УДК 159.923;355.23;159

Стаття присвячена формуванню стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умо-
вах війни. Проаналізовано рівень стресостійкості студентів. Проведено дослідження із застосуван-
ням опитування студентів медичних спеціальностей. Розроблений опитувальник дав змогу визначи-
ти, що більшість студентів переживають тривогу та страх. Визначено вплив психоемоційного стану 
під час війни на продуктивність навчання студентів. Виокремлено способи зниження відчуття три-
воги, напруженості, страху та окреслено шляхи розвитку стійкості реагування на стресові ситуації.
Метою дослідження є визначення психологічних умов формування стресостійкості студен-
тів. Об’єктом дослідження є стресостійкість студенів під час навчання в умовах воєнного стану. 
Предметом дослідження є особливості формування психологічної стійкості у студентів та засоби 
її формування. Досліджено фактори стресогенності та стресостійкості студентів-медиків в умовах 
війни. Представлено стрес у студентів в різних формах та проявах: зниження розумової активності 
та працездатності, постійна втома, апатія, слабка концентрація уваги. Молодь схильна до стресових 
ситуацій: часто відчуває тривожність, не завжди знаходять вихід з складних ситуацій. 
З метою збереження психічного здоров’я студентів нами запропоновано шляхи підвищення 
рівня стресостійкості. У дослідженні розкрито психологічну суть стресостійкості. На основі дослі-
дження охарактеризовано психічний стан студентів під час війни. Запропоновано цілісну програму 
підвищення рівня стресостійкості студентів під час навчання в період війни. Надано практичні ре-
комендації щодо формування стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умовах війни.

УДК 159.9:159.96

Тема психокорекційних заходів щодо реабілітації воїнів в умовах війни є вкрай актуальною, 
зважаючи на тривалість збройних конфліктів і високий рівень психологічних травм серед військо-
вослужбовців. У ході війни воїни стикаються з великим фізичним та психічним навантаженням, що 
призводить до розвитку посттравматичних стресових розладів (ПТСР), депресій, тривожних розла-
дів та інших психічних порушень. Ефективні психокорекційні заходи спрямовані на зниження рівня 
стресу, відновлення емоційної рівноваги та адаптацію до мирного життя.
Основними  методами  психокорекційної  реабілітації  є  когнітивно-поведінкова  терапія, арттерапія,  групові  заняття  з  підтримкою,  тілесно-орієнтовані  методики  та  медитації.  Особлива увага приділяється роботі з травмуючими спогадами, зниженню рівня тривожності та агресії, а також навчанню технік саморегуляції. Такі заходи забезпечують воїнам психологічну стабільність, сприяють покращенню їхнього психоемоційного стану та підвищенню адаптаційних можливостей.
В роботі висвітлюються особливості проведення реабілітаційних програм у військових умовах, а також аналізуються успішні практики застосу-вання психокорекційних методів для воїнів,  які перебувають у зоні бойових дій або повертаються до мирного життя після участі у війні.
Ефективна реабілітація воїнів в умовах війни вимагає інтеграції різно-манітних психокорекційних методів і технік, які враховують індивідуальні потреби військовослужбовців. Успішна реалізація психокорекційних заходів не лише сприяє поліпшенню психоемоційного стану військових, але й має позитивний вплив на їхню соціальну інтеграцію та відновлення нормального життя після пережитих травм.

УДК 159.09.07

Дослідження присвячене вивченню проблем адаптації та реабілітації учасників бойових дій, 
які після повернення з війни стикаються з серйозними фізичними, психологічними та соціальними 
труднощами. Підвищення кількості військових конфліктів у сучасному світі, а особливо в Україні 
посилює актуальність теми, адже бойовий досвід часто залишає глибокі рани, що вимагають спе-
ціальної допомоги для повноцінного повернення до мирного життя. Учасники бойових дій нерідко 
мають різноманітні травми, зокрема посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривожні стани, 
депресію, фізичні ушкодження та інші складнощі, які впливають на їхню здатність інтегруватися у 
звичайне суспільство. Також, деякі психологічні наслідки війни присутні і у цивільних.
Метою даної роботи є аналіз існуючих програм реабілітації, які враховують фізичні, психо-
логічні та соціальні потреби ветеранів. Дослідження спрямоване на виявлення методик, що дозво-
ляють ефективно відновлювати загальний стан учасників конфліктів та сприяти їхній інтеграції в 
соціум. Основна увага приділяється комплексному підходу, що включає поєднання фізичних тре-
нувань, психотерапевтичних практик, арт-терапії, тренінгів для розвитку комунікативних навичок, 
а також роботи з самооцінкою. Важливо, щоб реабілітаційні програми сприяли не лише фізичному 
відновленню, а й забезпечували зниження рівня тривожності, поліпшення емоційного стану та під-
вищення самооцінки. 
Окремий акцент робиться на необхідності зменшення симптомів ПТСР, адже цей розлад є 
поширеним явищем серед військових. Реабілітаційні заходи, які охоплюють різні аспекти психіч-
ного здоров’я, дозволяють сформувати у ветеранів емоційну стійкість і знижують рівень агресії. 
Важливо також забезпечити соціальну інтеграцію, адже учасники, які проходять комплексну ре-
абілітацію, успішніше адаптуються до мирного життя, легше налагоджують соціальні зв’язки та 
повертаються до професійної діяльності. 

УДК: 616.155.3-097.37-07:615.262.1.454.1]-092.9

 Various pro- and anti-inflammatory cytokines play crucial roles in the development of acute inflammatory processes. Depending on their effect on inflammatory processes, interleukins are divided into pro-inflammatory (IL-6) and anti-inflammatory (IL-10). The aim of the study was to analyze the dynamics of pro- and anti-inflammatory cytokines in the blood plasma of rats in an experiment using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant drug for the local treatment of inflammatory processes. The experimental study was conducted on 80 sexually mature male rats. The healing of an experimental infected wound was studied using hydrogel dressings saturated with medicinal substances. The effectiveness of local therapy was assessed using biochemical methods. Analysis of the dynamics of the pro- and anti-inflammatory balance showed that the greatest manifestation of the inflammatory process and suppression of the body's compensatory reactions was observed on the third day. Indicative data on the relative ratio of the course of the inflammatory process were obtained on the seventh day. The highest result was in the control group – 2.719±0.55 IU, which clearly reflected the general tendency towards the equalization of pro- and anti-inflammatory reactions in the animals' bodies. However, in the third experimental group, it was even lower (1.094±0.23 IU) than the normal value, which indicates the predominance of anti-inflammatory reactions of the body to damage when using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant preparation. On the 10th day, the body's anti-inflammatory defense mechanisms intensify, with parallel processes of inflammation subsiding. The results obtained on the 14th day of the experiment did not differ statistically significantly from the norm in all animal groups. The use of hydrogel dressings reduces the duration of treatment of the inflammatory process. 

УДК: 616.716.8:616.314.165-002.3]-018.4-07-089

У статті розглядається проблема ефективності застосування системної ензимотерапії для лікування післяопераційних гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Під впливом системної ензимотерапії відбувається регуляція продукції цитокінів, необхідних для адекватної запальної відповіді, зменшується концентрація біомаркера запалення - С-реактивного протеїна, а також посилюється фібриноліз. Мета дослідження - вивчити за допомогою клініко-лабораторних методів дослідження у порівняльному аспекті ефективність впливу низки лікарських препаратів для системної ензимотерапії на запальну реакцію у стоматологічних хворих після видалення радикулярних кіст на нижніх щелепах. Матеріал та методи дослідження. Хворим основної групи призначено антибіотик “Далацин Ц”, кетопрофен та «Флогензим». Хворі групи порівняння для системної ензимотерапії отримували «Мовіназу». Місцеві клінічні прояви гострої запальної реакції оцінювали за методикою Sulieman MS. В ротовій рідині досліджували вміст простагландину Е2. Результат. Встановлено, що поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, має кращу анальгетичну дію ніж одночасне вживання цього анальгетика із серратіопептидазою (χ2 – 5,38, р ˂ 0,025). В групі порівняння повільніше проходила редукція запального процесу в щелепно-лицевій ділянці. Висновки. Поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, стоматологічним хворим для лікування післяопераційного больового синдрому й гострого запального процесу в щелепно - лицевій ділянці є більш ефективне у порівнянні з медикаментозною схемою лікування ноцицептивного болю та гострого запалення, в якій поєднуються кетопрофен із серратіопептидазою.