УДК: 616.155.3-097.37-07:615.262.1.454.1]-092.9

 Various pro- and anti-inflammatory cytokines play crucial roles in the development of acute inflammatory processes. Depending on their effect on inflammatory processes, interleukins are divided into pro-inflammatory (IL-6) and anti-inflammatory (IL-10). The aim of the study was to analyze the dynamics of pro- and anti-inflammatory cytokines in the blood plasma of rats in an experiment using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant drug for the local treatment of inflammatory processes. The experimental study was conducted on 80 sexually mature male rats. The healing of an experimental infected wound was studied using hydrogel dressings saturated with medicinal substances. The effectiveness of local therapy was assessed using biochemical methods. Analysis of the dynamics of the pro- and anti-inflammatory balance showed that the greatest manifestation of the inflammatory process and suppression of the body's compensatory reactions was observed on the third day. Indicative data on the relative ratio of the course of the inflammatory process were obtained on the seventh day. The highest result was in the control group – 2.719±0.55 IU, which clearly reflected the general tendency towards the equalization of pro- and anti-inflammatory reactions in the animals' bodies. However, in the third experimental group, it was even lower (1.094±0.23 IU) than the normal value, which indicates the predominance of anti-inflammatory reactions of the body to damage when using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant preparation. On the 10th day, the body's anti-inflammatory defense mechanisms intensify, with parallel processes of inflammation subsiding. The results obtained on the 14th day of the experiment did not differ statistically significantly from the norm in all animal groups. The use of hydrogel dressings reduces the duration of treatment of the inflammatory process. 

УДК: 616.716.8:616.314.165-002.3]-018.4-07-089

У статті розглядається проблема ефективності застосування системної ензимотерапії для лікування післяопераційних гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Під впливом системної ензимотерапії відбувається регуляція продукції цитокінів, необхідних для адекватної запальної відповіді, зменшується концентрація біомаркера запалення - С-реактивного протеїна, а також посилюється фібриноліз. Мета дослідження - вивчити за допомогою клініко-лабораторних методів дослідження у порівняльному аспекті ефективність впливу низки лікарських препаратів для системної ензимотерапії на запальну реакцію у стоматологічних хворих після видалення радикулярних кіст на нижніх щелепах. Матеріал та методи дослідження. Хворим основної групи призначено антибіотик “Далацин Ц”, кетопрофен та «Флогензим». Хворі групи порівняння для системної ензимотерапії отримували «Мовіназу». Місцеві клінічні прояви гострої запальної реакції оцінювали за методикою Sulieman MS. В ротовій рідині досліджували вміст простагландину Е2. Результат. Встановлено, що поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, має кращу анальгетичну дію ніж одночасне вживання цього анальгетика із серратіопептидазою (χ2 – 5,38, р ˂ 0,025). В групі порівняння повільніше проходила редукція запального процесу в щелепно-лицевій ділянці. Висновки. Поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, стоматологічним хворим для лікування післяопераційного больового синдрому й гострого запального процесу в щелепно - лицевій ділянці є більш ефективне у порівнянні з медикаментозною схемою лікування ноцицептивного болю та гострого запалення, в якій поєднуються кетопрофен із серратіопептидазою. 

УДК 616.716.4-073.432.19:616.716.1

Вступ. Сьогодні ультрасонографія (УСГ) є одним із найпоширеніших методів діагностики скроне-во-нижньощелепних суглобів (СНЩС) та навколишніх тканин, адже має цілу низку загальновідомих переваг. Проте цей метод має й певні недоліки: неможливість у повному обсязі дослідити кісткові еле-менти СНЩС, вагома залежність УСГ зображень від топографо-анатомічних особливостей структур СНЩС, залежність якості опису обстеження від досвіду оператора, довготривале навчання оператора. Окремою проблемою УСГ діагностики є стандартизація протоколу обстеження, що, зокрема, потребує встановлення норми УСГ параметрів СНЩС і жувальних м’язів (ЖМ). Також під час аналізу літератур-них джерел не було виявлено УСГ протоколу комплексного дослідження структур СНЩС та ЖМ, який би уніфікував УСГ параметри, важливі для щоденної клінічної практики.

Мета дослідження. Розробити пацієнтоорієнтований протокол УСГ обстеження СНЩС та ЖМ із урахуванням гендерних особливостей та клінічної значимості УСГ-параметрів.

Матеріали та методи дослідження. Волонтерів (53 особи), відібраних згідно з критеріями вклю-чення та виключення, було поділено на дві групи залежно від статі. У групі чоловіків було обстежено 54 СНЩС, а в групі жінок – 52 СНЩС. Для дослідження СНЩС, прилеглих ділянок та жувальних м’язів використовувався УСГ датчик із частотою від 3,0 до 11,5 МГц.

Результати дослідження. Ширина суглобової щілини становила 0,72–1,18 мм та 0,89–1,33 мм у жінок та чоловіків відповідно (p<0,05). Амплітуда переміщення головки вперед становила 12,18–16,02 мм неза-лежно від статі. У жінок товщина жувального м’язу в стані спокою становила 8,24–10,94 мм та 10,97–14,55 мм за стискання. У чоловіків товщина жувального м’язу в стані спокою становила 9,98–12,78 мм та 13,65–17,51 мм за стискання. Відсоток потовщення жувального м’язу для обох статей становив 21,10–31,12 %.

Висновки. Представлений протокол УСГ обстеження СНЩС та ЖМ уніфікує клінічно значимі параметри та містить показники їх норми для різних статей, що робить протокол пацієнтоорієнтованим і полегшує комунікацію між лікарем та пацієнтом.

УДК 616. 314 + 616.724)-008-073.48

Вступ. Значної популярності для діагностики скронево-нижньощелепних розладів (СНР) набула ультрасонографія (УСГ). Проте залишається дискусійним питання, щодо ефективності застосування ультрасонографії в обстеженні скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) для діагностики скро-нево-нижньощелепних розладів, зокрема зміщення диска (ЗД) та суглобової ефузії (СЕ). Мета дослі-дження. Визначити ефективність застосування ультрасонографії в діагностиці зміщень дисків і ефузії у скронево-нижньощелепних суглобах. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 33 пацієнтів віком від 18 до 64 років, яким досліджували правий і лівий скронево-нижньощелепні суг-лоби за допомогою ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії (МРТ). За допомогою ультра-сонографії досліджували такі параметри для виявлення зміщення диска скронево-нижньощелепних суглобів – розташування диска щодо суглобової головки за зімкнутих зубів у звичній оклюзії, ультра-сонографічна характеристика руху суглобової головки, розташування диска щодо суглобової головки за максимального відкривання рота, а для виявлення суглобової ефузії – ширину суглобової щілини. Для встановлення діагнозу зміщення диска скронево-нижньощелепних суглобів і визначення його типу магнітно-резонансною томографією оцінювали такі параметри: положення суглобового диска щодо суглобової головки за закритого рота у звичній оклюзії (імпульсна послідовність PD), рух суг-лобової головки та суглобового диска під час відкривання та закривання рота, положення суглобового диска стосовно суглобової головки та горбка за максимально можливого відкривання рота. Для вияв-лення суглобової ефузії скронево-нижньощелепних суглобів магнітно-резонансною томографією дослі-дження проводилося із застосуванням імпульсної послідовності T2/FS. Випіт відображався як окремі крапки, смуги чи масивна пляма в ділянці скронево-нижньощелепних суглобів із високою інтенсив-ністю сигналу. Результати. Обчислені параметри ефективності ультрасонографії у виявленні зміщення диска скронево-нижньощелепних суглобів (загалом) такі: чутливість – 57,14%, специфічність – 83,33%, загальна точність – 66,67%, позитивне прогностичне значення (ППЗ) – 85,71%, негативне прогнос-тичне значення (НПЗ) – 52,63%. Під час вивчення ефективності ультрасонографії залежно від типу змі-щення диска отримано такі дані для зміщення диска з редукцією: чутливість – 40,00%, специфічність – 89,13%, загальна точність – 74,24%, позитивне прогностичне значення – 61,5%, негативне прогностичне значення – 77,36%. Для зміщення диска без редукції: чутливість – 45,45%, специфічність – 88,64%, загальна точність – 74,24%, позитивне прогностичне значення – 66,67%, негативне прогностичне зна-чення – 76,47%. Щодо суглобової ефузії скронево-нижньощелепних суглобів: чутливість – 33,33%, спе-цифічність – 91,67%, загальна точність – 75,76%, позитивне прогностичне значення – 60,00%, негативне прогностичне значення –78,57%. Висновки. Беручи до уваги дані чутливості та специфічності ультра-сонографії щодо зміщення диска з редукцією, зміщення диска без редукції та суглобової ефузії скро-нево-нижньощелепних суглобів (чутливість становила 40, 45,45, 33,33% відповідно, а специфічність – 89,13, 88,64, 91,67%), ультрасонографію доцільніше використовувати для виключення перелічених вище діагнозів, ніж для їх підтвердження.

УДК  616. 314 + 616. 724) – 002 – 007. 232 ] – 073. 48 – 036

Вступ. Сучасним методом діагностики поєднання зміщення дисків (ЗД) та запально-дегенеративних хвороб (ЗДХ) СНЩС є ультрасонографія (УСГ), яка дозволяє одночасно оцінити як м’якотканинні структури суглобів, так і субхондральні. Чутливість та специфічність УСГ щодо ЗД СНЩС є достатньо вивчена, тоді як ефективність застосування УСГ для виявлення ЗДХ СНЩС залишаєть-ся дискусійною та потребує додаткових досліджень.

Мета. Визначити ефективність застосування УСГ в діагностиці запально-дегенеративних хвороб СНЩС.

Матеріал і методи. У дослідження було включено 243 пацієнта, яким досліджували правий і лівий СНЩС за допомогою УСГ та конусно-променевої комп’ютерної томографії (КПКТ). Для проведення КПКТ використовувався комп’ютерний томограф MORITA ACCUITOMO з ефективною дозою 0,1мЗв. У 248 суглобах на основі клінічного огляду та висновку лікаря радіолога щодо КПКТ обстеження було діагностовано ЗДХ СНЩС. Для виявлення ЗДХ СНЩС за допомогою УСГ оператор оцінював субхондрально-хря-щовий комплекс (СХК) суглобової головки нижньої щелепи. При цьому використовувався лінійний трансдюсер 12L3 частотою від 2,9 до 11,5 МГц (SIEMENS Acuson Juniper).

Результати дослідження та їх обговорення. Обчислено наступні параметри ефективності УСГ щодо ЗДХ СНЩС: чутливість становила 66,53%, специфічність – 76,89%, загальна точність – 71,60%, позитивне прогностичне значення – 75%, негативне про-гностичне значення – 68,80%.

Висновки. За умови достатнього досвіду оператора та використання УСГ апарату з високою роздільною здатністю, УСГ можна вва-жати ефективним методом для початкового скринінг обстеження пацієнтів з підозрою на перебіг запально-дегенеративних хворіб СНЩС