УДК 616.314-089.28/.29-17-085.454.1]:[616-008.87:576.52]-036

Вступ. Високу потребу в ортопедичному лікуванні знімними протезами, як і раніше, лідируючі пози-ції займають недостатня санація порожнини рота та несвоєчасне звернення пацієнтів до стоматолога. Одним з основних чинників успішного лікування пацієнтів із частковою втратою зубів є можливість вибору полімерних базисних матеріалів для знімних протезів та наскільки вибраний матеріал стійкий до біологічного середовища порожнини рота, оскільки низька резистентність може призвести до зміни кількісного й якісного складу мікрофлори. Окрім цього, необхідно дотримуватися технології виготов-лення знімних протезів, оскільки утворення шорсткостей, пор у протезі, недостатній догляд за протезом сприяють проникненню мікроорганізмів ротової порожнини у базис протеза, стимулюючи утворення біоплівки на поверхні протеза, у якому містяться вуглеводи, білки, лейкоцити. Незважаючи на те що вивченню впливу знімних протезів на біоценоз порожнини рота присвячено численні дослідження, досі питання впливу завершальної обробки полірувальними пастами базису протеза на здатність мікробної адгезії до його поверхні залишаються не до кінця з’ясованими.

Метою дослідження є вивчення основних параметрів поверхні акрилових і термопластичних полімерів за допомогою сканівної мікроскопії і первинної мікробної адгезії з урахуванням обробки взірців різними полірувальними пастами.

Матеріали та методи дослідження. Досліджені взірці з базисних полімерів оброблені різними полірувальними пастами. Для експерименту моделювання первинної адгезії мікроорганізмів до взірців матеріалів використали штами умовно-патогенних мікроорганізмів. Електронно-мікроскопічні дослідження матеріалів виконували за допомогою сканівного електронного мікроскопа.

Результати дослідження. За даними сканівної мікроскопії досліджуваних полімерних матеріалів визначено, що більш гладкі поверхні після полірування пастою Vertex™ThermoGloss отримані у термопластичного матеріалу Vertex™ ThermoSens порівняно з пастою Blue Shine, а у акрилових полімерів Villacryl H Plus виявлено менше поверхневих дефектів, аніж у полімеру Фторакс. Взірці з термопластичних і акрилових полімерів для виготовлення базисів знімних протезів володіють різним ступенем мікробної адгезії, який залежить від вибору полірувальної пасти.

Висновки. Полірування поверхні термопластичних і акрилових полімерів пастою Vertex™ThermoGloss суттєво впливає на зменшення первинної адгезії мікроорганізмів, причому особливо виражене зниження адгезії відзначається у грибів Candida albicans.

УДК: 616.314-089.29-633-085.462-008.87-07

З метою контролю за ефективністю ортопедичного лікування пацієнтів за допомогою часткових знім-них протезів проведено аналіз гігієнічного стану конструкцій через 1, 6, 12 місяців користування. Часткові знімні протези виготовляли з термопластичного полімеру (Vertex™ThermoSens) і акрилових полімерів (Фторакс, Villacryl H Plus), остаточно полірованих пастами Blue Shine, ThermoGloss.

Мета дослідження – вивчити та провести порівняльну оцінку гігієнічного стану часткових знімних протезів з різних досліджуваних полімерних матеріалів за допомогою індексу оцінки гігієнічного стану знімних протезів.

Методи дослідження. Гігієнічний аналіз стану поверхні часткових знімних протезів з досліджуваних полімерних матеріалів проведено за допомогою індексу оцінки гігієнічного стану знімних протезів. Для визначення індексу проводили фарбування внутрішніх поверхонь часткових зубних протезів 5% водним розчином еритрозина, через 5–6 секунд протез промивали проточною водою, висушували 10 секунд струменем повітря. При цьому проявлялася пігментація у ділянці розміщення м’якого нальоту і в ділянці з пошкодженням полірованого шару. Пофарбовані поверхні фотографували під кутом 90̊, зображення накладали на пластиковий шаблон. Гігієнічний індекс визначали в балах.

Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження визначено, що якщо у процесі 12-місячного користування знімними протезами, виготовленими з термопластичного матеріалу Vertex™ThermoSens, полірованими пастою BlueShine, незадовільний стан гігієни сягав 100%, то рівень незадовільної гігієни таких протезів, полірованих пастою ThermoGloss, дорівнював всього 20% (р˂0,05). Рівень незадовільної гігієни протезів, виготовлених з акрилових пластмас, у процесі дванадцяти місяців користування, які були поліровані пастою Blue Shine, також сягав 100%, у той час як у протезів, полірованих пастою ThermoGloss, незадовільний рівень гігієни протезів становив всього 33,0% (р˂0,05) після дванадцяти місяців користування.

Висновки. Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що використання полірувальної пасти ThermoGloss для кінцевої обробки поверхні знімних протезів, базиси яких виготовлені з термопластичних матеріалів, дозволяє досягнути кращого результату, ніж при використанні акрилових матеріалів, що, безсумнівно, позитивно вплине на ефективність виготовлення, користування, довговічність даного виду протезів та підвищить якість наданої стоматологічної допомоги.

У статті подано проблему спадкових дисплазії сполучної тканини з позиції лікаря кардіолога. Наведено основні проблеми діагностики спадкових дисплазій, клінічні синдроми і гени, які відповідають за їх виникнення. Подано ураження аорти у хворих на спадкові дисплазії сполучної тканини, наведено класифікацію аневризми та розшарування аорти у цих хворих. Обгрунтована доцільність призначення генетичного тестування у пацієнтів і членів їх родин при спадкових дисплазії сполучної тканини.

У статті подано опис клінічного випадку синдрому Лайєлла (токсичного епідермального некролізу) у пацієнтки 16 років, який виник на тлі прийому ламотриджину. Детально описано повний клінічний перебіг від початку захворювання (першої висипки) до яскравого розвитку клінічної симптоматики та переводу в реанімаційне відділення. Наведено основні клінічні і лабораторні показники та описано лікувально реабілітаційні заходи.

Мета дослідження – проаналізувати взаємозв’язки між рівнями розчинної форми стимулюючого фактора росту, що експресується геном 2 (sST2), N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) та функцією нирок при гострому коронарному синдромі (ГКС), оцінивши роль фактора куріння.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: гострий коронарний синдром; хронічна хвороба нирок; швидкість клубочкової фільтрації; куріння, sST2; NT-proBNP; серцева недостатність.

Summary. The aim of the study was to analyze the relationships between the levels of the soluble form of the stimulating growth factor expressed by the gene 2 (sST2), the N-terminal fragment of the precursor of brain natriuretic peptide (NT-proBNP) and kidney function in acute coronary syndrome (ACS), assessing the role of the smoking factor.

KEYWORDS: acute coronary syndrome; chronic kidney disease; glomerular filtration rate; smoking, sST2; NT-proBNP; heart failure.