УДК: 070:004.738.5

У XXI ст. відзначаємо значущу експансію цифровізації та лінгвістики у різні галузі та науки. Швидка поява подкастингу вийшла далеко за національні кордони. У 2005 році подкаст став «Словом року» за версією Оксфордського англо-американського словника. Власне, як і у США 2001, так і в Україні 2014 та 2022 «блоги і подкасти розквітли в задушливій атмосфері війни». Щоб осягнути мету розвідки визначення основних ознак подкасту як нового сучасного (аудіо та відео) жанру дискурсу медіалінгвістики застосовано такі методи дослідження, як спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, індукція, дедукція, та використано дослідницькі прийоми систематизації, класифікації, перекладу. Результати. Подкаст як жанр медіадискурсу розглядається міждисциплінарно, в царині лінгвістичної прагматики (семіотики, медіалінгвістики та соціолінгвістики). Особливими характер-ними рисами подкасту є форма, зміст і функція. Таким чином, ми з’ясували, що подкаст є носієм цих рис. Подкастерів представляють як незалежні аматори, так і професіонали. Подкастер – продуцент медіатексту. Ця знакодія залежить від таких аспектів: теорій комунікації, моделей і пов’язаних аспектів – кодування, декодування перевтілення та сугестії/ навіювання. Медіадискурс є комунікативною подією, продуктом учасників комунікації, як подкастера, так і аудиторії, через їхнє сприйняття, розуміння, оцінку, несприйняття, пізнання, обмін ідеями, твердженнями та інтерпретацією. Отже, ми тлумачимо метамову. Висновки. Стрижневою знахідкою нашої розвідки є три семіотичні виміри подкасту як жанру медійного дискурсу: 1) кодовий – за формою; 2) інформаційний – за змістом; 3) культурний – за умовною авдиторією. Подкаст – це сукупність знаків, знакодія (семіозис), який характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами.

УДК: 81'42:316.774

Запропоновано визначення медійного дискурсу шляхом виокремлення його ключових ознак як категорії комунікації, породженої
засобами масової інформації. Для досягнення мети розглянуто медійний дискурс як складний знак та проаналізовано його знакодію
(семіозис); з опорою на соціосеміотичний підхід до аналізу дискурсу виокремлено характерні ознаки цього дискурсу та визначено його як
підтип інституційного дискурсу; подано тлумачення основних одиниць метамови. Визначено, що медійний дискурс породжується
різними агентами (і медійними продуцентами – інституціями та особистостями – і реципієнтами; становить сукупність різних мовленнєвих жанрів, утілених у текстах, що є складними знаками, знакодія яких характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами; спрямований на інтеракцію. Встановлено, що медійний дискурс – складний знак, знакодія якого відбувавється в інформаційному просторі і який характеризується кодовим, інформаційним та культурними вимірами. 

УДК 159.98+616-001.36

У статті розглядається питання формування національної свідомості та гідності як ціннісних рис особистості в час війни.

Результати дослідження, проведеного серед українців показало, що у людей, які пережили війну, підвищений рівень національної свідомості та гідності. Пояснюється цей феномен тим, що війна змушує людей усвідомити свою приналежність до певної нації та цінність свого життя. Вона також сприяє тому, що люди усвідомлюють свою гідність та право на свободу та незалежність. Війна є потужним фактором, який сприяє розвитку цих рис.

Аналізуються ключові аспекти, такі як спільні національні цінності, історична пам'ять та патріотизм, що сприяють зміцненню єдності та морального здоров'я суспільства під впливом воєнних випробувань. Національні інтереси й цінності є підґрунтям формування національних цілей. У свою чергу, національні цілі є тим основним завданням, виконання якого повинно забезпечити втілення й захист національних інтересів та цінностей. Отже, національні цілі є вказівними позначками на шляху до побудови нової моделі України.

Необхідно усвідомити, що розумність наших дій не повинна залежати від нерозумності іншої сторони. Україні, яка вступила у ХХІ століття із нез’ясованими перспективами свого подальшого існування, надана можливість в умовах нової реальності прикінцево усвідомити свої національні інтереси та цінності й відстояти право на власний історичний шлях розвитку.

Формування національної свідомості та гідності є важливим для відновлення та розвитку України після війни. Ці риси допоможуть українцям об'єднатися та відбудувати свою країну. Національне виховання передбачає виховання патріота-громадянина з громадянськими відповідальністю, свідомістю, активністю, обовʼязком, гідністю.

Цей твір є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.

УДК 342.725:165.12.

У статті розглядається питання формування національної свідомості та гідності як ціннісних рис особистості в час війни.

Результати дослідження, проведеного серед українців показало, що у людей, які пережили війну, підвищений рівень національної свідомості та гідності. Пояснюється цей феномен тим, що війна змушує людей усвідомити свою приналежність до певної нації та цінність свого життя. Вона також сприяє тому, що люди усвідомлюють свою гідність та право на свободу та незалежність. Війна є потужним фактором, який сприяє розвитку цих рис.

Аналізуються ключові аспекти, такі як спільні національні цінності, історична пам'ять та патріотизм, що сприяють зміцненню єдності та морального здоров'я суспільства під впливом воєнних випробувань. Національні інтереси й цінності є підґрунтям формування національних цілей. У свою чергу, національні цілі є тим основним завданням, виконання якого повинно забезпечити втілення й захист національних інтересів та цінностей. Отже, національні цілі є вказівними позначками на шляху до побудови нової моделі України.

Необхідно усвідомити, що розумність наших дій не повинна залежати від нерозумності іншої сторони. Україні, яка вступила у ХХІ століття із нез’ясованими перспективами свого подальшого існування, надана можливість в умовах нової реальності прикінцево усвідомити свої національні інтереси та цінності й відстояти право на власний історичний шлях розвитку.

Формування національної свідомості та гідності є важливим для відновлення та розвитку України після війни. Ці риси допоможуть українцям об'єднатися та відбудувати свою країну. Національне виховання передбачає виховання патріота-громадянина з громадянськими відповідальністю, свідомістю, активністю, обовʼязком, гідністю.