616.379+616.12+616.13

Жорсткість артерій тісно пов’язана з ключовими компонентами кардіометаболічного синдрому, який становить комплекс взаємопов’язаних серцево-судинних і метаболічних факторів ризику, включно з надмірною вагою/ожирінням, артеріальною гіпертензією (АГ), інсулінорезистентністю (ІР)/гіперінсулінемією, дисліпідемією та іншими метаболічними порушеннями. Взаємозв’язок між метаболічними порушеннями та атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ) давно визнаний, хоча механізми, які поєднують ІР з АССЗ, залишаються недостатньо зрозумілими. Артеріальна жорсткість може виступати незалежним фактором розвитку цукрового діабету (ЦД), що не залежить від традиційних факторів ризику, як-от вік, індекс маси тіла чи рівень артеріального тиску. Взаємозв’язок між жорсткістю артерій і ризиком розвитку ЦД 2-го типу можна пояснити низкою потенційних патофізіологічних механізмів, а саме: порушення функції ендотелію здатне спричиняти діастолічну дисфункцію капілярів, що може посилювати жорсткість артеріальної стінки; підвищена жорсткість артерій потенційно призводить до пошкодження мікроциркуляторного русла; може викликати функціональні ушкодження органів із низьким гідродинамічним опором, таких як підшлункова залоза, печінка, нирки і головний мозок; може бути пов’язана з прогресуванням печінкової ІР; діастолічна дисфункція або редукція капілярної мережі здатні знижувати перфузію тканин і посилювати ІР; активація процесів оксидативного стресу і хронічного запалення низької інтенсивності здатні виступати спільними патогенетичними факторами ризику як для артеріальної жорсткості, так і для діабету; генетичні фактори здатні об’єднати артеріальну жорсткість і ЦД 2-го типу у рамках спільного патофізіологічного механізму. Виявлення жорсткості артерій як предиктора ЦД 2-го типу відкриває нові перспективи для розробки стратегій профілактики діабету. Метою огляду було проведення аналізу сучасного стану проблеми взаємозв’язків між артеріальною жорсткістю, серцево-судинними захворюваннями та ризиком ЦД 2-го типу, а також аналізу нових тенденцій та напрямів майбутніх досліджень. Пошук проводився в Scopus, Science Direct (від Elsevier) і PubMed, включно з базами даних Medline. Використані ключові слова «артеріальна жорсткість», «серцево-судинні захворювання», «предіабет», «цукровий діабет 2-го типу». Для виявлення результатів дослідження, які не вдалося знайти під час онлайн-пошуку, використовувався ручний пошук бібліографії публікацій.

УДК 616.24-002.5:615.015.8]-022.16-085.281-039.71-053.2/.6

Анотація. Метою роботи було встановлення ефективності лікування новими ПТП на підставі імунологічних методів дослідження.
Матеріали  і  методи.  Порівняльний  когортний  аналіз  ефективності  лікування  із застосуванням  нових  ПТП,  таких  як  бедаквілін  (Bdq)  і деламанід (Dlm)  (40  хворих  дитячого  віку,  основна  група)  і  без  цих  препаратів  (контрольна група ‒ 27 хворих дитячого віку,) проведений у дітей та підлітків, хворих  МР/РИФ-ТБЛ.  Визначення  популяційного  і  субпопуляційного  складу  лімфоцитів  крові  (CD3+,  CD3+CD56+,  CD3+HLA–DR+,  CD3+CD4+,  CD4+45RA+, CD3+CD8+,  CD4+/CD8+,  CD19+,  CD16/56+,  CD16/56+CD8+)  проведено  у в медичній лабораторії «ДІЛА», шляхом прямого методу імунофлюоресценції з використанням анти-СD-моноклональних антитіл з подальшою ідентифікацією поверхневих структур лімфоцитів на проточному цитофлуориметрі FACScan  BD Bioscience, США.
Результати та обговорення. На етапі завершення інтенсивної фази лікування усунення порушень в системі імунного захисту протікало активніше у пацієнтів, у режимах лікування яких був Bdq і Dlm. Сумарно, нормалізацію імунологічних показників відмічали у (29,6 ± 2,8) % в контрольній групі та у (43,4 ± 4,5) % осіб основної групи, р<0,05. Вірогідну різницю між групами отримано з боку показників ІРІ СD3+СD4+/СD3+СD8+, ІgМ та ЦІК.
Висновки.  Позитивну  динаміку  імунологічних  зрушень  виявляли  в  1,5  разів частіше у дітей та підлітків основної групи, що вказувало на зменшення явищ туберкульозної інтоксикації та антигенного навантаження в системі імунітету й кращу результативність лікування.
Ключові слова: туберкульоз, імунологічні критерії, ефективність, нові протитуберкульозні препарати

Вступ. У статті наведені результати експериментального дослідження з використанням сучасних цифрових гістоморфометричних методів для оцінювання регенераційної активності периімплантної кісткової тканини у пришийковій, середній та приверхівковій локаціях кістково-імплантатного інтерфейсу (КІІ) після тривалого функціонального навантаження (1-1,5 року). Отримані результати підтверджують гіпотезу про те, що нахил
імплантата модулює процеси ремоделювання кістки та регенераційний потенціал, що має клінічне значення для планування лікування з метою довготривалого успіху імплантації та підтримання стабільного функціонування стоматогнатичної системи.

Матеріали та методи. Гістоморфометрична оцінка базувалася на припущенні, що інтенсивність флуоресценції при певних довжинах хвиль прямо пропорційна концентрації тетрациклінового барвника, інкорпорованого в мінеральну матрицю новоутвореної кісткової тканини. У кожному зразку була визначена фонова локація (background) для порівняння та кореляції інтенсивностей флуоресцентних сигналів

Висновки. Гістоморфометрична оцінка підтверджує, що встановлення імплантатів під кутом зумовлює істотно відмінну регенераційну відповідь периімплантної кісткової тканини порівняно з параосьовим встановленням після тривалого функціонального навантаження. Регенераційна активність у приверхівковій і середній локаціях КІІ при кутовому встановленні ДІ була відповідно у 2,2 та 1,11 раза вища, ніж у ДІ, встановлених у
параосьовому розташуванні, тоді як у пришийковій локації простежувалися незначні відмінності. Загальний RE-індекс ДІ, встановлених у кутовому розташуванні, визначали у межах 312,96%–374,78%, що у середньому в 1,6 раза вища за показники RE при параосьовому розташуванні ДІ (156,44%). Виявлена варіативність індексу RE підкреслює необхідність клінічного та інструментального моніторингу просторової остеоінтеграції
при різному розташуванні ДІ.

УДК 616.716.4:616.089.843 

Використання так званих горбово-крилоподібних імплантатів для реабілітації пацієнтів з дефектами зубного ряду в дистальних відділах верхньої щелепи набуває все більшої популярності серед фахівців імплантологічного профілю. Метою цієї роботи було вивчення особливостей анатомічної
будови крилоподібно-верхньощелепного з’єднання як передумови горбово-крилоподібної імплантації.
Матеріали та методи. Здійснено пошук літературних джерел за останні 20 років в наукометричних медичних базах інформації SciVerse, PubMed-NCBI, Medline, CochraneLibrary, EMBASE, ResearchGate за ключовими словами: «Pterygomaxillary junction», «Morphometric analisys», «Conebeam computed tomography». Усього проаналізовано 65 джерел анґлійською мовою та українською мовами, з яких відібрано ті, що стосуються променевого та кадаверного дослідження крилоподібно-верхньощелепного з’єднання. З інформаційної бази Центру медичної 3Д-діагностики (м. Львів) було рандомізовано відібрано 30 комп’ютерних томографій верхньої щелепи пацієнтів (жінок – 18, чоловіків – 12 віком 34-72 роки), які звертались для проведення дослідження впродовж 2020-2024 років. Обстеження пацієнтів проводилося на конусно-променевому комп’ютерному томографі Vatech Pax-i3D Green (Південна Корея). Сканування проводилось в режимі 9х12 см, з величиною вокселя 0,2 мм, що дозволило отримати максимальну чіткість дрібних анатомічних елементів верхньої щелепи та суміжних анатомічних структур. Опрацювання результатів комп’ютерних томографій проводилося в програмі візуалізації Ez3D2009 та Xelis Dental (Південна Корея). Результати та висновки. Аналіз доступних джерел фахової літератури вказує на те, що існують етнічні, вікові та статеві особливості будови крилоподібно-верхньощелепного з’єднання. Дослідження іноземних фахівців вказують на доволі суттєві відмінності у довжині та ширині крилоподібно-верхньощелепного з’єднання у представників різних популяцій, зокрема європейських і азійських. Водночас показники товщини з’єднання не характеризувались статистично значимими відмінностями. Деякі науковці вказують на наявність статевих відмінностей будови крилоподібно-верхньощелепного з’єднання, а також різницю між правими і лівими з’єднаннями в одного індивідуума. Значну різницю виявлено і при аналізу кута розміщення крилоподібно-верхньощелепного з’єднання до серединно-сагітальної площини. У нашому власному дослідженні 30-ти конусно-променевих комп’ютерних томограм пацієнтів різної статі та віку виявлено, що довжина, ширина та товщина крилоподібноверхньощелепного з’єднання становила 12,9±1,24 мм, 10,0±0,9 мм та 3,4±0,6 мм відповідно, а показник ангуляції до серединно-сагітальної лінії – 103,0±5,4, що узгоджується з повідомленнями одних дослідників та суттєво відрізняється від інших. Наявні розбіжності у показниках довжини, ширини, товщини та ангуляції крилоподібно-верхньощелепного з’єднання, пов’язані з етнічними, віковими, статевими особливостями анатомічної будови свідчать про доцільність подальшого проведення наукових досліджень у вказаному напрямку, зокрема із більшою вибіркою. 

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.6)]-059-085.83-084

Резюме. Курортні природні лікувальні ресурси здавна привертають увагу вчених і є об’єктом досліджень у лікуванні хвороб пародонта завдяки їх значному терапевтичному ефекту. Зважаючи на значну поширеність в Україні різноманітних курортних лікувальних факторів, наукове обґрунтування їх застосування в лікуванні хвороб пародонта є актуальним і  потребує подальшого вивчення.

Мета роботи – вивчити сучасні наукові тенденції щодо особливостей застосування лікувальних факторів природних курортів України в комплексній профілактиці  та лікуванні хвороб пародонта.

Матеріали та методи. Пошук, систематизація, опрацювання та аналіз наукових літературних джерел, що висвітлюють дослідження щодо використання природних факторів у лікуванні захворювань пародонта. Використано аналітичний метод дослідження для аналізу 30 літературних джерел.

Результати та їх обговорення. У статтіописано лікувальні властивості природних курортних ресурсів України. Вивчено та проаналізовано наукові літературні джерела, що висвітлюють методи комплексного лікування та профілактики захворювань пародонта з використанням природних курортних факторів України.

Висновки. Таким чином, вивчення властивостей природних курортно-лікувальних ресурсів України відкриває нові перспективи для комплексного лікування стоматологічних захворювань і продовжує традиції використання природних ресурсів у медицині на благо людства. Перспективним є застосування мінеральних вод, пелоїдів, озокериту, кліматотерапії в лікуванні та профілактиці хвороб пародонта, оскільки це значно знижує потребу в медикаментозній терапії.

Ключові слова: природні курортні фактори, курортне лікування, комплексне лікування, профілактика, кліматотерапія, мінеральні води, ропа, гідротерапія, бальнеологія, радонотерапія, озокерит, лікувальні грязі, пелоїдотерапія, хвороби пародонта, генералізований пародонтит.

USE OF NATURAL THERAPEUTIC RESOURCES IN THE COMPLEX THERAPY AND PREVENTION OF PERIODONTAL DISEASES

Summary. Resort-based natural therapeutic resources have long attracted the attention of scientists and have been the subject of research in the treatment of periodontal diseases due to their significant therapeutic effects. Given the widespread availability of various natural resort-based therapeutic factors in Ukraine, the scientific justification for their application in periodontal disease treatment is highly relevant and should be the subject of further study.

Objective. To explore current scientific trends regarding the specific applications of Ukraine's natural resort-based therapeutic factors in the comprehensive prevention and treatment of periodontal diseases.

Materials and Methods. Search, systematization, processing, and analysis of scientific literature sources presenting contemporary research on the use of natural factors in the treatment of periodontal diseases. An analytical research method was applied to examine a total of 30 literary sources.

Results and Discussion. The article describes the therapeutic properties of Ukraine's natural resort resources. Scientific literature sources highlighting methods of comprehensive treatment and prevention of periodontal diseases using Ukraine’s natural resort factors were reviewed and analyzed.

Conclusions. Thus, the study of the properties of Ukraine's natural therapeutic resort resources opens new prospects for the comprehensive treatment of dental diseases and continues the tradition of utilizing natural resources in medicine for the benefit of humanity. The use of mineral waters, peloids, ozokerite, and climatotherapy in the treatment and prevention of periodontal diseases is promising, as it significantly reduces the need for pharmacological therapy.

Keywords: natural resort factors, resort therapy, comprehensive treatment, prevention, climatotherapy, hydrotherapy, balneology, peloid therapy, radon therapy, mineral waters, brine, ozokerite, therapeutic mud, periodontal diseases, generalized periodontitis.