УДК 578.834.1:57.083.31-097

Анотація. Метою роботи було визначення частоти та рівня антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 за когортним аналізом у перехворілих на COVID-19 з врахуванням сезонних особливостей виявлення, демографічних показників пацієнтів під час пандемії COVID-19 та у постпандемічний періоди.

Матеріали та методи досліджень. У сироватці 2027 осіб, перехворілих коронавірусною інфекцією (2020–2024 рр.) проведено дослідження антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 методом “ELISA kit EGUI SARS-CoV-2 IgG”.

Результати. Застосування когортного аналізу дослідження частоти виявлення та величини титру антитіл класу IgG специфічних до SARS-Cov-2 дозволив встановити їх залежність від сезонності та приналежності вікових категорій. Часовий діапазон спостереження показав достовірне зростання частоти осіб з позитивними результатами специфічних антитіл. Встановлено збільшення частки осіб з високими титрами специфічних антитіл, з максимальним наростанням (81,4 %) у 2022 році.

Висновки. Моніторинг частоти виявлення та титру антитіл класу IgG специфічних до SARS-CoV-2 дозволяє визначати ризик спалаху та прогнозувати необхідність проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання сезонного розвитку коронавірусних інфекцій.

УДК 61.001.5(091)

Анотація. Упродовж 85 років з часу заснування Науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, діяльність колективу пов’язана з вирішенням завдань зниження і ліквідації ряду інфекційних захворювань.

Вступ. Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького» має славну 85-річну історію діяльності. Це важливий підсумок всього історичного шляху, здобутків наших попередників, які створили унікальні наукові школи і виховали цілу плеяду учнів та внесли вагомий вклад у боротьбу з інфекційними захворюваннями. Сьогодні науковий колектив Інституту є структурним підрозділом ДНП «ЛНМУ імені Данила Галицького» та продовжує здійснювати свою місію. Основні напрямки діяльності включають наукову, лікувальну, консульта­тивну та просвітницьку роботу. На договірних засадах виконується широ­кий спектр досліджень: молекулярно-генетичних, імунологічних, біохіміч­них, токсикологічних. В Інституті розробляються та впроваджуються нові експериментальні дослідницькі методи та підходи наукової діяльності.

З огляду на високу поширеність і вплив на якість життя, гінгівіт має важливе значення не лише для охорони здоров’я, а й для соціальної сфери. За протоколом надання медичної допомоги використовуються різні методи лікування гінгівіту, залежно від його типу, перебігу та ступеня тяжкості. Лікування базується на систематичній гігієнічній обробці порожнини рота та застосуванні лікарських засобів місцевої дії, які мають антимікробні, протизапальні властивості й здатність сповільнювати утворення бактеріальних біоплівок. Мета. Схарактеризувати сучасну номенклатуру лікарських засобів групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для лікування гінгівіту та провести експертну оцінку цих лікарських засобів. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження були дані Державного реєстру лікарських засобів України, інструкції для медичного застосування лікарських засобів, наукові публікації. Застосовано методи інформаційного пошуку, порівняльного аналізу, системно-аналітичного підходу та метод анкетування. Висновок. Результати дослідження показали, що станом на 1 січня 2024 року на фармацевтичному ринку України було зареєстровано 39 лікарських засобів з групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для місцевого лікування гінгівіту. Лікарські засоби класифіковано за походженням і складом активних компонентів, видом лікарської форми, країною-виробником та рецептурним статусом. Шляхом анкетного опитування лікарів-стоматологів вивчено доступність інформації про сучасні препарати для місцевого лікування гінгівіту, сприйняття ними нових лікарських засобів та вплив окремих чинників на їх призначення. На основі середніх сумарних оцінок ефективності, безпечності та частоти застосування сформовано рейтинговий перелік лікарських засобів, який може бути використаний для оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих гінгівітом.

Анотація

Мета роботи: здійснити наукознавчу характеристику інформаційних потреб науковців у сфері фармацевтичної/медичної хімії.

Матеріали й методи. Матеріалом дослідження стали дані експертного анкетного опитування за методом «снігової кулі», отримані за допомогою Google Forms від 71 фахівця у галузі фармацевтичної та медичної хімії. У дослідженні застосовано методи математичної статистики, узагальнення та систематизації.

Результати та обговорення. Системно розглянуто інформаційні потреби науковців у сфері фармацевтичної та медичної хімії в Україні. На основі детального аналізу їхніх відповідей встановлено, що сучасні дослідники переважно використовують міжнародні наукові бази даних (Scopus – 81,7 %, PubMed – 69,0 %, Web of Science – 64,8 %), водночас вітчизняні ресурси залучають лише 18,3 % опитаних. Виявлено значний, підтверджений 88,7 % респондентів, запит на створення спеціалізованої національної бази даних. Докладно представлено ключові вимоги до її наповнення, що має включати публікації українських науковців (85,1 %), інформацію про фармакологічні властивості (74,6 %) та патенти (70,1 %). Функціонально доведено, що реалізація такої ініціативи дозволить полегшити доступ до досліджень (82,1 %), посилити міжнародну співпрацю (64,2 %) та підвищити визнання української науки (56,7 %). Абсолютна більшість опитаних (97,1 %) висловили готовність користуватися такою БД.

Висновки. На підставі опитування 71 респондента, які представляють дослідницьку спільноту, пов’язану зі сферою фармацевтичної та медичної хімії, з’ясовано інформаційні потреби науковців у галузі фармацевтичної та медичної хімії, оцінено доцільність створення національної БД публікацій та окреслено вимоги до її функціоналу.