УДК: 65.016:615.012

Показано, що ТОВ «Біофарма Плазма» за 130 років пройшло шлях від невеликого товариства боротьби з інфекційними захворюваннями до сучасного біофармацевтичного комплексу з вертикально інтегрованою структурою, яка забезпечує контроль якості та вартості на всіх етапах виробництва. З’ясовано, що підприємство має збалансований портфель плазмових препаратів (альбуміни, ВВІГ, анти‑D імуноглобуліни, FVIII/VWF) та пропонує конкурентні ціни порівняно з імпортними аналогами. Встановлено, що компанія демонструє стабільне зростання доходів, прибутку та рентабельності, ефективно управляє персоналом і підвищує продуктивність праці завдяки сучасним технологіям. Вияснено, що результати TOWS‑аналізу свідчать про переважання позитивних чинників над негативними (інтегральний показник 1,65), визначаючи ключові загрози (російська агресія, регуляторні ризики), можливості (глобальна інтеграція, вертикальна інтеграція), слабкі сторони (дефіцит кваліфікованих кадрів) та сильні переваги (високотехнологічне виробництво, розширення потужностей). Ідентифіковано три стратегічні напрями розвитку: міжнародна експансія, забезпечення сировиною та контроль постачання, інвестиції в активи й кадровий потенціал. Запропоновано методику багаторівневої пріоритезації стратегій («виживання → зростання → удосконалення»), що забезпечує системний розподіл ресурсів і стійкий розвиток підприємства у довгостроковій перспективі.

УДК 616.94-02:579.841]-053.36

Наведено рідкісний випадок септицемії у дитини дев’яти місяців, що розвинулась у результаті інфікування Neisseria cinerea. Гострий початок хвороби: підвищення температури тіла до 38,0 °C, неспокій, монотонний плач, блідість шкіри з мармуровим рисунком та численні геморагічні висипання на нижніх кінцівках, сідницях, тулубі відповідали типовій клінічній картині менінгококцемії з інфекційно-токсичним шоком. Відповідно до діагнозу «менінгококова інфекція: менінгококцемія, інфекційно-токсичний шок», отримувала лікування у відділенні інтенсивної терапії. При бактеріологічному дослідження слизу з носоглотки та ліквору менінгокок не виявлено. Проте, при дослідженні крові виділено грамнегативні диплококи, ідентифіковані за допомогою системи Vitek-2 як Neisseria cinerea.

Neisseria cinerea переважно вважається непатогенним коменсалом, який колонізує назальний та орофарингеальний тракт людини, однак за певних умов може проявляти себе як патогенний мікроорганізм і спричиняти серйозні інвазивні захворювання з розвитком септицемії.

Наше спостереження доводить, що поділ бактерій на патогенні та умовно-патогенні є доволі умовним, тому непатогенну Neisseria cinerea слід розглядати як патоген, що може спричиняти тяжку септицемію з проявами інфекційно-токсичного шоку навіть у здорової раніше дитини. Роль цього збудника у розвитку інвазивних інфекцій у дітей потребує подальшого вивчення для уточнення його етіологічної значущості та оптимізації методів профілактики й лікування.

УДК 616.914-053.2-06-036

Анотація

Вітряна віспа (ВВ) є однією із найбільш поширених інфекційних хвороб дитячого віку. На тлі стабільно високих показників захворюваності на ВВ упродовж останніх років спостерігається неухильна тенденція до почастішання тяжких та ускладнених форм хвороби.

Мета дослідження – проаналізувати випадки розвитку ускладнень ВВ у дітей.

Пацієнти і методи. Під спостереження було 148 хворих на ВВ віком від 4 місяців до 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» упродовж 6 місяців 2024 р. Діагноз ВВ базувався на типових клінічних проявах хвороби з урахуванням даних епідеміологічного анамнезу та результатів загальноприйнятих лабораторних досліджень.

Результати досліджень. Ускладнений перебіг ВВ діагностовано у 31,8 % хворих. Серед найпоширеніших ускладнень були пневмонія (18,9 %), бактерійні інфекції шкіри (5,4 %) та енцефаліт (4,1 %). Рідкісне поєднання вітрянкового енцефаліту та гнійного ураження шкіри у вигляді множинних абсцесів кінцівки у трирічної дитини характеризувалися особливою тяжкістю та довготривалим лікуванням.

Висновки. У структурі ускладнень ВВ переважали бактерійні. Незважаючи на домінування пневмоній, потенційно небезпечними є флегмонозні ураження шкіри та підшкірних м’яких тканин. Атактична форма енцефаліту розвивалася на етапі спаду гострих проявів хвороби і характеризувалася доброякісним перебігом у всіх пацієнтів.

УДК 616.988:578.835.1[-053.2-036-036.2(477.19)

Анотація

Протягом останніх років спостерігається чітка тенденція до почастішання випадків захворювань, спричинених ентеровірусами, що набувають епідемічного значення. Однією з відносно «молодих» клінічних форм ентеровірусної (ЕВ) інфекції є «хвороба рука-нога-рот» (HFMD), яка досить висококонтагіозна.

Мета роботи – дослідити клінічні прояви, епідеміологічні особливості та ускладнення HFMD у дітей, госпіталізованих в обласну інфекційну лікарню м. Львова.

Пацієнти і методи. Дослідження охопило 82 дітей віком від 10 місяців до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній інфекційній лікарні м. Львова з вересня 2022 до серпня 2024 р. Здійснено клінічні, біохімічні та молекулярно-генетичні дослідження.

Результати. У всіх дітей спостерігалися типові клінічні прояви HFMD: поліморфні плямисто-папульозно-везикульозні висипання на шкірі (долоні, стопи, обличчя) та ураження слизовиих оболонок ротової порожнини. Інкубаційний період становив 3-6 діб, продромальний період – 1-3 доби. Хвороба мала середньотяжкий перебіг. Основний шлях передачі – фекально-оральний та контактно-побутовий. Факторами ризику стали контакти з хворими в дитячих колективах і відвідування басейнів.

Ускладнення включали оніхомадезис (25,6 %), злущення епідермісу (8,5 %) та рубцювання елементів висипки (4,9 %). У 25,6 % випадків діагноз підтверджено виявленням РНК ентеровірусів методом ПЛР.

Висновки. HFMD традиційно має сприятливий перебіг і завершується повним одужанням. У процесі практичної роботи виникає необхідність диференційної діагностики з іншими інфекційними захворюваннями та токсико-алергічними ураженнями шкіри, які мають подібні клінічні прояви.

Хвороба Лайма – одна з найпоширеніших трансмісивних інфекцій, яка характеризується значною різноманітністю симптомів та проявів. Спричинюється спірохетами комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato (Вbsl), переносниками яких є іксодові кліщі. У складі комплексу B. burgdorferi sensu lato описано 18 різних видів боррелій, але на сьогоднішній день лише B. burgdorferi sensu stricto, B. garinii та B. afzelii добре відомі як такі, що спричиняють захворювання у людей. Захворювання характеризується переважним ураженням шкіри, опорно-рухового апарату, серця та нервової системи. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань хвороба Лайма була і продовжує залишатися хворобою, яка стрімко розвивається. За рівнем захворюваності і поширеності, важкістю клінічних проявів, частим переходом до рецидивного і затяжного перебігу Лайм-бореліоз (ЛБ) є однією з найбільш актуальних проблем сучасної інфекційної патології
Північної Америки, Азії і багатьох країн Європи. В останнє десятиріччя захворюваність на ЛБ
невпинно зростає як в європейському регіоні в цілому, так і в Україні зокрема, тому ця ендемічна
зоонозна хвороба стала предметом пильної уваги дослідників. Мета роботи: удосконалити діагностику та прогнозування перебігу хвороби, на підставі вивчення клінічних проявів та результатів лабораторних досліджень у дітей з Лайм-бореліозом. За допомогою лінійного імуноблотаналізу ми встановили етіологію захворювання у дітей з ЕФ та БЕФ ЛБ. У 38 пацієнтів (59,38%) з ІМЕ та у 14 дітей (87,5%) з ММЕ, Лайм-бореліоз був спричинений поєднанням трьох видів борелій (B.afzelii, B.burgdorferi, B.garinii). Поєднання двох видів борелій, B.afzelii та B.burgdorferi, виявлено у 17,19% дітей з ІМЕ. B.garinii була найчастішою причиною ІМЕ у пацієнтів, в яких ЛБ спричинений одним видом борелій (6,25 %). Поєднання двох видів борелій, B.afzelii та B. garinii, було причиною ММЕ у 12,5% дітей. У дітей з БЕФ ЛБ, поєднання трьох видів борелій стало причиною захворювання у 10 осіб (45,45%); поєднання B.afzelii та B.burgdorferi зустрічалося у
чотирьох борелій. Лайм-артрит у дітей частіше розвивався внаслідок інфікування поєднанням
борелій: B.burgdorferi, B.afzelii, B.garinii. Причинами інших артритів були аутоімунні, інфекційні та
травматичні чинники. 
Ключові слова: Лайм-бореліоз, інфекція, діти, імуноблот, імуноферментний аналіз, Лаймартрит, Лайм-кардит, борелії, інтерлейкіни, антитіла, регресійна модель, цитокіни