Повідомлення репрезентує короткий узагальнений огляд перших п’яти томів енциклопедичного видання “Наукове товариство імені Шевченка” (2012–2022). Авторка, професор медицини, закономірно основну увагу приділяє висвітленню в енциклопедії медичної тематики в ретроспективному вимірі, підкреслюючи важливе значення кожного з опублікованих томів для історії української науки.

Introduction. A significant part of scientific publications on ensuring the availability of medicines in Ukrainian scientific and specialized publications is devoted, in particular, to the following issues: selection and optimization of methods for calculating prices for medicines and reference pricing, monitoring of prices for medicines, assessment of the availability of medicines, assessment of health technologies (medical technology assessment). The publications also address the issues of pricing for personalized medicines (extemporaneous manufacturing) and accounting for the release of medicines of different groups. However, the aspects of informatization of medicines price regulation from the point of view of pharmaceutical informatics have not been specifically considered. Therefore, the purpose of the study was to analyze the presented structures of information on nomenclature items of medicinal products in the regulatory legal acts on the regulation of prices for medicinal products in Ukraine. Based on the data obtained: to substantiate the feasibility of using a single identifier of the nomenclature position of a medicinal product in regulatory legal acts, to determine and systematize the format, scope and level of its application; to identify possible ways to reduce the number of regulatory legal acts regulating the prices of medicinal products in Ukraine. Material & methods. The objects of the study were information sources on the state regulation of pricing for medicines: regulatory acts, analytical documents, official websites of government agencies and specialized publications, scientific works of domestic scientists. The following methods were used in the study: descriptive statistics, systematization, grouping and generalization of the results. Results & discussion. The article analyzes the state of information on nomenclature items of medicinal products in the regulatory legal acts of the Ministry of Health of Ukraine on pricing: international nonproprietary names / common names of active pharmaceutical ingredients, names of manufacturers of medicinal products and codes of anatomical, therapeutic and chemical classification. The results of the work are presented as statistical data and examples of nonstandardized names of the above objects. Based on the data obtained, the problems caused by the state of submission of non-standardized information are described and ways to solve them are proposed. Conclusion. The basic method of information structure for recording information about medicinal products in the relevant registers and regulatory acts with regard to unique identifiers of nomenclature items is proposed. The author substantiates the need to create and use unified registers to ensure the possibility of automated generation of information on nomenclature items of medicinal products for regulatory legal acts. The lack of unified standards for the presentation of information on medicinal products in regulatory acts and medicinal product identifiers makes it impossible to use automated methods of information analysis, especially in the time dynamics. This, in turn, makes it impossible to use the results of the analyzes when making forecasts. The current structure of regulation and information provision may lead to cases where information in some regulations contradicts each other. The constant change in the validity of regulatory legal acts makes it impossible to create an up-to-date permanent reference to the latest information, and creates additional difficulties for practicing pharmacists who must comply with the standards and data specified in these legal acts in their daily work. The author substantiates the expediency of creating a single regulatory legal act on the regulation of prices for medicinal products for each of the regulatory authorities/structures. The author proposes to create a single legally approved URL with only relevant information on pricing aspects and the availability of an online chat and a public web forum where experts will provide quick responses to requests from practitioners.
Keywords: information, identification, standardization, regulations, registers, wholesale prices

УДК 616.24-007.241-036.12:612.014.4]-036-092

Метою дослідження було визначити клініко-лабораторні особливості запальних фенотипів серед пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень, помірним порушенням функції зовнішнього дихання та анемією хронічного захворювання.
Об’єкт та методи. Обстежено 150 пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень та анемією хронічного захворювання, в яких було визначено фенотипи запалення, серед яких найбільшу частку становив нейтрофільний (66/44,0±4,0%), меншу лімфоцитарний (35/23,3±3,4%) та еозинофільний (16/10,7±2,5%). У 33/22,0% хворих фенотип запалення був змішаним і пацієнти були виключені з дослідження.
Серед 117 пацієнтів, включених до дослідження, було 67,5% чоловіків та 32,5% жінок середнього (25,6%), похилого (42,7%) та старечого (24,8%) віку. Результати опрацьовано методами варіаційної статистики, поріг істотності р<0,05.
Результати. Встановлено, що за аналізом периферійної крові та біохімічними параметрами, незалежно від патофізіологічного характеру запалення, у всіх групах спостерігались помірні порушення функції зовнішнього дихання, нормохромний нормоцитарний характер анемії хронічного захворювання легкого ступеня з активацією усіх компонентів зовнішнього механізму згортання та збільшеним протромбіновим часом та запалення (за підвищенням значень С-реактивного протеїну та серомукоїдів). Нейтрофільний фенотип запалення, у порівнянні з лімфоцитарним та еозинофільним, зустрічався найчастіше, та супроводжувався найбільш вираженим анемічним синдромом, найвищою активністю системного запалення та найбільш вираженим синдромом ендогенної інтоксикації з погіршенням функціонального стану печінки. Лімфоцитарний фенотип запалення виявився другим за частотою, та характеризувався найбільш вираженим нормохромним анемічним синдромом з найбільш вираженою схильністю до гіперкоагуляції та найвищим протромбіновим індексом серед усіх типів запалення, та з високою активністю синдрому запалення. Еозинофільний фенотип запалення зустрічався істотно рідше, ніж нейтрофільний та лімфоцитарний, з найбільш сприятливими характеристиками анемічного синдрому, з невисокою активністю запалення та найменшою вираженістю синдрому ендогенної інтоксикації, однак найвищим вмістом глюкози крові натще на рівні нормо-гіперглікемії.
Висновок. Клініко-патофізіологічне фенотипування хронічного обструктивного захворювання легень дає можливість визначати не лише активність запалення, але й вираженість анемічного синдрому, ендогенної інтоксикації, стану печінки та вуглеводного метаболізму, що має практичне значення як для лікарів, так і для науковц

The purpose of the study was to determine the clinical and laboratory features of inflammatory phenotypes among patients with chronic obstructive pulmonary disease, moderate respiratory failure and anemia of chronic disease.
Materials and methods. The study included 150 patients with exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease and chronic anemia, in which inflammatory phenotypes were identified, among which the largest share was neutrophilic (66/44.0±4.0%), less lymphocytic (35/23.3±3.4%) and eosinophilic (16/10.7±2.5%). In 33/22.0% of patients, the inflammatory phenotype was mixed and patients were excluded from the study. Among 117 patients included in the study, 67.5% were men and 32.5% were middle-aged (25.6%), elderly (42.7%) and senile (24.8%). The results were processed by the methods of variation statistics, the materiality threshold p <0.05.
Results and discussion. It was established, that peripheral blood analysis and biochemical parameters, regardless of the pathophysiological nature of inflammation in all groups showed moderate dysfunction of external respiration, normochromic normocytic nature of mild chronic anemia with activation of all componentsof the external coagulation mechanism and increased prothrombin time and inflammation activation (by C-reactive protein and seromucoids). The neutrophilic phenotype of inflammation, in comparison with lymphocytic and eosinophilic, was the most common and was accompanied by the most pronounced anemic syndrome, the highest activity of systemic inflammation and the most pronounced syndrome of endogenous intoxication with deterioration of liver function. The lymphocytic phenotype of inflammation was the second widespread and was characterized by the most pronounced normochromic anemic syndrome with the most pronounced predisposition to hypercoagulation (the highest prothrombin index) with high activity of the inflammatory syndrome. The eosinophilic phenotype of inflammation was significantly less common than the neutrophilic and lymphocytic with the favorable characteristics of the anemic syndrome and with low inflammatory activity and the small activity of endogenous intoxication but the highest fasting blood glucose level as normo-hyperglycemia.
Conclusion. Clinical and pathophysiological phenotyping of chronic obstructive pulmonary disease makes it possible to determine not only the activity of inflammation, but also the severity of anemic syndrome, endogenous intoxication, liver status and carbohydrate metabolism, which is of practical importance for both physicians and scientists.

УДК: 616.16-002+616.36-003.826:612.112.91+612.112.94]-616-036

Геморагічний васкуліт (ГВ) – це системне захворювання, спричинене поширеним запаленням дрібних судин, артеріол, дрібних капілярів, а також навколосудинним набряком з інфільтрацією клітинами крові. Патогенез та особливості ГВ на сьогодні недостатньо вивчені, проте цьому захворюванню приділяється недостатньо уваги. Встановлено, що у пацієнтів із ГВ спостерігаються сонографічні ознаки ураження печінки з нормальними значеннями печінкових проб, що свідчить про наявність стеатозу печінки (СП). Співвідношення нейтрофільних гранулоцитів до лімфоцитів (Н/Л) широко використовується лікарями для визначення активності процесу, але у пацієнтів із ГВ залежно від наявності СП він не оцінювався.
Мета дослідження: аналіз діагностичних можливостей індексу Н/Л при ГВ у дорослих пацієнтів.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів стаціонарного обстеження 50 хворих на ГВ: 20 чоловіків та 30 жінок віком 45,96±2,04 року. Пацієнтів було розподілено на дві групи: основна група – 15 чоловіків і 16 жінок із СП, контрольна група – 5 чоловіків і 14 жінок із сонографічно та лабораторно інтактною печінкою, в яких додатково визначено індекс Н/Л. Статистичне оброблення результатів дослідження проводили, використовуючи програму Statistica 6.0, кореляції оцінені за Пірсоном (r), за поріг істотності прийнято р<0,05.
Результати. У пацієнтів з ГВ індекс Н/Л становив 3,29±0,40. Він був дещо вищим за наявності СП (3,48±0,53 vs 2,69±0,34; р>0,05). Індекс Н/Л перевищував 3,3 у 38,71% та >3,5 у 22,6% хворих на ГВ із СП. Такі пацієнти відрізнялись гіршими структурно-функціональними параметрами серця. За кореляційним аналізом, зростання індексу Н/Л >3,3–3,5 асоціювалося з гіпертрофією та дилатацією шлуночків з розтягненням клапанів з розвитком дисфункції, активацією нейтрофільного запалення та пригніченням імунного клітинного компоненту. Встановлено, що збільшення індексу Н/Л може бути не лише прогностичною ознакою гастроінтестинальних та ренальних уражень, а й ознакою змін серця – гіпертрофії та дилатації з порушенням систолічної та діастолічної його функцій.
Заключення. Індекс співвідношення нейтрофільних гранулоцитів до лімфоцитів є простим інформативним показником активності запалення та структурно-функціонального стану серця у хворих на геморагічний васкуліт зі стеатозом печінки, який не вимагає збільшення обсягу обстежень і може бути рекомендований до використання у практичній медицині.