UDC 616.923-053.2

В Європі й Україні у останні роки реєструють зростання захворюваності на кашлюк. Метою дослідження було з’ясувати особливості перебігу кашлюку у дітей перших трьох років життя у період після пандемії COVID-19 та порівняти їх з клінічними та лабораторними даними аналогічних пацієнтів які хворіли на кашлюк до початку пандемії. Проведено ретроспективний аналіз 97 карт стаціонарного хворого віком 0-36 міс з діагнозом кашлюк, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній клінічній інфекційній лікарні в періоди 2017–2019 рр. і 2023–2024 рр. Встановлено, що перебіг захворювання у когорті дітей у період після епідемії був легшим, водночас з вищою частотою респіраторних ускладнень; виявлено низку відмінностей в клінічних проявах, показниках загального аналізу крові у дітей різних вікових груп, та у період до та після виникнення пандемії SARS-CoV-2. Після завершення пандемії COVID-19 ослаблення популяційного імунітету, генетичні мутації Bordetella pertussis та можливий вплив перенесеної SARS-CoV-2-інфекції на імунну відповідь сприяли зростанню сприйнятливості дітей до кашлюку та зміні клінічних проявів захворювання.

УДК: 614.27:615.1:339.138

Досліджено роль, завдання та функції (виробничу і закладу охорони здоров'я) аптеки Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (ВМКЦ ДПСУ) у фармацевтичному забезпеченні військовослужбовців. Вивчено систему управління аптекою клінічного госпіталю, яка побудована на лінійно-функціональному принципі і охоплює три рівні: інституційний (Управління охорони здоров'я Адміністрації ДПСУ), управлінський (начальник Львівського ВМКЦ ДПСУ) та технічний (завідувач аптекою). Проведено класифікацію обов'язків завідувача аптеки за моделлю Г. Мінцберга, а також за сферами діяльності (адміністративний менеджмент, управління якістю, управління запасами, управління кадрами, фінансово-господарський менеджмент та інформаційно-комунікаційний менеджмент).

УДК 614.21:362.112

У магістерській роботі розглянуто теоретико-методологічні та практичні аспекти управління діяльністю комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров’я в умовах децентралізації. На прикладі КНП «Перегінська лікарня» ПСР проведено аналіз організаційної структури, кадрового забезпечення, ключових показників ефективності, якості медичної допомоги та реалізації програми «Доступні ліки». Здійснено SWOT-аналіз діяльності лікарні й визначено напрями підвищення результативності управління.

УДК: 615.1:339.138:615.4(02)(477)

Досліджено еволюцію фармацевтичного виробника генеричних препаратів компанії Teva Pharmaceutical Industries Ltd. з невеликого місцевого підприємства до транснаціональної корпорації завдяки стратегічній експансії та послідовній вертикальній інтеграції. Вивчено діяльність ТОВ «Тева Україна», котре є важливим елементом глобальної структури Teva Pharmaceutical Industries Ltd., в контексті продуктової номенклатури його лікарських засобів та ключових терапевтичних напрямків. Проаналізовано участь компанії в реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Встановлено, що діяльність Teva Pharmaceutical Industries Ltd. в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії демонструє не лише комерційну присутність, а й глибоку соціальну відповідальність та гуманітарну місію.

УДК: 615.1:338.242:316.354:316.62 

В магістерській роботі узагальнено підхід до корпоративної соціальної відповідальності провідних вітчизняних фармацевтичних виробників («Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «ІнтерХім», «Бощагівський ХФЗ», «Юрія-Фарм», «Здоров’я», «Київський вітасмінний завод») шляхом аналізу їх програм. Критерії порівняння визначились в процесі контент-аналізу їх офіційних інтернет-сторінок на основі: стандартів GRI; принципів Глобального договору ООН; практик КСВ у фармацевтичній галузі; умов воєнного стану в Україні. Обрані критерії дозволяють комплексно оцінити корпоративну соціальну відповідальність фармацевтичних компаній, поєднуючи міжнародні стандарти КСВ з національними викликами воєнного часу, що дозволяє здійснювати об’єктивне зіставлення моделей та інструментів КСВ у галузі. Рівень впровадження КСВ серед українських фармацевтичних компаній є нерівномірним: від системних, стандартизованих підходів (АТ «Фармак») до відсутності публічної соціальної звітності. В умовах війни саме прозорість і реальна допомога суспільству стають ключовими індикаторами ефективності КСВ.