За даними літератури, провідними ланками патогенезу ХОЗЛ є (1)хронічне персистивне запалення, яке проявляється активацією багатьох клітин з надміром секреції усіх біологічно активних прозапальних речовин; (2) гіпоксія із використанням енергії, зміною основних сигнальних шляхів, надекспресію гіпоксіє-індуцибельного фактору; (3) анемія хронічної хвороби внаслідок дії прозапальних цитокінів, гіпоксіє-індуцибельного фактору. За власними результатами обстеження 470 хворих на ХОЗЛ, про зв›язок запалення та гіпоксії свідчить зменшення оксигенації крові та показників ФЗД. Активація запалення асоціювалась з погіршенням бронхіальної прохідності за кореляційним аналізом. Анемічний синдром у пацієнтів з ХОЗЛ характеризувався істотним збільшенням нейтрофілів, ШОЕ, СРП, загального фібриногену, серомукоїдів та інтегральних гематологічних індексів, а також гіршою оксигенацією крові, нижчими ємнісними та швидкісними показниками ФЗД. Запалення, гіпоксія та анемія – три провідні ланки патогенезу ХОЗЛ, які створюють хибне коло і зумовлюють прогресування хвороби.

УДК 616.36:616.126.32

Клапанні ураження серця становлять значну проблему, однак про їх особливості за умов метаболічно-асоційованої хвороби печінки та її початкової стадії – стеатозу печінки - відомо мало.
Мета роботи - оцінити поширеність стеатозу печінки у пацієнтів з ревматичними вадами, лікованими хірургічно, та особливості структурно-функціональних параметрів серця за його наявності.
Об’єкт і методи дослідження. У стаціонарних умовах обстежено без збільшення обсягу 44 пацієнти з хронічною ревматичною хворобою серця, яким проводилась хірургічна корекція вади (16 чоловіків, 42 жінки, середній вік 54,00±3,69 р.), відповідно їхнім нормативним документам. Проаналізовано антропометричні та клінічні параметри, загальні аналізи крові та сечі, а також стандартні біохімічні показники крові, параметри електрокардіограми, ультразвукових досліджень серця та органів черевної порожнини; результати опрацьовані методами варіаційної статистики.
Результати. У пацієнтів з хронічною ревматичною хворобою серця та набутими вадами серця, що підлягали корекції, мала місце надмірна маса тіла (середній індекс маси тіла 29,1 кг/м2); у 73% з них діагностувався стеатоз печінки. Стеатоз печінки у пацієнтів з ревматичними вадами серця асоціюється з активацією синдрому запалення за загальним фібриногеном, погіршенням вуглеводного метаболізму з гіперглікемією, розширенням правого шлуночка та гіпертрофією міокарда (усі р < 0,05). За кореляційним аналізом, поглиблення стеатозу печінки з порушенням її функцій буде супроводжуватись погіршенням показників структурно-функціональних характеристик серця, схильністю до тромбоутворення, а також ліпідним і вуглеводним дисметаболізмом з активацією системного запалення.
Висновок: стеатоз печінки впливає на структурно-функціональні показники серця, ліпідний та вуглеводний метаболізм, тромбоутворення, активність запалення, тому має враховуватись при веденні пацієнтів з хронічною ревматичною хворобою серця.

Abstract. Valvular heart defects are a significant problem, but little is known about their features in metabolicassociated liver disease and its initial stage - liver steatosis.
Objective: to assess the prevalence of liver steatosis in patients with rheumatic valvular defects treated surgically, and to estimate key differences in the structural and functional parameters of heart in its presence.
Material and methods: 44 inpatients with chronic rheumatic heart disease who underwent surgical correction of the defect (16 men, 42 women, mean age 54.00±3.69 years) were examined. Diagnostic process was held in accordance with available regulations; standart clinical, laboratory and instrumental data were analyzed; the results were processed by the methods of variation statistics; level of significance was taken as р < 0,05.
Results. Patients with chronic rheumatic heart disease with valvular defects were overweight (mean body mass index 29.1 kg/m2); 73% of them were diagnosed with liver steatosis, which has unfavourable influence into treatment result according literature data. Liver steatosis in patients with chronic rheumatic heart disease is associated with the activation of inflammatory syndrome according to general fibrinogen increase, impaired carbohydrate metabolism with hyperglycemia, right ventricle dilatation and myocardial hypertrophy (all p < 0.05). According to the conducted correlation analysis, the deterioration of liver condition with impaired function will be accompanied by worsening of structural and functional characteristics of heart, the tendency to the increased thrombosis and lipid and carbohydrate metabolic disorders together with activation of systemic inflammation.
Conclusions. The liver steatosis affects the structural and functional parameters of heart, lipid and carbohydrate metabolism, thrombosis, systemic inflammatory activity, so it should be considered in the management of such patients.

УДК: 547.789.1:615.012.1]073/.076

Лозинський А.В. Поліфункціональні конденсовані та неконденсовані похідні тіазолу/тіазолідинону: спрямований синтез, фізико-хімічні властивості та біологічна активність  : [ спец.] 226, 22 / А. В. Лозинський - Львів, 2023 - 504 с. - Бібліогр.: с. 429-504 (658 назв).

Дисертаційна робота присвячена спрямованому синтезу нових поліфункціональних конденсованих та неконденсованих похідних тіазолу/тіазолідинону. Розроблено ефективні методи синтезу та хімічної модифікації похідних тіазоло[4,5-b]піридину, тіопіранотіазолу, гібридних молкул із фрагментами антрахінону, індолу, прізолу та диклофенаку у структурі, встановлено їх фізико-хімічні та спектральні характеристики.

В результаті скринінгових досліджень, виділено 57 лікоподібних молекул з високою біологічною активністю. Для поглиблених доклінічних досліджень ідентифіковано 5 потенційних протипухлинних агентів, які характеризуються селективним впливом на пухлинні клітинні лінії на фоні низької цитотоксичності invivo.

У статті представлено сучасні підходи до лікування пацієнтів з хронічним коронарним синдромом (ХКС), згідно Настанов Європейського товариства кардіологів (ЄТК) від 2019 року [1]. Зазначено, що алгоритм лікувального процесу включає фармакологічний менеджмент, який передбачає контроль симптомів та попередження виникнення серцевих подій, пов’язаних із ХКС, з максимальною прихильністю пацієнта та мінімальними побічними подіями. Наведена поетапна тактика тривалої антиангінальної медикаментозної терапії, з врахуванням специфічних базових характеристик пацієнта. Підкреслена важливість антитромботичного лікування (із збереженням балансу між профілактикою ішемічних подій та ризиком кровотечі), застосування гіполіпідемічних та інших препаратів з метою попередження подій. Відмічено, що реваскуляризація міокарда відіграє центральну роль в лікуванні ХКС, сприяючи полегшенню симптомів та покращенню прогнозу, проте завжди є доповненням до медикаментозної терапії. Важливою умовою досягнення успіху в лікуванні ХКС є здоровий спосіб життя пацієнта.

Ключові слова. Хронічний коронарний синдром, антиангінальна медикаментозна терапія, лікування з метою запобігання серцевих подій, реваскуляризація міокарда, здоровий спосіб життя.

This article presents contemporary approaches to treatment in patients with chronic coronary syndromes (CCS), according to European Society of Cardiology (ESC) 2019 guidelines [1]. It is stated that the algorithm of the treatment process includes pharmacological management, which envision control of symptoms and prevention of occurrence cardiac events that are related to CCS with the maximum patient compliance and with minimal side effects. A step-by-step tactics of long-term antianginal drugs therapy are given, taking into account the patient's specific baseline characteristics. The importance of antithrombotic treatment is underlined (with saving of the balance between prevention of ischemic events and the risk of bleeding), applying of lipid-lowering and other drugs to prevent events. It is noted that myocardial revascularization plays central role in the treatment of CCS, contributing to symptom relief and improving prognosis, but it is always a supplement to drug therapy. A healthy lifestyle for the patient is an important condition for achieving success in the treatment of CCS.

Key words. Chronic coronary syndrome,antianginal drugs therapy, treatment to prevent cardiac events, myocardial revascularization, healthy lifestyle.

У статті наведено огляд Настанов Європейського товариства кардіологів від 2019 року щодо менеджменту пацієнтів з хронічними коронарними синдромами. Увага авторів зосереджена на алгоритмі діагностичного процесу за наявності клінічної ймовірності ішемічної хвороби серця. Представлено сучасні підходи як до оцінки клінічних проявів хвороби, так і до оптимального вибору діагностичної стратегії, з використанням функціональних неінвазивних тестів, оцінкою анатомії коронарних артерій (неінвазивною, інвазивною) та функціональною характеристикою стенозів. Підкреслено важливість визначення ризику пацієнта та проведення реваскуляризації міокарда для покращення прогнозу.

Ключові слова. Клінічна ймовірність ішемічної хвороби серця, неінвазивна функціональна візуалізація, неінвазивна та інвазивна коронарна ангіографія, ризик пацієнта.

The article reviews the 2019 European Society of Cardiology Guidelines for the management of patients with chronic coronary syndromes. The attention of the authors is focused on the algorithm of the diagnostic process in the presence of clinical probability of coronary heart disease. Presented are modern approaches both to the assessment of clinical manifestations of the disease and to the optimal choice of a diagnostic strategy, using functional non-invasive tests, assessment of the anatomy of coronary arteries (non-invasive, invasive) and functional characteristics of stenoses. The importance of determining the patient's risk and performing myocardial revascularization to improve prognosis is emphasized.

Keywords. Clinical probability of coronary heart disease, non-invasive functional imaging, non-invasive and invasive coronary angiography, patient risk.