УДК 616.314.17-008.6-092

Мета: Вивчення основних  патогенетичних механізмів розвитку генералізованого пародонтиту шляхом аналізу результатів наукових досліджень,  висвітлених в сучасній фаховій літературі. Методи: Пошук, систематизація, опрацювання та аналіз наукових джерел,  в яких представлені сучасні патогенетичні концепції виникнення та розвитку генералізованого пародонтиту.

Результати: Проведений аналіз даних сучасних літературних джерел доводить, що прогресування дистрофічно-запальних захворювань пародонту залежить не тільки від розвитку локального запалення в тканинах пародонту, викликаного мікрофлорою зубної бляшки, але є реакцією на вплив системних факторів, які призводять до глибоких змін внутрішнього середовища організму і, як наслідок, до структурного ураження тканин пародонту.У той же час, отримані авторами результати не дозволяють однозначно оцінити характер цих взаємовідносин і потребують подальших поглиблених досліджень.

Висновки: Розуміння механізмів патогенезу захворювань пародонту дає можливість розробити оптимальні заходи щодо їх діагностики, профілактики та лікування.

Ключові слова: генералізований пародонтит, патогенез, мікроциркуляція, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантний захист, імунологічні зміни.

Modern pathogenetic concepts of generalized periodontitis. Literature review

Purpose: The study the main pathogenetic mechanisms of generalized periodontitis by analyzing the results of scientific research covered in the modern professional literature. Methods: Search, systematization, processing and analysis of scientific sources, which present modern pathogenetic concepts of the origin and development of generalized periodontitis.Results: The analysis of data from modern literature proves that the progression of dystrophic and inflammatory periodontal diseases depends not only on the development of local inflammation in periodontal tissues caused by dental microflora, but is a reaction to systemic factors that lead to profound changes in the internal environment and, consequently, to structural damage to periodontal tissues.  At the same time, the results obtained by the authors do not allow us to unambiguously assess the nature of this relationship and require further in-depth research. Conclusions: Understanding the mechanisms of pathogenesis of periodontal disease makes it possible to develop optimal measures for their diagnosis, prevention and treatment.

Key words: generalized periodontitis, pathogenesis, microcirculation, lipid peroxidation, antioxidant protection, immunological changes.

УДК: 616.724:616.314.2]-08

Семчишин Ярина Олегівна. Обґрунтування лікування хворих з скронево-нижньощелепними розладами і зубощелепними деформаціями : ... дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / Я. О. Семчишин - Львів, 2025. - 180 с. - Бібліогр.: с. 137-160 (237 назв).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання стоматологічної реабілітації хворих зі скронево-нижньощелепними розладами та зубо-щелепними деформаціями шляхом розпрацювання алгоритмів комплексних діагностично-лікувальних заходів.

  1. Комбіновані форми СНР (артрогенні + міогенні) зустрічалися найчастіше (59,5 ± 5,52%). Міогенні розлади виявлені у 25,3±4,89%, артрогенні – у 15,2±4,04% хворих. Жінки становили більшість серед пацієнтів із СНР (74,7%), особливо з комбінованими скронево-нижньощелепними розладами.
  2. Найпоширенішими симптомами за діагностичним Гамбургзьким протоколом були: біль при пальпації жувальних м'язів (84,8±4,04%), біль у суглобах (67,1±5,29%) та шум у суглобах (64,6±5,38%). Для артрогенних СНР характерними були біль при пальпації суглобів (83,4±9,04%), шум у суглобах (83,4±9,04%) і дефлексія/девіація (58,4±14,86%). Міогенні СНР найчастіше проявлялися болем у жувальних м'язах (100%) і шумом у суглобах (55±11,41%).

 3.Аналіз розподілу пацієнтів за індексом Helkimo засвідчив, що легка форма СНР спостерігалася у 16,5±4,18% хворих, середній ступінь тяжкості — у 51,9±5,62%, а важка форма — у 31,6±5,23%. При розгляді різновидів СНР (артрогенні, міогенні, комбіновані) встановлено, що середній ступінь тяжкості за індексом Helkimo був найпоширенішим серед міогенних і комбінованих розладів, тоді як важка форма переважала у групі комбінованих СНР. Крім того, аналіз взаємозв’язку між тяжкістю СНР і видом зубо-щелепних деформацій виявив, що середній ступінь тяжкості найчастіше зустрічався при аномаліях зубних рядів і прикусу, тоді як при вторинних деформаціях домінувала важка форма СНР.

  1. Аномалії зубних рядів і прикусу превалювали у хворих з СНР (72,15±5,04%), тоді як вторинні деформації (7,6±2,98%) та їх комбінації з аномаліями зубних рядів і прикусу (12,65±3,74%) зустрічалися рідше. Комбіновані СНР найчастіше асоціювалися з аномаліями зубних рядів (61,4±6,45%).
  2. На підставі проведеного дослідження розпрацьовані і застосовані алгоритми комплексних діагностично-лікувальних заходів для одночасного лікування скронево-нижньощелепних розладів та зубо-щелепних деформацій.
  3. Оцінка ефективності лікування скронево-нижньощелепних розладів і зубо-щелепних деформацій проведена на основі даних аксіографічного дослідження до та після лікування. Аналіз функціонального стану скронево-нижньощелепного суглоба враховував амплітуди рухів, траєкторії рухів суглобових головок, характеристики початку і кінця руху, а також кути сагітального і трансверзального суглобових шляхів. Результати показали значні поліпшення амплітуди рухів суглобових головок при "медіотрузії" (нормативні показники зросли з 25% до 55%, p<0,001) та "протрузії/ретрузії"(з 45% до 65%, p<0,05). Параметри початку та кінця руху також покращилися, особливо при "протрузії/ретрузії"(нормативні показники зросли з 50% до 80%, p<0,001). Траєкторія руху суглобових головок теж зазнала позитивних змін (нормативні показники при "медіотрузії" зросли з 30% до 60%, p<0,05, а при  "відкриванні/закриванні рота" з 5% до 20%, p<0,05). Поліпшення кутів суглобових шляхів виявлено для КТСШ при "медіотрузії "(зростання нормативних показників з 30% до 60%, p<0,01). Запропонований комплекс лікувально-діагностичних заходів довів свою ефективність, забезпечуючи часткову або повну реабілітацію пацієнтів із СНР та зубо-щелепними деформаціями.

 

The purpose of this narrative review is to analyze the transition of the Candidate of Sciences (CSc) to the Doctor of Philosophy (PhD) academic degree among doctors who defended their theses in modern Ukraine and who specialize in Surgical Dentistry (i.e., Oral Surgery) and Maxillofacial Surgery. The following were highlighted: (1) regulatory documents regarding obtaining a CSc/PhD degree, (2) institutions that issued and issue diplomas and diploma supplements of CSc/PhD, (3) eight CSc and PhD diplomas awarded to citizens of Ukraine and foreigners since 2002, as well as supplements to diplomas, (4) a digital analog of the PhD diploma in the Diia (Action) smartphone application, (5) capabilities of the Diia app for educational 
documents, and (6) the number and types of points awarded for defending theses and obtaining PhD diplomas. The article also suggests why the Diia app does not contain digital analogs of diplomas of Candidate and Doctor of Sciences. According to our analysis, this is the first publication that highlights the comparison of the CSc and PhD diplomas of densitst at different stages of development of the specialties Surgical Dentistry and Maxillofacial Surgery and with the first published visualization of the digital analog of the PhD diploma

УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6]616.31-083:303.621.33(045)

Вступ.У статті наведено дані анкетування, щодо найпоширеніших стоматологічних скарг та обізнаності з правилами гігієнічно- го догляду за порожниною рота у хворих на генералізований пародонтит на тлі атеросклерозу. Зважаючи на те, що пародонтит та ате- росклероз широко розповсюдженні захворювання, і між ними існує тісний взаємозв’язок, спостерігається висока частота ускладнень та летальних випадків в результаті атеросклерозу судин. У зв’язку з цим виникають великі затрати в системі охорони здоров’я, проте, захворюванням тканин пародонту можна запобігти та ефективно лікувати, усе це становить важливу роль з точки зору збереження здоров’я суспільства та зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета.Визначити провідні стоматологічні скарги та оцінити рівень обізнаності з правилами по догляду за ротовою порожниною у хворих на генералізований пародонтит на тлі атеросклерозу за допомогою інтерактивного опитування.

Матеріали та методи. Стоматологічне обстеження та інтерактивне опитування пацієнтів проводили на базі кафедри терапевтичної стоматології, пародонтології та стоматології ФПДО імені Данила Галицького. З метою з’ясування провідних стоматологічних скарг та обі- знаності, щодо правил догляду за ротовою порожнинною, нами було проведено анкетування 285 хворих з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу (основна група) та 152 пацієнти з генералізованим пародонтитом без соматичних захворювань (порівняльна група).

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що хворі основної групи най- частіше скаржилися: на кровоточивість ясен під час чищення зубів – 91,23 % опитаних, гіперестезію – у 69,83 % респондентів, відчуття печіння і свербіж в ділянці ясен – 65,26 % пацієнтів, естетичний дефект – 34,04 % осіб, рухомість зубів – 32,63 %, сухість у ротовій порожнині – 16,49 % хворих. Неприємний запах з ротової порожнини відзначили у 19,33 % осіб основної групи. Аналіз відповідей на питання анкети дозволив встановити, що переважна більшість обстежених основної групи відвідують стоматолога у разі виникнення гострого зубного болю. Серед засобів гігієни порожнини рота респонденти надають перевагу зубній щітці і зубній пасті, флоси використовували всього 10,18 % опитаних, іригатором користувались 57 пацієнтів – 20,0 %, причому всі з ГП ІІІ сту- пеня. В якості основної техніки чищення зубів більшість пацієнтів вказували на горизонтальні рухи. Регулярний догляд за ротовою порожниною здійснювали 20,00±2,37 % осіб основної групи, р<0,01.

Висновк

Introduction. This article presents the results of a survey on the most common dental complaints and awareness of oral hygiene rules in patients with generalised periodontitis with atherosclerosis. Because periodontitis and atherosclerosis are common diseases and are closely related, there is a high incidence of complications and deaths due to vascular atherosclerosis. However, periodontal disease can be prevented and effectively treated, which plays an important role in maintaining public health and determines the relevance of our study.

 

Objective. To identify the most common dental complaints and to assess the level of awareness of oral cavity care rules in patients with generalised periodontitis in the setting of atherosclerosis using an interactive survey.

Materialsandmethods.The dental examination and interactive survey of patients were conducted on the basis of the Department of Therapeutic Dentistry, Periodontology and Dentistry FPGE Danylo Halytsky Lviv National Medical University. In order to find out the leading dental complaints and awareness of the rules for oral care, we conducted a survey of 285 patients with generalized periodontitis against the background of atherosclerosis (main group) and 152 patients with generalized periodontitis without somatic diseases (comparison group). All data were entered into a specially developed questionnaire protocol.

Results and discussions. As a result of the study it was found that in the main group the most common complaints were: bleeding gums during brushing – 91,23 % of respondents, hyperesthesia – 69,83 % of respondents, burning and itching in the gum area – 65,26% of patients, aesthetic defect – 34,04 % of people, tooth mobility – 32,63 %, dry mouth – 16.49 % of patients. Bad breath was noted in 19,33 % of the main group. The analysis of the answers to the questionnaire showed that the vast majority of the main group visited a dentist in case of acute toothache. Among oral hygiene products, toothbrushes and toothpaste were preferred by the respondents, dental floss was used by only 10,18 % of the respondents, and irrigators were used by 57 patients (20,0 %), all of whom had third-degree GP. The majority of patients reported horizontal movements as their main brushing technique. Regular oral care was performed by 20,00±2,37 % of the main group, p<0,01.

Conclusion.Thus, patients with generalised periodontitis due to atherosclerosis most frequently complained of bleeding gums (91,23 %), hyperesthesia of the teeth (69,83 %), burning and itching of the gums (65,26 %), aesthetic defect and tooth mobility (34,04 % and 32,63 %). This cohort of patients was more likely to neglect the rules of oral hygiene (42,46±2,93 %) and had a low motivation for hygiene measures, which could be explained by the patients' increased attention to somatic diseases, poor health during the use of medications prescribed for the treatment of atherosclerosis and frequent hospitalisations.

Keywords:generalized periodontitis, atherosclerosis, questionnaires, oral hygiene.

и.Отже, пацієнти з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу найчастіше скаржилися на кровоточивість ясен (91,23 %), гіперестезію зубів (69,83 %), відчуття печіння та свербіж в ділянці ясен (65,26 %), естетичний дефект та рухомість зубів (34,04 % та 32,63 %). Дана когорта пацієнтів в більшій мірі нехтувала правилами по догляду за ротовою порожниною (42,46±2,93 %), та мала низьку вмотивованість, щодо заходів гігієнічного догляду, що може пояснюватись підвищеною увагою хворих до соматично- го захворювання, поганим самопочуттям під час споживання ліків призначених для лікування атеросклерозу та частим перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Ключовіслова:генералізований пародонтит, атеросклероз, анкетування, гігієна ротової порожнини.


УДК: 616.311.2-002 + 616.314.17 - 008.6)] - 06:616.1/.9] - 08

Мета роботи – проведений аналіз спеціалізованої наукової літератури для вивчення та узагальнення даних про сучасні погляди на лікування генералізованого пародотиту в осіб з важкими загальносоматичними захворюваннями.

          Дистрофічно-запальні захворювання тканин пародонта — це поліетіологічні захворювання, перебіг яких взаємопов’язаний з патологічними процесами, що виникають внаслідок порушення функціонування найважливіших систем організму. Комплексний підхід до лікування захворювань пародонта, що поряд із місцевою терапією передбачає виявлення та своєчасне лікування соматичної патології, є важливою умовою досягнення позитивних результатів.

          У статті представлено сучасні наукові дослідженняспільних патогенетично значимих для генералізованого пародонтиту та соматичних захворювань змін (хвороби серцево-судинної, дихальної, ендокринної, нервової систем, захворювань ШКТ), що дозволяє скласти більш чітку уяву про сутність генезу захворювань пародонта і розпрацювати ефективні лікувально-профілактичні заходи.

          Висновки. Тривалість загальносоматичного захворювання збільшує частоту та поширеність генералізованого пародонтиту у людей різного віку, ускладнює перебіг зі схильністю до прогресування. Цей факт вимагає особливого підходу до лікування генералізованого пародонтиту в пацієнтів з урахуванням патогенезу, особливостей перебігу та лікування фонового захворювання.

Ключові слова: генералізований пародонтит, захворювання пародонта, тканини пародонта, соматичні захворювання, комплексне лікування, профілактика.

Modern aspects of treatment of generalized periodontitis in patients with a somatic pathology

          The purpose of the work - the analysis of specialized scientific literature for the study and generalization of data on modern views on the treatment of generalized periodontitis in persons with severe general-somatic diseases.

          Dystrophic-inflammatory diseases of the periodontal tissues are polyethiological diseases, pathogenesis of which is closely associated with pathological processes that are caused by malfunction of the most important systems of the body. An integrated approach to the treatment of periodontal diseases, which, in addition to local therapy, involves the detection and timely treatment of somatic pathology, is an important condition for achieving positive results.

          The article presents modern scientific researches of common pathogenetically significant changes for generalized periodontitis and somatic diseases (diseases of the cardiovascular, respiratory, endocrine, nervous systems, diseases of the gastrointestinal tract), which makes it possible to make a clearer idea about the essence of the genesis of periodontal diseases and to develop effective therapeutic and prophylactic measures.

          Conclusions. The duration of general-somatic disease increases the frequency and prevalence of generalized periodontitis in people of all ages, complicates the course with a tendency to progression. This fact requires a special approach to the treatment of generalized periodontitis in patients taking in to account the pathogenesis, features of the course and treatment of the background disease.

Key words: generalized periodontitis, periodontal disease, periodontal tissues, somatic diseases, complex treatment, prevention.