УДК: 616.12-008.331.-02:616.441-06:616.132-008.64-036.11]-079.4

У статті представлені результати дослідження особливостей добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ).

Мета. Провести порівняльну оцінку показників добового моніторингу АТ (ДМАТ), залежно від рівня ТТГ у пацієнтів з ГКС.

Матеріали та методи. В дослідження включено 125 пацієнтів з ГКС віком від 36 до 81 років (середній вік – 60,98± 0,81 років). За станом функції щитоподібної залози (ЩЗ) всіх хворих було розподілено у дві групи. Першу (І) групу склала 51 особа (40,8%) – хворі зі зниженою функцією ЩЗ (рівень ТТГ >4 мкМО/мл), середній вік – 62,51±1,18 роки; ІІ групу – 74 особи (59,2%) – хворі з нормальною функцією ЩЗ (рівень ТТГ 4-0,4 мкМО/мл), середній вік – 59,93±1,08 років. В загальній групі частка осіб з нестабільною стенокардією (НС) становила 28,8%, з інфарктом міокарда (ІМ) – 71,2%, зокрема в І групі – частка НС складала 23,53%, з ІМ – 76,47%, в ІІ групі – НС – 32,43%, ІМ – 67,57%, p>0,05 між І і ІІ групами.        

Після стабілізації стану пацієнта (у другу добу госпіталізації), проводили добовий моніторинг АТ за допомогою приладу Biomed ВАТ41-2. Визначали наступні показники: систолічний АТ (САТ), денний, нічний та середньодобовий (24 години) (САТд, САТн, САТдоб); діастолічний АТ (ДАТд, ДАТн, ДАТдоб); пульсовий АТ (ПАТд, ПАТн, ПАТдоб); індекс часу (ІЧ) для САТд та САТн, САТдоб (ІЧ САТд, ІЧ САТн, ІЧ САТдоб) і ДАТ (ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн, ІЧ ДАТдоб); варіабельність для САТд та САТн, САТдоб (вар САТд, вар САТн, вар САТдоб) і ДАТ (вар ДАТд, вар ДАТн, вар ДАТдоб); добовий індекс САТ (ДІ САТ), ДАТ (ДІ ДАТ), середньодобову частоту серцевих скорочень (ЧССдоб).

Для вивчення функції ЩЗ у включених у дослідження хворих визначали рівень ТТГ методом хемілюмінесцентного імуноаналізу на аналізаторі ARCHITECT iSystem із використанням набору реактивів для кількісного визначення ТТГ (ARCHITECT TSH).

Результати. При порівнянні результатів ДМАТ у двох групах хворих з ГКС нами встановлено достовірно вищі середньонічні рівні - САТн та ДАТн у І групі, порівняно з ІІ групою: САТн – на 6,27% (125,44±2,98 мм рт.ст. (І) проти 117,58±2,26 (ІІ), p<0,05), ДАТн – на 6,15% (73,65±1,91 мм рт.ст. (І) проти 69,12±1,62 (ІІ), p<0,05), при відсутності суттєвої міжгрупової різниці між середніми рівнями аналогічних добових і денних показників. Середнє значення ІЧ ДАТн також виявилося достовірно вищим у І групі порівняно з ІІ групою на 33,69% (42,47±4,60 % (І) проти 28,16±3,60 % (ІІ), p<0,01). Виявлено достовірну різницю середніх показників ДІ САТ та ДІ ДАТ у групі хворих з гіпотиреозом (І) проти аналогічних показників у хворих з еутиреозом (ІІ): ДІ САТ (І) 2,52±1,25 % проти ДІ САТ (ІІ) 5,99±0,98, p<0,05; та ДІ ДАТ (І) 4,69±1,38% проти ДІ ДАТ (ІІ)  8,88±1,32, p<0,05 (табл.1).

Висновки. 1) У групі пацієнтів з ГКС та зниженою функцією ЩЗ виявлено достовірно вищі середні рівні нічних показників АТ - САТн, ДАТн та ІЧ ДАТн, порівняно з хворими із нормальною функцією ЩЗ. При цьому частка хворих, чиї середні рівні САТ та ДАТ в нічний час перевищували припустимі значення (САТн <120, ДАТн <70 мм рт.ст.), була достовірно більшою у групі хворих зі зниженою функцією ЩЗ (І), порівняно з групою хворих без порушення функції ЩЗ (ІІ).

2). У кожного третього пацієнта зі зниженою функцією ЩЗ (І) (37,25% за ДІ САТ, та 31,37% за ДІ ДАТ) спостерігається прогностично вкрай несприятливий добовий профіль АТ «night-peaker», що характеризується підвищенням, а не зниженням АТ вночі.

Отримані результати можуть свідчити про додатковий несприятливий вплив дисфункції ЩЗ на стан тонусу артеріальних судин та відповідно, – регуляцію АТ, що зумовлює високий ризик ускладнень при перебігу ГКС.

Ключові слова: гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, функція щитоподібної залози, гіпотиреоз, тиреотропний гормон, добовий моніторинг артеріального тиску, добовий індекс артеріального тиску.

The paper presents the results of a study of circadian arterial blood pressure (ABP) profile in patients with Acute Coronary Syndrome (ACS) and their association with thyroid-stimulating hormone (TSH) levels.

Purpose. To conduct a comparative analysis of circadian BP monitoring (CBPM) indicators in patients with ACS and their association with the TSH level.

Materials and Methods. The study includes 125 patients with ACS aged 36 to 81 (mean age – 60.98± 0.81 years old). The patients were divided into two groups according to thyroid function. Group one (I) included 51 individuals (40.8%) – hypothyroid patients (TSH level>4 μIU/ml), mean age – 62.51±1.18 years old; Group II included 74 individuals (59.2%) – euthyroid patients (TSH level 0.4-4 μIU/ml), mean age – 59.93±1.08 years old. The serum-free thyroxine (FT4) levels were within the normal range in both groups. In the general group, the proportion of individuals with unstable angina (UA) was 28.8%, and with myocardial infarction (MI) – 71.2%. In particular, in Group I, the proportion of individuals with UA was 23.53%, and with MI – 76.47%; in Group II, the proportion of individuals with UA was 32.43%, and with MI – 67.57%, p>0,05 between Groups I and II.

The circadian BP monitoring was carried out using the Biomed ВАТ41-2 device after stabilization of the patient's condition (on the second day of hospital admission). The following indicators have been determined: systolic BP (SBP) – daytime, nighttime, and average daily (24 hours) (SBPd, SBPn, and SBPav); diastolic BP (DBPd, DBPn, and DBPav); pulse BP (PBPd, PBPn, and PBPav); time index (TI) for SBPd, SBPn, and SBPav (SBPd TI, SBPn TI, and SBPav TI) and DBP (DBPd TI, DBPn TI, and DBPav TI); variability of SBPd, SBPn, and SBPav (SBPd var, SBPn var, and SBPav var) and DBP (DBPd var, DBPn var, and DBPav var); average daily index for SBP (SBP AvDI) and DBP (DBP AvDI); average daily heart rate (HRav).

To study thyroid function in patients enrolled, TSH and FT4 levels were determined by chemiluminescent immunoassay method on the ARCHITECT iSystem analyzer using reagent kits for the quantitative determination of TSH (ARCHITECT TSH) and FT4 (ARCHITECT Free T4).

Results. The comparison of the CBPM results in both groups of patients with ACS shows significantly higher mean nighttime (SBPn and DBPn) levels in Group I patients compared to Group II patients: SBPn – by 6.27% (125.44±2.98 mm Hg (I) versus 117.58±2.26 (II), p<0,05), DBPn – by 6.15% (73.65±1.91 mm Hg (I) versus 69.12±1.62 (II), p<0,05), in the absence of a significant between-group difference between the mean levels of respective daytime and average daily indicators. Mean DBPn TI value also turned out to be significantly higher in Group I patients compared to Group II patients – by 33.69% (42.47±4.60% (I) versus 28.16±3.60% (II), p<0.01). Significant difference was detected between mean SBP AvDI and DBP AvDI indicators in hypothyroid patients (I) versus respective indicators in euthyroid patients (II): SBP AvDI (I) 2.52±1.25% versus SBP AvDI (II) 5.99±0.98, p<0.05; and DBP AvDI (I) 4.69±1.38% versus DBP AvDI (II) 8.88±1.32, p<0.05 (Table 1).

Conclusions. 1) Mean nighttime BP indicator (SBPn, DBPn, and DBPn TI) levels were significantly higher in the Group of hypothyroid patients with ACS, compared to euthyroid patients. In addition, the proportion of patients whose mean nighttime SBP and DBP levels exceeded the permissible values (SBPn<120, DBPn<70 mm Hg) was significantly higher in the Group of hypothyroid patients (I) compared to the Group of euthyroid patients (II).

2) Every third hypothyroid patient (I) (SBP AvDI: 37.25% and DBP AvDI: 31.37%) had a night-peaker circadian BP profile, characterized by nighttime BP increase instead of reduction, which suggests an extremely unfavorable prognosis.

The findings may signal an additional adverse effect of thyroid dysfunction on arterial tone and, accordingly, BP regulation, which brings about a high risk of complications of ACS.

Key words: acute coronary syndrome, myocardial infarction, unstable angina, thyroid function, hypothyroidism, thyroid-stimulating hormone, circadian blood pressure monitoring, blood pressure average daily index.

Проведені дослідження констатують факт, що у кожного п’ятого пацієнта із лептоспірозом, який одужав, спостерігалась пневмонія. При цьому у пацієнтів із тяжким перебігом хвороби факт наявності пневмонії верифікувався вірогідно частіше, ніж у пацієнтів із середньотяжким перебігом лептоспірозу. Ознаки пневмонії відзначалися у кожного третього пацієнта із лептоспірозом, у якого хвороба завершилась летально.  Пневмонія спостерігалась однаково часто у чоловіків та жінок, незалежно від висліду хвороби.

УДК: 616.986.7-036.21(477.83)

Вступ. У деяких регіонах Львівщини захворюваність на лептоспіроз перевищує показник 10/100 тис. населення. Відтак, визначення зон ризику інфікування цією недугою у Львівській області є актуальним з огляду на потребу в прогнозуванні епідситуації щодо цього захворювання.

Мета роботи. Метою нашої роботи була оцінка територіального поширення лептоспірозу та встановлення територій високого ризику інфікування цією недугою у Львівській області із застосуванням геокартографічних систем.

Методи. За допомогою геоінформаційної системи з використанням програми QGIS 2.0.1, на основі попередньо створеної електронної структурованої бази даних із внесеною в неї інформацією із використанням програми Microsoft Excel (дані за 2008-2019 рр.) проведено аналіз щодо випадків лептоспірозу у людей та зараженості мишовидних гризунів на території Львівщини.

Результати. За допомогою ГІС-технологій проведено пошарове нанесення даних на карту Львівської області – випадків захворювання на лептоспіроз у людей (n=259) та зараженості мишовидних гризунів (n=3524) із врахуванням географічних координат по кожному конкретному випадку. Виявлено, що найвищою зараженість гризунів є у Лісостеповій зоні – 13,16%, проти 10,66% у Лісовій зоні та 10,26% у зоні Українських Карпат (р < 0,05). Подібну закономірність виявлено й щодо захворюваності на лептоспіроз у людей: вірогідно частіше випадки хвороби фіксувались у Лісостеповій зоні – 62,94%, порівняно з Лісовою зоною (24,32%) та зоною Українських Карпат (12,74%), р < 0,001.

Висновки. Застосування ГІС-технологій дало змогу отримати просторове уявлення про розповсюдженість лептоспірозу на Львівщині. Проведене зонування території Львівської області, на основі ландшафтно-географічного розподілу, дало змогу визначити, що територією найвищого ризику зараження лептоспірозом для людей є лісо-степова зона Львівщини.

Для госпіталізованих пацієнтів із лептоспірозом типовим є переважання тяжких жовтяничних форм із наявністю різного роду ускладнень. Попри цей факт, летальність на теренах Львівщини відносно невисока, що можна пояснити якістю надання медичної допомоги у профільних стаціонарах області, а також значною настороженістю лікарів первинної ланки щодо лептоспірозу та, відповідно, швидким скеруванням пацієнтів на стаціонарне лікування

Отримані нами результати свідчать, що на території Львівщини впродовж останніх чотирьох років у кожного четвертого пацієнта з ВІЛ/СНІД також спостерігався ВГ із парентеральним механізмом передачі. Вірогідно частіше комбінація ВІЛ/СНІД+ВГ спостерігалась у чоловіків, порівняно з жінками. У ¾ випадків усіх інфікованих спостерігалась саме хронічна HCV-інфекція. У третини пацієнтів гепатит характеризувався переходом у стадію цирозу печінки. Отож, доцільно посилити проведення освітніх заходів щодо можливостей інфікування парентеральними ВГ та ВІЛ/СНІД у групах ризику.