УДК 616.12-008.331.1.085.274/.275

Артеріальна гіпертензія (АГ) та пов’язані з нею ускладнення залишаються однією з основних проблем сучасної медицини. Це зумовлено такими факторами: значним поширенням АГ; труднощами профілактики та діагностики ранніх стадій АГ; наявністю існування великої кількості ефективних засобів для зниження артеріального тиску (АТ); наявністю перешкод у досягненні цільового АТ, що зумовлені низькою прихильністю до лікуванн; побічними ефектами антигіпертензивних лікарських засобів та існуванням факторів навколишнього середовища, які потенціюють підвищення АТ. Разове вимірювання артеріального тиску (АТ) не завжди відображає справжні показники артеріального тиску. Амбулаторне добове моніторування АТ (ДМАТ) в умовах звичайної життєдіяльності людини допомагає покращити якість діагностики і правильно визначити необхідність і тактику лікування, допомагає виявляти помилково-негативні випадки.
          При сучасних підходах до лікування, антигіпертензивна терапія здатна забезпечити підтримку адекватного рівня артеріального тиску протягом 24 годин. При цьому ДМАТ важливий, як метод скринінгу ефективності антигіпертензивної терапії.

Мета дослідження. Оцінити вплив метаболічної терапії на показники артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію та покращити ефективність лікування при застосуванні з комбінованою антигіпертензивною терапією (раміприл/амлодипін) на основі даних добового моніторингу арртеріального тиску та рівня ендотелін-1, як маркера ендотеліальної дисфункції.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 67 хворих (44 жінки та 23 чоловіків) на АГ ІІ - III ступеню. Середня тривалість АГ становила 8,1±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ (САТ) – 146,3 ± 3,5 мм рт.ст., діастолічного АТ (ДАТ) – 94,6 ± 2,6мм рт.ст.

Хворі були розподілені на 2 групи: І група (основна) – 36 хворих, які крім базисної терапії, отримували кверцетин; ІІ група (порівняння) – 31 хворих, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію. Дослідження проводили двіччі: при  поступленні хворого в стаціонар та в день виписки зі стаціонару (на 10 день стаціонарного лікування).

          Застосування комбінації раміприл/амлодипін (Хартил АМ) призначалась з титрацією дози залежно від вихідних рівнів АТ, добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Обстеження хворих проводили згідно розробленого нами протоколу: об’єктивний огляд, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, коагулограма: протромбіновий час (ПЧ), протромбіновий індекс (ПІ) та загальний фібриноген (ЗФ); ліпідограма, визначення С-реактивного протеїну (СРП), ендотелину-1), інструментальні методи обстеження (ЕКГ, ехоКГ, ДМАТ, УЗД внутрішніх органів та судин нижніх кінцівок, УЗ дуплексне обстеження сонних), консультації офтальмолога, невропатолога.

Результати. В результаті проведеного дослідження в хворих на АГ ІІ – ІІІ ступеню серед яких було 44 жінки та 23 чоловіків. Середня тривалість АГ становила 8,1±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ (САТ) – 146,3 ± 3,5 мм рт.ст., діастолічного АТ (ДАТ) – 94,6 ± 2,6 мм рт.ст., встановлено, що cередньодобовий САТ у хворих, що отримували додатково метаболічну терапії разом з раміприл/амлодипіном знизився на 18,1% та 19,9%. У хворих, які отримували лише базову терапію спостерігалось зниження середньодобового САТ на 8,2%, ДАТ на 10,5%. Також отримано дані достовірного зниження ЧСС, ПАТ д., ІЧ САТ,  ІЧ ДАТ .

Висновки. Таким чином, включення до терапевтичного комплексу кверцетину у пацієнтів з АГ підвищує ефективність антигіпертензивної терапії, сприятливо впливає на показники добового моніторингу АТ, а також зменшує вміст ендотеліну-1 чим покращує функціональний стан ендотелію та проявляє виражену антиоксидантну дію.

 Ключові слова: артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), раміприл/амлодипін, метаболічна терапія.

The article presents the results of a clinical study of the effectiveness of the cytoprotective drug quercetin in the treatment of hypertension with the combined antihypertensive agent Ramipril/Amlodipine and its effect on the changes in blood pressure according to 24-hour BPM and endothelin-1.

The aim of the study. To evaluate the effect of quercetin on the effectiveness of antihypertensive therapy in patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees based on the data of 24-hour blood pressure monitoring and the changes of endothelin-1 levels as an endothelial dysfunction marker.

Materials and methods. 67 patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees (44 female and 23 male) were examined. Patients were divided into 2 groups: Group I (study) – 36 patients who took quercetin (Corvitin®) in addition to basic therapy, mean age 60.7±13.6 years; Group II (comparison) – 31 patients who underwent only basic antihypertensive therapy, mean age 59.9±14.6 years. Basic therapy involved the administration of the combined antihypertensive agent Ramipril/Amlodipine in individually adjusted doses: 5/5; 5/10; 10/5; 10/10, depending on the blood pressure of each patient. 24-hour BPM was performed and the endothelin-1 level was determined on admission and the 14th day.

Results. At the end of the 14-day treatment period, in the settings of additional quercetin administration, the best indicators of achieving the target SBP values ​​were found in 30 (83.3%) patients (group I). When only basic antihypertensive therapy was administered (group II), 22 (70.9%) patients reached the target SBP level. In group I, the mean daily levels of SBP and DBP decreased by 18.1% and 19.9%, in group II – by 8.2% and 10.5%, respectively. Moreover in group I, there was a significant decrease in the mean diurnal SBP by 20.61% (p<0.001) and the mean nocturnal SBP by 15.7% (p<0.001), the mean diurnal DBP by 16.2% (p<0.01) and the mean nocturnal DBP by 16.8% (p<0.01), and a more pronounced (p<0.01) decrease in the indicators of "pressure load", namely, SBP load – by 67%, DBP load – by 72.6% was detected compared to group II, where the decrease of SBP load by 57% and DBP load by 54% was found. Group I showed an increase in the number of patients with a normal daily SBP index (dipper) by 58.3%, group II managed to achieve normalization of dipping SBP by 48%, dipping DBP by 23.3% and 17%, respectively. The use of quercetin has a positive effect on endothelial function: a significant decrease in ET-1 by 21.4% (2.8±0.12 pg/ml; 2.2±0.1 pg/ml, p<0.001**) in group I. In group II, there was a less pronounced decrease in this indicator – by 10.3% (2.71±0.2 pg/ml, 2.07±0.1 pg/ml, p<0.05*). Improving the endothelial state contributes to better control of all blood pressure indicators.

Conclusion. The administration of quercetin in patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees combined with the basic therapy using Ramipril/Amlodipine leads to more pronounced positive changes in the major indicators of 24-hour BPM (normalization of SBP, DBP, load, dipper) primarily due to increased endothelial vasodilator activity indicating a significant decrease in the ET-1 level in the group of additional cytoprotective therapy.

Keywords: arterial hypertension, 24-hour blood pressure monitoring (BPM), endothelin-1, Ramipril/Amlodipine, quercetin.

УДК 618.19-008.846.9:347.121.2 (477+100)

Грудне молоко – еталон дитячого харчування, що сприймається в усьому світі як оптимальне перше джерело їжі, а грудне вигодовування – ідеальний спосіб вигодовування дітей, який повноцінно задовольняє всі потреби дитини. Особливої цінності набуває грудне молоко для передчасно народжених дітей, які з перших секунд життя і впродовж тривалого часу потребують спеціалізованої медичної допомоги та для хворих новонароджених дітей, що народились вчасно. Діти, які народились передчасно або хворі доношені новонароджені найбільш схильні до захворювань, специфічних для перинатального періоду, та мають високу ймовірність смерті і, саме, найбільший ризик не отримати рятівних переваг грудного молока. Як першу альтернативу для вигодовування передчасно народжених дітей незалежно від гестаційного віку, у тому числі глибоко недоношених (<32 тижнів вагітності) або дітей з дуже низькою масою тіла (<1500 г) у сучасному світі, Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська академія педіатрії рекомендують використовувати донорське грудне молоко з банку людського молока, якщо власне молоко матері недоступне. Дослідження демонструють, що у дітей, що не мають можливостей отримувати материнське молоко, годування грудним молоком, навіть часткове, знижує ризик некротизуючого ентероколіту та пізнього неонатального сепсису, ретинопатії недоношених, раптової смерті немовлят і покращує когнітивні результати у недоношених дітей, сприяє встановленню оптимального функціонування травної системи і процесів ентерального травлення.

У багатьох країнах світу цілеспрямована підтримка грудного вигодовування у відділах інтенсивної терапії новонароджених, зокрема ентеральне харчування хворих та передчасно народжених дітей забезпечується донорським людським грудним молоком, що концентрується ізберігається у створеній та функціонуючій мережі Банків грудного молока.

Банк грудного молока – установа, метою діяльності якої є забір грудного молока від матерів, які виробляють його більше, ніж потрібно їхнім дітям, забезпечує обробку та зберігання грудного молока для годування немовлят, які з медичних або інших причин не можуть тимчасово або тривало його отримувати.

З метою сприяння діяльності банків та налагодження міжнародної співпраці між банками грудного молока в світі створено міжнародні асоціації банків грудного молока.

Європейська асоціація банків молока (EMBA) була офіційно започаткована 15 жовтня 2010 року. Нині в 31 країні Європі нараховується 282 банки, які активно працюють і 18 банків, які розпочинають свою роботу. У 2009 році була створена Асоціація банків молока Південної Африки (HMBASA). HMBASA координує діяльність мережі банків молока по всій країні. Асоціація банків молока Північної Америки (HMBANA) заснована в 1985 році і об’єднує 30 некомерційних банків грудного молока США та Канади. Відзначається позитивна тенденція у створенні нових банків жіночого молока в усіх країнах світу. Нині їх нараховується біля 500 у 37 країнах світу. Світовим лідером у сфері діяльності банків грудного молока є Бразилія, там працює 222 банки жіночого молока, а також ще 217 центрів збору молока. Перший Банк донорського жіночого молока в Україні було створено в 2019 р. у м. Києві на базі Перинатального центру, де народжується близько 80 % усіх недоношених дітей міста. Високотехнологічний банк грудного молока на базі Львівського обласного клінічного перинатального центру було відкрито в грудні 2022 р., коли країна перебувала у стані війни. Це другий банк донорського грудного молока, який успішно функціонує в Україні на базі перинатальних центрів. Діяльність Банку грудного молока у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі – один із багатьох сучасних високотехнологічних напрямів роботи закладу охорони здоров’я. Банк грудного молока оснащений усім необхідним обладнанням, яке відповідає найвищим сучасним світовим стандартам. Активна, щоденна командна робота лікарів- акушерів, неонатологів, консультантів з грудного вигодовування, матерів дозволила з моменту роботи Банку залучити до здачі грудного молока 32 донори та зібрати понад 380 л донорського молока. Першу порція донорського грудного молока було отримано 12 січня 2023 р.

Сприяння створенню мережі Банків грудного молока в Україні на державному рівні допоможе зробити вагомий внесок у збереження повноцінності здорового розвитку новонароджених і немовлят в нашій державі, що набуло особливої актуальності в часи воєнного сьогодення в Україні.

Breast milk is the standard of infant nutrition, which is perceived worldwide as the optimal fi rst source of food, and breastfeeding is an ideal way of feeding children that fully meets all the needs of the child. Breast milk is especially valuable for premature babies who need specialized medical care from the fi rst seconds of life and for a long time, and for sick newborns who were born on time. Preterm infants or sick preterm infants are most susceptible to perinatal diseases and have a high probability of death and the greatest risk of not receiving the life-saving benefi ts of breast milk. In the modern world, the World Health Organization and the American Academy of Pediatrics recommend the use of donor breast milk from a human milk bank as the fi rst alternative for feeding preterm infants, regardless of gestational age, including very preterm infants (<32 weeks of gestation) or very low birth weight infants (<1,5 kg), if the mother’s own milk is not available. Studies show that in children who are unable to receive mother’s milk, breastfeeding, even partial breastfeeding, reduces the risk of necrotizing enterocolitis and late neonatal sepsis, retinopathy of prematurity, sudden infant death, and improves cognitive outcomes in premature infants, and helps to establish optimal functioning of the digestive system and enteric digestion processes. In many countries around the world, targeted support for breastfeeding in neonatal intensive care units, including enteral feeding for sick and premature infants, is provided by donor human breast milk, which is concentrated and stored in an established and functioning network of breast milk banks.

The breast milk bank is an institution whose purpose is to collect breast milk from mothers who produce more than their children need, and to process and store breast milk for feeding babies who, for medical or other reasons, cannot receive it temporarily or for a long time.

International associations of breast milk banks have been established around the world to promote the activities of banks and establish international cooperation between breast milk banks.

The European Milk Banks Association (EMBA) was offi cially launched on October 15, 2010. Currently, there are 282 active banks in 31 European countries and 18 banks that are starting to operate. In 2009, the Southern African Milk Banks Association (HMBASA) was established. HMBASA coordinates the activities of the network of milk banks across the country. The North American Milk Banks Association (HMBANA) was founded in 1985 and unites 30 non-profi t breast milk banks in the United States and Canada. There is a positive trend in the creation of new breast milk banks in all countries of the world. Currently, there are about 500 of them in 37 countries. Brazil is the world leader in breast milk banks, with 222 breast milk banks and 217 milk collection centers.

The first bank of donor breast milk in Ukraine was established in 2019 in Kyiv at the Perinatal Center, where about 80 % of all premature babies in the city are born. A high-tech breast milk bank based at the Lviv Regional Clinical Perinatal Center was opened in December 2022, when the country was at war. This is the second bank of donated breast milk to successfully operate in Ukraine on the basis of perinatal centers.

The operation of the Breast Milk Bank at the Lviv Oblast Clinical Perinatal Center is one of the many modern high-tech areas of the healthcare facility. The breast milk bank is equipped with all the necessary equipment that meets the highest modern world standards. The active, daily teamwork of obstetricians, neonatologists, breastfeeding consultants, and mothers has allowed the Bank to attract 32 donors to donate breast milk and collect more than 380 liters of donor milk since its opening. The fi rst portion of donated breast milk was received on January 12, 2023.

 Promoting the creation of a network of breast milk banks in Ukraine at the state level will help to make a signifi cant contribution to the preservation of the full healthy development of newborns and infants in our country, which has become especially important in the current military situation in Ukraine.

УДК 618.11-006.2-053.1/.31-07-08

Показання і методи хірургічного втручання в новонароджених із пренатально виявленими кістами яєчника залишаються предметом дискусій. 

Мета-узагальнити власний досвід лікування новонароджених із вродженими кістами яєчника.

Матеріали та методи. Роботу побудовано на результатах лікування 15 немовлят, яких оперували в І хірургічному відділенні КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»(КНП ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ») упродовж 2010–2021 рр. Для підтвердження діагнозу після народження у всіх новонароджених проведено ультрасонографію (УСГ). За ургентними показаннями одразу після народження госпіталізовано 7 (46,7%) дітей, 4 (26,7%) – упродовж першого місяця після народження і 4 (26,7%) – у плановому порядку протягом перших шести місяців життя. Проведено 9 (60%) відкритих і 6 (40%) лапароскопічних втручань. Післяопераційна летальність становила 6,7%. Статистичне опрацювання результатів дослідження виконано з використанням програми «StatPlus: mac, AnalystSoft Inc.» (version v8). 

Результати. Серед 54 плодів після народження наявність кісти підтверджено у 15 (27,8%) новонароджених, яких оперували. Показанням до ургентних втручань одразу після народження (46,7% дітей) була наявність великої (>6 см) кісти у черевній порожнині, яка у двох дітей зумовлювала дихальні розлади і ще у двох – кишкову непрохідність. Збільшення в розмірах кісти з больовим синдромом було показанням до невідкладного втручання упродовж першого місяця життя (26,7% дітей), а наявність кісти без тенденції до зменшення була показанням до планового лікування (26,7% дітей). Зберегти придатки матки вдалось у 20% пацієнтів, а видалити придатки матки довелось у 80%. 

Висновки. У разі антенатального виявлення кісти яєчника слід проводити динамічний УСГ-контроль, що має на меті моніторинг динаміки розмірів кісти. Показаннями до хірургічного втручання в неонатальному періоді є: 1) кісти діаметром >4 см; 2) обґрунтовані підозри на наявність ускладнень (перекрут, самоампутація, компресія органів черевної порожнини); 3) збільшення розмірів кісти після народження дитини. Метод хірургічного втручання потрібно обирати з урахуванням розміру та характеру кістозного утворення. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом КНП ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ». На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. 

УДК 577.161.2:616-009.7:618.145

Мета – установити і вивчити взаємозв'язок показників вітаміну D та інтенсивності тазового болю у жінок, які стражда-ють на зовнішній генітальний ендометріоз.

Матеріали і методи. В експерименті взяли участь 210 жінок. Основну групу становили 180 пацієнток із тазовим болем, зумовленим  зовнішнім  генітальним  ендометріозом,  контрольну  групу  –  30  жінок  із  верифікованим  діагнозом  зовнішній генітальний ендометріоз без больового синдрому. Для визначення інтенсивності тазового болю використовували візуальну аналогову шкалу. Залежно від вираженості больового синдрому пацієнтки основної групи були розділені на три підгрупи: перша підгрупа включала 75 жінок із тазовим болем слабкої інтенсивності; друга – 62 пацієнтки з болем помірної інтен-сивності; третя підгрупа – 43 учасниці з вираженим тазовим болем. Визначали рівень загального 25-гідроксивітаміну-D3 у сироватці крові.

Результати. Під час дослідження концентрації вітаміну D у пацієнток контрольної групи середні значення становили 29,22 ± 4,23 нг/мл, а основної групи – 22,23 ± 5,21 нг/мл, що відповідає у середньому недостатності вітаміну D у всіх учасниць дослідження. За допомогою критерію Тьюкі було виявлено суттєве зниження рівня вітаміну D у підгрупі пацієнток із помір-ною інтенсивністю болю порівняно зі слабким (p = 0,005), а також у підгрупі з вираженим больовим синдромом порівняно з помірним (p = 0,004). У результаті кореляційного аналізу спостерігався зворотний кореляційний зв'язок між вираженістю тазового болю за ВАШ та вмістом вітаміну D у жінок основної групи. Згідно з розподілом пацієнток за концентрацією віта-міну D залежно від вираженості тазового болю, посилення больового синдрому супроводжувалося збільшенням частки жінок із дефіцитом вітаміну D від 0 у контрольній групі до 48,8% у третій підгрупі. Відсоток учасниць дослідження з нормальним рівнем вітаміну D знижувався від 43,3% у контрольній групі до 7,0% у підгрупі жінок із вираженим тазовим болем.

Висновки. У результаті дослідження виявлено зниження концентрації вітаміну D у пацієнток з ендометріозом та досто-вірну зворотну кореляцію між інтенсивністю тазового болю і рівнем вітаміну D у крові.

Purpose is to establish and study the relationship between vitamin D levels and the intensity of pelvic pain in women suffering from external genital endometriosis.

Material and methods. 210 women took part in the experiment. The main group consisted of 180 patients with pelvic pain caused by external genital endometriosis, the control group – 30 women with a verified diagnosis of external genital endometriosis without pain syndrome. A visual analog scale was used to determine the intensity of pelvic pain. Depending on the severity of the pain syndrome, the patients of the main group were divided into three subgroups: 1 subgroup included 75 women with pelvic pain of weak intensity; 2nd subgroup – 62 patients with pain of moderate intensity; The 3rd subgroup – 43 participants with pronounced pelvic pain. The level of total 25-hydroxyvitamin-D3 in blood serum was determined

Results. When examining the concentration of vitamin D in patients of the control group, the average values were 29.22 ± 4.23 ng/ml, and in the main group 22.23 ± 5.21 ng/ml, which corresponds to an average vitamin D deficiency in all study participants. Tukey's test revealed a significant decrease in vitamin D levels in the subgroup of patients with moderate pain compared to mild (p = 0.005), as well as in the subgroup with severe pain compared to moderate (p = 0.004). As a result of the correlation analysis, an inverse correlation was observed between the severity of pelvic pain according to VAS and the content of vitamin D in women of the main group. According to the distribution of patients by vitamin D concentration depending on the severity of pelvic pain, the increase in pain syndrome was accompanied by an increase in the proportion of women with vitamin D deficiency from 0 in the control group to 48.8% in the 3rd subgroup. The percentage of study participants with normal levels of vitamin D decreased from 43.3% in the control group to 7.0% in the subgroup of women with severe pelvic pain.

Conclusions. As a result of the study, a decrease in the concentration of vitamin D in patients with endometriosis and a reliable inverse correlation between the intensity of pelvic pain and the level of vitamin D in the blood were found.