УДК 615.28.451.3:615.262.2

Вступ. Антисептичні засоби для рук та антибактеріальні вологі серветки є одними з основних (після миття рук з милом під проточною водою) методів неспецифічної профілактики інфекцій з фекально-оральним та повітряним механізмами передачі, зокрема COVID-19. ВООЗ та МОЗ України в період пандемії рекомендують регулярне застосування антисептиків для рук, проте в Україні, на відміну від країн ЄС, не сформована належна нормативно-правова база, котра б забезпечувала якісний контроль ефективності загальнодоступних антисептиків для рук щодо протимікробної чи противірусної дії. Натомість МОЗ України на час пандемії вірусу SARS-CoV-2 спростило реєстрацію нових дезінфекційних засобів, що, разом з підвищеним попитом на них, збільшує ймовірність потрапляння на ринок антисептичних засобів з неперевіреною ефективністю.

Метою роботи було визначити рівень протимікробної та протигрибкової дії наявних на ринку України антисептиків для рук та вологих антибактеріальних серветок.

Методи. Було протестовано 36 зразків, з них 19 (52.8%) антибактеріальних вологих серветок та 17 (47.2%) антисептиків для рук, в тому числі 5 (13.9%) гелевих антисептиків та 12 (33.3%) спреєвих антисептиків для рук, таких як:

• вологі серветки з позначкою «антибактеріальні» «Naturelle», «Smile з спиртом», «Smile baby», «Smile з пантенолом», «Smile з подорожником», «Viva Fruts», «Zeffir», «Глянц», «Chicolino», «Green Way», «Lili», «Novax», «Ozon», «Ruta», «Superfresh», «Supero», «Добрий Дотик», «Сніжна Панда», «Siela»;
• спреєві антисептики «Altamed», «Colour intense», «ProEcolek», «Green Way», «Lucky Day», «Manorm», «Wash Your Body», «Антисептична рідина», «Аргенвіт», «Аніоспрей», «Срібна вода», «Цілитель»;
• гелеві антисептики «Vital Charm», «Wash Your Body», «Доктор Біокон», «Aromat», «Manorm».

Протимікробну та протигрибкову дію визначали методом дифузії в агар (метод «колодязів»), використовуючи референс-культури та клінічні ізоляти мікроорганізмів, виділених від пацієнтів з інфекціями пов’язаними з наданням медичної допомоги, такі як: Escherichia coli АТСС 25922; Staphylococcus aureus АТСС 26923 (F-49); Candida albicans АТСС 885/653;  Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51, Escherichia coli №5; Candida albicans №60; Candida non-albicans №67; Raoultella terrigena №1; Staphylococcus lentus № 19; Brevundimonas vesicularis №111; Citrobacter sedlakii №37; Pseudomonas aeruginosa №13; Enterococcus spp. №161; Aerococcus viridans №26.

Результати. Серед досліджених антисептиків та вологих антибактеріальних серветок 36.1% (n=13) не мали декларованої мінімальної протимікробної активності, в тому числі серед гелевих антисептиків  60.0%  (n=3) та серед спреєвих антисептиків 50.0% (n=6). Тобто, кожен другий спреєвий та гелевий антисептик не може бути використаний з метою неспецифічної профілактики інфекційних хвороб. Щодо вологих антибактеріальних серветок, то 21.0% (n=4) з них проявили недостатню протимікробну дію.

Висновок. Правильне миття рук під протічною водою з милом залишається одним із основних методів неспецифічної профілактики хвороб із повітряним та фекально-оральним механізмами передачі. Враховуючи отримані результати, для додаткової гігієнічної обробки рук краще користуватися антисептиками та протимікробними вологими серветками відомих виробників, придбаними в аптечних мережах, надаючи перевагу спиртовмісним гелевим антисептикам.

УДК 582.94 + 615.28 + 615.32

Ключові слова: Phlomis pungens, наночастинки срібла, спрей, антибактеріальна дія.
У статті представлено результати досліджень Phlomis pungens та екстрактів на його основі. Підібрано оптимальні умови одержання екстрактів та визначено кількісний вміст біологічно активних речовин у них, а саме фенольних сполук і флавоноїдів. Вивчено фармакологічну активність екстрактів рослини та наночастинок срібла. Розроблено склад та досліджено новий антисептичний засіб у формі спрею на основі екстракту Phlomis pungens та наночастинок срібла.

УДК: 615.23/.32:339.146

Ключові слова: Ficaria verna, Ranuncul aceae, поширення, ботанічний опис, вміст біологічно активних речовин, застосування.
У статті представлено результати аналізу джерел літератури та узагальнення даних щодо ботанічного опису, ареалу поширення, хімічного складу, фармакологічної дії та особливостей використання Ficaria verna у фармації та медицині. Базуючись на результатах дослідження встановлено перспективи проведення ґрунтовних фармакогностичних, фітохімічних та фармакологічних досліджень рослини.

Історичні дослідження дозволяють припустити , що вже в період кам’яного століття існувала допомога в пологах, яку надавали старші, досвідчені жінки, чаклуни та шамани. Перші відомості про допомогу в пологах і жіночих захворюваннях містяться в медичних текстах стародавнього Сходу. Перші згадки про лікування жіночих хвороб та акушерської патології зустрічаються в давньоєгипетських папірусах. Уже за часів Стародавнього царства в Єгипті (4 тис. років до н.е.) існували медичні школи при релігійних храмах. Єгиптянки того часу народжували на колінах, стоячи на підставці з чотирьох цеглин. Кераміка в музеях зберігає досить цікаві моменти культури і побутового життя Стародавньої Греції. У статті представлені рельєфи та розписи, які представляють народження, а також богів, які були покровителями цього важливого періоду життя жінки. Представлено акушерство, яке відображено у мистецтві.

Тромбофілія   це схильність до тромбозу внаслідок генетичних чи набутих дефектів у системі  гемостазу. Згідно з результатами популяційних досліджень поширеність тромбофілій у медичній практиці становить 15 − 20%. Сама вагітність супроводжується фізіологічною гіперкоагуляцією, і в цей період у 5 − 6 разів підвищується ризик тромбозів, що призводить до появи клінічних проявів раніше безсимптомної тромбофілії. У статті представлено визначення терміну  “тромбофілія”, класифікацію тромбофілій згідно МКХ-11, тести оцінки системного гемостазу, рівні Д-димеру в залежності від терміну вагітності, різницю між Д-димером та РФМК, маркери набутої тромбофілії, ризики тромбозів у вагітних з антифосфоліпідним синдромом. Додавання гідроксихлорохіну до традиційного лікування може покращити результати вагітностей у пацієнток із рефрактерним АФС. Американський коледж ревматології рекомендує при відсутності клінічних проявів антифосфоліпідних антитіл  і позитивності на антифосфоліпідні антитіла використовуємо низькі дози аспірину, необхідності в профілактиці антикоагулянтами немає.