УДК: 616.379-008.64-07:616.155.3-097.37-085.225.27:577.112.385

У хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу зростає функціональна активність імунних клітин, які беруть участь у запальному процесі. Ці клітини виробляють прозапальні цитокіни, що можуть пошкоджувати ендотелій судин. Система L-Аргінін-NO відіграє ключову роль у регуляції судинного тонусу та метаболічних процесів, включаючи інсулінову чутливість, тому метою нашої роботи було дослідити зв’язок між прозапальними цитокінами та функціонуванням системи L-Аргінін-NO у хворих ЦД І типу.

До дослідної групи увійшли 28 хворих на ЦД І типу. Рівень глікемії коливався в межах 8,4–10,3 ммоль/л. Контрольну групу склали 15 здорових осіб. У сироватці крові пацієнтів визначали концентрацію L-Аргініну, вміст стабільного метаболіту NO, активність іNOS. Рівень прозапальних цитокінів визначали імуноферментним методом (ІФА). Отримані результати обробляли статистично за допомогою програми STATISTICA 8.0.

Результати досліджень виявили у крові хворих на ЦД І типу достовірне підвищення активності іNOS на 635 %, зниження рівня L-Аргініну на 21 % та збільшення вмісту NO на 81 % відносно контролю.

Це супроводжувалось збільшенням рівня цитокінів першої лінії реагування IЛ-1β і ФНП-α порівняно з контрольною групою на 219% і 249% відповідно. Цитокіни першої лінії запускали цитокіновий каскад, що призводило до зростання IЛ-2 на 129 %, IЛ-6 на 30%, достовірного підвищення рівня IЛ-8 не спостерігалося, хоча була тенденція до його зростання.

Показано, що порушення балансу між прозапальними цитокінами та функціонуванням системи L-Аргініну-NO є важливим фактором, що сприяє розвитку хронічного запального процесу та оксидативного стресу у хворих на ЦД І типу. Отримані результати вказують на необхідність розробки нових терапевтичних підходів, спрямованих на корекцію порушень цитокінового профілю та відновлення функції системи L-аргінін-NO, що може допомогти знизити рівень запалення та покращити стан пацієнтів.

УДК 614.2:[616. 61-036. 22](477),,2014-2023”

Мета: обґрунтувати епідеміологічний складник сучасного стану та тенденцій поширення хвороб сечостатевої системи в процесі пошуку та опрацювання шляхів і методів покращення якості медичної допомоги, зокрема для пацієнтів з патологією сечостатевої системи. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз показників госпіталізованої захворюваності та інвалідності через хвороби сечостатевої системи серед населення України за період 2014–2023 років. Використано статистичні дані Державної служби статистики та Міністерства охорони здоров’я України. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного й медико-статистичного аналізу. Результати й обговорення. За 10-річний аналізований період (2014–2023 роки) абсолютні показники та рівні захворюваності на хвороби сечостатевої системи в Україні й більшості її областей мали тенденцію до зниження з 2016 до 2020 року з поступовим зростанням їх кількості з 2021 до 2023 року. Різке зниження госпіталізацій (на понад 30%) через хвороби сечостатевої системи у 2020 році по всіх областях України можна пояснити впливом пандемії COVID-19. Показники первинної інвалідності, спричиненої хворобами сечостатевої системи серед населення України, мали тенденцію до зниження у 2014–2017 та 2019–2020 роках, а до підвищення у 2018 та 2021–2023 роках, водночас рівень інвалідності у 2023 році був удвічі вищим за аналогічний рівень у 2014 році. Висновки. Результати епідеміологічного аналізу захворювань сечостатевої системи можуть, на нашу думку, бути використані в процесі покращення якості надання урологічної допомоги. За збереженої потужності закладів охорони здоров’я за пацієнта зростає конкуренція, одне з вирішальних значень у ній матиме правдоподібно підвищення якості медичної допомоги та рівня задоволеності пацієнта.

Introduction: Assessment and treatment of open soft tissue injuries, in particular thermal injuries, is an important issue in surgery, as the correct choice of treatment tactics depends on the accurate determination of the wound size and depth. Reliable assessment of burn wounds allows for treatment adjustments, data storage for scientific research and improved prognosis, reducing the length of hospital stay of patients.

Objectives: Review the methods of assessing the size and depth of a skin defect and, in particular, a burn wound.

Materials and methods: To conduct the review, we analyzed literary sources in English and Ukrainian found on PubMed, Cochrane Library, ResearchGate, MEDLINE, Scopus, and Web of Science databases. Searches were performed using MeSH keywords covering burn depth, measurement of skin defects, and non-invasive imaging techniques. The analysis included publications from 2000 to 2024, but primary sources were also considered for a complete description of methods.

Results: Analysis of methods for determining planimetric characteristics and depth of burn wounds revealed certain disadvantages, including difficulty in use and high cost. Most of these techniques require considerable time and resources, which limits their practical application in clinical settings.

Conclusions: Further research should prioritize the development and implementation of more accessible, user-friendly, and cost-effective techniques for the evaluation of burn wounds. The ideal solution would be the introduction of new technologies or improvement of existing approaches to ensure the accuracy of measurements, ease of operation, and seamless integration into existing treatment protocols. This will significantly improve the diagnosis and treatment of patients with burns.

УДК: 614.2:[616.61-036.22](477),,2014-2023"

Мета. Доступність, своєчасність та пацієнтоорієнтованість є одними з основних елементів у забезпеченні якості медичної допомоги, тому метою роботи був аналіз та опрацювання даних епідеміології окремих нозологічних форм хвороб сечостатевої системи як складової процесу покращення якості медичної допомоги урологічним пацієнтам.

Матеріал і методи. У процесі дослідження було проведено ретроспективний аналіз показників госпіталізованої захворюваності окремих неінфекційних нозологічних форм хвороб сечостатевої системи серед населення України за період з 2014 по 2023 роки. Використано статистичні дані Державної служби статистики та дані звітів Міністерства охорони здоров'я України. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.

Результати й обговорення. За аналізований десятилітній період (2014-2023 роки) абсолютні показники патології сечостатевої системи, а саме: каменів нирок і сечоводів, гострих та хронічних гломерулонефритів, в Україні та переважній більшості її областей мали тенденцію до зниження з 2016 по 2020 роки з поступовим зростанням їх кількості у 2021 - 2023 роках. Значне зниження рівнів госпіталізацій з причини хвороб сечостатевої системи у 2020 році можна пояснити впливом пандемії COVID-19. Приріст кількості госпіталізацій з 2021 року в більшості випадків залишив рівні захворюваності по всіх досліджуваних нозологічних формах нижчими за початкові рівні аналізованого періоду.

Висновки. Дані результати засвідчують, що при збереженій потужності стаціонарів, виникає потреба у покращенні якості надання урологічної допомоги з метою заохочення пацієнта та підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров'я.

Aim. Accessibility, timeliness, and patient-centered approach are among the main elements in ensuring the quality of medical care; therefore, the aim of the study was to analyze and process epidemiological data on certain nosological entities of genitourinary diseases as a component of improving the quality of medical care for urological patients.

Material and Methods. In the course of the study, a retrospective analysis of the inpatient non-communicable morbidity indicators for certain nosological entities of genitourinary diseases among the population of Ukraine was conducted for the period from 2014 to 2023. Statistical data from the State Statistics Service and reports of the Ministry of Health of Ukraine were used. The study employed methods of a systematic approach, including structural and logical analyses, as well as medical and statistical analyses.

Results and Discussion. Over the analyzed decade (2014-2023), the absolute indicators of genitourinary system pathology, namely: kidney and ureteral stones, acute and chronic glomerulonephritis, in Ukraine and in the majority of its regions showed a tendency to decrease from 2016 to 2020, with a gradual increase in their numbers in 2021-2023. The significant decline in hospitalization rates due to genitourinary diseases in 2020 can be explained by the impact of the COVID-19 pandemic. The increase in the number of hospitalizations from 2021 in most cases left the morbidity rates for all studied nosological entities lower than the initial levels of the analyzed period.

Conclusions. These results confirm that with the preserved capacity of inpatient facilities, there is a need to improve the quality of urological care in order to encourage patients and increase the competitiveness of healthcare facilities.

Introduction. Soluble suppression of tumorigenicity 2 (sST2) and galectin-3 are considered markers of myocardial hypertrophy and fibrosis. Changes in their concentrations are observed in cardiovascular diseases, including arterial hypertension.

The aim. To determine threshold values of hypertrophy and fibrosis biomarkers, namely sST2 and galectin-3, in patients with arterial hypertension.

Materials and methods. A prospective study was conducted on 82 patients with arterial hypertension (AH). Patients were stratified into two groups based on left ventricular mass index (LVMI) values: Group 1 with left ventricular hypertrophy (LVMI > 115 g/m² for men and 90 g/m² for women, n=33) and Group 2 with normal LVMI values (n=27).

Results. Patients with left ventricular hypertrophy exhibited significantly elevated sST2 and galectin-3 levels. Direct correlations were observed between LVMI and sST2 values (r=0.6397; p=0.000) and galectin-3 (r=0.5113; p=0.001). Both biomarkers correlated with various cardiac parameters, including interventricular septal thickness at end-diastole, left atrial diameter, left ventricular end-diastolic diameter, and posterior wall thickness at end-diastole (specifically with sST2). With a selected sST2 value of 17.0 ng/ml, the diagnostic method demonstrated 88.33% accuracy, 92.59% specificity, 93.3% positive predictive value, and 83.33% negative predictive value for hypertrophy. At the chosen galectin-3 level of 29.0 ng/ml, the proposed method achieved 72.22% accuracy, 73.68% sensitivity, 70.59% specificity, 73.68% positive predictive value, and 70.59% negative predictive value.

In conclusion, measuring sST2 and galectin-3 biomarkers facilitates the evaluation of left ventricular hypertrophy, serving as an additional tool in assessing cardiac dysfunction and indicating diverse developmental pathways.