УДК: 615.322:(582.949.2+582.711)].014.24:576.852.29 

Дедалі частіше до різноманітних захворювань призводять умовно-патогенні гриби Candida parapsilosis. Вони можуть бути коменсалами, але, маючи унікальні властивості інвазивності, вірулентності та стійкості до протигрибкових препаратів (це характерно загалом для грибів з цього роду), у новонароджених і людей з ослабленим імунітетом або у тих, хто використовує катетери, ці гриби стають руйнаторами тканин організму. Вони здатні утворювати міцні біоплівки на катетерах та інших медичних імплантованих пристроях, загрожуючи життю пацієнтів, які зазнали інвазивних медичних втручань. В епоху поширення антибіотикорезистентності актуальним є пошук допоміжних і альтернативних засобів задля уникнення дисемінації або лікування хвороби після виявлення збудника. Такими можуть бути речовини рослинного походження, зокрема, маловивчені, з точки зору антигрибкових властивостей, а саме з чистецю болотяного (Stachys palustris) та пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolius). Встановлено, що водно-етанольні екстракти з цих рослин мають потен-
ційні антикандидозні властивості щодо Candida parapsilosis, які визначено методами дифузії в агар та додавання в середовище. Водно-етанольні (ВЕ) екстракти з цих рослин пригнічували ріст C. parapsilosis більше, ніж водні. Діаметри зон затримки росту (ДЗЗР) більше 13 мм спричиняли екстракти зі Stachys palustris, виготовлені з використанням 70 % і 95 % ВЕ, і екстракти з Physocarpus opulifolius, виготовлені з використанням 60 % і 95 % ВЕ, однак їхній вплив був удвічі меншим, порівняно з флюконазолом, і трохи більшим, порівняно з настойками шавлії та евкаліпту. Найсуттєвіше впливав екстракт зі Stachys palustris, виготовлений з використанням 95 % ВЕ, спричиняючи ДЗЗР до 20 мм. Екстракт зі S. palustris, виготовлений з використанням 95 % ВЕ, пригнічує ріст досліджуваної культури за вмісту в середовищі у співвідношеннях 1:2, 1:4 і 1:6, а зі Physocarpus opulifolius – 1:2 та 1:4. Швидкий мікропланшетний метод визначення впливу рослинних екстрактів на мікроорганізми з резазурином може бути використаний тільки після додаткового підтвердження, оскільки самі екстракти здатні
відновлювати індикатор.
Ключові слова: Candida parapsilosis, екстракти Stachys palustris і Physocarpus opulifolius, антикандидозний вплив, методи визначення дії екстрактів.

Яворська Г. В., Воробець Н. М., Мороз О. М. Вплив екстрактів з Physocarpusopulifolius (L.) Maxim. і Stachyspalustris L. на Candidaparapsilosis. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2024; 92: 99-110. Visnyk of the Lviv University. Series Biology. 2024. Issue 92. P. 99-110. HTTPS://DOI.ORG/10.30970/VLUBS.2024.92.08

У практичній діяльності лікарів часто трапляються складні пацієнти, які потребують «мозгового штурму» за участю багатьох лікарів різних спеціальностей. У таких випадках ми говоримо про потребу консиліуму – наради кількох лікарів однієї чи різних спеціальностей (лат. consilium – згода, порозуміння, обговорення). На жаль, в останні роки ми все частіше забуваємо про консилярне обговорення, ігноруємо потребу «думати разом». Консиліуми часто необхідні для оцінки стану здоров'я обстежуваного, діагнозу хвороби, визначення медичного прогнозу, тактики подальшого
обстеження та лікування, доцільності скерування у спеціалізоване відділення чи інший, профільний, лікувальний заклад. Спільне обговорення серйозних медичних проблем не лише скорочує шлях до правильного діагнозу, але й оптимізує лікувальну тактику.

Хронічна ідіопатична кропив’янка (ХІК) клінічно проявляється почервонінням і свербежем шкіри, в деяких випадках з набряками і триває не менше 6 місяців. Дане захворювання не несе загрози для життя пацієнта, однак значно знижує якість життя. Тому виявлення провокаційного фактору та його усунення або призначення відповідного лікування є дуже важливим для пацієнтів з ХІК. У більшої частини пацієнтів із хронічною кропив’янкою ми не можемо визначити провокаційний фактор, а отже не можемо досягнути ремісію. Використання високих доз антигістамінних препаратів другого покоління, їх комбінації, використання симптоматичної терапії та імуносупресорів у частини пацієнтів не дає досягти контролю над хворобою. Упродовж останніх років з’являється все більше інформації про автоімунну природу хронічної кропив’янки. На жаль, лабораторна діагностика з визначенням специфічних антитіл та імуноглобулінів, тест активації базофілів тощо сьогодні не є доступним для наших пацієнтів. Однак нині ми маємо можливість проводити шкірний тест з автосироваткою, який рекомендований європейськими й американськими асоціаціями алергологів для діагностики пацієнтів з автоімунною кропив’янкою.  

Алергічний риніт (АР) – це поширене захворювання, яке становить значний тягар для суспільства, оскільки може призвести до зниження якості життя пацієнтів, а також до розвитку ускладнень. У багатьох випадках АР не сприймається як серйозна хвороба, хоча насправді він суттєво впливає на здоров'я пацієнтів. Діти і дорослі, які страждають на це захворювання, часто мають проблеми зі сном, підвищену стомлюваність, дратівливість, а також труднощі з концентрацією уваги. Це може сприяти зниженню академічної успішності та пропускам навчання школярів і студентів.

Протягом останніх років завдяки успіхам сучасної неонатології все більше немовлят, народжених у терміні гестації менше 32 тижнів, виживають. За таких умов дитячий організм, який повинен був би ще розвиватися в утробі матері, змушений виживати в змінених умовах зовнішнього середовища. Така ситуація не може не позначитися на функціонуванні різних органів і систем. Передчасне народження нерідко залишає свій слід на все життя. Зокрема це стосується респіраторної патології. Незрілі легені, які мали б ще внутрішньоутробно рости і розвиватися, змушені вже функціонувати в складних для них умовах. Усе це сприяє розвитку хронічних респіраторних захворювань перинатального віку, серед яких чи не найважчою є бронхолегенева дисплазія (БЛД) – хронічне захворювання легень, зумовлене порушенням їх розвитку і травмою у передчасно народжених дітей.