УДК: 615.1:339.138:615.4(02)(477)

Досліджено еволюцію фармацевтичного виробника генеричних препаратів компанії Teva Pharmaceutical Industries Ltd. з невеликого місцевого підприємства до транснаціональної корпорації завдяки стратегічній експансії та послідовній вертикальній інтеграції. Вивчено діяльність ТОВ «Тева Україна», котре є важливим елементом глобальної структури Teva Pharmaceutical Industries Ltd., в контексті продуктової номенклатури його лікарських засобів та ключових терапевтичних напрямків. Проаналізовано участь компанії в реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Встановлено, що діяльність Teva Pharmaceutical Industries Ltd. в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії демонструє не лише комерційну присутність, а й глибоку соціальну відповідальність та гуманітарну місію.

УДК: 615.1:338.242:316.354:316.62 

В магістерській роботі узагальнено підхід до корпоративної соціальної відповідальності провідних вітчизняних фармацевтичних виробників («Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «ІнтерХім», «Бощагівський ХФЗ», «Юрія-Фарм», «Здоров’я», «Київський вітасмінний завод») шляхом аналізу їх програм. Критерії порівняння визначились в процесі контент-аналізу їх офіційних інтернет-сторінок на основі: стандартів GRI; принципів Глобального договору ООН; практик КСВ у фармацевтичній галузі; умов воєнного стану в Україні. Обрані критерії дозволяють комплексно оцінити корпоративну соціальну відповідальність фармацевтичних компаній, поєднуючи міжнародні стандарти КСВ з національними викликами воєнного часу, що дозволяє здійснювати об’єктивне зіставлення моделей та інструментів КСВ у галузі. Рівень впровадження КСВ серед українських фармацевтичних компаній є нерівномірним: від системних, стандартизованих підходів (АТ «Фармак») до відсутності публічної соціальної звітності. В умовах війни саме прозорість і реальна допомога суспільству стають ключовими індикаторами ефективності КСВ.

У роботі розкрито сутність та цілі деінституціоналізації медико-соціальних послуг у контексті менеджмент. Показано, що перехід від інтернатної моделі догляду до системи підтримки у громаді відповідає європейським стандартам і потребам українського суспільства. Особливу увагу приділено ролі кейс-менеджменту як інструменту інтеграції медичних і соціальних послуг, що забезпечує індивідуалізацію допомоги й ефективну міжвідомчу координацію. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення деінституціоналізації та визначено його відповідність європейським підходам. На прикладі діяльності Львівської обласної державної адміністрації досліджено інституційну архітектуру впровадження деінституціоналізації, окреслено функції регіональних та місцевих органів влади та їхню взаємодію з іншими стейкхолдерами. Виявлено ключові управлінські бар’єри та ризики реалізації реформи і визначено стратегічні напрями вдосконалення менеджменту: розвиток кадрового потенціалу, цифрових інструментів, прозорих фінансових моделей і партнерських форматів. Доведено, що поєднання деінституціоналізації та кейс-менеджменту є необхідною умовою створення інклюзивної та стійкої системи медико-соціальних послуг в Україні.

УДК: 378 : [001. 81 : 004. 9] : 658 

У роботі представлено виклики, ризики, можливості та стратегічні принципи щодо переходу закладів вищої освіти до застосування цифрової інформаційної системи обліку наукових здобутків. Представлено платформу SCORE, що переводить процес обліку наукових результатів у керовану, прогнозовану та контрольовану площину функціонування. Агреговані показники збираються на єдиній, нормалізованій та стабільній системі даних із гарантованою цілісністю зв’язків між сутностями, що виключає розбіжності між різними звітами, забезпечує коректність підсумкових сум та дозволяє в будь-який момент відтворити логіку формування будь-якого показника з деталізацією до рівня окремих записів первинних джерел. Аналітичні інструменти надають дані, повністю підготовлені для включення в офіційну звітність. Платформа підтримує гнучкий експорт зведених даних у необхідних форматах і забезпечує інтеграцію з іншими внутрішніми системами університету через відкриту документацію REST API, створюючи єдиний інформаційний простір.

УДК: 614.2:616-073

Результати бібліографічного пошуку засвідчили, що приватний сектор охорони здоров’я України, у порівнянні з іншими розвиненими країнами, ще не достатньо насичений, та за сучасних умов його активного розвитку менеджмент якості є однією з базових стратегій конкурентоспроможності закладу охорони здоров’я на ринку медичних послуг. Організація діяльності приватного закладу ультразвукової діагностики потребує виконання низки вимог, однак забезпечення якості неможливе без врахування тенденцій розвитку ультразвукової діагностики, кадрової політики та пацієнтоорієнтованості медичних послуг. Результати анкетного опитування пацієнтів засвідчили, що за необхідності проведення ультразвукової діагностики найбільший вплив на вибір закладу охорони здоров’я має кваліфікація фахівця, який проводить обстеження (84,1%), значимою для респондентів також була сучасність обладнання (31,8%), інші фактори суттєво поступалися впливом на вибір опитуваних. Встановлено, що значення SWOT-аналізу для здійснення менеджменту якості діяльності приватного закладу ультразвукової діагностики полягає у визначенні кваліфікаційних, клінічних, організаційних та фінансових слабких сторін та загроз, врахування яких дозволить керувати ризиками та підтримати ефективний розвиток закладу. Для менеджменту якості ультразвукової діагностики на рівні закладу, відділення чи кабінету, за результатами проведеного дослідження, нами рекомендовано застосовувати індикатори структури (n=2), процесу (n=3), результату (n=4), а також спеціальні індикатори результату для ультразвукових досліджень конкретних органів чи захворювань (n=7).