616-002-031.13-02:616.988:575.834]-036.21]-053.2-07-08

Мультисистемний запальний синдром у дітей (MIS-C), які хворіли на COVID-19, залишається актуальною проблемою.
У дітей смертність при цьому захворюванні становить 0,8–2,0 %. Згідно з відомостями фахової літератури, MIS-C може виникати і в дітей, які перенесли COVID-19 без клінічних проявів, і в тих, хто мав тяжкий перебіг хвороби. Нині немає чітко визначених факторів, що дають змогу прогнозувати ризики виникнення MIS-C у дітей після COVID-19, а спектр клінічних проявів може бути дуже широким.
Мета роботи – на прикладі конкретного випадку дослідити та проаналізувати особливості перебігу та обсяг діагностичних заходів у дітей із MIS-C за допомогою аналітичного методу та системного підходу.
Матеріали та методи. Під час роботи застосували методи інструментальної діагностики й об’єктивного аналізу. Діагноз MIS-C встановили, ґрунтуючись на критеріях ВООЗ 2021 року для діагностики MIS-C, що повʼязаний з інфекцією COVID-19.
Результати. Описали клінічний випадок MIS-C. Мультисистемний запальний синдром, що асоційований із COVID-19, удитини з вродженою патологією тимуса призвів до швидкого, агресивного й прогресуючого перебігу поліорганної недостатності. З-поміж її проявів домінували печінкова, дихальна недостатність, недостатність кровообігу та неврологічний дефіцит, що спричинили смерть дитини.

Висновки. Мультисистемний запальний синдром у дітей, пов’язаний із SARS-CoV-2, може призвести до серйозних і небезпечних для життя ускладнень у раніше клінічно здорових осіб.

Лікарям необхідно мати підвищену настороженість під час обстеження дітей різних вікових груп із проявами респіраторних інфекцій, визначати їх як потенційно хворих на COVID-19 і здійснювати відповідне тестування. Надалі це дасть змогу вчасно діагностувати MIS-C, що асоційований із SARS-CoV-2, у дітей. Зважаючи на ймовірну роль тимуса в патогенезі та перебігу MIS-C, асоційованого з SARS-CoV-2, рекомендуємо усім дітям віком до 3 років із підтвердженим COVID-19 здійснювати ультразвукове дослідження вилочкової залози; якщо виявлено зміни, їм показано оцінювання Т-клітинної ланки імунітету.

Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) who contracted COVID-19 remains an urgent problem. Mortality due to this disease among children ranges from 0.8 % to 2.0 %. According to reports found in the literature, MIS-C can develop both in children who have experienced COVID-19 without clinical manifestations, and in those who have had a severe course of the disease.
To date, there are no well-defined factors that allow predicting the risk of developing MIS-C in children after experiencing COVID-19, and the spectrum of clinical manifestations can be quite diverse.
Aim: on the example of a specific case, to examine and analyze the features of the course and the range of diagnostic measures in children with MIS-C using an analytical method and a systemic approach.
Materials and methods. The material was a clinical case of MIS-C, methods of instrumental diagnosis and objective analysis. The diagnosis of MIS-C was based on the WHO 2021 criteria for the diagnosis of MIS-C associated with COVID-19.
Results. The clinical case of MIS-C associated with COVID-19 in a child with congenital thymus pathology that resulted in rapid, aggressive, and worsening multiple organ failure was studied. The manifestations were dominated by liver failure, respiratory failure, circulatory failure, and neurological deficiency, that led to the child’s death.
Conclusions. Multisystem inflammatory syndrome in children associated with SARS-CoV-2 infection can lead to serious and life-threatening complications in previously clinically healthy children. Physicians need to be more alert to children of different age groups with manifestations of respiratory infections as potential COVID-19 and to test for its presence, which will subsequently allow timely identification of children with MIS-C associated with SARS-CoV-2. Considering the probable role of the thymus in the pathogenesis and course of MIS-C associated with SARS-CoV-2, we recommend an ultrasound examination of the thymus for all children under 3 years of age with confirmed COVID-19 and followed by examination of T-cellular response if changes are detected.

Попередні результати спільного міжнародного дослідження свідчать, що історія кафедри анатомії у Львові була частиною загальноєвропейської, а точніше – загальногабсбурзької історії наукових мереж і обміну знаннями. Зокрема, проведені нами дослідження свідчать, що, по-перше, академічна мобільність в Габсбурзькій імперії справді вплинула на відновлення медичного факультету Львівського університету.

По-друге, наші архівні дослідження, проведені у Львівському обласному державному архіві (ДАЛО), Центральному державному історичному архіві України у Львові (ЦДІАЛ), Австрійському державному архіві (ÖStA) та Національному архіві в Кракові (ANK) підтверджують гіпотезу довготривалих і тісних міжнародних контактів між Львовом та іншими європейськими містами, зокрема, Лейпцигом, Краковом, Віднем та Прагою.

А по-третє, європейські академічні мережі того часу формували університетське життя, враховуючи одночасно аспекти навчання, досліджень, публікацій, соціальних зв’язків, організації інституцій і навіть архітектурного дизайну. Історичний аналіз будівельних планів, архівних джерел, музейних об’єктів, сучасних гравюр, фотографій та інших візуальних джерел з Відня, Кракова та Львова потверджує схожість або ідентичність багатьох архітектурних та організаційних складових, зокрема щодо викладання анатомії. Цьогорічні ювілеї вкотре підкреслюють важливість міжнародного співробітництва у сфері медичної

УДК 611:616;073.756.8:378.147

Розуміння морфології мозку має важливе значення для радіологів, неврологів і нейрохірургів. Історично вивчення анатомії мозку базувалося на препаратах ex vivo. Сучасні КТ і МРТ головного мозку in vivo забезпечують можливості просторової тривимірної візуалізації структур мозку, необхідні для діагностики захворювань, планування операцій і моніторингу прогресу лікування. Незважаючи на прогрес у візуалізації, існує розрив між традиційним вивченням анатомії та сучасною практичною радіологією.
Мета: проілюструвати анатомію мозку ex vivo, порівнюючи з відповідними зображеннями мозку на КТ та МРТ як для навчання молодих лікарів, так і для повторення знань з анатомії мозку для досвідчених радіологів. Подано макроскопові, КТ та МРТ зображення головного мозку для свідчення важливості раннього доступу студентів до вивчення радіологічної анатомії з потребою впровадження практичних занять радіологічної анатомії під час занять з анатомії в медичних закладах.
Матеріали і методи. У дослідженні використано фіксовані у формаліні зразки мозку та відповідні зображення КТ та МРТ мозку.
Результати. КТ і МРТ головного мозку забезпечують відповідні анатомічні деталі для розуміння складних просторових взаємозв’язків та вивчення функціональних можливостей. Переваги інтеграції радіологічних зображень: неінвазивна візуалізація, детальна анатомічна роздільна здатність, тривимірні реконструкції.
Висновок. Інтеграція радіологічних зображень у дослідження нейроанатомії є значним прогресом у медичній науці. Методи КТ і МРТ забезпечують достатню деталізацію, візуалізацію просторовості, що робить їх незамінними інструментами в сучасній нейрорадіології. Існує потреба включити вивчення радіології під час навчання анатомії, щоб допомогти майбутнім лікарям у швидшому оволодінні радіологічною анатомією з практичним її використанням.

Brain morphology understanding is essential for radiologists, neurologists, and neurosurgeons. Historically, anatomical learning of brain relied on ex vivo specimens. Modern in vivo brain CT and MRI provide spatial, three&dimensional imaging capabilities crucial to help diagnose diseases, plan surgeries, and monitor treatment progress. Despite the advancements in imaging, a disconnect exists between traditional anatomical education and contemporary radiological practices.
Objective. This short report aims to illustrate brain anatomy ex vivo, on CT and MRI, to both navigate young doctors and to refresh the knowledge of experienced radiologists in brain anatomy. Furthermore, a few examples of the macroscopic, CT and MRI of the brain testify to the importance of early access to the radiological study of anatomy and pathology for the new generations of physicians, asking the schools of medicine to implement practical radiological anatomy sessions during anatomy teaching.
Material and methods. The study utilized formalinfixed brain specimens and corresponding brain CT and MRI images.
Results. Brain CT and MRI imaging modalities provide unparalleled anatomical detail and functional insights, enhancing the comprehension of complex spatial relationships. The advantages of the integrating of radiolographical images are: non&invasive visualization, detailed anatomical resolution, three&dimensional reconstructions.
Conclusion. The integration of radiology images into the study of neuroanatomy represents a significant advancement in medical science. CT and MRI imaging modalities provide unparalleled detail, functional insights, and educational value, making them indispensable tools in modern neuroradiology. There is a need to include radiology during anatomy studies, helping future physicians better understand anatomy and recognize this clinical discipline
early on.

The increasing proportion of elderly individuals globally presents challenges in healthcare. Computed tomography (CT) is a widely utilized radiological modality valued for its rapid acquisition capabilities and accessibility. CT interpretation in elderly patients might be complicated due to age-related physiological changes: decreased bone density, organ elasticity, and increased calcifications. These factors, along with comorbidities like cardiovascular disease, diabetes, and cognitive impairments, complicate CT interpretation. Elderly people are at increased risk of contrast-induced nephropathy due to reduced renal function. Metal fragments, such as pacemakers, coronary stents and stent-grafts, are additional artefacts during CT. Moreover, patient cooperation can be limited by conditions such as dementia or hearing loss, leading to issues with motion and positioning during scans.
Considering age-related changes and comorbidities, the solutions in CT scanning might be personalized and specific to the elderly CT protocols. Pre-CT preparation, including clear instructions and strategies for patients with cognitive impairments or physical limitations, is beneficial. Multidisciplinary collaboration among radiologists, geriatricians, and specialists enhances diagnostic accuracy and cooperation. Technological advancements reduce artefacts, enhance image quality, and lower radiation exposure. Educating medical staff on the needs of elderly patients ensures better comfort and care. Implementing complex solutions for optimizing CT imaging might improve the diagnostic outcomes and patient experience.

UDC 611.132.1:616.132]-071.3-055.2

Cardiovascular diseases remain a leading cause of mortality, emphasizing the importance of understanding factors that influence aortic size for better cardiovascular health assessments. This study investigates the correlation between the diameters of the ascending aorta at various levels and age-antropometric factors.. Utilizing ECG-gated contrast-enhanced computed tomography (CT) scans of the aorta, the research found that age significantly affects the diameters of the ascending aorta in healthy women. A direct relationship was observed between height and the average diameter of the aortic annulus level with a moderate correlation (ρ=+0.52, p=0.041). However, no significant correlations were found between body weight, body surface area, BMI, and the aortic diameters (p>0.05). Two significant multiple correlation-regression relationships were identified: one between age, body length, and the maximum diameter of the aorta (R=+0.79, p=0.01), and another between age, body length, and the diameter of the aorta at the upper part of the ascending aorta (R=+0.71, p=0.03). In conclusion, accounting for age and anthropometric factors is essential when assessing the size of the ascending aorta in women, which can improve clinical management of cardiovascular health.

Серцево-судинні захворювання залишаються домінантною причиною високої смертності. Оцінювання гендерних, вікових, антропометричних параметрів може сприяти кращому розумінню факторів, що впливають на розміри аорти, і допомогти клініцистам в оцінці здоров’я серцево-судинної системи. Метою роботи є оцінити кореляцію між поперечними розмірами висхідної аорти на різних її рівнях з віком, масою тіла, довжиною тіла, індексом маси тіла та площею поверхні тіла в популяції здорових жінок. Матеріал дослідження: DICOM-файли комп’ютерної томографії аорти з контрастним підсиленням та ЕКГ-синхронізацією. Методи: антропометричні, морфометричні, статистичні. За результататми дослідження у здорових жінок встановлено, що вік впливав на більшість поперечних розмірів висхідної аорти. Доведено пряму залежність між довжиною тіла та середнім діаметром аорти на рівні кільця: прямий середньої сили кореляційний зв’язок (ρ= +0,52, р=0,041). З масою тіла, площею поверхні тіла, індеком маси тіла та КТ-діаметрами аорти у здорових жінок не було встановлено доведених парних зв’язків (р>0,05). Встановлено два достовірних множинних кореляційно-регресійних зв’язки. між віком, довжиною тіла та максимальним діаметром аорти (R= +0,79, р=0,01) та між віком, довжиною тіла та діаметром аорти на рівні верхньої частини висхідної аорти (R=+0,71, р=0,03). Висновки. Врахування вікових та антропометричних характеристик при оцінці розмірів висхідної аорти у жінок є важливим фактором.