УДК 547.789.1:615.012.1]073/.076

Мета роботи. Здійснити прогнозування лікоподібності та токсичності з використанням сучасних веб-інструментів сполуки Les-6400, а також віртуально спрогнозувати можливий механізм реалізації протипухлинної активності. Матеріали і методи. Для сполуки Les-6400 проведено in silico скринінг лікоподібності та токсичності з використанням онлайн-сервісів SwissADME та ProTox II. Прогнозування механізму реалізації протипухлинної активності було проведено за допомогою сервісу PRISM Національного інституту раку США (NCI).Результати й обговорення. Досліджувана сполука Les-6400 в результаті проведених in silico досліджень проявила задовільні лікоподібні характеристики та низький профіль токсичності. При використанні сервісу PRISM було спрогнозовано, що механізм протипухлинної активності сполуки Les-6400 реалізується шляхом інгібування трансформуючого фактора росту бета (TGFβ). Висновки. Результати досліджень можуть стати платформою для подальшої структурної оптимізації ідентифікованої сполуки на основі тіопірано[2,3-d]тіазолу з фрагментом юглону в розробці сучасних протипухлинних лікарських засобів.

Висока поширеність захворювань пародонта серед різних груп населення виділяє цю проблему в число найважливіших проблем сучасної стоматології. За даними експертів ВООЗ 80 % школярів у різних країнах мають патологію пародонта, а серед дорослих вона зустрічається майже  у 100 % випадків. Розповсюдженість захворювань пародонта серед населення України складає 81,5 %. 

Стеноз тристулкового клапана (ТС) є відносно рідкісною патологією, яка становить приблизно 2,4% усіх випадків органічного ураження тристулкового клапана (ТК). Загалом ТС становить менше як 1% від усіх клапанних хворіб серця [1]. За даними одного із досліджень, що охопило понад 13 тисяч пацієнтів з первинним ураженням клапанів серця, ТС був виявлений лише у 0,3%, а основною його причиною (щонайменше 90%) була ревматична хвороба
серця [2,3].

Представляємо рідкісну причину гострої правошлуночкової недостатності у 18-річної дівчини, зумовлену раптово виниклим значним шунтуванням крові між аортою та правим передсердям внаслідок спонтанного розриву аневризми некоронарного синуса Вальсальви. Діагноз було встановлено за допомогою трансторакальної ехокардіографії, яка є оптимальним методом виявлення цієї патології в клінічній практиці. Аневризма синуса Вальсальви (АСВ) – рідкісна аномалія серця, яка може ускладнитися раптовим спонтанним проривом у різні прилеглі до неї камери серця або в перикардіальний простір (залежно від її розташування), що спричиняє гостре об`ємне перевантаження з розвитком серцевої недостатності і вимагає термінової хірургічної корекції.

УДК: 616.12-008.331.1-
06:616.988:578.834-036.1:577.112.38

Мета дослідження: дослідити рівень L-аргініну та активність аргінази в пацієнтів з артеріальною гіпертензією і коронавірусною хворобою.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 50 пацієнтів з АГ, яких було розподілено на дві групи: група 1 - 24 особи з АГ (стадія І-ІІІ, ступінь 1-3); група 2 - 26 осіб з АГ (стадія І-ІІІ, ступінь 1-3), COVID-19 та інтерстиційним ураженням легень. Усі пацієнти були обстежені за допомогою загальноприйнятих сучасних інформативних методів дослідження. Також усім хворим визначали вміст L-аргініну та активність аргінази в сироватці крові.

Результати дослідження. Виявлено достовірні відмінності в рівнях L-аргініну в сироватці крові пацієнтів з АГ (79,36±3,69 мкмоль/л) порівняно з оказниками L-аргініну у хворих на АГ та COVID-19 (66,09±2,89 мкмоль/л). Водночас серед пацієнтів з АГ і COVID-19 активність аргінази була достовірно вищою (10,48±0,41 мкмоль/хв×мг), ніж у групі з АГ (8,82±0,40 мкмоль/хв×мг).

Висновки. Перебіг АГ за наявності COVID-19 супроводжується зниженням показників L-аргініну на тлі достовірного зростання активності аргінази.

Ключові слова: L-аргінін, аргіназа, артеріальна гіпертензія, COVID-19.

The aim of the study: to investigate L-arginine levels and arginase activity in patients with arterial hypertension and coronavirus disease.

Material and methods. 50 patients with AH, who were divided into two groups, were examined: group 1 — 24 persons with AH (stage I-III, grade 1-3); group 2 — 26 people with AH (stage I-III, grade 1-3), COVID-19 and interstitial lung disease. Common modern informative research methods were used to examine the patients. In addition, the content of L-arginine and the activity of arginase in blood serum were determined for all patients.

Results. Essential differences in the levels of L-arginine in the blood serum of patients with AH (79.36±3.69 μmol/l) compared to L-arginine measurements in patients with AH and COVID-19 (66.09±2.89 μmol/l) were found. Simultaneously, among patients with AH and COVID-19, arginase activity was significantly higher (10.48±0.41 μmol/min×mg) than in the group with AH (8.82±0.40 μmol/min×mg).

Conclusions. The course of AH in the presence of COVID-19 is accompanied by a decrease in L-arginine against a reliable increase in arginase activity.

Keywords: L-arginine, arginase, arterial hypertension, COVID-19.