Особи з ХХН мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань. Куріння є добре відомим фактором ризику серцево-судинних захворювань. Однак ризик внаслідок куріння для осіб із встановленим захворюванням нирок – менш очевидний. Відносно невелика кількість спостережних досліджень вивчали вплив куріння на функціональний стан нирок серед пацієнтів з ГКС.

Мета – вивчити вплив куріння на функціональний стан нирок у хворих з гострим коронарним синдромом.

Матеріали і методи. На базі ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» Центру серця і судин – відділення кардіології та реперфузійної терапії, обстежено 60 хворих з гострим коронарним синдромом та супутньою патологією нирок. Хворих розподілено на дві групи: І групу (основну) склали 30 пацієнтів, в анамнезі яких – куріння більше 20 років, ІІ групу (порівняння) склали 30 хворих, які не курили. У І групі – чоловіків 93,4 %, жінок – 6,6 %; у ІІ, відповідно, – 66 % та 33 %. Середній вік хворих І групи – (58,12±1,6 6) року; ІІ групи – (60,34±2,5) року (p˃0,05).

Результати. Артеріальний тиск у курців був вищий, а саме, для І групи систолічний артеріальний тиск становив (141,29±4,0) мм рт. ст.; для ІІ – (132,75±5,1) мм рт. ст. (p<0,05);  діастолічний артеріальний тиск для І групи – (87,74±2,9) мм рт. ст.; для ІІ групи – (79,58±3,2) мм рт. ст. (p<0,05). Частота серцевих скорочень в основній групі становить 80,90±2,8 уд/хв; у групі порівняння – 80,75±1,86 уд/хв (p<0,05). Для вивчення функціонального стану нирок було визначено ШКФ. У хворих, які палили більше 20 років, виявлено достовірно нижчий рівень ШКФ на 33,54 % (І група – 58,61±2,84; ІІ група – 78,27±2,87, p<0,01).

Висновки. Фактор куріння пов’язаний з достовірним зниженням ШКФ у хворих з ГКС.

Individuals with chronic kidney disease (CKD) have an increased risk of cardiovascular diseases. Smoking is a well-known risk factor for cardiovascular diseases; however, its impact on individuals with established kidney disease is less clear. Relatively few observational studies have investigated the effects of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome (ACS).

Objective – To study the impact of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome.

Materials and Methods: The study was conducted at the St. Panteleimon Hospital, Center for Heart and Vascular Diseases, Department of Cardiology and Reperfusion Therapy. A total of 60 patients with acute coronary syndrome and concomitant kidney pathology were examined. Patients were divided into two groups: Group I (main group) included 30 patients with a smoking history of over 20 years, and Group II (comparison group) included 30 non-smoking patients. In Group I, 93.4% were men and 6.6% were women, while in Group II, 66% were men and 33% were women. The mean age of patients in Group I was (58.12±1.66) years, and in Group II – (60.34±2.5) years (p>0.05).

Results: Blood pressure was higher in smokers. Specifically, in Group I, the systolic blood pressure was (141.29±4.0) mmHg, compared to (132.75±5.1) mmHg in Group II (p<0.05); diastolic blood pressure in Group I was (87.74±2.9) mmHg, compared to (79.58±3.2) mmHg in Group II (p<0.05). The heart rate in the main group was 80.90±2.8 bpm, while in the comparison group it was 80.75±1.86 bpm (p<0.05). To evaluate kidney function, the glomerular filtration rate (GFR) was measured. Patients who smoked for more than 20 years had a significantly lower GFR by 33.54% (Group I – 58.61±2.84; Group II – 78.27±2.87, p<0.01).

Conclusions: Smoking is associated with a significant decrease in GFR in patients with acute coronary syndrome.

У пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) підвищення рівнів NT-proBNP та ST2 пов’язане з розвитком атеросклерозу. Незважаючи на широке використання цих біомаркерів в клінічній практиці, не достатньо досліджена їхня роль при поєднанні ураження серця, зокрема гострого коронарного синдрому (ГКС) та ХХН, враховуючи фактор куріння. Проаналізовано рівні NT-proBNP та ST2 у 89 пацієнтів з ГКС та ХХН, середній вік хворих становив 60,36±1,07 років, частка жінок складала 28,09% (n=25), частка чоловіків – 71,91% (n=64). Залежно від рівня ШКФ хворі розподілені у дві групи: І група – 29 осіб зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, ІІ група – 60 осіб зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих обох груп було розподілено у підгрупи за фактором куріння: Ік (n=11), ІІк (n=24) – курці та Інк (n=18), ІІнк (n=36) – некурці. Визначення біомаркерів проводили у 2 добу перебування хворих в стаціонарі. У І групі, тобто серед хворих зі зниженою ШКФ, порівняно з ІІ групою, визначено у 3,21 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (687,0±169,77 пг/мл (І) проти 215,1±56,86 пг/мл (ІІ), p<0,05) та незначно вищий рівень ST2 (p>0,05). У підгрупі Ік, порівняно з підгрупою ІІк, встановлено у 4,31 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (1032,1±317,21 пг/мл (Ік) проти 240,2±81,15 пг/мл (ІІк), p<0,01) та вищий рівень ST2 (p>0,05). У підгрупі Інк, порівняно з підгрупою ІІнк, виявлено вищий рівень NT-proBNP (p>0,05) та у 1,24 рази достовірно вищий рівень ST2 (36,20±2,86 нг/мл (Інк) проти 29,20±2,66 нг/мл (ІІнк), p<0,05). У підгрупі Ік, порівняно підгрупою Інк, визначено вищий рівень NT-proBNP (p>0,05) та у 1,53 рази достовірно вищий рівень ST2 (56,40±6,93 нг/мл (Ік) проти 36,80±3,67 нг/мл (Інк), p<0,05). У підгрупі ІІк, порівняно з підгрупою ІІнк, виявлено у 2,14 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (233,80±67,97 пг/мл (ІІк) проти 109,10±12,61 пг/мл (ІІнк), p<0,05) та у 1,55 рази достовірно вищий рівень ST2 (46,50±3,17 нг/мл (ІІк) проти 30,00±2,46 нг/мл (ІІнк), p<0,001). У групі пацієнтів зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І) реєструються достовірно вищі середні рівні NT-proBNP та ST2 порівняно з ІІ групою, незалежно від фактору куріння. Разом з цим, у пацієнтів курців виявлено достовірно істотно вищі рівні NT-proBNP та ST2 порівняно з некурцями, незалежно від рівня ШКФ. Однак поєднання стану зниженої ниркової функції та фактору куріння спричиняють найвище зростання як рівня NT-proBNP (1032,10±317,21 пг/мл), так і ST2 (56,40±6,93 нг/мл). In patients with chronic kidney disease (CKD), elevated levels of NT-proBNP and ST2 are associated with the progression of atherosclerosis. Despite the widespread use of these biomarkers in clinical practice, their role in the combination of heart damage, particularly acute coronary syndrome (ACS) and CKD, considering smoking status, remains insufficiently studied. Levels of NT-proBNP and ST2 were analyzed in 89 patients with ACS and CKD, with a mean age of 60.36±1.07 years; women accounted for 28.09% (n=25) and men – 71.91% (n=64). Based on the glomerular filtration rate (GFR), patients were divided into two groups: Group I – 29 patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², and Group II – 60 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73 m². Both groups were further divided into subgroups based on smoking status: Іk (n=11), ІІs (n=24) – smokers, and Іns (n=18), ІІнк (n=36) – non-smokers. Biomarkers were measured on the 2nd day of hospitalization. In Group I, patients with reduced GFR showed a 3.21-fold significantly higher NT-proBNP level compared to Group II (687.0±169.77 pg/ml (I) vs. 215.1±56.86 pg/ml (II), p<0.05) and a slightly higher ST2 level (p>0.05). In subgroup Іk compared to ІІk, NT-proBNP was 4.31 times significantly higher (1032.1±317.21 pg/ml (Іs) vs. 240.2±81.15 pg/ml (ІІs), p<0.01) and ST2 was also higher (p>0.05). In subgroup Інк compared to ІІнк, NT-proBNP levels were higher (p>0.05) and ST2 was 1.24 times significantly higher (36.20±2.86 ng/ml (Іns) vs. 29.20±2.66 ng/ml (ІІns), p<0.05). In subgroup Іk compared to Інк, NT-proBNP levels were higher (p>0.05), and ST2 was 1.53 times significantly higher (56.40±6.93 ng/ml (Іs) vs. 36.80±3.67 ng/ml (Іns), p<0.05). In subgroup ІІs compared to ІІns, NT-proBNP was 2.14 times significantly higher (233.80±67.97 pg/ml (ІІs) vs. 109.10±12.61 pg/ml (ІІns), p<0.05) and ST2 was 1.55 times significantly higher (46.50±3.17 ng/ml (ІІs) vs. 30.00±2.46 ng/ml (ІІns), p<0.001). In the group of patients with GFR <60 ml/min/1.73 m² (Group I), significantly higher mean NT-proBNP and ST2 levels were observed compared to Group II, regardless of smoking status. At the same time, smokers demonstrated significantly higher levels of NT-proBNP and ST2 compared to non-smokers, regardless of GFR level. However, the combination of reduced kidney function and smoking resulted in the highest levels of both NT-proBNP (1032.10±317.21 pg/ml) and ST2 (56.40±6.93 ng/ml).

УДК 616.311.2+616.314.17)]-002-06:616.72-002.77]-08-059-071.3

Вступ. Генералізований пародонтит (ГП) на тлі ревматоїдного артриту (РА) залишається одним із складних і недостатньо вивчених проблем стоматології та медицини. Взаємозв’язок патогенетичних механізмів ГП та РА зумовлюють необхідність міждисциплінарного підходу для розпрацювання ефективних комплексних схем лікування та профілактики ГП на тлі РА.

Мета дослідження полягала у вивченні динаміки пародонтальних індексів після проведення консервативного лікування ГП у пацієнтів з РА.

Матеріали і методи. Пародонтологічне лікування було проведено 58 пацієнтам із ГП на тлі РА, яких розподілено на дві групи. В основну групу було включено 31 пацієнт (53,45%), у яких лікування проводили із застосування розробленої схеми консервативного лікування ГП. Групу порівняння склали 27 пацієнтів (46,55%), у яких лікування ГП здійснювалась відповідно до загальноприйнятих протоколів. Динаміку значень індексів РМА, OHI-S, CPITN та вакуумної проби стійкості капілярів ясен за методикою В.І. Кулаженко оцінювали до лікування, через 6 та 12 місяців після лікування.

Результати. Результати оцінки ефективності роз- робленої схеми консервативного лікування ГП І та ІІ ступеню тяжкості на тлі РА при значеннях індексу CPITN < 2 балів вказують на покращення та стабілізацію патологічного процесу в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у віддалені терміни спостереження. У пацієнтів, яким проводили лікування із застосуванням розробленої схеми, спостерігали достовірне покращення гігієни порожнини рота та клінічного стану ясен, зокрема зменшення ступеня запального процесу за індексом РМА.

Висновок. Виражену ефективність розробленої схеми лікування ГП на тлі РА також доведено високим відсотком пацієнтів (80,65%), у яких констатували «стабілізацію» патологічного процесу після 12 місяців спостереження. На противагу, у групі порівняння, у яких лікування ГП проводили традиційними методами, кількість таких осіб була значно меншою та становила 40,47% (р<0,01).

Ключові слова: генералізований пародонтит, ревматоїдний артрит, індексна оцінка пародонтального статусу, консервативне лікування.

З початком агресивної російсько-української війни в Україні зросли негативні чинники, що призводять до загострення паразитарної ситуації. Антропогенний вплив багатофакторний і пов’язаний з масивним забрудненням навколишнього середовища, зміною клімату, соціально-економічними процесами – урбанізацією, міграцією населення, погіршенням санітарних умов проживання людей, утримання тварин.
Мета: проаналізувати характер і структуру паразитарних інвазій за 2022, 2023 роки у Львівській області за даними результатів лабораторних досліджень приватного підприємства «МОТАЛАБ».

УДК 616.311.2+616.314.17)]-002-06:616.72-002.77]-08-059-071.3

Мета дослідження. Оцінити ефективність розпрацьованої схеми комплексного лікування генералізова- ного пародонтиту (ГП) у пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА) за динамікою пародонтальних та гігієнічного індексів.

Методи дослідження. Пародонтологічне лікування було проведено 78 пацієнтам із ГП на тлі РА. Критерії включення: ГП у пацієнтів із РА. Критерії виключення: ГП у пацієнтів з іншою соматичною патологією, вагітність, лактація. Усі пацієнти були розподілені на 2 групи: основну – 44 пацієнти (56,41%), лікування яких проводилось із застосуванням розпрацьованої схеми комплексного лікування ГП, та групу порівняння – 34 пацієнти (43,59%), у яких лікування ГП здійснювалась за загальноприйнятими протоколами. Пацієнтам груп дослідження проводили професійну гігієну ротової порожнини, призначали комплекс індивідуальних гігієнічних засобів: щітки серії «Colgate Total», зубну пасту «Проденталь», ополіскувач «Octenidol MouthWash», міжзубні йоржики «Colgate Total», флоси «Colgate Total Pro-Gum Health». Розпрацьована схема лікування ГП для пацієнтів основної групи включала засоби місцевої («Солкосерил, дентальна адгезивна паста», «Актовегін-гель») та загальної терапії («Хондроїтин Актив», «Коензим Q10»).

Оцінювали динаміку значень індексів РМА, OHI-S,

CPITN та вакуумної проби стійкості капілярів (ВПСК) ясен за методикою В.І. Кулаженко до лікування, після лікування, через 3, 6 та 12 місяців після лікування.

Результати. Через 12 місяців у пацієнтів основної групи спостерігали покращення усіх індексних оцінок, тоді як у групі порівняння значення відповідних показ- ників суттєво не відрізнялись від вихідних значень.

Висновки. Комплексне лікування ГП при значеннях індексу CPITN > 2 балів на тлі РА, із застосуванням розпрацьованої схеми сприяло ліквідації запалення, покращенню гігієни порожнини рота і нормалізації гемодинаміки в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у най- ближчі та віддалені терміни спостереження.

Ключові слова: генералізований пародонтит, ревматоїдний артрит, індексна оцінка пародонтального статусу, комплексне лікування.