Із гормоноцентричною теорією патогенезу, що асоціюється з метаболічною дисфункцією стеатотичної хвороби печінки (МДСХП), пов’язують не тільки ожиріння/надвага та цукровий діабет 2-го типу, а й гіпотиреоз (ГТ), синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), гіпогонадизм та дефіцит гормону росту. МДСХП, що асоціюється з ГТ, синдромом полікістозних яєчників, гіпогонадизмом та дефіцитом гормону росту має специфічні
механізми прогресування, що зумовлюють погіршення метаболічного фону; вона швидко прогресує до цирозу, що вимагає уваги лікарів. Зміна стилю життя та замісна терапія гормонами зменшують ліпідну інфільтрацію печінки (крім дефіциту гормону росту). Водночас відомості про МДСХП неоднозначні, що зумовило доцільність нашого дослідження.
Мета роботи: охарактеризувати особливості МДСХП при ГТ та пояснити їхні провідні механізми.
Матеріал і методи. 36 обстежених пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), компенсованим ГТ та надвагою/ожирінням (медіана віку – 56,0 років, 33 жінки) склали основну (пацієнти з МДСХП, n=23) та контрольну (пацієнти з інтактною печінкою, n=13) групи. Обстеження проводили за стандартними протоколами з додатковим визначенням лептину. Дані опрацьовані статистично, подані як медіана [нижній квартиль; верхній квартиль], вірогідність визначена за Манном-Уітні, кореляції – за Кендаллом; поріг вірогідності – р<0,05.
Результати. У 23 пацієнтів із ГТ та АГ була наявна ендокринна МДСХП, що проявлялось істотним збільшенням правої частки печінки та діаметру портальної вени, більшими морфофункціональними характеристиками ожиріння, гіршим тиреоїд-гормональним профілем та гіперлептинемією в 19 осіб.
Висновки. Крім цукрового діабету та ожиріння, МДСХП асоціюється з ГТ, СПКЯ, гіпогонадизмом та дефіцитом гормону росту, коли вона виникає за гормонозалежними механізмами та швидко прогресує, що погіршує перебіг ендокринної патології. У пацієнтів із ГТ МДСХП супроводжувалась гіршими характеристиками ожиріння, тиреоїд-гормонального профілю та гіперлептинемією.

УДК 616.1[.4-099-008.6-07 

Речовини синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ), які відносяться до молекул середньої маси (МММ), мають кардіоваскулярну токсичність. Їх
вміст підвищений за умов хронічної серцевої недостатності, зумовлюють кардіометаболічні ускладнення у хворих на хронічну хворобу нирок, однак їх вплив вивчений недостатньо, що зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження.
Мета дослідження – порівняти лабораторно-інструментальні особливості перебігу метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (МАСП), за умов
вираженої та незначної активності СЕІ. Обстежено 19 пацієнтів (10 чол., 9 жін.; середній вік 61,8 р.) з ішемічною хворобою серця (ІХС), атеросклеротичним кардіосклерозом, СН І-ІІ ФК та сонографічно діагностованим МАСП. Залежно від рівня МММ пацієнти розподілені на групи
з вираженим СЕІ (МММ >0,6 од.) та помірною активністю (МММ <0,6 од.), що були тотожні за гендерно-віковим складом, показниками гемодинаміки, індексом маси тіла та площею поверхні тіла. Проведено фотометричне визначення МММ загальних та на хвилях довжин 238, 254, 266, 282 нм у крові та сечі; визначення L-аргініну крові та нітритів сечі, лептину; розраховано коефіцієнт ароматичності 238/282, гепатостеатозний індекс; відношення АСТ/тромбоцити; ядерний індекс інтоксикації (ЯІІ); відношення лімфоцитів та нейтрофілів до моноцитів. Результати опрацьовані статистично, поріг істотності р<0,05.
Результати. Серед амбулаторних пацієнтів з ІХС, атеросклеротичним кардіосклерозом та МАСП 36,8% мали високу активність СЕІ (2-3-го ступеня), а 63,2% - помірну (1-го ступеня). Пацієнти з вираженою активністю СЕІ характеризувались гіпоальбумінемією, дисліпідемією, низьким вмістом лептину та вищим аргініном, лімфопенією периферичної крові, формуванням адаптаційної реакції стресу та відносним стоншенням
стінок серця. Вміст МММ254,266,282 крові істотно корелював з розміром лівого шлуночка в діастолу, МММ266,282 сечі - із загальним холестерином, часточками низької та дуже низької щільності та тригліцеридами, коефіцієнт ароматичності – з нітритами сечі. Інтегральний гематологічний ЯІІ був прямо пропорційний діастолічному тиску, а відношення лімфоцити/моноцити - систолічному. Відношення нейтрофілів до моноцитів та АСТ/тромбоцити корелювали з вмістом загального білірубіну; а гепатостеатозний індекс - з ліпопротеїдами високої густини та коефіцієнтом атерогенності.
Висновок. Пацієнти із супутнім лічно-асоційованим стеатозом печінки та високим рівнем СЕ характеризувались метаболічними порушенням, а специфічні показники СЕІ корелювали з параметрами ліпідного обміну та гемодинаміки. 

УДК: 616.831-005.1:614.271-036-085].001.57

Левицька Оксана Романівна. Клініко-фармацевтичне обґрунтування концептуальної моделі медикаментозного забезпечення хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу : дис. ... д-ра фарм. наук. : [спец.] 15.00.01, 22 / О. Р. Левицька. - Львів, 2021. - 399 с. - Бібліогр.: с. 335-399 (562 назви).

Досліджено клініко-епідеміологічні особливості та споживання лікарських засобів (ЛЗ) при гострих порушеннях мозкового кровообігу (ГПМК); ринок антиагрегантів і статинів; асортимент та відшкодування цін клопідогрелю і
симвастатину в рамках урядової програми «Доступні ліки»; економічну доступність ЛЗ для фармакотерапії ішемічного інсульту (İİ) та проведено їх експертну оцінку; фармакоекономічну оцінку подвійної антитромбоцитарної терапії при гострому малому İİ. Систематизовано дані доказової медицини стосовно тромболітичної, антитромбоцитарної та статинотерапії при İİ. Визначено конкурентоспроможність тенектеплази стосовно альтеплази. Проведено кількісну оцінку клінічних індикаторів якості медичної допомоги при İİ, пов`язаних з використанням ЛЗ та оцінку якості життя осіб, які перенесли ГПМК. Створено модель оптимізації медикаментозного забезпечення та модель управління якістю медичної допомоги хворим з ГПМК в частинвармакотерапії.

УДК: 615.246.1:614.271].001.26

Чухрай Ірина Любомирівна. Оптимізація фармацевтичного забезпечення пробіотикам : дис. ... канд. фарм. наук. : [спец.] 15.00.01, 22 / І. Л. Чухрай. - Львів, 2021. - 245 с. - Бібліогр.: с. 177-207 (251 назва).

Чухрай І.Л. Оптимізація фармацевтичного забезпечення пробіотиками. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2021.
Досліджено асортимент пробіотиків (ПБ), зареєстрованих станом на 01.01.2020 р. в Україні, охарактеризовано його структуру та порівняно з аналогічним сегментом ринку Республіки Польща та Республіки Білорусь.
Проаналізовано цінові характеристики ринку ПБ України, порівняно економічну доступність ПБ в Україні та Польщі.
Вивчено бази даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки застосування ПБ. Встановлено патології, при яких рекомендоване застосування ПБ за медико-технологічними документами. Проаналізовано динаміку
оновлення асортименту ПБ у Державному формулярі лікарських засобів першого-дванадцятого випусків. Досліджено та порівняно інформативність електронних ресурсів про лікарські засоби та дієтичні добавки з ПБ.
Проведено експертну оцінку ПБ за наступними параметрами: ефективність, безпечність, частота призначення, група VEN (життєво важливі, необхідні та другорядні) та попит. Сформовано рейтинговий список ПБ. Розроблено комп’ютерну програму для спрощення системи вибору оптимального ПБ за заданими параметрами.
Опрацьовано модель оптимізації фармацевтичного забезпечення ПБ.

УДК 616.24:616-056.52]-06

Увага наукової спільноти приділяється вивченню нових маркерів перебігу хвороби, серед яких провідне місце посідають індекси, розраховані за стандартною гемограмою, що робить доступним їх використання у лікарській практиці. Оскільки всі клітини крові відіграють важливу роль у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та його ускладнень, ми вирішили розрахувати окремі гематологічні індекси, які
враховують вміст різних клітинних елементів та їх співвідношення.
Метою дослідження було проаналізувати показники гемограми й інтегральних гематологічних індексів у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, яке поєднане з надмірною масою тіла й ожирінням. Обстежено 145 хворих із загостренням ХОЗЛ (96 чоловіків і 49 жінок), медіана віку ‒ 51 рік. За індексом маси тіла (ІМТ) ми поділили пацієнтів на 3 групи: з нормальною (n = 42; 1-ша група), надмірною (n = 41; 2-га група) масою тіла й ожирінням (n = 62; 3-тя група). Крім стандартних та інтегральних гематологічних показників (співвідношення гранулоцитів і моноцитів до лімфоцитів – ГМ/Лі, співвідношення лейкоцитів до ШОЕ – Л/ШОЕ; індекс еритроцитів – ІЕ), визначали С-реактивний білок (якісний тест) і функцію зовнішнього дихання (ФЗД) методом комп’ютерної спірометрії. Результати опрацьовано статистично, рівень істотності р < 0,05.
Встановлено, що в пацієнтів з ХОЗЛ та ожирінням істотно вищими були кількість еритроцитів (5,6 проти 5,3 х 1012/л; р = 0,005) та індекс анізоцитозу еритроцитів (14,8 проти 14,4 %; р = 0,02) та істотно нижчими, ніж за умов нормальної маси тіла, середній вміст гемоглобіну в еритроциті (34,0 проти 34,4 пг; р = 0,03) і середній об’єм еритроцита (81,5 проти 84,4 фл; р = 0,001). За умов ожиріння істотно вищим, ніж за умов нормальної маси тіла, був рівень лейкоцитів за рахунок гранулоцитів (8,6 проти 7,9 х 109 /л; 6,1 проти 5,2 х 109 /л; обидва р < 0,05), а зростання індексу анізоцитозу еритроцитів асоціювалось із важкістю перебігу ХОЗЛ (τ = 0,2; р = 0,03). Відношення ГМ/Лі та Л/ШОЕ істотно зростали за умов ожиріння (3,9 проти 2,5 у. о. за умов нормальної маси тіла; 1,0 проти 0,7 у. о.; усі р < 0,05), що корелювало зі зниженням об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), життєвої ємності легень (ЖЄЛ) (за ГМ/Лі; τ1,2 = –0,1; р1 = 0,004; р2 = 0,02), форсованої ЖЄЛ (ФЖЄЛ) (за ГМ/Лі і Л/ШОЕ: τ1,2= –0,1; р1,2< 0,005) і пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШв) (за Л/ШОЕ: τ = –0,1; р = 0,02), більш вираженим запаленням у бронхах із збільшенням вмісту лейкоцитів, епітелію бронхів та альвеолярних макрофагів у мокротинні (за ГМ/Лі: τ1,3= 0,3; р1,3< 0,0001; τ2= 0,2; р2= 0,0001; за Л/ШОЕ: τ1,2,3 = 0,2; р1 = 0,001; р2 = 0,002; р3 = 0,0003) і важчою легеневою недостатністю (ЛН) (за ГМ/Лі: τ = 0,2; р = 0,005). Підвищення ІЕ у пацієнтів з ожирінням асоційоване з тютюнопалінням, наявністю емфіземи легень, збільшенням вираженості бронхіальної обструкції (τ1,2,3 = 0,3; р1 = 0,01; р2 = 0,003; р3 = 0,02) і підвищенням рівня глюкози натще (τ = 0,2; р = 0,04). Таким чином, ГМ/Лі та Л/ШОЕ істотно зростають за умов ожиріння, що супроводжується погіршенням показників ФЗД, більш вираженими запальним процесом у бронхах і ЛН. Підвищення ІЕ у пацієнтів з ожирінням асоційоване з тютюнопалінням, розвитком емфіземи легень, збільшенням вираженості бронхіальної обструкції та порушенням вуглеводного обміну.