Резюме. Токсичний вплив опіоїдів на жіночу репродуктивну систему є важливим для теоретичної та практичної медицини, оскільки надмірне вживання наркотичних середників викликає патологічні зміни в органах і тканинах і можна передбачити негативну дію «налбуфіну» на жіночі статеві органи.

Мета. Встановити та описати особливості структурної організації слизової оболонки маткової труби самки лабораторного щура в нормі та за умов тривалого впливу «налбуфіну» за результатами скануючої електронної мікроскопії.

Матеріали і методи. Матеріалом дослідження слугувала слизова оболонка маткових труб 20 статевозрілих білих щурів-самок, віком 4,5– 6,0 місяців і масою тіла 180–220 г, яких утримували в стандартних умовах віварію Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Структурну організацію слизової оболонки маткової труби в нормі вивчали на 5 тваринах. Експериментальних тварин поділили на 2 групи. Першій групі піддослідних тварин (10 щурів) внутрішньом’язово щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу вводили «налбуфін» протягом 6 тижнів. Друга група – контрольні тварини – 5 білих щурів-самок, яким вводили фізіологічний розчин. Застосовано метод скануючої електронної мікроскопії.
Результати. Отримані дані свідчать, що шеститижневе введення «налбуфіну» зумовлює деструктивні зміни слизової оболонки маткової труби. Пошкодження, які виникли, свідчать про здатність опіоїду при тривалому застосуванні викликати незворотні зміни.

Висновки. Тривале введення опіоїду зумовлює незворотні деструктивні зміни слизової оболонки маткової труби самки щура, що приводять до порушень структури та функцій на усіх рівнях: як на мікро-, так і на субмікроскопічному.
Ключові слова: маткова труба, скануюча електронна мікроскопія, опіоїд.


УДК: 612.015.11:615.9:546.81]-08
Мета. Дослідити динаміку змін показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в крові й тканині печінки за умов впливу свинцю до та під час проведення біологічної корекції.
Об’єкт і методи дослідження. Експериментальні дослідження проводили на білих щурах-самцях масою тіла 170-200 г упродовж 30 діб. Тварини розподілені на дві групи։ перша група отримувала Pb(NO3)2, друга група Pb(NO3)2 і біопротектори. Водні розчини плюмбуму нітрату (свинець) уводили натще у шлунок у дозі 36 мг/кг маси тіла. Як біологічні протектори негативного впливу свинцю застосовували пектин, кальцій та антиоксиданти – вітаміни С, Е, β-каротин і селен (капсула препарату тріовіту). Тваринам контрольних груп уводили питну воду, а також додавали до раціону відповідні обрані біопротектори. У крові та тканині печінки визначали вміст дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, активність супероксиддисмутази, активність каталази, індекс антиоксидантої активності. За співвідношеннями показників активності антиоксидантного захисту та інтенсивності процесів ліпопероксидації розраховували інтегральний коефіцієнт, що характеризує антиоксидантний стан організму.
Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено, що упродовж досліду рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів був підвищений: дієнових кон'югатів у крові на 70,8% – 114,8%, у печінці – на 27,3% – 94,6%, малонового діальдегіду на 28,3% – 97,6% і 24,5% – 91,5% відповідно проти контролю. Одночасно на 15 добу досліду підвищилася активність супероксиддисмутази – на 34,2% у крові, у тканині печінки активність ферменту практично не змінилася, активність каталази знизилася. Наприкінці досліду активність ферементів супероксиддисмутази і каталази зменшилася, більшою мірою у крові, ніж у тканині печінки. Отримані результати свідчать про зростання оксидативного стресу в динаміці інтоксикації свинцем, що підтверджується низькими значеннями інтегральних коефіцієнтів. Додавання до раціону комплексу біопротекторів упродовж усього досліду за одночасного надходження свинцю налагоджує рівновагу в системі перекисне окиснення ліпідів – антиоксидантний захист тканини печінки та крові.
Висновки. Плюмбуму нітрат спричинив оксидативний стрес у піддослідних тварин. Комплекс біопротекторів – пектину, кальцію, вітамінів С і Е, β-каротину і селену активує метаболічні процеси та оптимально коригує порушення співвідношення активності процесів у про- та антиоксидантній системі, викликаних дією свинцю.


Мета: з’ясування частоти маніфестації патологічних змін у молочних залозах при скринінговому мамографічному обстеженні у рандомізованій 
вибірці жінок зрілого і літнього віку.
Матеріал та методи. За результатами  опрацювання рандомізованої вибірки архівних анонімізованих мамограм 100 жінок (50 – зрілого і 50 – літінього віку), що проходили скринінговий або профілактичний огляд. Проведено оцінку стану молочних залоз по шкалі BI-RADS за ступенем ризику наявності новоутворів, використовуючи наступні категорії оцінки: 0 – неповне дослідження (потрібне дообстеження); 1 – негативна (новоутвору не виявлено); 2 – доброякісні зміни.
Результати та висновки. Скринінгові огляди молочних залоз жінок різних вікових груп, результати яких відкривають можливість проведення ранньої діагностики патологічних змін, набирають особливого значення. Встановлено, що серед жінок зрілого та літнього віку, які проходять скринінгові або профілактичні мамографічні обстеження лише у 19% в молочних залозах верифіковано тільки вікові зміни. Доброякісні зміни у вигляді кальцинатів, кальцифікованих судин, аксилярних чи інтрамамарних лімфатичних вузлів без метастатичних ознак переродження, які відповідають категорії 2 по шкалі BI-RADS виявлено в одній молочній залозі або білатерально у 72% обстежених осіб. 28% обстежених жінок зрілого та літнього віку потребують додаткового обстеження для верифікації діагнозу. Встановлено, що серед жінок зрілого та літнього віку за даними мамографії категорії 1 і 2 за шкалою BI-RADS частіше маніфестовані справа, категорія 0 – зліва, а частота маніфестації змін, що відповідають категорії 0 за шкалою BI-RADS серед осіб літнього віку збільшується у порівнянні із зрілим. Вивчення частоти виявлення патологічних змін у молочних залозах при скринінгових обстеженнях у рандомізованих вибірках може стати теоретичним підґрунтям для прогнозування динаміки захворюваності МЗ жінок різних вікових груп, визначення груп ризику та розпрацювання профілактичних заходів щодо патології молочних залоз різного ґенезу та способів її ранньої діагностики.

УДК. 618. 177 : 618. 14 ] - 053. 84 - 073. 75 - 073. 48

 На основі аналізу 78 медичних карт пацієнток віком від 27 до 42 років (середній вік 34±0,5 роки) з порушенням репродуктивної функції, комплексно обстежених і пролікованих відповідно до чинних протоколів Міністерства охорони здоров’я України протягом останніх п’яти років у лікувальних закладах міста Львова, в яких трубний фактор безпліддя був верифікованим як пріоритетний, ретроспективно проведено порівняльну оцінку результатів рентгенівської гістеросальпінгографії та ехогістеросальпінгоскопії. Метою дослідження було порівняння діагностичної цінності обстеження жінок пізнього репродуктивного віку з первинним і вторинним непліддям, у яких трубний фактор був пріоритетним, за допомогою традиційної рентгенівської гістеросальпінгографії та ехогістеросальпінгоскопії на підставі аналізу даних власних спостережень та джерел сучасної наукової медичної літератури. Залежно від методики обстеження прохідності маткових труб, хворі методом сліпої рандомізації були розподілені на дві клінічні групи. Основну групу склали 39 жінок, в яких оцінку прохідності маткових труб та діагностику стану порожнини матки здійснювали за допомогою ехогістеросальпінгоскопії. Групу спостереження – 39 пацієнток, в яких дослідження патології порожнини матки та визначення прохідності фаллопієвих труб та рівня їх оклюзії проводили традиційною рентгенівською гістеросальпінгографією. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що класична рентгенівська гістеросальпінгографія може бути використана як скринінговий метод для обстеження жінок з трубним фактором порушенням репродуктивного здоров’я. Вважаємо, що ультразвукова контрастна діагностика прохідності маткових труб та патології порожнини матки має більшу прогностичну цінність, тому що застосування кольорового доплерівського картування та доплерометрії дозволяє оцінити гемодинаміку маткових труб, наявність 3D режиму сканування краще виявити патології порожнини матки, які можуть негативно впливати на фертильність, процедура краще переноситься хворими і більш безпечна (дозволяє уникнути впливу променевого навантаження на статеві органи) у порівнянні з традиційною рентгенівською гістеросальпінгографією, проте точність інтерпретації при даному методі дослідження, значною мірою залежить від якості апаратури, що використовується, кваліфікації і досвіду спеціаліста.

УДК: 616.13/.16-018.74

Анотація. Наявність деформації епоніхеального краю нігтьової пластини, його “скручення”, зазубреностей, спікул, крайових ділянок розшарування й оніхолізису свідчить про значну ймовірність виникнення рецидиву вростання та є показами до виконання локальної матриксектомії. Скручений ніготь або кліщеподібний ніготь (pincer nail), а також шатроподібна деформація нігтя являють собою дистрофічні вроджені або набуті деформації, при яких краї нігтьової пластини “скручуються” або відбувається перегинання нігтя по всій довжині з вторинною компресією м’яких тканин. У статті ретро- та проспективно проаналізовано за п'ятирічний період 469 випадків деструктивних гнійно-некротичних поверхневих хронічних, комбінованих та поєднаних уражень дистальних відділів пальців кисті та стопи у хворих, віком 14-95 років (367чоловіків та 102 жінки), прооперованих у хірургічних відділеннях комунальної 4 міської лікарні, клінічних поліклінік No2 і No5 м. Львова. Виявлена залежність між даними анамнезу, клінічними проявами (y=16,9 p<0,05, r=0,7), а також поширеністю уражень мікозом шкіри та нігтьових пластин з артеріальною патологією (y=15,5, P<0,05, r=+0,8), яка корелює з віком пацієнтів. Вдосконаленометоди хірургічного лікування шатроподібної деформації, піднігтьового гіперкератозу та оніхогрифозу з рецидивуючою інкарнацією або без вростання з урахуванням патогенезу та морфогенезу деструктивного ускладненого
поліоніхомікозу. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучків пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя. Вогнища оніхолізису та деструкції гіперкератозу, які призводять до вторинного оніхолізису, відшарування нігтьової пластини та вторинної інкарнації (χ2=15,23, р<0,0211) обгрунтовують доцільність малотравматичної оніхоектомії з одноетапним послідовним видаленням дерматофітоми і крайовою резекцією росткової зони зі зміненими епоніхеальними тканинами. Констатовано, що виникнення скрученого нігтя або кліщеподібного нігтя (pincer nail), а також шатроподібної деформації нігтьової пластини морфогенетично асоціюється з деформацією нігтьового ложа, розшаруванням нігтя, вогнищевим оніхолізисом, серединною каналікулярною дистрофією та оніхорексисом, що нерідко детермінує двостороннє вростання нігтьової пластини. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучки пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя.