УДК 616.716.4:616.089.843 

Використання так званих горбово-крилоподібних імплантатів для реабілітації пацієнтів з дефектами зубного ряду в дистальних відділах верхньої щелепи набуває все більшої популярності серед фахівців імплантологічного профілю. Метою цієї роботи було вивчення особливостей анатомічної
будови крилоподібно-верхньощелепного з’єднання як передумови горбово-крилоподібної імплантації.
Матеріали та методи. Здійснено пошук літературних джерел за останні 20 років в наукометричних медичних базах інформації SciVerse, PubMed-NCBI, Medline, CochraneLibrary, EMBASE, ResearchGate за ключовими словами: «Pterygomaxillary junction», «Morphometric analisys», «Conebeam computed tomography». Усього проаналізовано 65 джерел анґлійською мовою та українською мовами, з яких відібрано ті, що стосуються променевого та кадаверного дослідження крилоподібно-верхньощелепного з’єднання. З інформаційної бази Центру медичної 3Д-діагностики (м. Львів) було рандомізовано відібрано 30 комп’ютерних томографій верхньої щелепи пацієнтів (жінок – 18, чоловіків – 12 віком 34-72 роки), які звертались для проведення дослідження впродовж 2020-2024 років. Обстеження пацієнтів проводилося на конусно-променевому комп’ютерному томографі Vatech Pax-i3D Green (Південна Корея). Сканування проводилось в режимі 9х12 см, з величиною вокселя 0,2 мм, що дозволило отримати максимальну чіткість дрібних анатомічних елементів верхньої щелепи та суміжних анатомічних структур. Опрацювання результатів комп’ютерних томографій проводилося в програмі візуалізації Ez3D2009 та Xelis Dental (Південна Корея). Результати та висновки. Аналіз доступних джерел фахової літератури вказує на те, що існують етнічні, вікові та статеві особливості будови крилоподібно-верхньощелепного з’єднання. Дослідження іноземних фахівців вказують на доволі суттєві відмінності у довжині та ширині крилоподібно-верхньощелепного з’єднання у представників різних популяцій, зокрема європейських і азійських. Водночас показники товщини з’єднання не характеризувались статистично значимими відмінностями. Деякі науковці вказують на наявність статевих відмінностей будови крилоподібно-верхньощелепного з’єднання, а також різницю між правими і лівими з’єднаннями в одного індивідуума. Значну різницю виявлено і при аналізу кута розміщення крилоподібно-верхньощелепного з’єднання до серединно-сагітальної площини. У нашому власному дослідженні 30-ти конусно-променевих комп’ютерних томограм пацієнтів різної статі та віку виявлено, що довжина, ширина та товщина крилоподібноверхньощелепного з’єднання становила 12,9±1,24 мм, 10,0±0,9 мм та 3,4±0,6 мм відповідно, а показник ангуляції до серединно-сагітальної лінії – 103,0±5,4, що узгоджується з повідомленнями одних дослідників та суттєво відрізняється від інших. Наявні розбіжності у показниках довжини, ширини, товщини та ангуляції крилоподібно-верхньощелепного з’єднання, пов’язані з етнічними, віковими, статевими особливостями анатомічної будови свідчать про доцільність подальшого проведення наукових досліджень у вказаному напрямку, зокрема із більшою вибіркою. 

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6)]-059-085.83-084

Резюме. Курортні природні лікувальні ресурси здавна привертають увагу вчених і є об’єктом досліджень у лікуванні хвороб пародонта завдяки їх значному терапевтичному ефекту. Зважаючи на значну поширеність в Україні різноманітних курортних лікувальних факторів, наукове обґрунтування їх застосування в лікуванні хвороб пародонта є актуальним і  потребує подальшого вивчення.

Мета роботи – вивчити сучасні наукові тенденції щодо особливостей застосування лікувальних факторів природних курортів України в комплексній профілактиці  та лікуванні хвороб пародонта.

Матеріали та методи. Пошук, систематизація, опрацювання та аналіз наукових літературних джерел, що висвітлюють дослідження щодо використання природних факторів у лікуванні захворювань пародонта. Використано аналітичний метод дослідження для аналізу 30 літературних джерел.

Результати та їх обговорення. У статтіописано лікувальні властивості природних курортних ресурсів України. Вивчено та проаналізовано наукові літературні джерела, що висвітлюють методи комплексного лікування та профілактики захворювань пародонта з використанням природних курортних факторів України.

Висновки. Таким чином, вивчення властивостей природних курортно-лікувальних ресурсів України відкриває нові перспективи для комплексного лікування стоматологічних захворювань і продовжує традиції використання природних ресурсів у медицині на благо людства. Перспективним є застосування мінеральних вод, пелоїдів, озокериту, кліматотерапії в лікуванні та профілактиці хвороб пародонта, оскільки це значно знижує потребу в медикаментозній терапії.

Ключові слова: природні курортні фактори, курортне лікування, комплексне лікування, профілактика, кліматотерапія, мінеральні води, ропа, гідротерапія, бальнеологія, радонотерапія, озокерит, лікувальні грязі, пелоїдотерапія, хвороби пародонта, генералізований пародонтит.

USE OF NATURAL THERAPEUTIC RESOURCES IN THE COMPLEX THERAPY AND PREVENTION OF PERIODONTAL DISEASES

Summary. Resort-based natural therapeutic resources have long attracted the attention of scientists and have been the subject of research in the treatment of periodontal diseases due to their significant therapeutic effects. Given the widespread availability of various natural resort-based therapeutic factors in Ukraine, the scientific justification for their application in periodontal disease treatment is highly relevant and should be the subject of further study.

Objective. To explore current scientific trends regarding the specific applications of Ukraine's natural resort-based therapeutic factors in the comprehensive prevention and treatment of periodontal diseases.

Materials and Methods. Search, systematization, processing, and analysis of scientific literature sources presenting contemporary research on the use of natural factors in the treatment of periodontal diseases. An analytical research method was applied to examine a total of 30 literary sources.

Results and Discussion. The article describes the therapeutic properties of Ukraine's natural resort resources. Scientific literature sources highlighting methods of comprehensive treatment and prevention of periodontal diseases using Ukraine’s natural resort factors were reviewed and analyzed.

Conclusions. Thus, the study of the properties of Ukraine's natural therapeutic resort resources opens new prospects for the comprehensive treatment of dental diseases and continues the tradition of utilizing natural resources in medicine for the benefit of humanity. The use of mineral waters, peloids, ozokerite, and climatotherapy in the treatment and prevention of periodontal diseases is promising, as it significantly reduces the need for pharmacological therapy.

Keywords: natural resort factors, resort therapy, comprehensive treatment, prevention, climatotherapy, hydrotherapy, balneology, peloid therapy, radon therapy, mineral waters, brine, ozokerite, therapeutic mud, periodontal diseases, generalized periodontitis.

Розглянуто проблему обструктивного апное сну. Вказана патологія охоплює значну частину населення. Нічна гіпоксія, яка обумовлена апное та гіпопное, призводить до значної сонливості вдень, зниження працездатності, якості життя. Зростає ризик серцево-судинної патології, порушень метаболічних процесів, підвищується вірогідність потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди. Не зважаючи на значні ризики патологія часто залишається не діагностована і такі пацієнти звертаються до лікарів частіше через скарги оточуючих на гучне хропіння.

Оскільки етіологічних факторів що призводять до розвитку апное та гіпопное є багато, необхідно проводити детальне обстеження верхніх дихальних шляхів у таких пацієнтів. До одного з таких факторів відноситься хронічний риносинусит, який у свою чергу може спричинятись алергічним запаленням у носовій порожнині, одонтогенними причинами. Сприятливим фактором виникнення є також порушення архітектоніки носової порожнини. Серед сучасних методів що допомагають у діагностиці хронічних риносинуситів є конусно-променева комп’ютерна томографія, яка дозволяє у трьохвимірній площині вивчити стан носової порожнини, приносових пазух, носоглотки та верхнього ряду зубів як на початку лікування так і в динаміці.

У дослідженні було детально обстежено потовщення стінок носової порожнини, носоглотки, при одонтогенному процесі потовщення нижньої стінки гайморових пазух. Серед пацієнтів із виявленим алергічним запаленням в носі потовщення слизової переважно стосувалося носової порожнини по фенотипу алергічної хвороби центральних відділів. Потовщення у носоглотці у цих пацієнтів сягало більших величин ніж у носовій порожнині. У двох випадках із позитивними алерготестами спостерігалося тотальне потовщення слизової як в носовій порожнині так і в приносових пазухах. У пацієнтів з одонтогенним процесом були виявлені наступні зміни: каріозні зміни зубів, периапікальні кисти та зміни по типу гранулематозного періодонтиту, екструзії пломбувального матеріалу, залишки кореня зуба у пазусі. Потовщення мембрани Шнайдера спостерігалось у проекції проблемної ділянки і сягало різних величин. Серед пацієнтів із порушенням архітектоніки носа спостерігались різні девіації носової переділки, у трьох випадках спостерігались кісткові розростання по типу шипа носової переділки. У частини пацієнтів спостерігалось поєднання різних чинників.

Дослідження показало високу цінність конусно-променевої комп’ютерної томографії у пацієнтів з обструктивним апное сну, що дозволяло візуалізувати зміни які складно виявити іншими методами обстеження. Ретельний аналіз отриманих результатів дозволяє скласти план лікування із залученням спеціалістів різного профілю для зменшення симптомів обструкції та покращення якості життя пацієнтів.

Периферичний серотонін є ендокринним регулятором метаболізму ліпідів. Mетою нашої роботи було
дослідження функціонування системи серотоніну в сироватці крові і гомогенаті дванадцятипалої
кишки щурів із глутаматіндукованим ожирінням та на тлі корекції нанокристалічним діоксидом
церію. Дослідження проведено на 30 білих щурах-самцях, розділених на 3 групи. Перша група
– інтактний контроль. У другій та третій групах моделювали ожиріння введенням тваринам
у неонатальному періоді глутамату натрію (4 мг/г, розчиненого у воді для ін’єкцій об’ємом 8
мкл/г), підшкірно на 2, 4, 6, 8 і 10-й день після народження. Щурам третьої групи застосовували
нанокристалічний діоксид церію у дозі 1 мг/кг, розчинений у воді об’ємом 0,29 мл/100 г, перорально
(2-тижневе курсове введення упродовж 3 міс після місяця життя). У щурів з глутаматіндукованим
ожирінням концентрації серотоніну та триптофану в сироватці крові зменшувались, а
моноамінооксидазна активність зростала, що і призводило до зменшення концентрації серотоніну.
У гомогенаті дванадцятипалої кишки зростав вміст серотоніну та зменшувався вміст триптофану.
Це відбувалось на фоні зменшення моноамінооксидазної активності, триптофангідроксилазної
активності та індоламін 2, 3-дегідрогеназної активності; триптофандекарбоксилазна активність
не зазнавала достовірних змін порівняно з контролем. Курсове застосування нанокристалічного
діоксиду церію щурам після неонатального введення глутамату натрію позитивно впливало на
досліджувані показники. Система периферичного серотоніну залучена у розвиток ожиріння
будь-якого генезу, а нанокристалічний діоксид церію є перспективним для розробки на його основі
лікувально-профілактичного засобу.

УДК 616.135+616.132.15)]-007.271-053.2-089.168

Коарктація аорти (КоА) – це вроджена вада серця (ВВС), що характеризується звуженням грудної аорти в ділянці перешийка в місці впадіння артеріальної протоки. КоА є однією з найпоширеніших ВВС, що трапляється з частотою 3-4 випадки на 10 000 живонароджених і становить 8-10% усіх ВВС. Клінічні прояви ВВС залежать від ступеня звуження, довжини звуженої ділянки аорти та від термінів закриття артеріальної протоки. КоА може проявлятися в періоді новонародженості або вже в старшому віці. У новонароджених із КоА раптове збільшення постнавантаження після закриття артеріальної протоки може призводити до дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності. У старших дітей і дорослих КоА зазвичай проявляється гіпертензією на верхніх кінцівках і в майбутньому може ускладнюватися ранньою ішемічною хворобою серця, аневризмою аорти та цереброваскулярними змінами. З часом також може розвинутися колатеральний кровообіг в обхід КоА за допомогою міжреберних артерій. Віддалені наслідки нелікованої КоА включають: формування аневризми аорти, ризик інсульту та розвитку довічної артеріальної гіпертензії, що підкреслює важливість ранньої діагностики та вчасної хірургічної корекції. Хірургічні та інтервенційні втручання передбачають повне усунення КоА. На сьогодні кардіохірурги проводять: балонну ангіопластику; внутрішньосудинне стентування і хірургічну корекцію. Обрання способу корекції залежить від анатомії, розміру звуження та віку дитини.
Мета – систематизувати сучасні дані та проаналізувати протоколи спостереження за дітьми із корегованою КоА для вчасного виявлення можливих ускладнень, діагностування рекоарктації та скерування на реоперацію.
Пацієнти з корегованою КоА потребують довічного спостереження і контролю ехокардіографії у зв’язку з потенційними серцево-судинними ризиками й необхідністю повторної корекції. Хірургічні центри пропонують різні підходи до віддаленого спостереження за дітьми після хірургічної корекції вади. Описано уніфікований протокол спостереження Американського коледжу кардіології (АКК) 2023 року після хірургічної корекції КоА за дітьми першого року життя і віком від 1 до 18 років. Кожний алгоритм надає рекомендації щодо необхідної частоти відвідувань клініки і типу обстеження.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: коарктація аорти, вроджена вада серця, відкрита артеріальна протока, артеріальна гіпертензія, віддалені результати хірургічної корекції.