УДК 378.091.12

У статті висвітлено можливості кібернетичного підходу до вивчення основ біомеханіки майбутніми лікарями. Оскільки кібернетичні моделі ґрунтуються на отриманні співвідношень між вхідними та вихідними функціями для чорного або сірого ящика, що представляє процес без розкриття його внутрішньої структури. Біомеханіка вивчає кінетичну діяльність живих систем з урахуванням усіх їхніх явищ, проводить дослідження закономірностей формування психомоторних і складних рухових навичок, а також заданих моделей локомоції та рухової поведінки людини і тварин. Нині актуальними є екзоскелети, що можуть вдягатися на все тіло людини або його частину, забезпечуючи ергономічну та структурну можливість адекватно рухати кінцівками, покращуючи при цьому силу та витривалість. Біомеханіка слугує теоретичною базою для вивчення низки дисциплін професійного циклу і забезпечує відповідний рівень природно-наукової підготовки майбутнього лікаря.

УДК 614.2:615.89:354: 615.5`0973

Актуальність, місія традиційної - східної медицини. Інтеграція досвіду сучасної класичної, західної та традиційної, східної медицини з метою створення ефективних технологій як профілактики, так і лікування, медичної реабілітації різних захворювань.

УДК 615.038;615.276

Метою роботи було виявити протизапальний ефект нового похідного з групи 4-тіазолідинонів — Les6490, для чого проведено порівняльне дослідження впливу двох засобів: сполуки Les6490 і німесуліду, який належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів з вираженою протизапальною, анальгезивною та жарознижувальною дією. Німесулід зараховують до високоселективних інгібіторів циклооксигенази та її ізоферментів (ЦОГ-2) і використовують за різних патологій опорно-рухового апарату. Новосинтезована сполука Les6490 належить до групи похідних 4-тіазолідинонів. Тіазолідинонове кільце входить до складу багатьох наявних потенційних антибактеріальних та протизапальних засобів, може комбінуватись з піразоловими фрагментами, які є фармакоформами тієї ж структури, і здатне сприяти підвищенню терапевтичної ефективності. У роботі досліджено особливості змін гематологічних показників у щурів за експериментального відтворення асоційованого запального процесу за використання моделі ад’ювант Фрейнда (ПАФ). У результаті дослідження протизапальної активності за гематологічними показниками препаратів — Les6490 та німесуліду — виявлено їхню протизапальну активність, яку можна вважати співставною з незначною перевагою сполуки Les6490. При цьому, не виявляючи впливу на кількісний рівень еритроцитів за ізольованого введення, в умовах запального процесу німесулід та Les6490 спричиняли вірогідне збільшення загальної кількості еритроцитів порівняно групою з модельованим запаленням. Не виявлено жодного впливу на кількість гемоглобіну. За аналізу показників лейкоцитарної формули активність сполуки Les6490 є схожою до німесуліду. Найбільш виражені зміни лейкоцитарної формули за АФ-індукованого запалення спостерігали з боку нейтрофілів: дія досліджуванної речовини Les6490 була вираженішою порівняно з дією німесуліду. Введення сполуки Les6490 частково спричиняло нормалізацію моноцитів, а за умов АФ-асоційованого запального процесу вірогідних змін не спостерігали.
Ключові слова: німесулід, Les6490, 4-тіазолідинони, нестероїдні протизапальні препарати, еритроцити, гемоглобін, лейкоцити

The aim of the work was to identify the anti-inflammatory effect of a newly synthesized drug from the group of 4-thiazolidinones. Thus, a comparative study of the effect of two agents was conducted: the drug Les6490 and the non-steroidal anti-inflammatory drug nimesulide. This drug belongs to the group of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), which have pronounced anti-inflammatory, analgesic and antipyretic effects. Nimesulide belongs to highly selective inhibitors of cyclooxygenase and its isoenzymes (COX-2) and is used for treatment in various pathologies of the musculoskeletal system. The newly synthesized compound Les6490 belongs to the group of 4-thiazolidinone derivatives. The thiazolidinone ring is part of many existing potential antibacterial and anti-inflammatory agents, and can be combined with pyrazole fragments, which are pharmacophores of the same structure, and can contribute to …

УДК 616.831-005.1-039.76-085.81/.84

Актуальність. Проблема відновлення пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту є однією із актуальних питань сучасної реабілітації. Згідно статистичних даних у 48% хворих, які перенесли інсульт, спостерігаються інвалідизуючі геміпарези, у 30% — розвиваються психоорганічні синдроми та лише 10-15% пацієнтів повертаються до праці. Це свідчить про актуальність даної проблеми та необхідність пошуку шляхів удосконалення та оптимізації відновного процесу в даної групи хворих. Одним із факторів порушень мозкового кровообігу є дисбаланс нуклеїнового номеостазу, він корелює із важкістю захворювання, що дозволяє оцінити динаміку вогнищевої та загальномозкової симптоматики.

 Мета дослідження – оцінити й проаналізувати ефективність застосування запропонованої схеми лікування захворювань тканин пародонта у осіб середнього віку. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 62 особи віком від 46 до 60 років, з яких: 32 особи – чоловіки, 30 осіб – жінки, із захворюваннями тканин пародонта. Серед обстежених: 24 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, та 38 хворих на генералізований пародонтит початкового – I ступенів розвитку. Обстеження проводили на базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У групі порівняння проводили базове лікування, особам основної групи додатково рекомендували використання розчину для полоскання «Фортеза» та таблетки «Хлорофіліпт». У всіх пацієнтів досліджували наступні індекси: індекс Гріна-Вермільйона, пародонтальний індекс та папілярний індекс кровоточивості. До лікування, одразу після лікування та через 6 місяців після лікування. Результати. За результатами дослідження індекси гігієни, кровоточивості та пародонтальний індекс у осіб із хронічним катаральним гінгівітом після лікування суттєво (р>0,05) знизились у обох групах, однак у основній групі показники були кращими ніж у групі порівняння. Саме така тенденція зберіглась через 6 місяців після лікування. Схожі результати отримали у пацієнтів із генералізованим пародонтитом початкового-І ступеню: досліджені індекси знижувались в усіх хворих одразу після лікування, проте у осіб основної групи показники були вірогідно кращими як одразу після лікування, так й через півроку. Висновки. Дослідження підтвердило достовірно кращі результати лікування в основній групі. Зокрема, у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом дані папілярного індексу кровоточивості та пародонтального індексу через шість місяців були достовірно кращими в групі І Б в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі І А. Аналогічний результат отримано і у пацієнтів з початковим І ступенем генералізованого пародонтиту, а саме, в групі ІІ Б папілярний індекс кровоточивості був достовірно кращим в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі ІІ А, а пародонтальний індекс - в 1,4 рази, відповідно. Тому, перспективою подальших досліджень є впровадження ефективної схеми лікування пародонтиту в осіб різних вікових груп.

Ключові слова: Фортеза, хлорофіліпт, хронічний катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит, бензидамін гідрохлорид.