Синдром Стівенса‐Джонсона – це тяжке імунокомплексне захворювання, що характеризується утворенням пузирів (бул) на слизових оболонках порожнини рота, горла, очей, статевих органів та інших ділянках шкіри і слизових оболонок, причиною якого є реакція організму на різноманітні фактори, що мають біологічне або хімічне походження. Визначальну роль в патогенезі різноманітних патологічних станів (запалення, шоків різного ґенезу тощо) має унікальний поза‐ і внутрішньоклітинний месенджер – система оксид азоту (NO), яка виконує функцію ендогенного регулятора при різних дерматозах.
Вивчення показників реактивної та особистісної тривожності в жінок з різним клінічним перебігом акне
На сучасному етапі акне відносять до групи дерматозів, які викликають соматопсихічний резонанс внаслідок реального або передба‐ чуваного естетичного дискомфорту. Дані літератури свідчать, що рубцеві зміни шкіри внаслідок акне формуються у 25% пацієнтів. При цьому дана проблема в разі психологічної фіксації на своєму захворюванні є психотравмуючим фактором. Виявлено негативний вплив акне на самооцінку і самосприйняття хворих, оцінку стану власного здоров’я, міжособистісні взаємодії дії і соціальні функції. Відповідно, всі негативні впливи акне вказують на необхідність своєчасної та адекватної терапії. У літературних джерелах є поодинокі повідомлення щодо можливої ролі тривоги, стресу, нейроендокринної патології та розвитку метаболічного синдрому у патогенезі акне, але наведені дані часто суперечливі та недостатньо аргументовані, що й визначає актуальність подальших досліджень з метою оптимізації лікування дерматозу.
Існує група інгібіторів згортання, що являють собою антифософоліпідні антитіла (АФЛА). У пацієнтів з різними антитілами проти фосфоліпідів спостерігаються рецидивуючі тромболітичні ускладнення, ураження головного мозку, патологія вагітності, що і дозво‐ лило виділити синдром АФЛА. Дерматологічна маніфестація охоплює ліведо, дистальну шкірну ішемію та обширні некрози шкіри. Як відомо в біоптатах з вогнищ ураження описують зміни характерні для локального внутрішньосудинного згортання крові (ЛВЗ).
Для дерматологів важливим є цілеспрямований пошук АФЛА, зокрема вовчакового антикоагулянта (ВА) при системному черво‐ ному вовчаку та вовчакоподібних синдромах нез’ясованої етіології, ліведо‐церебральному синдромі, а також при ураженнях, що су‐ проводжуються тромбозом судин шкіри, синдромі Бехчета, злоякісному атрофічному папульозі (хворобі Кельмейера‐Дегоса), вуз‐ ликовому періартеріїті.
The 2019 coronavirus pandemic is a major stressful event. In turn, stressful situations are triggers for the exacerbation of existing and activation of new diseases caused by a violation of the immune response in the human body and the development of inflammatory diseases. A stressful state causes the release of stress-mediated hormones, which in turn contributes to an increase in the level of PRL. Obviously, it is a closed circle. Therefore, the questions become relevant: 1. Can stress against the background of Covid-19 really cause an increase in the level of PRL? 2. Can Covid-19 worsen the course of an already existing HP? Purpose: to conduct an analysis of available medical research on the peculiarities of the course of Covid-19 in women with HP, highlighting research on this topic in order to systematize new views on the diagnosis and treatment of Covid- 19 against the background of already existing HP. Materials and methods. 10 articles from 2018 to 2022 with the keywords prolactin, hyperprolactinemia and Covid-19 were analyzed. Research results and their discussion. A review and analysis of a closed cohort study in which 30 men and 15 women participated and passed the Trier social stress test showed that PRL levels were significantly increased in response to a stressor [10], which could be the Covid-19 pandemic. In SARS-CoV-2, the defined receptor binding domain of the viral membrane protein uses angiotensinconverting enzyme 2 (ACE2) as a receptor for virus-host membrane fusion . ACE2 regulates the activity of dopamine decarboxylase (DDC), which is responsible for the synthesis of dopamine and serotonin. Thus, SARS-CoV-2 disrupts the biosynthesis of dopamine, which leads to an increase in the level of PRL. With Covid-19, the expression of TLR4 and NF-κB is activated and increases the induction release of pro-inflammatory cytokines with the development of ALI, ARDS and cytokines with MOF. Conclusions Based on the studies described above, it can be concluded that Covid-19 inhibits the synthesis of dopamine and thus increases the level of prolactin. Also, prolactin can exhibit both immunostimulating and immunosuppressive, as well as pro-inflammatory and antiinflammatory effects. Treatment with agonists of dopamine receptors can lead to deepening of depression in Covid-19. Treatment of hyperprolactinemia should be carried out with caution, because in critically ill patients who require personal support, the use of amine derivatives with DRA can cause additional vasospasm and, as a result, a rapid increase in blood pressure.
Пандемія коронавірусу 2019 року є серйозною стресовою подією. У свою чергу, стресові ситуації є пусковими механізмами для загострення наявних та активації нових захворювань, спричинених порушенням імунної відповіді в організмі людини та розвитком запальних захворювань. Стресовий стан викликає викид опосередкованих стресом гормонів, що в свою чергу сприяє підвищенню рівня ПРЛ. Очевидно, що це замкнуте коло. Тому актуальними стають питання: 1. Чи справді стрес на тлі Covid-19 може викликати підвищення рівня ПРЛ? 2. Чи може Совід-19 погіршити перебіг вже наявного ГП? Мета: провести аналіз наявних медичних досліджень щодо особливостей перебігу Covid-19 у жінок із НР, висвітливши дослідження на цю тему з метою систематизації нових поглядів на діагностику та лікування Covid-19 на тлі вже наявні HP. Матеріали та методи. Проаналізовано 10 статей з 2018 по 2022 роки з ключовими словами пролактин, гіперпролактинемія та Covid-19. Результати дослідження та їх обговорення. Огляд і аналіз закритого когортного дослідження, в якому взяли участь 30 чоловіків і 15 жінок і пройшли Трієрський соціальний стрес-тест, показали, що рівень PRL значно підвищився у відповідь на стресор [10], яким могла бути пандемія Covid-19. У SARS-CoV-2 визначений домен зв’язування рецепторів мембранного білка вірусу використовує ангіотензинперетворюючий фермент 2 (ACE2) як рецептор для злиття мембрани вірусу та хазяїна [2]. ACE2 регулює активність дофаміндекарбоксилази (DDC), яка відповідає за синтез дофаміну та серотоніну. Таким чином, SARS-CoV-2 порушує біосинтез дофаміну, що призводить до підвищення рівня ПРЛ. При Covid-19 експресія TLR4 і NF-κB активується та збільшує індукційне вивільнення прозапальних цитокінів із розвитком ALI, ARDS та цитокінів з MOF. Висновки На підставі вищеописаних досліджень можна зробити висновок, що Covid-19 пригнічує синтез дофаміну і таким чином підвищує рівень пролактину. Крім того, пролактин може проявляти обидва імуностимулюючу та імунодепресивну, а також прозапальну та протизапальну дію. Лікування агоністами дофамінових рецепторів може призвести до поглиблення депресії при Covid-19. Лікування гіперпролактинемії слід проводити з обережністю, оскільки у важкохворих, які потребують особистої підтримки, застосування похідних амінів з ДРА може викликати додатковий спазм судин і, як наслідок, швидке підвищення артеріального тиску.
УДК 616.53-002.25:[616.98:578.831.1]:616.831]-008.9-079.44-092.19-036-07
Мета роботи — визначити патогенетичну роль деяких метаболічних, імунологічних порушень та дефіциту вітаміну D, а також їхніх наслідків на розвиток і перебіг акне у жінок, які перенесли COVID-19.Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 134 жінки віком від 18 до 45 років з акне. Проводили лабораторне дослідження вмісту кортизолу, пролактину та вітаміну D у сироватці крові, визначали концентрацію прозапальних та протизапальних інтерлейкінів, фагоцитарну активність, індекс інсулінорезистентності та рівень тривожності. Результати та обговорення. В жінок з акне рівень кортизолу був підвищеним на 19,98 % (р < 0,01), а у пацієнток з акне, які перенесли COVID-19, — зниженим на 17,36 % (р < 0,01) порівняно з показником в осіб контрольної групи. Рівень пролактину був підвищеним на 8,21 % у жінок з акне порівняно з показником в осіб контрольної групи (р > 0,05) та на 32,91 % (р < 0,001) у пацієнток з акне, які хворіли на COVID-19. У жінок з акне після перенесеного COVID-19 рівень вітаміну D загального (25-ОН) (D2 + D3) в сироватці крові перевищував показник в осіб контрольної групи більше ніж утричі (р < 0,001) та майже вдвічі (р < 0,01) у жінок з акне, які не хворіли на COVID-19. Індекс НОМА був підвищеним на 11,89 % (р > 0,05) у хворих з акне та на 52,87 % (р < 0,05) у жінок з акне, які перенесли COVID-19. Також відмічено підвищення рівня IL-1 () майже вдвічі в жінок, які не хворіли на COVID-19, і в 2,86 разу в жінок, які перенесли COVID-19; IL-8 — відповідно в 2,96 і 1,54 разу (p < 0,05); IL-4 — відповідно лише в 1,9 і 1,57 разу; IL-10 — відповідно в 1,88 і 1,59 разу. Також виявлено значні зміни показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершаль-них його етапах в усіх обстежених з акне, причому більш значні відхилення спостерігали у пацієнток, які хворіли на COVID-19. Висновки. У жінок з акне виявлено зміни деяких імунологічних (зменшення кількості прозапальних і протизапальних інтерлейкінів та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах), нейроендокринних та метаболічних показників (сироваткового кортизолу, пролактину, вітаміну D та індексу інсулінорезистентності), від-мічено значну реактивну та особистісну тривожність. При цьому встановлено сильний кореляційний і середній зв’язок між характером змін перерахованих вище показників і наявністю перенесеного COVID-19 в анамнезі. Це обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування пацієнток з акне з урахуванням нейроендокринних, мета-болічних, імунологічних змін та наслідків COVID-19