УДК 613.26/.892-057.87

Анотація. Одним із ключових елементів профілактики низки захворювань, особливо в період здобуття вищої освіти, є раціональне харчування. Мета дослідження полягала у вивченні та гігієнічному оцінюванні харчових звичок студентів медичної галузі впродовж навчального року та 
зіставленні отриманих показників з результатами аналогічних досліджень у Республіці Польща.

Матеріали та методи. У дослідженні використовувався метод діагностичного опитування студентів-медиків за анкетою, яка складалась із 13 блоків запитань. Пропонувалось дати відповіді, що стосувались кратності споживання продуктів рослинного та тваринного походження, 
а також вказати основний асортимент готових страв у своєму харчуванні. Серед респондентів частка хлопців і дівчат становила 61,5 та 38,5% відповідно.

Результати. Студенти не дотримуються якоїсь спеціальної дієти, за винятком двох осіб, які мають непереносимість лактози. Проведене дослідження показує, що половина учасників анкетування харчується тричі на день, частка осіб, що споживають їжу два, чотири або п’ять разів становить 29, 16 і 3% відповідно. У раціоні третини студентів свіжі фрукти представлені не менше як 3–4 рази на тиждень, жоден із респондентів не вказав на відсутність цих продуктів у своєму харчуванні. Натомість низькою є кратність споживання сирих і варених овочів. Серед обстежених студентів не виявлено вегетаріанців. Найчастіше кратність споживання м’яса, переважно курятини, перебуває в діапазоні від 3–4 до 5–6 разів на тиждень. Закономірно для нашого реґіону занизький рівень споживання риби. В осіб чоловічої статі серед гарнірів домінує картопля, не менше третини дівчат віддає перевагу рису, гречці або пшону. Декілька разів на місяць 55,5% опитаних відвідують ресторани швидкого харчування. За результатами порівняльного аналізу особливостей харчування студентської молоді України та Польщі встановлено, що в сусідній 
європейській державі вищий рівень споживання фруктів, овочів, риби, м’яса та ковбасних виробів, а також солодощів. Поміж здобувачів вищої освіти в обох країнах виявлено вірогідну різницю в періодичності використання у власному харчуванні фастфуду.

Висновки. Представлене дослідження окреслює низку проблемних питань у харчуванні досить великої групи людей, які здобувають медичний фах у закладах вищої освіти. Установлено занизький рівень споживання українськими студентами сирих і свіжих овочів, риби, а також переважне 
приготування м’ясних страв із курятини, яка не вважається продуктом високої харчової цінності. Суттєвим недоліком харчування університетської молоді в Польщі є значна частка в раціоні продуктів з високим енергетичним складником, а саме ковбасних виробів і солодощів. Зазначені результати зумовлюють необхідність подальшого поглибленого вивчення харчових уподобань вибраних контингентів населення з метою активної промоції концепції адекватного та збалансованого харчування. 

Abstract. The rational nutrition is one of the key elements of prevention of numerous diseases, especially during the period of obtaining higher education. The purpose of the research was to study and hygienically assess the eating habits of medical students during the academic year and compare the obtained indicators with the results of similar studies in the Republic of Poland.

Materials and methods. The questionnaire method of diagnostic survey of medical students consisting of 13 blocks of questions was used in the research. It was suggested to give answers related to the frequency of consumption of products of plant and animal origin, as well as to indicate the main assortment of ready-made dishes in their diet. The share of boys and girls among the respondents was 61,5 and 38,5%, respectively. 

Results. Students do not follow any special diet, except for two people who are lactose intolerant. The conducted research shows that half of the respondents eat three times a day, the share of people who eat two, four or five times is 29, 16 and 3%, respectively. A third of students consumed fresh fruit in their diet at least 3–4 times a week, none of the respondents indicated the absence of these products in their diet. In contrast, the ratio of consumption of raw vegetables to cooked vegetables is low. No vegetarians among the surveyed students were found. The frequency of meat consumption, mainly chicken, is most often in the range from 3–4 to 5–6 times a week. The level of fish consumption is naturally insufficient for our region. Potatoes dominate among side dishes among male individuals, while at least a third of girls prefer rice, buckwheat, or millet. 55,5% of respondents visit fast food restaurants several times a month. It was found that the neighboring European country has a higher level of consumption of fruits, vegetables, fish, meat and sausage products, as well as sweets, according to the results of a comparative analysis of the nutritional characteristics of student youth in Ukraine and Poland. А significant difference was found in the frequency of using fast food in their own diet among higher education students in both countries.

Conclusions. The presented study outlines a number of problematic issues in the nutrition of a fairly large group of people who are studying for a medical degree in higher education institutions. An insufficient level of consumption of raw and fresh vegetables and fish by Ukrainian students has been established, as well as the predominant preparation of meat dishes from chicken, which is not considered a product of high nutritional value. A significant deficiency in the nutrition of university students in Poland is the significant proportion of food products with a high energy component in the diet, namely sausages and sweets. These results require further deepened study of the food preferences of selected population groups in order to actively promote the concept of adequate and balanced nutrition.

УДК 613 (092)(430)

Розвиток гігієни як науки розпочався наприкінці ХVIII – початку ХІХ століття. Виокремити гігієну у наукову дисципліну Максу Петтенкоферу дозволили його експериментальні праці з гігієни, опрацювання та впровадження у гігієну об’єктивних методів дослідження чинників довкілля, заснування першого в Європі Інституту гігієни у Мюнхені, нових методів викладання гігієни, створення власної наукової школи. Відтоді німецький вчений-хімік і лікар-гігієніст Макс Петтенкофер вважається засновником сучасної наукової експериментальної гігієни.

Мета роботи: простежити та проаналізувати життєвий і творчий шлях професора Макса Йозефа фон Петтенкофера від студента до президента Баварської Академії наук та організатора і керівника першого в Європі Інституту гігієни. Матеріали та методи. Використано доступні друковані матеріали - підручники, посібники та електронні ресурси - біографічні статті, матеріали вікіпедії. Методи – пошуковий, бібліосемантичний історичний, аналітичний, описовий. Результати дослідження. Простежено творчий і життєвий шлях Макса Петтенкофера та його роль у розвитку гігієнічної науки. Показано внесок наукових досліджень Макса Петтенкофера, які охоплювали широкий спектр хімічних і гігієнічних
проблем у формуванні експериментального напрямку гігієнічних досліджень та розробці методів гігієнічної діагностики, які принесли йому світове визнання вченого як засновника сучасної експериментальної гігієни і профілактичної медицини. Визначено, що започатковані понад півтора століття тому Максом Петтенкофером принципи та методи гігієнічної діагностики як спеціальної системи мислення, синтезу, аналізу та дій, що мають на меті дослідження факторів середовища життєдіяльності (біологічних, хімічних, фізичних та соціальних) і стану здоров’я людини (на індивідуальному та популяційному рівнях) та встановлення залежності між впливом факторів цього середовища на здоров’я населення, залишаються актуальними та потребують подальшого впровадження для розбудови нової «архітектури» системи охорони громадського здоров’я на різних рівнях управління.

The aim of the work. To follow and analyze the life and creative path of Professor Max Joseph von Pettenkofer from a student to the President of the Bavarian Academy of Sciences and the organizer and director of the first Institute of Hygiene in Europe. Materials and methods. Available printed
materials were used - textbooks, manuals and electronic resources - biographical articles, Wikipedia materials, search methods, bibliosemantic historical, analytical, descriptive. Results of the study. The creative and life path of Max Pettenkofer is traced with an emphasis on his role in the development of
hygienic science. The contribution of Max Pettenkofer’s scientific research, covering a wide range of chemical and hygienic problems in the formation of the experimental direction of hygienic research and the development of hygienic diagnostic methods, which brought him worldwide recognition as a scientist as the founder of modern experimental hygiene and preventive medicine, is shown. It was determined that the principles and methods of hygienic diagnostics, founded more than a century and a half ago by Max Pettenkofer as a special system of thinking, synthesis, analysis and actions aimed at
studying the factors of the human life environment (biological, chemical, physical and social), the state of human health (at the individual and population level) and establishing the relationship between the influence of factors of this environment on the health of the population, remain relevant and require
further implementation in the development of a new «architecture» of the health care system at different levels of management.

УДК 611.716.4-001-031-018.4

Резюме. До кісткових ушкоджень щелепно-лицевої ділянки належать травматичні злами щелеп різної етіології та постекстракційні кісткоруйнівні травми. Одним із критеріїв вибору оптимального алгоритму лікування кісткових дефектів та профілактики їх ускладнень є оцінка якості кісткової тканини щелеп, посттравматична динаміка якої залежить від виду травми та обраного способу відновлення цілісності кістки.
Мета дослідження – визначення нормативних показників щільності кісткової тканини різних ділянок нижньої щелепи в інтактного щура та з’ясування закономірностей їх динаміки після кісткоруйнівної травми.
Матеріал і методи. Дослідження виконано на 35 статевозрілих безпородних щурах-самцях віком 3-3,5 місяця та масою тіла 180–210 г.
Тварин розподілено на три групи по 10 особин, ще 5 тварин склали контрольну групу. Травму моделювали шляхом порушення цілісності кісткової тканини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора в ділянці кута щелепи (1-ша група) і в міжзубному просторі (2-га група), та шляхом екстракції другого великого кутнього зуба (3-тя група). Контроль якості кісткової тканини травмованої, суміжних і симетричних ділянок нижньої щелепи проводили з використанням дентального радіовізіографа фірми «Siemens» з програмним забезпеченням TrophyRadiology через один, два і три тижні після нанесення травми. Показники щільності визначали в умовних одиницях сірості (УОС).
Результати. Встановлено, що найнижчі показники щільності кісткова тканина тіла нижньої щелепи має в ділянці кута, найвищі – у ділянці великих кутніх зубів. Всі показники є симетричними. Посттравматична динаміка якості кісткової тканини в різних ділянках нижньої щелепи є різною, залежно від локалізації та виду травми. У ділянках травми, незалежно від її локалізації та походження, спостерігали однакову динаміку щільності кісткової тканини – упродовж двох тижнів експерименту виявлено достовірне зростання досліджуваного показника та зниження його до кінця третього тижня. Після нанесення травми в ділянку кута щелепи зміни щільності кісткової тканини в інших досліджуваних ділянках не спостерігали. Після нанесення травми в ділянці міжзубного проміжку спостерігали зниження щільності кісткової тканини в симетричній до травмованої ділянки міжзубного проміжку зліва та в ділянках різців з обох боків і зростання досліджуваного показника в ділянці великих кутніх зубів з обох боків. Після екстракції другого великого кутнього зуба щільність кісткової тканини в симетричній ділянці з протилежного боку поступово зростала, з боку нанесення травми досліджуваний показник знижувався в ділянці міжзубного проміжку та в ділянці різців. Щільність кісткової тканини кута нижньої щелепи при нанесенні кісткоруйнівної травми в інших ділянках не має вираженої динаміки і впродовж трьох тижнів експерименту не відрізняється від показників інтактних тварин.
Висновок. Упродовж посттравматичного періоду спостерігали поєднання різних причин зміни якості кістки (регенерація та жувальне навантаження), що дозволяє пояснити різну динаміку щільності кісткової тканини різних ділянок тіла нижньої щелепи при кісткоруйнівних травмах різного походження і локалізації.

11 березня 2025 року у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького відбулась Урочиста академія з нагоди 211-х роковин від дня народження Т.Г. Шевченка «Шевченко понад простором і часом», організована Лікарською комісією Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). Шевченківські дні щороку відзначають заходами, присвяченими вшануванню пам’яті геніального поета, художника, письменника, скульптора та борця за волю України – Тараса Григоровича Шевченка.
На початку урочистої події гостей привітали голова Лікарської комісії НТШ професорка Зоряна Масна, ректор ЛНМУ імені Данила Галицького професор Орест Чемерис та голова Наукового товариства імені Шевченка академік Роман Кушнір, який розповів про більш як 150-річну діяльність НТШ.
У своїй доповіді завідувачка кафедри українознавства та філософії ЛНМУ імені Данила Галицького професорка Тетяна Єщенко «Шевченко – архітектор українського духу» означила вплив постаті Тараса Шевченка на сутність української нації та глибинний зміст його безсмертної творчості. А більш детально про біографію поета та феномен його «Кобзаря» розповів історик, знавець львівських старожитностей, письменник і музикант Ілько Лемко.
Також слухачі мали нагоду зачаруватися Шевченковою лірикою у виконанні актриси театру імені Марії Заньковецької, народної артистки України Олександри Гуменецької, та насолодитися музичною Шевченкіаною – від заслуженої академічної капели України «Трембіта» (художній керівник і головний диригент – народний артист України Микола Кулик, режисерка-постановниця – заслужена працівниця культури України Марія Христинич).
Ключові слова: Шевченко, Кобзар, капела «Трембіта».