УДК 616.314.1/2+616.716)-007.1-053.5/.6-07:616.008.82-07

Однією із основних функцій ротової рідини в аспекті вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій.

Мета дослідження – оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями.

Методи дослідження. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. 
Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у ротовій рідині вищий, а фосфору – нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.
Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.
Ключові слова: діти, зубощелепні аномалії, ротова рідина, резистентність емалі.

the combined application of long non-coding RNAs (PCA3, DLX1, HOXC6, TMPRSS2:ERG) for obtaining the most accurate method of detection of PCa has not yet been comprehensively investigated.
Methods: In total 240 persons were included in the retrospective study. Among them were 150 patients with confirmed PCa, 30 patients with benign prostatic hyperplasia, 30 patients with active chronic prostatitis and 30 healthy volunteers. In all patients, the urine samples were collected prior to biopsy or treatment. Polymerase chain reaction with reverse transcription was performed to detect the expression level of PCA3, HOXC6, DLX1 and the presence of the TMPRSS2:ERG transcript.
Results: PCA3 was detected in urine samples in all cases. Using a PCA3 score of 56 allowed the differentiation between PCa and all other cases with a sensitivity of 61% and specificity of 96% (p < 0.001) while a PCA3 score threshold value of 50 resulted in a differentiation between clinically significant PCa (ISUP grades 2–5) and all other cases with a sensitivity of 93% and specificity of 93% (p < 0.001). The TMPRSS2:ERG expression in urine was detected exclusively in the group of patients with PCa and only in 16% of all cases.
Conclusions: PCA3 score detected in urine demonstrated moderate sensitivity and good specificity in differentiation between PCa and non-PCa and high sensitivity and specificity in differentiation between clinically significant PCa and non-PCa.

Резюме. Мета – визначити динаміку рівня тривожності пацієнтів до та після лапароскопічної холецистектомії в гострому періоді реабілітації під упливом реабілітаційної програми.
Матеріали та методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів. Критерії введення: пацієнти з хронічним калькульозним холециститом (ХКХ), яких було прийнято в хірургічне відділення для лапароскопічної холецистектомії. Хворих поділяли за віковими категоріями: група А від 18 до 44 років (n=40), із яких чоловіки (n=7) й жінки (n=33); група В – пацієнти від 45 до 59 років (n=40), із яких чоловіки (n=7) та жінки (n=33); група С – пацієнти віком від 60 до 74 років (n=40), із яких чоловіки (n=9), жінки (n=31). Дослідження рандомізоване, просте. Контрольні групи (А1, В1, С1) та групи, яким проводили реабілітаційне втручання за нашою методикою (А2, В2, С2). Методи. Шкала тривожності Спілбергера, котра передбачає Шкалу ситуативної тривожності (СТ) та Шкалу особистісної тривожності (ОТ). Методи математичної статистики: t-критерій Стьюдента, рівень значимості p<0,05. Результати. Статистично достовірної різниці між групами А1-А2, В1-В2, С1-С2 за результатами перед-операційної (ПТ) встановлено не було (р>0,05). У групах А1-А2 і В1-В2 СТ і ОТ виявлено помірного ступеня, у групах С1-С2 – високого. Статистично засвідчено істотне зниження (р 0,05) СТ і ОТ у груп А2, В2, С2. Так, у пацієнтів групи А2 молодого віку рівні СТ і ОТ впали до низького ступеня. А у хворих групи С2 похилого віку – до помірного. У пацієнтів груп А1, В1, В2 не відбулося вірогідного зниження рівня тривожності (р>0,05).
Висновки: 1. Післяопераційний рівень СТ і ОТ достовірно знизився (p<0,05) у пацієнтів, які мали програму реабілітації, котра передбачала ознайомлення пацієнтів щодо особливостей методики анестезії та оперативного втручання, передопераційне навчання ранньої мобілізації, дихання та інші вправи.
2. Програма реабілітації для пацієнтів із хронічним калькульозним холециститом, яким проводили лапароскопічну холецистектомію з введенням передопераційного освітнього навчання, значно зменшила передопераційну тривогу (p<0,05).

УДК 616.314-039.71-053.2(048.8)

Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань, їх поширеність досягає 85%. Клінічні спостереження та дані літератури свідчать про високі темпи розвитку та прогресування карієсу і запальних захворювань тканин пародонта у дітей під час ортодонтичного лікування. Це вказує на необхідність запровадження ефективних підходів до профілактики та лікування, які передбачають підвищення рівня стоматологічного здоров’я до початку, під час та після завершення ортодонтичного лікування.
Мета дослідження. Провести аналіз та узагальнення літературних джерел з вивченням сучасних відомостей про особливості профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА у дітей, у тому числі з психоневрологічними розладами. 
Результати та їх обговорення. Аналіз літературних джерел свідчить, що для профілактики та лікування стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА використовуються медикаментозні заходи місцевої та загальної дії, професійна та індивідуальна гігієна порожнини рота, дієта з високим вмістом кальцію, фосфору тощо. Важливими є також рекомендації щодо ортодонтичного лікування у дітей з психоневрологічними розладами, згідно яких ортодонтичне лікування має бути спрямоване на прийнятний результат, а не на ортодонтичну досконалість; необхідно враховувати тяжкість вади та можливі пов’язані з нею психосоціальні та медичні обмеження, а також ступінь можливого лікування пацієнта. Разом з цим у літературі зустрічаються лише поодинокі дослідження, у яких вивчаються проблеми лікування та профілактики стоматологічних захворювань, які виникають при лікуванні ЗЩА у дітей з психоневрологічними розладами.
Висновки. Аналіз літературних джерел вказує на те, що на сьогодні недостатньо вивчені питання профілактики карієсу і захворювань тканин пародонта при ортодонтичному лікуванні ЗЩА, особливо у дітей з психоневрологічними розладами. Тому актуальним є подальший пошук та розпрацювання ефективних методів профілактики основних стоматологічних захворювань, які виникають в процесі ортодонтичного лікування цих дітей, на основі поглибленого вивчення чинників ризику їх виникнення.
Ключові слова: зубощелепні аномалії, карієс, пародонт, профілактика, лікування, діти.

Метою нашого дослідження було вивчення окремих показників неспецифічної резистентності в динаміці розвитку експериментального пародонтиту (ЕП) та іммобілізаційного стресу (ІС) та вплив на них тіоцетаму. У роботі встановлено, що досліджувані нами показники, а саме фагоцитарне число, фагоцитарний індекс та НСТ-тест зростають в периферичній крові морських свинок. Застосування тіоцетаму спричиняє коригуючий вплив на показники фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу та НСТ-тесту (їх зниження) у периферичній крові тварин при ЕП та ІС.