УДК 616.12:612-001]:355(091)

Вступ. Ушкодження серцево-судинної системи (ССС) у постраждалих з бойовою травмою вкрай різноманітні та є найпоширенішою патологією внутрішніх органів у цієї категорії пацієнтів. На стан ССС та кардіоваскулярний ризик (КВР) можуть впливати травматичні ампутації кінцівок, але стан серця за умов бойових травматичних ампутацій кінцівок вивчений недостатньо.
Мета. Визначити особливості стану ССС у поранених з ампутованими кінцівками у віддалені терміни бойової травми.
Матеріал та методи. Проведено огляд літератури за ключовими словами та наведені власні клінічні випадки.
Результати. За умов бойових травматичних ампутацій кінцівок може розвиватись кардіоміопатія, яка проявляється зменшенням толерантності до фізичного навантаження з погіршенням коронарного кровоплину і змінами варіабельності серцевого ритму, збільшенням КВР та коронарного ризику внаслідок перебудови судинного русла через ангіосклероз, ліпідний дистрес, інсулінорезистентність, ендотеліальну дисфункцію, запалення та ендогенну інтоксикацію. На нашу думку, вже на ранніх стадіях лікування на електрокардіограмі (ЕКГ) виявляють певні зміни, притаманні кардіоміопатії, про що свідчить наведений аналіз ЕКГ.
Висновки. Після бойової травматичної ампутації кінцівок вже на ранніх стадіях розвивається кардіоміопатія, яка проявляється збільшенням індексу
Sokolow-Lyon без інших ознак гіпертрофії лівого шлуночка, помірним подовженням інтервалу QT, неповними блокадами ніжок пучка Гіса та змінами зубця Р, що вимагає ретельного аналізу можливих причин.

УДК 61:001.4:811.16

Однією із засад унормування української медичної термінології є її українізація з дотриманням питомих лексико-семантичних норм нашої мови. Це стосується як саме українських термінів, так і слів чужомовного походження, написання яких нерідко спірне. У такому разі доцільно звертатися до їхніх відповідників у науковій медичній термінології близькоспоріднених слов’янських мов, беручи до уваги їхні правила застосування питомої
лексики і створення чужомовних слів.

УДК 616-099:615.9]:327.5

УДК 616.12:612-001]:355(091) 

Вступ. До найскладніших сучасних проблем військової медицини належать питання діагностики, надання невідкладної допомоги та хірургічного лікування поранених з ураженнями серця та перикарда.
Мета. Вивчити структурно-функціональні особливості серця у поранених для прогнозування віддалених посттравматичних міокардіодистрофій.
Матеріали та методи. Аналіз наукової літератури проведений у базі Pubmed та у вітчизняній літературі. Описовий матеріал проілюстрований клінічним випадком.
Результати. За даними літератури, ураження серця під час та після бойової травми край різноманітні, їх можна поділити на безпосередні (відкриті та закриті) та віддалені посттравматичні. Для діагностики найбільш складними є закриті тупі травми серця (струс серця, забій серця, розрив серця
зовнішній чи внутрішній з гемоперикардом, тампонадою серця, гемотораксом), що може спричиняти стан гібернації чи оглушення міокарда на тлі його набряку, викликати зміни ендокарда та перикарда, аритмії, у тому числі життєво небезпечні, гострий розрив серця, розшарування чи розрив аорти. Аналіз клінічного випадку свідчить, що саме порушення електрофізіологічних процесів та формування дисфункції міокарду можна вважати проявом посттравматичної міокардіодистрофії токсично-запального характеру у віддалений період важкої церебральної травми.
Висновки. Віддалені посттравматичні міокардіодистрофії токсично-запального характеру зумовлені активацією запалення та ендотоксикозу, гіпоксією та метаболічними змінами з процесами апоптозу кардіоміоцитів, що ілюструє клінічний випадок.

УДК 616.832-004.2-06

 Розсіяний склероз (РС) — хронічне автоімунне запальне захворювання центральної нервової системи, що є однією з найпоширеніших причин прогресуючої інвалідизації серед осіб молодого віку. Це захворювання суттєво впливає на якість життя пацієнтів та їхніх сімей, а також супроводжується значними економічними витратами. Рання діагностика та ранній початок лікування хворих на РС допомагають запобігти розвитку загострень, інвалідизації та передчасній смерті пацієнтів і поліпшують їх якість життя. На сьогодні підвищилася обізнаність про РС, стали доступними більш ефективні методи діагностики та терапії пацієнтів з РС. Це привело до скорочення діагностичної затримки між виявленням симптомів і встановленням вірогідного діагнозу, а також до відтермінування грубої інвалідизації. Важливе значення для оптимального клінічного менеджменту пацієнтів має мультидисциплінарна співпраця фахівців на всіх рівнях медичної допомоги, а також тісна співпраця між лікарем та пацієнтом. У статті систематизовано сучасні знання щодо основних підходів до діагностики та лікування пацієнтів із РС в Україні.
Ключові слова: розсіяний склероз; діагностика; лікування; хворобомодифікуюча терапія