УДК: 616.94-02:618.7-053.31:355.1(477.83)»2022/2024»

Воєнний стан в Україні зумовив масштабні зміни у системі охорони здоров’я, зокрема в сфері перинатальної допомоги. Переміщення вагітних жінок із зон бойових дій до західних регіонів, обмеження доступу до антенатального спостереження, порушення профілактики інфекцій призвели до зростання ризиків для новонароджених, особливо у вразливих групах (недоношені, маловагові діти). Одним із ключових індикаторів цього навантаження є частота бактеріального сепсису у новонароджених, який часто має внутрішньоутробне походження.

   УДК 615.838:615.327(477.83)

Метою роботи є аналіз використання лікувальних процедур і мінеральних вод у системі санаторно-курортного лікування м. Трускавець задля узагальнення та актуалізації науково-практичних даних для оптимізації фармацевтичної допомоги пацієнтам у реабілітаційний період.
      Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу, порівняння, узагальнення, системного аналізу та інтерв’ювання. Матеріалами дослідження слугували наукові публікації, нормативно-правові документи, дані сайтів санаторіїв м. Трускавець, дані щодо споживання мінеральних вод пацієнтами санаторіїв «Кристал» і «Алмаз» у 2018–2024 рр., а також результати інтерв’ювання лікарів.
      Результати й обговорення. У Трускавці функціонує 20 санаторіїв, із яких 9 мають власні бювети, та використовується 12 мінеральних вод різного ступеня мінералізації – від слабомінералізованих («Нафтуся», «Емма», «Юзя») до високомінералізованих («Барбара», «Броніслава», «Фердинанд», «Катерина»). За хімічним складом води належать до різних типів, що зумовлює широту показів до їх застосування. Найчастіше мінеральні води використовують для лікування захворювань органів травлення, гепатобіліарної та сечовидільної систем, а також опорно-рухового апарату. Основним видом лікувальних процедур є бальнеотерапія, яка застосовується у всіх санаторіях поряд із фізіотерапією, гідротерапією, озокеритотерапією, кисневою терапією та галотерапією. Аналіз споживання вод «Нафтуся», «Марія» та «Софія» у санаторіях «Алмаз» і «Кристал» у 2018–2024 рр. показав домінування води «Нафтуся» (понад 1 млн л). За результатами опитування лікарів підтверджено високу ефективність мінеральних вод та мінімальну частоту побічних ефектів.
      Висновки. Вивчено питання санаторно-курортного лікування в м. Трускавець, зокрема, детально проаналізовано інформацію про джерела мінеральних вод (12 джерел), санаторії (20 санаторіїв), самі мінеральні води (за складом, показами, способами застосування), особливості їхнього споживання пацієнтами санаторіїв, а також значення в лікувальному процесі й профілактиці захворювань. У результаті аналізу споживання мінеральних вод «Нафтуся, «Марія» та «Софія» пацієнтами санаторіїв «Кристал» та «Алмаз» у 2018–2024 рр. встановлено, що найбільше призначали пиття води ««Нафтуся»» (1172023 л), а співвідношення споживання цих вод становить 26,1 : 12,21 : 1.

УДК: 616. 832 - 004. 2-036. 67-079.43-05

Лафаренко Майя Ярославівна. Клініко-генетична характеристика пацієнтів з прогресуючим перебігом розсіяного склерозу. : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / М. Я. Лафаренко. - Львів, 2026. - 277 с. - Бібліогр.: с. 205 -261. (489 назв).

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної неврології – оцінці ролі варіантів генів фолатного обміну у патогенезі та прогресуванні РС. Наукове дослідження реалізується в межах
мультидисциплінарного підходу, який передбачає інтеграцію клініко-демографічних, психоемоційних, генетичних та біохімічних маркерів у комплексному прогнозуванні перебігу захворювання та розробці
персоніфікованого прогностичного алгоритму ризику прогресування РС.
1. Встановлено, що у хворих на РС депресія і тривога є поширеним клінічним проявом, частота яких зростає зі збільшенням віку та тяжкості перебігу РС. Клінічно значуща депресія спостерігалася у 50,0% пацієнтів
із тяжким перебігом РС та у 18,7% осіб із легким перебігом (p<0,05). Чоловіки більш вразливі психоемоційно (46,2%) порівняно з жінками (31,4%; p=0,04). Найчастішими проявами психоемоційних розладів у хворих на РС були пригнічений настрій (72,1%), негативне ставлення до себе (64,9%) та тривога (58,3%).
2. Алель 1298С гена MTHFR асоційована із підвищеним ризиком розвитку РС (OR=1,61; 95% CI: 1,05–2,46; p=0,027), тоді як алель 1298А має протективний ефект (OR=0,62; p=0,027). Для гена RFC1 генотип 80GG
знижує ризик розвитку РС (OR=0,45; 95% CI: 0,25–0,80; p=0,0056), а носійство алеля 80А підвищує його (OR=2,21; 95% CI: 1,24–3,94; p=0,0056). Для гена NOS3 встановлено, що генотип 4bb асоційований зі
зниженням ризику маніфестації РС, тоді як наявність алеля 4a підвищує ймовірність розвитку захворювання, що вказує на значущу роль ендотеліальної NO-синтази в етіології РС.
3. У хворих на РС рівень гомоцистеїну був значно вищим, ніж в контрольній групі (17,2±3,6 мкмоль/л проти 10,8±2,7 мкмоль/л; p<0,001). Низькі рівні фолатів (<7 нг/мл) спостерігалися у 48,5% хворих (проти 19,6% у
контролі; p<0,01). Зниження вітаміну В12 (<200 пг/мл) асоціювалося з тяжким перебігом РС (EDSS ≥4,5; p=0,02). Підвищений рівень NO (>45 мкмоль/л) корелював із збільшенням частоти рецидивів (r=0,41; p<0,01).
4. Комбінація генотипів 1298AC (MTHFR) + 80GA (RFC1) підвищує ризик розвитку РС у 3,56 разів (OR=3,56; 95% CI: 1,26–10,09; p=0,016), тоді як комбінації 677CC + 80GG та 1298AA + 80GG мають протективний ефект
(OR=0,41 та OR=0,36 відповідно). Водночас, у носіїв генотипу 4bb (NOS3) підвищений індекс маси тіла (BMI) та глюкокортикоїдна терапія сприяли тяжчому перебігу РС та формуванню несприятливого прогнозу.
5. На підставі інтегрованого аналізу клініко-неврологічних, генетичних варіантів MTHFR, RFC1 та NOS3 та показників фолатного обміну розроблено комплексну прогностичну модель стратифікації ризику
прогресування РС, котра надає можливість диференційовано оцінювати ризик несприятливого перебігу захворювання та визначати пацієнтів, які потребують посиленого динамічного спостереження та корекції терапії.

УДК 611.311.2:611.018.2/.7

Анотація

Актуальність. Захворювання пародонту залишаються однією з найпоширеніших проблем у сучасній стоматології, що вимагає детального вивчення морфофункціонального стану ясен як першого біологічного бар'єру проти патогенних факторів. Деталізація норм ультраструктурної будови ясен у дорослих є основою для вивчення еволюції патологічних процесів та розробки критеріїв оцінки ефективності новітніх протоколів лікування захворювань ясен. Метою було вивчення особливостей ультраструктурної організації клітинних компонентів епітеліального шару ясен у дорослих. Методи. Для дослідження м'яких тканин пародонту у клінічно здорових осіб було використано трансмісійну електронну мікроскопію. Результати та висновки. Виявлено градієнтне збільшення електронної щільності кератиноцитів у напрямку від базальної мембрани до поверхневих шарів, що відображає динаміку специфічного клітинного метаморфозу. Ці зміни визначаються морфофункціональною гетерогенністю ультраструктурної організації клітин у різних шарах ясенного епітелію. Клітини базального шару характеризуються високою функціональною активністю, про що свідчить наявність добре розвиненого синтетичного апарату. У клітинах остистого шару, на тлі зниження синтетичних функцій, спостерігається чітко сформований апарат міжклітинних зв'язків. Епітеліальні клітини зернистого шару характеризуються початком процесів зроговіння та підготовкою до запрограмованої клітинної смерті. Архітектоніка рогового шару є детермінованим результатом каскаду метаболічних та структурних змін, що відбуваються в кератиноцитах базального, остистого та зернистого шарів.

Abstract
Relevance. Periodontal diseases remain one of the most prevalent issues in modern dentistry, necessitating a detailed study of the morphofunctional state of the gingiva, which serves as the primary biological barrier against pathogenic factors. Establishing the ultrastructural norms of the gingiva in adults provides a foundation for investigating the progression of pathological processes and developing criteria to evaluate the efficacy of novel treatment protocols for gingival diseases. The objective was to examine the ultrastructural organization of cellular components within the gingival epithelial layer in adults. Methods. Transmission electron microscopy was employed to study the soft periodontal tissues in clinically healthy individuals. Results and Conclusions. A gradient increase in the electron density of keratinocytes was observed from the basal membrane toward the superficial layers, reflecting the dynamics of specific cellular metamorphosis. These changes are attributed to the morphofunctional heterogeneity in the ultrastructural organization of cells across the various layers of the gingival epithelium. Cells in the basal layer exhibit high functional activity, evidenced by a well-developed synthetic apparatus. In the cells of the spinous layer, while synthetic functions are reduced, a well-defined system of intercellular junctions is observed. Epithelial cells in the granular layer are characterized by the onset of keratinization processes and preparation for programmed cell death. The architectonics of the stratum corneum are the determined result of a cascade of metabolic and structural changes occurring in the keratinocytes of the basal, spinous, and granular layers.

УДК 616.31:378(477.83)

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати історію створення й організацію роботи кафедри терапевтичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, наукові здобутки, інформацію про співробітників, які доклали зусиль для підготовки науково-педагогічних кадрів і кваліфікованих лікарів. Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дав змогу проаналізувати особливості становлення й розвитку медичної освіти в різні історичні періоди. Наукова новизна. Досліджено історію становлення розвитку терапевтичної стоматологічної освіти та вплив на цей процес різних історичних подій. Встановлено етапи в реформуванні вищої медичної освіти, уточнено відомості про професійну та наукову діяльність фундаторів-стоматологів цього періоду. Висвітлено особливості організації навчального процесу, формування медичних кадрів у різні періоди становлення кафедри терапевтичної стоматології як базової дисципліни стоматологічної освіти в медичному навчальному закладі на кожному етапі освітньої політики, що дає можливість правильно оцінювати позитивні і негативні тенденції формування досвіду для створення сучасних моделей функціонування національної освіти. Висновки. Створення сучасних наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.

Abstract
The objective of the study is to analyze the history of the establishment and the organization of the Department of Therapeutic Dentistry at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University. This includes an examination of its scientific achievements and information regarding staff members who contributed to the training of academic and teaching personnel as well as qualified physicians. Research methods. The study employs the bibliographic method to examine library catalogs, as well as sources on the history of medicine and pedagogy. A chronological method was also used, enabling an analysis of the specific features of the formation and development of medical education across various historical periods. Scientific novelty. The study explores the history of the development of education in therapeutic dentistry and the impact of various historical events on this process. It identifies key stages in the reform of higher medical education and clarifies details concerning the professional and scientific activities of the founding dentists of that era. The study highlights the organization of the educational process and the training of medical personnel during different stages of the Department’s development—viewing therapeutic dentistry as a core discipline within dental education—across various phases of educational policy. This analysis allows for an accurate assessment of both positive and negative trends, providing insights that can inform the creation of modern models for the national education system. Conclusions. The establishment of modern scientific and educational centers for training highly qualified specialists fosters progress in the medical sector and enhances the quality of dental care.