УДК 001.32:1/3](477)(02)
Анотація.  Проаналізовано дані анкетування школярів Львівської області, щодо стану носового дихання. Обговорено можливі наслідки при його 
порушенні. Згідно отриманих даних під час проведення спільного проекту, групою фахівців: дитячих отоларингологів, стоматологів, ортопедів, 
епідеміологів, у 2024 році, було встановлено, що основними скаргами при оцінці носового дихання були: порушення носового дихання, хропіння, 
алергічні прояви. Не контрольовані такі симптоми у дитячому віці можуть призвести до деформації лицевого скелету, порушення прикусу, формування неправильного розташування язика, порушення прорізування постійних зубів. Оцінку стану носового дихання та структур ЛОР-органів було проведено із використанням розроблених анкет онлайн-опитування батьків в досліджуваних групах дітей. Проведені дослідження були виконані у відповідності до етичних принципів Гельсінської Декларації, та відповідно до сучасного розуміння патогенезу та клінічних настанов заснованих на принципах доказової медицини. Отримані дані свідчить про недооцінення таких симптомів як виділення з носа, чхання, хропіння. Батьки дітей із частими та постійними симптомами не вважали їх вартим уваги. Недостатність контролю за симптомами алергії у частини дітей в яких вона була діагностована, продовжувались і виділення з носа і чхання. Оскільки навіть при алергічному процесі пов’язаному з сезонними алергенами у слизовій носа зберігається мінімальне персистуюче запалення (Minimal Persistent Inflammation) такі діти потребують тривалого 
лікування. У дітей з домінуванням закладеності носа алергологічне обстеження часто не проводиться, що унеможливлює ранню діагностику 
алергічного запалення носа та приносових пазух, не дозволяє вчасно контролювати хворобу та не дає змоги провести алерген специфічну 
імунотерапію. Наголошено про важливість широкої роз’яснювальної роботи як серед батьків так і серед лікарів первинної ланки для розуміння важкості запалення у носі, раннього виявлення патології носа та приносових пазух, задля вчасного лікування та профілактики можливих ускладнень. 
Ключові слова: діти, школярі, профілактичний огляд, носове дихання, алергія 

УДК 616.717.1–071 

 Вивченню анатомо-топографічних особливостей дистальних відділів верхньої щелепи, а особливо горбово-крилоподібної ділянки, з використанням різних методів дослідження присвячено велику кількість публікацій. З клінічної точки зору горбово-крилоподібна ділянка, і горбовокрилоподібне з’єднання зокрема, є важливим анатомічним орієнтиром, що використовується при ортогнатичних операціях, таких як остеотомія за Ле Фор І, внутрішньо та зовнішньоротових блокадах верхньощелепного нерва тощо. Більше того, в останні декади горбово-крилоподібне широко використовується в стоматологічній імплантації в якості цільового пункту при встановленні так званих горбово-крилоподібних імплантатів. Метою цієї роботи був огляд основних сучасних методів дослідження горбово-крилоподібної ділянки та суміжних анатомічних структур, з’ясування їх діагностичної цінності. Матеріали та методи. Здійснено пошук літературних джерел за останні 20 років у найбільш поширених наукометричних медичних базах інформації за ключовими словами: «Tuberopterygoid area», «Pterygomaxillary junction», «Morphometric analisys», «Multislice spiral computed tomography», «Cone-beam computed tomography», «Magnetic resonance imaging». Відібрано публікації, що стосуються кадаверного та променевого дослідження морфології дистальних відділів верхньої щелепи. Результати і висновки. Горбово-крилоподібна ділянка є пред-метом активного вивчення як анатомами так і клініцистами, оскільки з одного боку має топогра-фічну близькість до низки життєво важливих анатомічних структур основи черепа, а з іншого - є важливим анатомічним орієнтиром, що використовується при ортогнатичних операціях, горбово-крилоподібній імплантації тощо. Як свідчить аналіз літературних джерел, на сьогодні дослідження горбово-крилоподібної ділянки здійснюється, в основному, з використанням променевих методів. Якщо мультиспіральна комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія мають об-межене застосування, то конусно-променева комп’ютерна томографія (КПКТ) широко використо-вується на етапі передопераційної діагностики. Існуючі етнічні, вікові, статеві варіації морфологі-чної будови горбово-крилоподібної ділянки свідчать про доцільність подальшого вивчення її особли-востей з використанням різних методів, зокрема КПКТ. Будь-які інвазивні втручання у ділянці гор-бово-крилоподібної ділянки вимагають ретельного персоніфікованого променевого обстеження, беручи до уваги топографічну близькість життєво важливих анатомічних структур. Додаткового вивчення потребує питання якості (щільності) кісткової тканини дистальних відділів верхньої ще-лепи у осіб з різним стоматологічним статусом, оскільки тривала адентія негативно впливає не лише на стан кістки альвеолярного відростка, але і віддалених ділянок, включаючи горбово-крилоподібну. 

Aim: The study aimed to determine the peculiarities of the micro- and ultrastructural organization of the skin under conditions of a four-week administration of an opioid to experimental animals.
Materials and Methods: The study material included skin samples of white rats with injected vascular beds, histological preparations, and ultrathin skin
sections. The research methods involved injection techniques, histological analysis, electron microscopy, morphometric measurements, and statistical analysis.
Results: The results of the study revealed that after four weeks of nalbuphine administration to experimental animals, blood stasis was observed in the lumen of the capillaries and venules, along with perivascular edema and perivascular infiltrates consisting of neutrophils, lymphocytes, macrophages, and tissue basophils. The electron density of the nuclei and cytoplasm of the granular layer keratinocytes was reduced, keratinocytes in the stratum spinosum acquired a rounded shape, with some nuclei appearing shrunken and hyperchromatic, and their cytoplasm exhibiting vacuolization. In the reticular layer, thickened bundles of collagen fibers were observed, with localized swelling and fragmentation of the collagen fibers. Excessive formation of scales was noticed in the stratum corneum. The papillary layer of the dermis contained numerous mast cells and lymphocytes near blood vessels. The shape of sebaceous and sweat gland cells was altered, with swollen cytoplasm, and lymphohistiocytic infiltration was observed around them. A decrease (p<0.05) in the density of capillary loops in the subpapillary vascular plexus of the skin in the gluteal region of white rats after four weeks of nalbuphine administration, along with an increase (p>0.5) in the trophic activity index of the skin, confirms profound destructive changes in the vascular architecture of the skin.
Conclusions: Four weeks of nalbuphine administration induces irreversible pathological processes in all skin components.

УДК 615.15:378.141.214

Нині підготовка магістрів фармації в Україні ґрунтується на компетентнісній моделі як переліку компетентностей та програмних результатів навчання згідно з навчальними дисциплінами, що відображається в освітньо-професійних програмах закладів вищої фармацевтичної освіти. При цьому магістри фармації, як працівники сфери публічної довіри, мають володіти усіма професійними ролями відповідно до концепції «фармацевт десяти зірок».

Метою дослідження був аналіз взаємозв’язку загальних та фахових компетенцій, якими мають володіти магістри фармації, з чинними професійними ролями відповідно до концепції «фармацевт десяти зірок».

Матеріалами дослідження були освітньо-професійні програми двадцяти двох закладів вищої фармацевтичної освіти, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація».

Використано методи критичного аналізу, узагальнення, конкретизації та інтерпретації результатів.

З’ясовано, що переліки загальних і фахових компетенцій відрізняються в аналізованих освітньо-професійних програмах. Визначено, що за наявністю спільних загальних компетенцій заклади вищої фармацевтичної освіти можна поділити на три групи, водночас як за фаховими компетенціями таких груп є шість. Зазначено суттєві розбіжності у формуванні окремих професійних ролей майбутніх магістрів фармації через набуття ними різної кількість загальних і фахових компетенцій.

Встановлено, що в досліджуваних освітньо-професійних програмах двадцяти двох закладів вищої фармацевтичної освіти з підготовки магістрів за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» зустрічається 15 загальних і 35 фахових компетенцій. При цьому більшість загальних (12 із 15) та меншість фахових компетенцій (16 із 35) досліджуваних освітньо-професійних програм є схожими. З’ясовано суттєві розбіжності щодо формування професійних ролей магістрів фармації, зокрема проаналізовані загальні компетенції недостатньо відображають професійні ролі довічного учня (лише загальних компетенцій 4 у всіх групах та загальних компетенцій 15 у групі Z). У фахових компетенцій така картина характерна для професійних ролей уповноваженого ухвалювати рішення (лише фахових компетенцій 16 у всіх групах) та учителя (фахових компетенцій 1 та 2 в усіх групах). Показано, що відсутність уніфікованої узгодженості досліджуваних освітньо-професійних програм щодо фахових компетенцій не сприятиме формуванню магістрів фармації, адекватних фармацевтичній практиці, та набуттю ними необхідних професійних ролей відповідно до парадигми «фармацевт десяти зірок»

УДК 615.12:339.162(477.74)

Мета роботи. З погляду фізичної доступності вивчити якість фармацевтичної допомоги населенню Одеської області до і після адміністративно-територіальної реформи.

Матеріали  і  методи.  Матеріалом  дослідження були  дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами станом на 30.04.2020 р. та 30.04.2021 р.  Використано методи математичної статистики та наукового узагальнення.

Результати  й  обговорення. Встановлено, що до адміністративно-територіальної реформи (станом на 30.04.2020 р.) фармацевтична допомога в Одеській області надавалася лише у 14,5 % населених пунктах через 1174 аптек та аптечних пунктів (далі аптечні заклади). При цьому 82,0 % аптечних закладів від загального їх числа знаходилися в адміністративних центрах, зокрема 53,6 % − в м. Одеса. Варто зауважити,  що тільки 18,0 % аптечних закладів функціонувало у нечисленних і віддалених населених пунктах. Після адміністративно-територіальної реформи фармацевтичну допомогу (станом на 30.04.2021 р.) в Одеській області надавало 1515 аптечних закладів, які розташовані у 15,6 % населених пунктів. В адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, було 89,9 % аптечних закладів, зокрема в Одеській об’єднаній територіальній громаді, тобто в м. Одеса, було 54,3 % аптечних закладів. Не залученими фармацевтичною допомогою були 84,4 % населених пунктів.

Висновки. Показано, що надання фармацевтичної допомоги в Одеській області після адміністративно-територіальної реформи дещо покращилося, бо число населених пунктів, де вона надавалася через аптечні заклади зросла з 14,5 до 15,6 %. Своєю чергою, в адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, число аптечних закладів зросло з 1484 до 1515, тобто майже на 2,1 %. Проте фармацевтична допомога доступна лише для жителів 15,6% нечисленних і віддалених населених пунктів на відміну від 18,0 % до адміністративно-територіальної реформи.