UDC 611.6:572.1/4

The clinical spectrum of congenital anomalies of the kidneys and urinary tract (CAKUT) includes common congenital malformations that have a significant impact on the future life of patients. The aim of the work was to determine changes in the structural organization of the kidneys of individuals of the І and ІІ generations in conditions of congenital pyelectasis complicated by pyelonephritis in the mother in childhood. The object of the study was medical history, ultrasoundnand X-ray findings of individuals of the І and ІІ generations with pyelectasis. The research methods were ultrasound examination, X-ray examination. In the study of three clinical cases, pyelectasis was observed in both the son and daughter, representatives of the ІІ generation. Both offspring were diagnosed with left-sided pyelectasis in utero, since the diameter of the renal pelvis was >7 mm after the 28th week of pregnancy. Comparison of the results of the study of two generations of patients with pyelectasis allowed us to establish that pyelectasis was diagnosed in the 1st generation at the age of 6 years, in the 2nd generation in utero; the mother had chronic pyelonephritis, and the child (daughter) had acute pyelonephritis; in the 1st generation, hypoplasia of the left kidney occurred as a result of chronic pyelonephritis; in the 2nd generation, no changes in the size of the kidneys were observed; in the 1st generation, the systemic nature of the disease was revealed, while in the 1st generation there were longer periods
of remission; in both cases (in the mother and daughter) there was a significant increase in the amount of salts, the occurrence of urolithiasis; in the mother, the function of the left kidney was significantly impaired, in the daughter, the kidney function was moderately impaired, in the son, the functions of both kidneys were preserved.
Thus, in the study of three clinical cases, changes in the anatomy of the kidney were observed in the І and ІІ generations, which led to pyelonephritis in two cases. In the ІІ generation, pyelectasis was detected intrauterine, which led to the occurrence of complications, in particular, vesico-pelvic reflux, urolithiasis and pyelonephritis. This study indicates the importance of medical examination and systematic monitoring of the condition of the organs, especially in cases where their developmental defects are inherent in the closest relatives.

Клінічний спектр вроджених аномалій нирок і сечовивідних шляхів (CAKUT) охоплює поширені вроджені вади, що мають значний вплив на подальше життя пацієнтів. Метою роботи було визначення змін структурної організації нирок осіб І та ІІ покоління за умов вродженої пієлоектазії, ускладненої перенесеним пієлонефритом матері у дитячому віці. Об’єктом дослідження слугували історії хворіб, заключення УЗД та Х-променевого дослідження осіб І та ІІ покоління з пієлоектазією. Методи дослідження – аналіз архівних документів, ультразвукове дослідження, Х-променеве дослідження. При дослідженні трьох клінічних випадків пієлоектазію спостерігали як в сина, так і в доньки, представників ІІ покоління. Ще внутрішньоутробно обом нащадкам було встановлено наявність лівобічної пієлоектазії, оскільки діаметр ниркової миски становив >7мм після 28 тижня вагітності. Порівняння результатів дослідження двох поколінь пацієнтів з пієлоектазією дозволило встановити у І поколінні пієлоекстазію, діагностовану у віці 6 років, у ІІ поколінні – внутрішньоутробно; в матері – хронічний пієлонефрит, у дитини (дочки) – гострий пієлонефрит; у І поколінні внаслідок хронічного пієлонефриту виникла гіпоплазія лівої нирки, у ІІ поколінні змін розміру нирок не спостерігали; у І поколінні виявили системний характер хвороби, в той час як у ІІ поколінні були довші періоди ремісії; в обох випадках (у матері і дочки) наявне значне збільшення кількості солей, виникнення сечокам’яної хвороби; у матері функція лівої нирки значно порушена, у дочки функції нирок помірно порушені, у сина функції обох нирок збережені.
Таким чином, при дослідженні трьох клінічних випадків спостерігали зміни анатомії нирки у І та ІІпоколінні, які призводили у двох випадках до пієлонефритів. У ІІ поколінні внутрішньоутробно було виявлено пієлоектазію, яка зумовила виникнення ускладнень, зокрема чашко-мискового рефлюксу, сечокам’яної хвороби та пієлонефриту. Дане дослідження вказує на важливість медичного обстеження та систематичного контролю стану органів, особливо у випадках коли вади їх розвитку притаманні найближчим родичам.

УДК: 614.7:628.1:543.3

Анотація. Проведено гігієнічну оцінку стану питного водопостачання України та порівняльний аналіз основних вимог до безпечності питної води у вітчизняних та європейських законодавчих актах і визначення шляхів їх імплементації у вітчизняне законодавство. Показано, що відповідно до вимог водних Директив ЄС, якість питної води забезпечується шляхом моніторингу всіх етапів її отримання. Основні труднощі на шляху імплементації можуть стосуватися покращення екологічного стану джерел питного водопостачання в Україні, технічного стану мереж питного водопостачання та обладнання для підготовки питної води, налагодження відомчого моніторингу якості води, приведення у відповідність європейському законодавству окремих вітчизняних нормативів.

Ключові слова: питне водопостачання, гігієнічні вимоги, імплементація водних директив ЄС.

Summary. A hygienic assessment of the state of drinking water supply in Ukraine and a comparative analysis of the main requirements for the safety of drinking water in domestic and European legislative acts and ways of their implementation into domestic legislation were carried out. It is shown that in accordance with the requirements of the EU Water Directives, the quality of drinking water is ensured by monitoring all stages of its production. The main difficulties on the way to implementation may relate to improving the ecological condition of sources of drinking water supply in Ukraine, the technical condition of drinking water supply networks and equipment for the preparation of drinking water, the establishment of departmental monitoring of water quality, bringing certain domestic standards into line with European legislation.

Key words: drinking water supply, hygienic requirements, implementation of EU water directives.

УДК: 604.4:664

Розглядається проблема безпечності використання кропиви дводомної, зібраної на різних територіях Львівської області України, як дикорослої трав’яної сировини у технології приготування їжі. Рослини для аналізу збирали на місцевостях, достатньо віддалених від джерел техногенних та антропогенних забруднювачів, а в усіх проведених дослідженнях науковці використовували рослини, які проростали на забруднених ділянках, або пересаджували її у ґрунт з підвищеним вмістом Pd чи Cd для визначення накопичення та переміщення забруднюючих речовин у тканинах рослини. Особливості поживної цінності кропиви дводомної вивчали за даними літературних джерел. Проведено експериментальне визначення вмісту мікроелементів у трьох серіях по 5 рослин кропиви дводомної. Для досліджень відбирали надземну частину рослин (не нижче 10 см над поверхнею ґрунту). Рослини аналізували свіжозібраними – для уникнення втрат вологи період часу між моментом збору та початком аналізу проб не перевищував 2 год. Дані вимірювань представляли як середнє значення результату у серії та зазначали сумарну розширену невизначеність в абсолютних одиницях (коефіцієнт охоплення дорівнює 2 за довірчої ймовірності Р = 0.95). Методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії визначено вміст цинку, міді, мангану, кобальту, нікелю, свинцю та кадмію; вміст арсену – фотометрично. Підтверджено здатність кропиви дводомної активно поглинати токсичні елементи та зафіксовано підвищений вміст свинцю у двох зразках з грунтів екологічно безпечних територій. Вперше піднято та обґрунтовано питання системного кількісного визначення вмісту токсичних елементів у дикорослій сировині, яку в подальшому використовуватимуть для приготування страв, що дасть можливість оцінити ризики її споживання.

Ключові слова: безпека харчування; дикоросла сировина; кропива дводомна; токсичні мікроелементи.

The problem of the safety of using dicotyledonous nettle as a wild herbal raw material in cooking technology, collected in different territories of the Lviv region of Ukraine, is considered. The plants for analysis were collected in an area far enough away from the sources of man-made and anthropogenic pollutants, while in all the studies conducted, scientists used a plant that germinated in polluted areas or transplanted it into soil with an increased content of Pd or Cd to determine the accumulation and movement of pollutants substances in plant tissues. Peculiarities of the nutritional value of stinging nettle were studied according to literature sources. Experimental studies of the content of trace elements in three series of 5 plants of dioecious nettle were carried out. The aerial part of the plants (not lower than 10 cm above the soil surface) was selected for research. The plants were analyzed freshly collected - to avoid moisture loss, the time period between the moment of collection and the start of sample analysis did not exceed 2 hours. The measurement data were presented as the average value of the result in the series and indicated the total expanded uncertainty in absolute units (coverage ratio equal to 2 at confidence probability P = 0.95). The content of zinc, copper, manganese, cobalt, nickel, lead and cadmium was determined by the method of atomic absorption spectrophotometry; arsenic content – photometrically. The ability of nettle dicotyledons to actively absorb toxic elements was confirmed, and an elevated lead content was recorded in two samples from the soils of ecologically safe areas. For the first time, the issue of systematic quantitative determination of the content of toxic elements in wild raw materials, which will be used for cooking in the future, was raised and substantiated, which will make it possible to assess the risks of its consumption.

Keywords: food safety; wild plant; stinging nettle; nutritional value; toxic microelements

УДК 616.24-002.5-036.22-036.8

Контроль за епідемічною ситуацією з туберкульозу (ТБ) як в Україні, так і у світі залишається актуальною проблемою. У звіті ВООЗ за 2023 р. Україну зараховано до 12 країн із високим тягарем лікарськостійкого туберкульозу (ЛС ТБ), що зумовлює необхідність об’єднання державних, громадських і донорських зусиль щодо протидії ТБ.

Мета роботи — вивчити динаміку захворюваності на ТБ у різний епідемічний період в Україні з урахуванням впливу зовнішніх чинників.

Матеріали та методи. Моніторинг захворюваності на ТБ в Україні проведено від початку епідемії (1995). Динаміку розвитку епідемічної ситуації з ТБ в Україні проаналізовано з кроком у 5 років за результатами статистичної звітності МОЗ України. Обробку даних проведено методами параметричної та непараметричної статистики.

Результати. Вивчення особливостей динаміки інтенсивності епідемічного процесу та ризиків його розвитку проведено з розрахунком питомої частки приросту/зниження показника захворюваності на ТБ (таблиця).