випадках пов’язано з необхідністю редукції кісткової тканини альвеолярного відростка в тому чи іншому ступені.
Мета дослідження – детально описати як технологія «Стратегічна імплантація» дозволяє в межах одного хірургічного втручання, включно із видаленням зубів, редукцією кісткової тканини та встановленням імплантатів, провести повну реконструкцію щелеп на прикладі клінічного випадку з критичною асиметрією зубоальвеолярного комплексу.
Матеріали і методи. Обстежено та оперовано пацієнтку 53 років із частковою відсутністю зубів на обох щелепах та наявністю значного зубоальвеолярного видовження. Лікування полягало у множинному видаленні зубів, редукції альвеолярних відростків, встановленні кортико-базальних імплантатів з їх негайним навантаженням упродовж 3 днів.
Результати дослідження та їх обговорення. Як видно з наведеного клінічного прикладу, редукція кісткової тканини в комплексній хірургічно-ортопедичній реабілітації пацієнтки дозволила не лише змістити верхні фронтальні зуби краніальніше і замаскувати перехідну зону між протезною конструкцією та власними яснами, що було доцільним з точки зору естетики, але й забезпечити однакові передньо-задні площини прикусу за Іде з обох боків, що сприяло оптимізації функції жування.
Висновки. Кортико-базальна імплантація, зокрема у вигляді технології «Стратегічна імплантація», звільняє імплантологію від потреби у великому об’ємі кісткової тканини, особливо у вертикальному напрямку, що нівелює проблему кісткової аугментації, а в поєднанні з редукцією кісткової тканини дозволяє досягнути відмінних довготермінових естетичних і функціональних результатів, відкриваючи двері для абсолютно нового, спрощеного та доступного відновлення адекватного стоматологічного статусу пацієнтів, незалежно від наявного об’єму кісткової тканини, її якості, стану існуючих зубів тощо.