УДК 614.1:616.12:314.44:616-05(477)

Мета дослідження. Наукова оцінка місця класу хвороб системи кровообігу в числі усіх зареєстрованих хвороб у 1993 та 2017 роках серед населення України та встановлення віково-статевих, проживаючих, територіальних і структурних особливостей у їх розвитку [I00-I99].
Матеріал і методи. Виконаного епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, що базувалося на статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017)рр.) з використанням пакету Microsoft Office Еxcel 2016 та ретроспективного, статистичного, математичного, абстрактного, графічного методів дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності.
Результати. З’ясовано, що у числі усіх зареєстрованих хвороб [А00-Т98] серед населення України у 1993 році (nперв=33832925 та nзаг=46869976) та 2017 році (nперв=26614512 та nзаг=72689184) перше рейтингове місце стійко обіймали хвороби системи кровообігу [I00-I99] з показниками первинної Рперв1993=4,2% (nперв1993=1412298) і Рперв2017=6,7% (nперв2017=1780595) та загальної (Рзаг1993=24,5% (nзаг1993=11465416) і Рзаг2017=30,9% (nзаг2017=22447510) захворюваностей. 
2). Встановлено, що в період 1993-2017 роки, первинна захворюваність ХСК серед населен-ня України, зросла, згідно, показника Апрперв,  на nперв=+368297 хвороб або на +26,1%, тоді як загальне число хвороб системи кровообігу [I00-I99] збільшилося за даними Апр на nзаг=+10982094 випадків чи на +95,8%
3). Визначено, що в 2017 році структурною своєрідністю в загальній захворюваності ХСК є те, що у осіб жіночої статі патологія даного класу [I00-I99] реєструвалася у Рзагж=61,1% (nзагж=13716937); поміж мешканців міст – у Рзагм=67,9% (nзагм=15240699); серед населення у віці 18 років та більше - у Рзагдорн=96,9% (nзагдорн=22199563), а в осіб працездатного віку - у Рзагпрн=36,0% (nзагрн=8077548).
3). Доведено, що на адміністративних територіях країни в 2017 році загальна захворюваність ХСК найбільше реєструвалася серед мешканців Дніпропетровської області (nзагдн=2223921 хвороб, при Pзагдн=68913,9/100000 та Рзагдн=30,6%, тоді як серед встановлених регіонів перше рейтингове місце за загальною кількістю хвороб системи кровообігу [I00-I99] обіймає Центральна територія країни, де сумарне число патології даного класу [I00-I99] становило ∑nзагцентр=6139637 випадків, при P=27,4% від загальної кількості ХСК, зареєстрованих в Україні в 2017 році.
4). Обґрунтовано, що перше рангове місце в загальній структурі ХСК як серед загальної, так і первинної захворюваності даного класу [I00-I99] поміж населення України в 2017 році упевнено обіймає гіпертонічна хвороба [I10-I15; І20.Х.7-І25.Х.7; І60.Х.7-І69.Х.7] з показниками частки відповідно Pзаггх=46,3% (nзаггх=10388376) та Pпервгх=38,3% (nпервгх=682740), при рівнях поширення адекватно Pзаггх=24492,3/100000 та Pпервгх=1609,7о/оооо.  
Висновки. Отримані результати виконаного дослідження дають підстави управлінцям органів та закладів медичної допомоги та громадського здоров’я різних рівнів для напрацювання та активного примінення серед населення країни ефективних профілактичних технологій, спрямованих на зменшення захворюваності хворобами системи кровообігу [I00-I99] та зміцнення громадського здоров’я.
Ключові слова: Україна, населення, хвороби системи кровообігу, загальна та первинна захворюваність, неінфекційні хвороби, своєрідність, віково-статева, за місцем проживання, територіальна, структурна, гіпертонічна хвороба.

Purpose of the study. Rationale for the rating of the class of circulatory system diseases among all registered diseases [A00-T98] in 1993 and 2017 among the population of Ukraine, the establishment of age and gender, residing, territorial and structural features in their development of CSD [I00-I99].
Material and methods. An epidemiological continuous cross-sectional study performed on the statistics of the CMS of the Ministry of Health and the State Statistics Service of Ukraine (1993 and 2017) using the Microsoft Office Excel 2016 package and retrospective, statistical, mathematical, abstract, graphical methods, as well as copying, deductive awareness, structural and logical analysis and systematic principles.
Results. It was found that among all the registered diseases [A00-T98] among the population of Ukraine in 1993 and 2017 the first ranked place was consistently occupied by CMS as in the state of primary (Рprim1993=4.2% (nprim1993=1412298) and Рprim2017=6.7%  (nprim2017=1780595)), such as common (Рgen1993=24.5% (ngen1993=11465416) and Рgen2017=30.9% (ngen2017=22447510)) incidence.
In the period 1993 and 2017, the primary incidence of CSD increased by nprim=+368297 diseases or by + 26.1%, while the total number of diseases of the circulatory system class increased by ngen=+10982094  cases or by + 95.8%
The structural originality of the overall incidence of CSD in 2017 was that in women, the pathology of this class [I00-I99] was registered in Рgenw=61.1% (ngenw=13716937); among residents of cities - in Рgenc=67.9%  (ngenc=15240699); among the population aged 18 and over - in Рgenadultpopul=96,9% (ngenadultpopul=22199563), among persons of working age - in Рgenworkagepopul=36.0% (ngenworkagepopul=8077548) and among administrative territories - in the Dnipropetrovsk region in Рgendpopul=30,6% (ngendpopul=2223921) and between regions - in the Central region in P=27.4% (∑ngencenter=6139637).
The first rank in the overall structure of CSD, both among the general and primary morbidity of this class [I00-I99], is firmly occupied by hypertension [I10-I13; І20.Х.7-І25.Х.7; І60.Х.7-І69.Х.7] with the specific weight indexes respectively Pgenh=46,3% (ngenh=10388376) and Pprimh=38.3%  (nprimh=682740), with the prevalence levels adequately Pgenh=24492.3/100000 and Pprimh=1609.7о/оооо.  
Conclusions. The consequences give grounds to the heads of bodies, medical care facilities and institutions of public health of various levels for development and active use of the effective prevention technologies among the population of country aimed at reducing the incidence of CSD and promotion of public health in the context of WHO recommendations.
Key words: noncommunicable diseases, class of circulatory system diseases, general and primary morbidity, originality, age and gender, by the place of residence, territorial, structural, hypertension, prevention.

Ортохантавірусні захворювання — природно-осередкові особливо небезпечні інфекційні хвороби із повсюдною поширеністю у світі, високим епідемічним потенціалом, що обумовлений особливостями збудників: їх швидкою еволюцією за рахунок генетичної реасортації (фрагментований геном) і високою частотою мутацій при копіюванні РНК із формуванням нових високопатогенних серологічних типів. На сьогодні відомий 41 серотип вірусів роду Orthohantavirus родини Hantaviridae. Медико-соціальне значення ортохантавірусів доведено для низки серотипів, перелік останніх систематично поповнюється. Ортохантавіруси спричиняють у людей геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС) та хантавірусний кардіопульмонарний синдром. Україна є ендемічною щодо ГГНС і, в розрізі шести світових глобальних осередків, розташована у двох із них — Карпатсько-Балканському та Східноєвропейському. Полігостальність, можливість міжвидового переходу ортохантавірусів від домінантного виду тварини-резервуару до інших видів у змішаних біоценозах сприяють розширенню спектра тварин-резервуарів і змінам ареалів циркуляції патогенів, пластичність вірусного генома суттєво змінює епідеміологію ортохантавірусних інфекцій. Сучасна природо-перетворююча діяльність людини, соціальні чинники та зміна клімату сприяють модифікації структури осередків із зміною меж, що визначає мозаїчність структури природних осередків.

УДК 616.127-005.8-036.11:314.4(477)

 Мета дослідження- визначити обсяг втрат людино-років потенційного життя серед працездатного населення України з причини смертності від інфаркту міокарда [I.21, I.22, I.23] в контексті показника дочасної смерті YLL (years of life lost due to premature mortality) та оцінити вплив цього демографічного явища на суспільне та економічне життя в Україні.
Матеріали та методи. Повне, одновимірне, суцільне, популяційне епідеміологічне наукове дослідження базувалося на даних, де в якості джерела інформації при ро-зрахунку показника DALY використано бази даних Держаної служби статистики України (2002-2015 роки) про смертність населення працездатного віку з причини інфаркту міокарда [І.21; І.22; І.23], з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016. Використано ретроспективний, потенційної демографії, статистичний, математичний, абстрактний та графічний методи дослідження, стандартну методику обрахунку показника дочасної смерті YLL, а також методи викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності. 
Результати. Доведено, що в 2015 році чисельність населення працездатного віку (16–59 років) в Україні складала n=26679376 осіб (жінки - n=13659004, при P=51,20%; чоловіки - n=13020372, де P=48,80%) і становила P=62,39% загальної кількості населення України (n=42759661), при показника демографічного навантаження - P=607 осіб у віці 0–15 років та 60 років і старше на 1000 населення у віці 16–59 років.
З’ясовано, що з причини дочасних n=1931 смертей (чоловіки - n=1773, при P=91,82% та жінки - n=158, при Р=8,18%) внаслідок ІМ [I.21, I.22, I.23] серед працездатного населення (n=26679376) у 2015 році було недожито n=29315,73 людино-років потенційного життя (чоловіки – n=25364,81, де Р=86,52% та жінки - n=3950,92, при Р=13,48%), тоді як держава Україна недоотримала до загального обсягу ВВП внесок на суму 1637386125 грн 55 коп.
Висновки. Кількісна та економічна оцінка передчасних втрат років потенційного життя серед працездатного населення внаслідок смерті через ІМ [I.21, I.22, I.23], згідно показника дочасної смерті YLL, слугує вагомим аргументом у визначенні на рівні держави стратегічних пріоритетів щодо формування урядової політики в питаннях зміцнення та збереження громадського здоров’я населення працездатного віку в контексті дочасної смерті, котра несе для суспільства фінансове навантаження на ВВП країни.
Ключові слова: населення працездатного віку, показник дочасної смерті YLL, втрачені людино-роки, гострий інфаркт міокарда, економічні втрати. 

Purpose of the study is to determine the volume of losses of man-years of potential life among the working age population of Ukraine due to myocardial infarction mortality [I.21, I.22, I.23] in the context of the YLL premature death indicator (years of life lost due to premature mortality) and evaluate the impact of this demographic phenomenon on social and economic life in Ukraine.
Materials and methods. A complete, one-dimensional, continuous, population-based epi-demiological research was based on data where the State Statistics Service of Ukraine data-bases were used as a source of information in the calculation of the DALY indicator (2002-2015) about mortality of working age population caused by the myocardial infarction [І.21; І.22; І.23], with their summarizing and processing in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016. The retrospective, potential demographic, statistical, mathematical, abstract, graphical research methods, standard methodology for calculating the YLL premature death indicator, as well as methods of copying, deductive awareness, structural and logical analysis, taking into account the principles of systematicity were used.
Results. It was proved that in 2015 the number of working age population (16-59 years) of Ukraine was n=26679376 people (women - n=13659004, with P=51,20%; men - n=13020372, where P=48.80%) and amounted to P=62.39% of the total number of population in Ukraine (n=42759661), with demographic load indicator - P=607 persons aged 0–15 years and 60 years and older per 1000 population aged 16–59 years.
It was found that due to premature n=1931 deaths (men - n=1773, with P=91.82% and women - n=158, with Р=8.18%) due to MI [I.21, I.22, I.23] among working age population (n=26679376) in 2015 n=29315.73 man-years of potential life were under-lived (men – n=25364,81, where Р=86.52% and women - n=3950,92, with Р=13.48%), whereas Ukraine did not receive 1637386125 UAH 55 kop. to the total amount of GDP
Conclusions. The quantitative and economic estimation of premature loss of years of potential life among working age population as a result of death due to MI [I.21, I.22, I.23], according to the YLL premature death indicator, serves as a strong argument for determining at national level strategic priorities for government policy-making on promoting and preserving public health for the working age population in the context of premature death, which carries a financial burden on the GDP of the country.
Keywords: working age population, YLL premature death indicator, lost man-years, acute myocardial infarction, economic losses.

УДК 614.2:616.12-008.331.1:314.14:342.26(477)

Досліджені стан первинної та загальної захворюваності на усі форми гіпертонічної хвороби населення України в контексті наявного адміністративно-територіального та регіонального устрою України. Отримані результати, незважаючи на їх різноманітність та кількість, переконливо засвідчують про пряму загрозу цієї патології здоров’ю та життю мешканців України незалежно від території їх проживання, що вимагає на рівні держави нагальних і реальних та дієвих напрацювань та реалізації шляхів профілактичного змісту щодо вчасної мінімізації ризиків у виникненні та подальшому розвитку гіпертонічної хвороби в конкретної людини / громади / популяції.
Мета дослідження. Обґрунтування результатів рейтингової оцінки стану захворюваності населення на гіпертонічну хворобу в контексті адміністративно-територіального та регіонального устрою України.
Матеріал і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження, де проаналізовані біостатистичні дані МОЗ та Держаної служби статистики України (2002–2018) з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакета Microsoft Office Еxcel 2016, при використанні низки наукових медико-статистичних методів дослідження з урахуванням принципів системності.
Результати. Дані рейтингової оцінки рівня поширеності гіпертонічної хвороби серед населення на адміністративних територіях, незважаючи на його амплітуду в стані первинної (Pпер=2732,8 о/оооо у Миколаївській – перше та Pпер=922,6/100 тис. у Херсонській – п’яте місце) та загальної захворюваності (Рзаг=34335,8 о/оооо у Дніпропетровській - перше та Рзаг=22541,1/100000 у Харківській областях – п’яте місце) та результати такого рейтингу серед жителів регіонів, де Центральний регіон (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Хмельницька) з першим оціночним місцем як у стані первинної (∑n=191023; Р=28,0±1,6%, при P=1810,3/100000), так і загальної (∑n=2947296; Р=28,4±1,6%; P=29507,4 о/оооо) захворюваності на гіпертонічну хворобу над усіма іншими регіональними територіями, переконливо засвідчує про пряму загрозу даної патології здоров’ю та життю мешканців України незалежно від території їх проживання.
Висновок. Отримані результати обґрунтовано засвідчують, що як первинна, так і загальна захворюваність на гіпертонічну хворобу є складною медико-соціальною проблемою серед населення України як в усіх адміністративних терироріях, так і регіонах країни, що потребує нагальних на рівні держави реальних та дієвих напрацювань профілактичних шляхів вчасної мінімізації ризиків у виникненні та подальшому розвитку гіпертонічної хвороби в конкретної людини / громади / популяції, що матиме позитивний і безпосередній вплив на покращення стану громадського здоров'я населення та розвиток економіки України/

The state of primary and general morbidity of all forms of hypertonic disease among the population of Ukraine in the context of the existing administrative-territorial and regional structure of the state has been studied. The obtained results, despite their differences in numerical terms, clearly demonstrate a direct threat of this pathology to the health and lives of residents of Ukraine, regardless of their residence area, that requires urgent, real and effective developments and implementation of ways of preventive content for timely minimization of risks in the occurrence and further development of hypertonic disease in a particular person / community / population at the state level.

Purpose of the study. A substantiation of the rating assessment results of the hypertonic disease morbidity state of the population in the context of the administrative-territorial and regional structure of Ukraine.
Material and methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective scientific study was conducted, where the statistical data of the Ministry of Health and the State Statistics Service of Ukraine (2002–2018) were analyzed, summarized and processed in spreadsheets developed by Microsoft Office Excel 2016, using a number of scientific medical and statistical research methods, taking into account the systematic principles.
Results. Data on the rating assessment of the hypertonic disease morbidity prevalence level among the population in administrative territories, despite its amplitude in the state of primary (Ppr=2732.8 о /оооо in Mykolaiv Oblast –the first and Ppr=922.6/100 thousand in Kherson Oblast – the fifth place) and general morbidity (Рgen=34335.8 о/оооо in Dnipropetrovsk Oblast – the first and Рgen=22541.1/100000 in Kharkiv Oblast – the fifth place) and the results of such rating among residents of regions, where the Central region (Vinnytsia Oblast, Dnipropetrovsk Oblast, Kirovohrad Oblast, Poltava Oblast, Cherkasy Oblast, Khmelnytskyi Oblast) with the first estimated place both in the state of the primary (∑n=191023; Р=28.0±1.6%, with P=1810.3/100000), and general (∑n=2947296; Р=28.4±1.6%; P=29507.4 о/оооо) hypertonic disease morbidity over all other regional territories, clearly demonstrates the direct threat of this pathology to the health and life of the inhabitants of Ukraine, regardless of their territory of residence.
Conclusion. The obtained results substantiate that the primary and general hypertonic disease morbidity is a complex medical and social problem among the population of Ukraine in all administrative territories and regions of the country, which requires urgent, real and effective development of preventive ways to timely minimize the risks of occurrence and further development of hypertonic disease in a particular person / community / population at the state level, which will have a positive and direct impact on improving public health and economic development of Ukraine.

УДК 614.2:330.131(477)

У статті науково обгрунтовано сутність, семасіологію, мету та зміст процесу реформування діючої системи охорони здоров’я в умовах незалежної України  як «країни із ринковою економікою». Наведено результати ретроспективного аналізу ведення господарства, що в цілому зумовили появу економічної системи з законами її функціонквання як базис у створенні класичних систем розвитку економіки та охорони здоров’я у провідних країнах світу в залежності від їх політичного та економічно-соціального курсу. 
Охарактеризовано сучасні моделі класичних систем економіки та класичні типи систем охорони здоров'я, а також представлено їх систематизацію за відповідністю з їх функціонуванням. Аргументовано потребу та сформульовані науково-методичні мотиви у виборі і запровадженні, законодавчим шляхом, системи охорони здоров’я економічного змісту з метою ефективного реформування медичної галузі та якісного надання медичних послуг, що відповідало б змісту політичного курсу та розвитку народно–господарського комплексу незалежної держави Україна.   
Ключові слова: незалежна Україна, система охорони здоров’я, реформування, економічна система, система охорони здоров’я М. Семашко, медичне страхування здоров’я О. Бісмарка, ринкова система медичної допомоги.

The article substantiates the essence, semasiology, purpose and content of the process of reforming the existing state / Semashko health care system in an independent Ukraine, that has been recognized by the leading countries of the world as a "market economy country".
The results of a retrospective analysis of the economy are obtained, which generally led to the emergence of an economic system with its laws (production, exchange, welfare and consumption of goods and services) in functioning, clearly demonstrate the creation of such classic systems of economic development as: administrative-command / centralized / planned / state, market / decentralized / European.
These two economic systems allowed the leading countries of the world, depending on their political, economic and social course and national peculiarities of national economy, allowed to create organizationally in their functioning three classic types of health care systems, namely: Bismarck`s health insurance; state / budget / health care system (health care system by M. O. Semashko); non-state / private / paid / market protection system.
The modern models of classical systems of economy and classical types of health care systems are characterized, and their systematization according to their compatibility in functioning are presented.
Argumenting its own need, and taking into account WHO recommendations on proportions in the financing of the care system under the guaranteed volume of medical services, proposed scientific and methodological motives for selecting and introducing, through legislation, health care system of economic content for the purpose of effective reform of the medical industry and quality provision of medical services, which would correspond to the content of the political course and development of the national-economic complex of the independent Ukraine.
Theoretical grounds for the introduction of the system of health care of economic content in Ukrainian society in the market conditions of Ukraine are scientifically substantiated.
Key words: independent Ukraine, health care system, reform, economic system, health care system by M. Semashko, O. Bismarck`s health insurance, market health care system.