У дослідженні проаналізовано вплив куріння та відмови від нього на стан ліпідного обміну в пацієнтів з ішемічною хворобою серця до та після аортокоронарного шунтування. Обстежено 122 хворих, поділених за віком і фактором куріння. Курці мали значно гірші показники ліпідного профілю: підвищені проатерогенні ліпіди та дуже низький рівень ЛПВЩ. Через 6 місяців після операції та повної відмови від куріння саме у цій групі спостерігали найбільш виражене покращення ліпідних показників і високий відсоток досягнення цільових значень. У некурців позитивні зміни були менш значними. Відмова від куріння посилює ефективність статинотерапії й сприяє нормалізації ліпідного обміну.

Ключові слова: аортокоронарне шунтування, показники ліпідного обміну, статини, відмова від куріння.

Summary. The study analyzed the effect of smoking and quitting smoking on lipid metabolism in patients with ischemic heart disease before and after coronary artery bypass grafting. 122 patients were examined, divided by age and smoking factor. Smokers had significantly worse lipid profile indicators: increased proatherogenic lipids and very low HDL levels. 6 months after surgery and complete smoking cessation, this group showed the most pronounced improvement in lipid parameters and a high percentage of achieving target values. In non-smokers, positive changes were less significant. Quitting smoking enhances the effectiveness of statin therapy and contributes to the normalization of lipid metabolism.

Keywords: coronary artery bypass grafting, lipid metabolism indicators, statins, quitting smoking.

УДК:  616.314-089.27:678.7-419.2:620.168(045)

Актуальність. Через зростаючий попит на високу естетику в стоматології останнім часом набули популяр-ності естетичні реставрації у ділянці як передніх, так і кутніх зубів. Оптимальними для проведення таких відновлень є фотополімерні композитні матеріали завдяки їх естетичним і механічним властивостям. Будь-який реставраційний стоматологічний матеріал, як і природні зуби, повинен мати достатній опір водопоглинанню, щоб функціонувати у порожнині рота протягом тривалого часу. З урахуванням цього вивчення ступеня водо-поглинання таких матеріалів є важливим клінічним завданням.

Мета: визначити ступінь водопоглинання фотополімерних композитних матеріалів, які полімеризували УФ-опроміненням (пряма реставрація) або УФ-опроміненням та методом теплової дополімеризації (непряма реставрація).

Матеріал і методи. Досліджено зразки композитних матеріалів Latelux, Tetric N-Ceram, Charisma Classic, виготовлені шляхом пошарової УФ-полімеризації (перша група) та з додатковою полімеризацією в апараті Coltene D. I. –500 (друга група).

Результати дослідження. Найкращі результати серед фотополімерних композитних реставрацій вияв-лено в усіх зразках, виготовлених непрямим методом.

Висновок. Доведено, що найменше набрякання за всіх індексів Ванни характерне для зразків серії Tetric, особливо Tetric вкл. (непряма реставрація). Доцільно рекомендувати композитний матеріал Tetric N-Ceram для подальших досліджень.

Актуальною проблемою в МРТ-діагностиці скронево-нижньощелепних розладів (СНР) є стандартизація протоколу обстеження й надання комплексної оцінки різним структурам скроневонижньощелепних суглобів (СНЩС). Сучасний протокол має уніфікувати клінічно значимі параметри МРТобстеження СНЩС із вказанням їхньої норми, представляти стандартизований підхід до діагностики, що знижує ризик несвоєчасного виявлення патологічних змін і підвищує точність обстеження; оптимізувати час і ресурси, адже дозволяє уникнути зайвих повторів обстежень, а також коректно порівнювати результати різних МРТ-досліджень (проведених у різних установах та інтерпретованих різними лікарями).

Мета. Розробити стандартизований протокол МРТ-обстеження СНЩС шляхом уніфікації клінічно значимих параметрів із використанням режимів сканування для отримання статичних і динамічних (кінорежим) зображень.

Матеріал і методи. Для опрацювання повного тексту було відібрано 30 статей за критеріями включення й виключення. У клінічне дослідження було залучено 34 особи з ознаками і симптомами СНР, яким для уточнення діагнозу проведено статичне й динамічне МРТ-обстеження СНЩС, використовуючи апарат Siemens Magnetom AMIRA, 1.5T.

Результати. Запропоновано стандартизований протокол обстеження СНЩС і латеральних крилоподібних м’язів, в якому об’єднані вибрані клінічно значимі МРТ-параметри і представлено їхні норми з опрацьованих літературних джерел. Застосування динамічної МРТ (імпульсна послідовність HASTE) дозволило уточнити характер зміщення диска, зокрема випадки з поперемінним блокуванням, а також з ознаками адгезії диска до суглобових поверхонь.

Висновки. У розпрацьованому протоколі запропоновано стандартизацію підходу до МРТобстеження СНЩС, що покращує якість діагностики СНР, заощаджує час і ресурси й лікаря, і пацієнта. Вагомою перевагою протоколу є пацієнтоорієнтованість, оскільки вказування норми для кожного МРТпараметра полегшує інтерпретацію отриманих даних і комунікацію лікаря й пацієнта.

 УДК: 378 : 61 : [378. 12 : 378.048]: 004.89

Людство підходить до тієї межі свого розвитку, коли починає все частіше
запитувати себе: чи втримаємо монополію на інтелект на власній планеті? І йдеться
не про гіпотетичне прибуття представників інопланетної цивілізації, що поки виглядає
малоймовірним, а про наші власні розробки у створенні штучного інтелекту, який
стрімко розвивається, навчається, набирає сили

УДК 616.716.8-07-002:616.314-07(045)

Мета. Визначити валідність клінічних діагностичних ознак при обстеженні осіб з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади за Гамбурзьким протоколом.

Матеріали та методи. Дослідження включало 60 пацієнтів зі скронево-нижньощелепними розладами (СНР) віком 20–69 років, серед яких 80 % становили жінки, а 63 % — особи 30–49 років. Діагностика перед-бачала загальне стоматологічне обстеження, Гамбурзький протокол, панорамну рентгенографію, КТ, МРТ (за показаннями) та аксіографію. Пацієнтів було розподілено на групи з м’язовими, суглобовими та комбінованими розладами.

Результати. Виявлено, що 51,67 % пацієнтів мали м’язові розлади, 16,67 % — суглобові, і 31,67 % — комбіновані. Серед пацієнтів з м’язовими розладами 77,4 % мали лише два симптоми, тоді як у комбінованих роз-ладах симптоми були більш численними (36,8 % мали три, 31,6 % — чотири, 26,3 % — п’ять). Найчастішими симптомами були: біль при пальпації жувальних м’язів (100 % при м’язових і 94,7 % при комбінованих), наяв-ність шумів у суглобах і порушення траєкторії відкривання рота (по 80 % при суглобових, по 78,9 % при комбі-нованих розладах). Симптом «передчасні контакти» спостерігався у понад 50 % пацієнтів усіх груп.

Висновки. Гамбурзький протокол є доцільним діагностичним тестом для попередньої експрес-діагностики скронево-нижньощелепних розладів, навіть за наявності лише двох симптомів, проба потребує подальшого ретельного обстеження пацієнта з залученням об’єктивних методів діагностики.