УДК: 811.11-112:81-112.2: 004.942:159.9

Важливим аспектом соціального картування є опис особистості. Найусталенішими характеристиками прийнято вважати найдавніші, та, як відомо з досліджень Ципфа, найчастотніші словосполучення. Електронний ресурс словника давньошотланд-ської мови DOST містить цитати з літературних першоджерел, що ілюструють досліджуване значення. Найдавніші з таких цитат називають діахронними текстовими прототипами. Для оцінювання давньошотландської лексики використовується ди-ференціал Осгуда з міжкультурними універсаліями Strong, Weak, Good, Bad, Active, Passive, що подають всі присутні у мові си-ноніми за період 1200-1700 рр. з обчисленими ваговими коефіцієнтами, які трактуємо як функції приналежності відповідним концептам потенціалу, сили та активності. Вербалізатори універсалій узгоджуються у зазначених діахронних текстових про-тотипах з іменниками та займенниками, що дозволяє при здійсненні вибору скласти логічні вирази для досліджуваного об’єкту, слідуючи нечіткій техніці обчислення словами. Набір таких ментальних образів чи комбінаторно-семантичних репрезентацій антропоцентричного спрямування вкладає тезаурус мовленнєвої особистості давнього шотландця. Таким чином сконструйовано ментальні портрети для he «він», kid «дитина», man «чоловік», men «чоловіки», freke «сміливець», renk «воїн», woman «жінка», king «король», prince «принц», lord «лорд», nobleman «аристократ», horsman «вершник», child «дитина», boy «хлопець», son «син», las «дівчинка», person «особа», body «тіло», statur «постать», voice «голос», apperance «зовнішність», stuf «гурт», folk «люди», Ȝow «ти, ви». Диференціал виказує коливання на шкалах потенціалу Strong-Weak та оцінювання Good-Bad й стабільну перевагу позитивних оцінок активності на шкалі Active-Passive. Виявлено нечутливість давньошотландських концептів до синонімів з латеральними значеннями, неологізмів, стилістичних синонімів, тобто їхню низьку прототипність на шкалах універсалій та тенденцію шкал до нейтральних новонадходжень наприкінці досліджуваного відтинку словотворення

Мета: оцінити можливості й перспективи впровадження розмовного ШІ у системі охорони здоров’я, його ключові переваги для пацієнтів та медичних працівників.
Матеріал і методи. Вивчення та аналіз наукових релевантних джерел, пошук яких здійснювався у базах даних
Google Scholar, Scopus, PubMed/Medline, Web of Science. Застосовано методи дослідження: бібліосемантичний,
контент-аналізу та структурно-логічного аналізу.
Результати. Трансформація охорони здоров'я та зростаючі можливості штучного інтелекту (ШІ) сприяли роз-
робленню розмовних агентів, призначених для підтримки різноманітних видів діяльності, пов'язаних зі здоров'ям, включаючи зміну поведінки, моніторинг стану здоров'я пацієнтів. скринінг на наявність захворювань, лікування, а також консультування та навчання медичних працівників. Розмовні чат-боти інтегрують мовні моделі ШІ, які дають змогу здійснювати двосторонній діалог між системою ШІ та користувачем-людиною. Технологія чат-ботів як новітній напрям у здатності розпізнавати клінічну мову, інтелектуально отримувати інформацію в умовах невизначеності сьогодні є затребуваною у світі комп’ютерно-посередницької комунікації та цифровізації охорони здоров’я. Потенційна корисність систем ШІ, здатних до клінічного та діагностичного діалогу, є широкою, а розвиток таких можливостей дасть змогу поліпшити доступ до діагностичної та прогностичної експертизи, тим самим покращуючи якість, узгодженість, доступність медичної допомоги.
Висновки. Потрібні подальші розвідки для вивчення ефективності та цінності розмовного ШІ в охороні здоров'я як у поточному, так і в потенційному стані. Більш цілісний підхід до проєктування, розроблення та оцінки розмовних агентів допоможе стимулювати інновації та підвищити їх цінність в охороні здоров'я.

УДК 351.77:725.51

Актуальність. Професійне вигорання серед медичних працівників є серйозною проблемою, яка суттєво впливає як на ефективність функціонування медичної системи, так і на загальний стан ментального здоров’я в суспільстві. Огляд і метааналіз, проведений науковцями, засвідчив наявність стійкого зв’язку між синдромом професійного вигорання та зниженням кар’єрної мотивації лікарів, а також погіршенням якості медичної допомоги майже у чверті мільйона медичних працівників. Мета: метааналіз вітчизняних та зару-біжних наукових джерел щодо емоційного вигорання серед ерготерапевтів, психотерапевтів, які беруть участь у роботі мультидисциплінарних команд з надання медичної допомоги. Розробка профілактичних за-ходів щодо емоційного вигорання медичних працівників системи охорони здоров’я. Матеріали та мето-ди. Робота виконана шляхом систематичного огляду, метааналізу, контент-аналізу статей наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direct. У роботі використаний бібліосеман-тичний метод. Пошук літератури здійснювався з використанням ключових слів: еmotional burnou, mental health, patient satisfaction, occupational therapist burnout, psychotherapist burnout. До цього огляду ввійшло 46 статей. Пошук здійснювали серед статей, опублікованих у період з 2015 по 2025 р. Результати. Синдром емоційного вигорання та деперсоналізації серед медичних працівників мультидисциплінарних команд має суттєвий вплив на функціонування системи охорони здоров’я. Він формується під впливом складної сукуп-ності психосоціальних чинників, зокрема: напруженого клінічного навантаження, браку часу, суперечли-вих вимог, низького рівня професійної автономії, складних міжособистісних стосунків або недостатньої підтримки з боку адміністрації, недостатнього клінічного досвіду, особливостей медичної підготовки, віку, сімейного стану, психологічної нестабільності, міжособистісної тривожності, а також негативного досвіду в дитинстві (психологічні або матеріальні труднощі). Висновки. Впровадження системного підходу є склад-ником як індивідуальних психотерапевтичних втручань (емоційна регуляція, техніки релаксації, тренінги зі стрес-менеджменту, копінг-стратегії), так і структурованих програм з оптимальним набором інституційних стратегій, адаптованих до потреб конкретних закладів.  

УДК 615.014.2:615.218.3.454.1:616.5-002.2-056.3

Розглянуто епідеміологію, етіологію, патогенез та клінічні прояви атопічного дерматиту. У результаті узагальнення даних наукової літератури щодо сучасних підходів до лікування та догляду за шкірою при атопічному дерматиті встановлено, що зволожувальна терапія є неодмінною частиною лікування атопічного дерматиту. Щоденне застосування емолентів допомагає відновити бар’єрну функцію шкіри, зменшити втрату вологи, свербіж та запалення, а також продовжити періоди ремісії та знизити необхідність застосування великої кількості топічних кортикостероїдів. Аналіз асортименту лікарських та косметичних засобів для лікування та догляду за шкірою при АД на фармацевтичному ринку України показав, що наявним є широкий вибір таких засобів, однак переважна більшість цих препаратів закордонного виробництва. Це доводить доцільність розробки вітчизняного препарату з оптимальним складом, розробленого з урахуванням сучасних патогенетично обґрунтованих підходів до терапії АД. При розробці лікарських засобів для місцевого лікування атопічного дерматиту необхідно враховувати, що такі засоби повинні мати зволожуючу, протизапальну і протисвербіжну дію. Теоретично та експериментально обґрунтовано вибір лікарської форми і склад засобу для лікування атопічного дерматиту. Як оптимальну форму вибрано – крем, як основні активні компоненти введено гліциризинову кислоту і сечовину, які забезпечать комплексну дію. Експериментально обґрунтовано склад емульсійної основи типу в/м: гідрофільна фаза – вода очищена; гідрофобна фаза – масло вазелінове; емульгатори - суміш гліцерилу моностеарату і емульгатора № 1 в концентрації 10 %, консервант – кислота сорбінова. Теоретично та експериментально обґрунтовано технологію крему, яка передбачає певний температурний режим приготування та порядок введення діючих і допоміжних речовин до водної та олійної фаз, а також оптимальні режими гомогенізації та охолодження, на основі якої складена технологічна схема виробництво даного ЛЗ. Технологічний процес виробництва крему складається з 8 стадій. У результаті фізико-хімічних та фармако-технологічних досліджень встановлено, що розроблений крем для лікування атопічного дерматиту відповідає вимогам аналітично-нормативної документації і стабільний при зберіганні протягом 3-х місяців (термін спостереження), основні показники якості знаходяться у допустимих межах.

УДК 615.26: 577.7

У кваліфікаційній роботі  представлено результати з розробки нового антивікового засобу для обличчя у формі крему. Проведено аналіз даних літератури щодо факторів і механізмів старіння шкіри, охарактеризовано основні теорії та морфотипи старіння шкіри. Опрацьовано та узагальнено дані щодо сучасних вимог до антивікових косметичних засобів. Обґрунтовано оптимальну форму випуску для  нового антивікового засобу  крем емульcійний типу о/в, який завдяки поєднанню гідрофільної та ліпофільної фаз є найбільш фізіологічно близькими до структури шкіри та має ряд технологічних переваг. На оcнові теоретичних і екcпериментальних доcліджень розроблено cклад крему на емульcійній оcнові, як оcновні активні компоненти введено  ресверетрол, гіалуронову кислоту, алантоїн, декспантенол та вітамін Е. Для приготування емульcійної оcнови крему підібрано наступні компоненти: гідрофільна фаза - вода очищена, гліцерин; гідрофобна фаза – олія виноградних кісточок, олія авокадо та масло ши; емульгатор 1 роду – емульгатор №1; емульгатор 2 роду – гліцерил моностеарат; як запашник використано віддушку з ароматом троянди, а як консервант використано еуксил. Розроблено технологію антивікового крему для обличчя та запропоновано технологічну схему його виробництва. Технологічний процес виробництва крему складається із 8 стадій. Проведено контроль якості крему, а також вивчено його стабільність при зберіганні при кімнатній температурі. Встановлено що розроблений засіб відповідає вимогам чинної нормативної документаці