Зростання поширеності алергічних захворювань робить питання раннього надходження харчових алергенів до організму немовлят актуальним. Доведено, що діти з атопічним дерматитом (АД) більш схильні до розвитку харчової алергії (ХА), тоді як алергени можуть провокувати загострення АД. Один із сучасних підходів до підгодовування немовлят (введення в раціон дитини твердої їжі) є метод baby-led weaning (BLW), що передбачає самостійне керування дитини процесом споживання їжі.
Мета роботи – оцінити рівень сенсибілізації дітей грудного віку з/без АД до різних алергенів залежно від виду підгодовування (прикорму).
Матеріали і методи. Обстежено 120 дітей, розподілених на чотири групи за видом підгодовування (BLW або традиційне) та наявністю АД. Сенсибілізацію визначали за допомогою ALEX2®-MADX (MedTech, Vienna).
Результати. Найвищий рівень гіперчутливості виявили у дітей з АД, яким вводили у раціон тверді продукти за методом BLW, найнижчий – у немовлят без АД на традиційному (класичному) підгодовуванні (р=0.025). У групах без АД (метод BLW і традиційне підгодовування) частота гіперчутливості була однакова (50.0%). Сенсибілізація була найвищою у дітей з АД, яким вводили тверду їжу за методом BLW- (p=0.005). Навіть у групі без АД на BLW-підгодовуванні (23.3%) вона була значно вища, ніж у немовлят на традиційному підгодовуванню (6.67%, p=0.041). Найчастіше
сенсибілізація простежувалася до білків коров’ячого молока (p=0.043) та білка курячого яйця (p=0.048).
Висновки. Виявлено взаємозв’язок між введенням твердої їжі за методом BLW і вищими рівнями сенсибілізації, особливо у дітей із АД. Немовлятам на BLWпідгодовуванні і у яких простежується сенсибілізація до харчових алергенів рекомендоване контрольоване введення продуктів та додаткове тестування на специфічні IgE для профілактики тяжких алергічних реакцій.
Ключові слова: Baby-led weaning, види підгодовування (прикорм), атопічний дерматит, харчова алергія.

УДК :612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

Резюме. Військовослужбовці відчувають довгострокові наслідки важких поранень, які мають значний вплив на якість життя і статеву функцію. З’являється дедалі більше даних, що посттравматичний стресовий розлад,  що розвивається вторинно внаслідок поранень, пов’язаний із вищим рівнем  еректильної дисфункції (ЕД), зниженням сексуального бажання та перед часною еякуляцією. Поранення, пов’язані з бойовими діями, також можуть  мати значні наслідки для фертильності чоловіків, оскільки вони зазвичай 
служать у роки піку своєї статевої активності.
Мета роботи: вивчення показників якості життя та сексуальної функ ції чоловіків різних вікових груп, постраждалих внаслідок бойових дій, до і після закінчення лікування.
Методи. Дослідження охопило результати лікування та анкетного опитування 136 чоловіків із перенесеними бойовими травмами і супутньою  сексуальною дисфункцією до лікування та після лікування дисфункції. Для  визначення пов’язаної зі здоров’ям якості життя проводилось анкетуван ня за допомогою опитувальника SF-36. Другим критерієм у диференціації  важкості ЕД була сума балів відповіді на запитання анкети Міжнародного  індексу еректильної функції-5. За формою еректильної дисфункції пацієн тів розділено на дві групи: група 1 – пацієнти з психогенною еректильною  дисфункцією після отриманої бойової травми (n = 84); група 2 – пацієнти  з еректильною дисфункцією змішаного ґенезу – включено хворих, учасни ків бойових дій із ендотеліальною дисфункцією, метаболічним синдромом,  дисліпідемією, гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, пізнім  гіпогонадизмом (n = 52).
Результати. Середні значення показників анкети SF-36 пацієнтів групи  1 із психогенною формою ЕД після лікування були значно вищими, ніж у чоловіків з ЕД до лікування. Достовірним виявилось зростання середнього балу доменів загального здоров’я, рольово-фізичного та рольово-емоцій ного функціонування. Спостерігалась тенденція до покращення доменів  психічного здоров’я та життєвої активності. При змішаній формі ЕД після  лікування у пацієнтів спостерігаються достовірні покращення рольово-фі зичного функціонування, больового відчуття. Наявна тенденція до покра щення усіх інших показників. Після комплексного лікування в чоловіків із психогенною ЕД вірогідно зросли середні бали домену анкети МІЕФ-5 щодо задоволення статевим життям від 2,8 до 5,5 та еректильної функції – з 7,2 до 16,7 (р < 0,05). У чоловіків із змішаною формою еректильної дисфункції лікування практично не впливає на сексуальне бажання та оргазмічну функцію, однак при цьому найбільш зростає еректильна функція на 7,3 бала (р < 0,05).
Висновки. Результати дослідження вказують на значну поширеність психогенної та змішаної форм еректильної дисфункції, яка, як правило, турбує чоловіків після перенесених бойових травм. У результаті лікування еректильної дисфункції як психогенної, так і змішаної форм покращується  загальне здоров’я, рольово-фізичне та рольово-емоційне функціонування.  Спостерігалась тенденція до покращення доменів психічного здоров’я та  життєвої активності. Особливо це характерно для молодшої вікової гру пи чоловіків. Після комплексного лікування в чоловіків із психогенною еректильною дисфункцією обох вікових груп вірогідно зросли показники  щодо задоволення статевим життям та еректильного домену. У чоловіків  зі змішаною формою еректильної дисфункції найбільшою мірою зростають  показники еректильної функції.
Ключові слова: еректильна дисфункція, якість життя, бойова травма,  лікування.

612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

У зв’язку із глобальними змінами клімату посуха є одним із найрозповсюдженіших стресових чинників для більшості біологічних видів. Підвищення стійкості сільсько господарських культур до дії цього стресора дасть можливість істотно збільшити їх  продуктивність. Саліцилова кислота — біологічно активна сполука фенольної при роди з поліфункціональними властивостями, яка бере участь у формуванні стійкості 
рослин на дію чинників біотичної та абіотичної природи. Зважаючи на актуальність  дослідження сполук, які мають стрес-протекторні властивості, метою роботи було  вивчити вплив обробки насіння саліциловою кислотою на вміст води, проліну, вільних  амінокислот і посухостійкість рослин пшениці (Triticum aestivum L.) сорту Подолянка в  модельних умовах посухи. Встановлено, що за дефіциту вологи відбувається зменшення 
вмісту води в органах пшениці. Обробка насіння саліциловою кислотою підвищує вміст  води у коренях на 7%, а у пагонах — на 6%, а також майже вдвічі збільшує вміст про ліну в рослинних тканинах щодо контролю. Натомість за дефіциту вологи встановлено  зростання вмісту вільних амінокислот в органах пшениці на 20–30% щодо контролю. За сумісного впливу саліцилату і стресового чинника вміст цих метаболітів істотно збільшувався, що свідчить про активацію захисних реакцій рослин. Визначення посухо стійкості рослин за вмістом статолітного крохмалю вказує на низьку посухостійкість  досліджуваного сорту пшениці Подолянка. Дія саліцилової кислоти зумовила зростання  посухостійкості рослин. Отже, саліцилову кислоту можна розглядати як сполуку, яка  позитивно впливає на метаболізм рослин пшениці, активуючи нагромадження таких стрес-протекторних сполук, як пролін та вільні амінокислоти. Крім того, ця сполука  підвищує оводнення тканин і посухостійкість рослин. Результати досліджень дають  можливість рекомендувати саліцилову кислоту як сполуку, яка підвищує стійкість  рослин до нестачі вологи.
Ключові слова: дефіцит вологи, саліцилова кислота, стресові чинники, стійкість,   пролін, вільні амінокислоти.

UDC 616.37-002-036.11-085.032.13

Abstract
The study of structural changes of organs and tissues in the context of diabetes is one of the urgent problems of modern medicine. According to WHO, the number of patients with diabetes exceeds 175 million people in all countries of the world. According to an expert estimate of the spread of this disease by 2025 will have made about 300 million people. More than 1 million people with diabetes have been officially registered in Ukraine. WHO has recognized the disease as a non-communicable epidemic. The dramatic increase in the prevalence of diabetes requires a detailed study of this problem. The article represents analysis of works of numerous researchers who studied statistіcal, clinical and morphological aspects of the impact of diabetes on cardiovascular system. Main morphogenetic, morphological and clinical aspects of complications of diabetes, pathologies of microcirculation of patients with diabetes were analyzed in order to predict and detect on the early stages vascular complications in diabetes and to perform effective prevention and treatment. The study showed that the prevalence of diabetes increased among the population of the countries of the world depending on the region, the level of economic development of the country, gender and age. Thus, according to IDF findings, there is a tendency for the highest prevalence of diabetes among the urban (urban) ablebodied population of developing countries in persons between 40 and 59 years of age, approximately equal in both male and female. The number of patients is increasing, mainly due to patients with type 2 diabetes. Type 2 diabetes (type 2 diabetes mellitus) is a severe progressive chronic disease that is an independent risk factor for heart failure and cardiovascular complications. In the XXI century the steady growth of type 2 diabetes and the frequency of its serious consequences are of great concern to the world medical community. It is important that at the time of diagnosis of type 2 diabetes, the prevalence of com-plications leading to a decline in quality of life, early disability and premature death is already high enough. Conclusion. Despite effective drugs, modern technologies, new educational and preventive techniques, mankind loses the fight against diabetes year after year, which leads to disability due to its complications, reducing the life expectancy and quality of life of patients, loss working capacity and premature mortality. Thus, the current prev-alence and incidence of diabetes and life-threatening complications suggest that there is a noncommunicable di-abetes epidemic in the world and in Ukraine, in particular.
Анотація
Дослідження структурних змін органів і тканин за умов цукрового діабету є однією з актуальних проблем сучасної медицини. За даними ВООЗ, у всіх країнах світу кількість хворих цукровим діабетом перевищує 175 млн. За експертною оцінкою поширення цього захворювання до 2025 року становитиме близько 300 млн. людей. В Україні офіційно зареєстровано понад 1 млн. хворих на цукровий діабет. ВООЗ визнала дане захворювання неінфекційною епідемією. Різке зростання розповсюдженості цукрового діабету вимагає докладного вивчення даної проблеми. Встановлено, що поширеність цукрового діабету зростає серед населення країн світу в залежності від регіону, рівня економічного розвитку країни, статі та віку. Так, за висновками IDF спостерігається тенденція найбільшого розповсюдження діабету серед урбанізованого (міського) працездатного населення країн, що розвиваються, у осіб віком 40-59 років при-близно однаково як чоловічої, так і жіночої статі. Чисельність хворих збільшується, в основному, вна-слідок хворих на цукровий діабет 2-го типу. Цукровий діабет 2-го типу – важке прогресуюче хронічне захворювання, яке представляє собою незалежний фактор ризику розвитку серцевої недостатності і сер-цево-судинних ускладнень. В XXI ст. неухильне зростання цукрового діабету 2-го типу і частоти його серйозних наслідків викликає велику тривогу світової медичної спільноти. Важливо, що на момент вста-новлення діагнозу цукрового діабету 2-го типу поширеність ускладнень, що призводять до зниження якості життя, ранньої інвалідизації і передчасної смерті вже є достатньо висока. Незважаючи на на-явність в боротьбі з цим захворюванням ефективних лікарських препаратів, сучасних технологій, нових освітніх та профілактичних методик, людство рік за роком програє боротьбу з цукровим діабетом, що призводить до інвалідизації у зв’язку з його ускладненнями, зменшенням тривалості і якості життя пацієнтів, втратою працездатності та передчасною смертністю. Отже, на даний час масштаби поши-реності та захворюваності на цукровий діабет та життєво загрозливі ускладнення дозволяють гово-рити про наявність неінфекційної епідемії цукрового діабету в цілому світі та й в Україні зокрема