Background
Multiple sclerosis (MS) affects the health-related quality of life (HR-QoL) of patients. Constantly changing living and functioning conditions and patient expectations force continuous monitoring of HR-QoL.

Objective or hypothesis
The main aim of the study was to analyze HR-QoL among MS patients (MS), compared to a control group of healthy people (HG). Another aim was indication of the spheres in the SF-36 that were assessed the worst by patients.

Methods
The study was conducted in a group of 78 patients with MS and on 106 healthy individuals (HG). The SF-36 questionnaire was used to assess QoL. The analysis used Kruskal Wallis test, U-Mann Whitney’s test, student’s t-test, ANOVA, and a correlation coefficient.

Results
The biggest significant differences in the average level of HR-QoL between MS and HG were noted in the physical functioning. Men in this area, both with MS (34.4±22.9) and in HG (97.6±4.7), indicated a higher HR-QoL compared to women (29.7±24.4; 95.5±13.5, respectively). The analysis of the impact of disease symptoms on HR-QoL indicated a significant influence of fatigue and visual impairment on MCS, PCS, and ILQ. Motor coordination disorders and decreased well-being significantly reduced the HR-QoL in MCS. Sexual dysfunction significantly reduces HR-QoL in PCS (p=0.002) and ILQ (p=0.008). Motor coordination disorders significantly worsened HR-QoL in ILQ (p=0.040).

Conclusions
The greatest difference in HR-QoL between MS and HG was noted in the case of physical functioning. Including aspects aimed at minimizing chronic fatigue and improving visual function in the treatment strategy and rehabilitation program for patients will improve the quality of life of these patients, increase satisfaction with treatment, and maintain an appropriate level of compliance with pharmacotherapy.

The aim of the study was to ascertain the current state of surgical care as resulting from the reformation of medicine and education in Ukraine and to recommend ways of advancing it. The research included the processing and analysis of the annual reports of the Urology department of the Municipal City Clinical Emergency Hospital in Lviv during 2010-2019. The main statistical indicators of rendering the surgical aid (surgical activity, the structure of surgical interventions, mortality and structure of mortality, which are used in quantitative assessment of quality of medical aid and submitted in the annual reports) were analyzed in this work.
The study has identified the main problems of surgical work of the healthcare facilities in the section of the Urology department of the Clinical Emergency Hospital in Lviv, the most important of which are the low indicator of surgical activity and the presence of postoperative mortality. The main mortality reasons of the patients of the Urology department of this hospital are neglected oncopathology or other concomitant pathology, multiple organ failure, septic condition. 
The key points towards resolving these problems are the further development of the material-technical base of the hospital and improvement of the overall quality of medical staff training, both during the undergraduate and postgraduate training of specialists, which will allow the improvement of the quality of rendering medical aid nationwide.

УДК 614.2: 519.2

Мета: проведення першого етапу КА – «Діагностика проблеми», у хворих урологічного профілю.
Матеріали і методи. Проведено опитування 405 респондентів – пацієнтів урологічних відділень лікарень міста Львова.
У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. У результаті проведеного першого етапу клінічного аудиту – «Діагностика проблеми», у пацієнтів урологічного профілю встановлено, що майже 10 % пацієнтів не задоволені наданими медичними послугами: недостатній комплекс лабораторних та інструментальних досліджень (9,14 %), не отримали вичерпної інформації про результати виконаних їм досліджень (4,69 %), не були залучені до ухвалення рішення щодо призначеного їм лікування (7,16 %), отримане лікування не усунуло основної причини звернення по медичну допомогу (2,72 %), у 3,95 % хворих не було відчуття довіри до лікаря-куратора, впевненості в його діях.
Висновки. Результати першого етапу клінічного аудиту дали змогу виокремити та сформувати фокус-групи незадоволених пацієнтів з більш детальним дослідженням моральних, етичних і фінансових аспектів медичного обслуговування. Передбачається, що такий підхід допоможе підвищити якість медичної допомоги з урахуванням персоніфікації під час її надання виокремленій групі хворих.
Ключові слова: клінічний аудит, якість медичної допомоги, фокус-група, анкетування, задоволеність.

 УДК 611.21:611.31:616.24-008.444] -073.756.8

Анотація.  Розглянуто проблему обструктивного апное сну. Вказана патологія охоплює значну частину населення. Нічна гіпоксія, яка обумовлена апное та гіпопное, призводить до значної сонливості вдень, зниження працездатності, якості життя.  Зростає ризик серцево-судинної патології, порушень метаболічних процесів,  підвищується  вірогідність потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди. Не зважаючи на значні ризики патологія часто залишається не діагностована і такі пацієнти звертаються до лікарів частіше 
через скарги оточуючих на гучне хропіння.  Оскільки етіологічних факторів що призводять до розвитку апное та гіпопное є багато, необхідно проводити детальне обстеження верхніх дихальних шляхів у таких пацієнтів. До одного з таких факторів відноситься хронічний риносинусит, який у свою чергу може спричинятись алергічним запаленням у носовій порожнині, одонтогенними причинами. Сприятливим 
фактором виникнення є також порушення архітектоніки носової порожнини. Серед сучасних методів що допомагають у діагностиці хронічних риносинуситів є конусно-променева комп’ютерна томографія, яка дозволяє у трьохвимірній площині вивчити стан носової порожнини, приносових пазух, носоглотки та верхнього ряду зубів як на початку лікування так і в динаміці. У дослідженні було детально обстежено потовщення стінок носової порожнини, носоглотки, при одонтогенному процесі потовщення нижньої 
стінки гайморових пазух. Серед пацієнтів із виявленим алергічним запаленням в носі потовщення слизової переважно стосувалося носової порожнини по фенотипу алергічної хвороби центральних відділів. Потовщення у носоглотці у цих пацієнтів сягало більших величин ніж у носовій порожнині. У двох 
випадках із позитивними алерготестами спостерігалося тотальне потовщення слизової як в носовій порожнині так і в приносових пазухах. У пацієнтів з одонтогенним процесом були виявлені наступні зміни: каріозні зміни зубів, периапікальні кисти та зміни по типу гранулематозного періодонтиту, екструзії пломбувального матеріалу, залишки кореня зуба у пазусі. Потовщення мембрани Шнайдера спостерігалось у проекції проблемної ділянки і сягало різних величин. Серед пацієнтів із порушенням архітектоніки 
носа спостерігались різні девіації носової переділки, у трьох випадках спостерігались кісткові розростання по типу шипа носової переділки. У частини пацієнтів спостерігалось поєднання різних чинників. 
Дослідження показало високу цінність  конусно-променевої комп’ютерної томографії у пацієнтів з обструктивним апное сну, що дозволяло візуалізувати зміни які складно виявити іншими методами обстеження. Ретельний аналіз отриманих результатів дозволяє скласти план лікування із залученням спеціалістів різного профілю для зменшення симптомів обструкції та покращення якості життя пацієнтів. 
Ключові слова:  обструктивне апное сну, хронічний риносинусит, алергічна хвороба центральних відділів носа, конусно-променева комп’ютерна томографія 

УДК 811.124’373.46:61]-13

Особлива увага сучасного мовознавства сконцентрована на проблематиці дослідження саме національної специфіки мовних і мовленнєвих явищ. Відтак концепт ЗДОРОВ’Я як ключовий концепт культури справедливо посідає основне місце серед 
категорій ментального, світоглядного, аксіологічного порядку, знання яких потребують усі, хто вивчає мову й культуру. Тож репрезентоване дослідження спрямоване на розширення розуміння мовної та концептуальної картин світу давніх римлян, зокрема на подальше вивчення механізмів вербалізації мовної картини світу, що реалізується здебільшого на лексичному рівні. Особливу увагу сконцентровано на інтегрованому аналізі одного з ключових концептів давньоримської етносвідомості, який має значну культурно-аксіологічну цінність. Дослідження здійснено крізь призму синтагматики як універсального методологічного підходу до вивчення концептів, що дає змогу виявити концептуальну інформацію через класифікаційні одиниці мови. 
Саме цей підхід дозволяє найбільш точно описати особливості мовної маніфестації екзистенційних феноменів, до яких належить розглянутий концепт. Експлікація змісту концепту ЗДОРОВ’Я реалізується через аналіз розгалуженої системи синтагматичних зв’язків між лексемами-вербалізаторами цього концепту. З метою виявлення недостатньо досліджених аспектів концепту ЗДОРОВ’Я в латинській мові, а саме встановлення додаткових когнітивних ознак, у статті здійснено поглиблений аналіз синтагматичних зв’язків лексем-вербалізаторів субконцепту VALETUDO. У цьому контексті ключову роль відіграє детальний розгляд семантичних груп у різних комбінаціях, що дозволяє виділити окремі семи, визначити їх інтегровані характеристики, а також дослідити лексичну сполучуваність для встановлення специфічних рис субконцепту. Крім того, у межах дослідження змодельовано семантичне поле субконцепту, визначено його ядро, приядерну зону, а також ближню та дальню периферії. Аналіз синтагматичних відношень імені субконцепту дав змогу окреслити його семантичний потенціал. Отримані результати дозволяють ідентифікувати додаткові когнітивні ознаки, що сприятимуть глибшому розумінню концепту ЗДОРОВ’Я у латинській мові.