ABSTRACT
Background: The introduction of modern approaches in dentistry requires a review of existing patient care strategies. The growing prevalence of non-communicable diseases (NCDs) in the structure of overall morbidity demonstrates the importance of considering comorbidities when planning dental interventions and medication support.
Objective: The study aims to systematise modern approaches to optimising the drug treatment of patients with NCDs in dental practice on the example of non-alcoholic fatty liver disease and its complications.
Methods: The research methodology included an analysis of modern scientific literature, statistical data and clinical studies.
Results: The relationship between oral diseases and non-alcoholic fatty liver disease is analysed. The pathophysiological mechanisms of this relationship and modern approaches to pharmacological support of patients are considered. Particular attention is paid to using herbal remedies and nutraceuticals in dental practice, which helps reduce systemic inflammation and the risk of complications.
Conclusion: The data obtained indicate the importance of an interdisciplinary approach in treating such patients.

Keywords:periodontitis, surgical dentistry, therapeutic dentistry, non-alcoholic fatty liver disease, non-alcoholic steatohepatitis, herbal remedies, nutraceuticals.

УДК 577.3:[616.311.2+616-08-039.71]

Пародонтит, який є однією з найпоширеніших стоматологічних проблем, викликає серйозні наслідки, такі як втрата зубів та системні ускладнення, що підкреслює необхідність комплексного підходу до його діагностики та лікування. У нашому дослідженні акцент робиться на використанні спектроколоріметрії, яка, визначаючи кольорові зміни в тканинах ясен, стає інноваційним інструментом для оцінки ефективності терапевтичних заходів та динаміки лікування пародонтиту. Мета дослідження. Вивчення ступеня запалення ясен у пацієнтів з пародонтитом в процесі проведення профілактичних заходів за допомогою спектроколоріметрічної оцінки. Матеріали та методи. У дослідженнях брало участь 63 пацієнта із різним ступенем ураження тканин пародонту віком 35-60 років. Пацієнтів було поділено на 2 групи. Лікування пацієнтів основної групи супроводжувалося використанням розробленого комплексу. Було проведено спектроколоріметрічну оцінку запальних процесів у яснах пацієнтів з пародонтитом під час профілактичних заходів, використовуючи розчин Шиллера-Писарєва, що фіксуються кількісно в оптичних і колірних показниках за допомогою спектроколориме- тра типу «Пульсар», адаптованого для стоматологічних цілей. Статистично значущу відмінність між альтернативними кількісними ознаками з розподілом, відповідним нормальному закону, оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою при р<0,01. Результати дослідження. У пацієнтів обох груп було відмічено досить сильне забарвлення слизової ясен розчином, як в короткохвильовій, так і в довгохвильовій області видимого діапазону довжин хвиль, що свідчило відповідно про порушення функціонування захиснобар’єрної системи гіалуронова кислота – гіалуронідаза і наявності глікогену, що супроводжує запальні процеси в тканинах пародонту. Дані демонструють позитивний вплив профілактичних заходів на стан ясен у пацієнтів основної групи, у відношенні до групи порівняння. Зміни в коефіцієнті відбиття світла можуть вказувати на зменшення запальних процесів та покращення стану ясен. Висновки. Отримані результати свідчать про знижений бар’єрний захист ясен у обстежених пацієнтів з пародонтитом, що супроводжувався підвищеною проникністю ясен для барвника розчину і, отже, мікроорганізмів, а також позитивна реакція розчину на резервний полісахарид глікоген, яка свідчить про наявність в яснах запалення. Виявлено прогресивне зменшення інтенсивності запальних процесів у яснах пацієнтів основної групи у відношенні до групи порівняння, що вказує на важливість продовження та розширення клінічного впровадження цих методів у стоматологічну практику. Важливим аспектом дослідження є виявлення довготривалого позитивного впливу лікувально-профілактичних заходів на стан тканин пародонту, що засвідчує потенціал цих заходів для запобігання прогресуванню пародонтиту.

Ключові слова: пародонтит, спектроколоріметрія,

запалення ясен, дорослі пацієнти, ротова порожнина.

УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

Анотація. У статті розглянуто методику використання ситуативно- комунікативного моделювання в підготовці майбутніх стоматологів до професійної взаємодії в дитячій стоматології. Методику реалізовано під час вивчення дисциплін нормативного та варіативного (вибіркового) блоку навчального  плану  «Медична  психологія»,  «Психологія  спілкування»,

«Культура мовлення та етикет лікаря», «Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології», «Дитяча терапевтична стоматологія», а також факультативного курсу «Професійна взаємодія у дитячій стоматології», що викладаються протягом всього І-V курсів навчання за спеціальністю «Стоматологія» тобто забезпечують наскрізність. Методика наскрізної підготовки базувалася на таких положеннях: необхідність інтеграції знань з різних дисциплін; використання інтерактивних елементів як імітаційних моделей; підбір автентичних відеоматеріалів, кейсів, прикладів стратегій взаємодії у тріаді

«дитячий стоматолог – дитина-пацієнт – батьки дитини» та в діаді «дитячий стоматолог – дитина-пацієнт»; на основі реальних кейсів та відеоматеріалів уможливлюється організація розбору стратегій роботи в умовах комунікативно ускладнених ситуацій професійної взаємодії в дитячій стоматології; розбір відео та кейсів (прикладів) з акцентом на професійну взаємодію в дитячій стоматології.

Підсумовано, що в умовах ситуативно-комунікативного моделювання, що передбачає виконання майбутніми стоматологами конкретних завдань у симуляційних інтерактивних моделях професійно-комунікативної взаємодії студенти мають змогу «приміряти на себе» роль лікаря-стоматолога. Також усвідомити результативність особистого впливу на пацієнтів дитячого віку та їхніх родичів у професійній взаємодії, відмовитися від традиційних рольових стереотипів на користь ефективних та апробованих під час навчання моделей та осмислити сутність й результативність власних дій після занурення в змодельовану професійно-комунікативну ситуацію.

УДК 378.622.32

Статтю присвячено проблемі побудови, впровадження та реалізації педагогічної системи підготовки майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології на засадах ситуативно-комунікативного моделювання і аналізу отриманих результатів її реалізації.

Розглянуто програму дослідницько-експериментальної роботи, в якій відображено методику проведення констатувального, формувального та підсумкового експериментів. Констатувальний етап, крім проведення початкової діагностики рівня готовності майбутніх стоматологів до професійної взаємодії в дитячій стоматології, мав на меті наукове обґрунтування обраних діагностичних методик і методів дослідження, вибірку експериментальних і контрольної груп, заміри вихідного стану досліджуваного готовності магістрів стоматології. Формувальний етап спрямовувався на впровадження та реалізацію педагогічної системи підготовки майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології на засадах ситуативно-комунікативного моделювання, функціонування цієї системи в кожній експериментальній групі, контроль за дотриманням усіх умов експерименту, проведення проміжних діагностик формування готовності до професійної взаємодії. Підсумковий етап передбачав виявлення досягнутого в результаті реалізації педагогічної системи рівня готовності майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології, порівняльний аналіз результатів у всіх експериментальних групах і у зіставленні з контрольною групою, проведення підсумкової діагностики й узагальнення отриманих результатів. Отримані в межах дослідницько-експериментальної роботи дані засвідчили незначні зміни сформованості готовності до професійної взаємодії майбутніх стоматологів контрольних груп та значущі зміни в експериментальних групах. Приріст високого рівня сформованості досліджуваної готовності в контрольних групах становив +2,3 %, а в експери- ментальних – +9,09 % (на 6,79 % більше); приріст середнього рівня: в контрольних групах – +13,82 %, а в експериментальних – +35 % (на 21,18 % більше). Зменшення задовільного рівня відбулося отже: в контрольних групах на -9,68 %, а в експериментальних – на -35,91 %. Також відбулося зменшення студентів з низьким рівнем: у контрольних – на 6,45 %, а в експериментальних – на 8,18 %.

Ключові слова: педагогічна система; дослідницько-експериментальна робота; майбутні стоматологи; готовність до професійної взаємодії; педагогічний експеримент; аналіз результатів.

УДК 371.311.4:[378:616.314-053.2]-057.87

Встановлено,щовсучаснихумовахдоособистостімайбутніхдитячихстоматологіввисуваютьсяпідвищенісоціальнітапсихологічнівимоги.Найважливішазних оволодіннянавичкамиміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,безякихвирішеннязавданняпідвищенняякостіжиттяісоціальногофункціонуванняпацієнтів виявляється неможливим. Окреслені навички набувають особливої значущості у професійній діяльності дитячих стоматологів під час розгляду питань, пов’язаних із комплаєнтністю пацієнтів, під час профілактичної та реабілітаційної роботи, а також у межах виникнення конфліктних ситуацій. Успішність майбутніх дитячих стоматологів у міжособистісній професійній взаємодії забезпечується поєднанням професійних знань і навичок спілкування як психологічних властивостей особистості лікаря-стоматолога. Метою статті визначено відображення ефективних практичних стратегій використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніхдитячихстоматологівдопрофесійноївзаємодії.

Використанняситуативно-комунікативнихтактиквпідготовцімайбутніхдитячихстоматологівдопрофесійної взаємодії базувалося на створенні складних комунікативних ситуацій, формування навичок професійної взаємодії шляхом симуляції природного спілкування лікаря з пацієнтом. Узагальнено, що використання ситуативно-комунікативних тактик в підготовці майбутніх дитячих стоматологів до професійної взаємодії забезпечують набуття студентами низки практичних навичок, зокрема: збору інформації для побудови довгострокових партнерських відносин; взаємодії з пацієнтами залежно від їхнього типу; культури поведінки в процесі професійної взаємодії; здійснення мотивуючої бесіди; професійного інформування пацієнта; застосування психотера-певтичних методик для саморегуляції власного емоційного стану.

Ключовіслова:медичнаосвіта,підготовкадоміжособистісноїпрофесійноївзаємодії,майбутнідитячісто- матологи,ситуативно-комунікативнітактики.