УДК 616-089.5-031.83

Вступ. Дослідження демонструють суперечливі результати при використанні різних видів знеболення абдомінальних гістеректомій. На сьогодні все ще дуже мало опублікованих порівняльних досліджень про різні методи блокад фасціальних площин для знеболення абдомінальних гістеректомій, а якість відновлення після таких операцій оцінюється нечасто. Мета роботи оцінити рівень якості відновлення після анестезії згідно з опитувальником QoR-15 (Quality of recovery – 15) при проведенні абдомінальних гістеректомій з використанням QL-блоку та ESP-блоку на додачу
до загальної анестезії.
Матеріали і методи. Проведене проспективне одноцентрове когортне дослідження, включено 48 пацієнток, які потребували проведення абдомінальної гістеректомії. Всіх пацієнток розділили на дві групи. В обох групах було використано загальну анестезію з ШВЛ. На додачу до цього передопераційно у I групі виконували ESP-блок, у II групі – передній QL-блок. Етапи дослідження: передопераційний період (pre), інтраопераційний період (h0) та 6 годин (h6), 12 годин (h12), 24 години (h24), 48 годин (h48), 72 години (h72) після операції. Досліджували якість відновлення
після анестезії з допомогою опитувальника QoR-15 (Quality of recovery – 15), рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), інтраопераційну потребу в фентанілі (в мкг/год), добову потребу в морфіні (в мг/добу), дозування декскетопрофену та парацетамолу.
Результати і обговорення. Встановлено, що якість відновлення після анестезії за даними опитувальника QoR-15 в першій групі складала 124 [92; 131] бали, в ІІ групі – 129 [90; 132] балів (p>0,05). Рівень болю за ВАШ в І групі на етапах дослідження h6 та h12 складав 5,5 [4,0; 9,0] та 4,5 [3,5; 7,5] балів, тоді як в ІІ групі на аналогічних етапах –5,7 [4,1; 9,0] та 4,6 [3,6; 7,3] балів, відповідно (p>0,05). На етапі дослідження h0 кількість фентанілу в ІІ групі становила 500 [300; 700] мкг/год, тоді як у І групі – 400 [300;700] мкг/год (p>0,05). Потреба у морфіні на етапі дослідження h24 була однаковою серед пацієнтів обох груп та становила в I групі 5,0 [5,0; 10,0], в IІ групі – 5,0 [5,0; 10,0] мг/добу. На етапі дослідження h48 виявлено тенденцію до призначення вищих доз декскетопрофену в I групі – 100 [75; 150] мг/добу, в той час як в II групі – 75 [50; 150]
мг/добу (p>0,05).
Висновки. Встановлено, що якість відновлення після анестезії з використанням ESP-блоку і QL-блоку була від «задовільної» до «хорошої» та достовірно не відрізнялася у І та ІІ групах.
Ключові слова: абдомінальна гістеректомія, реґіонарна анестезія, ESP-блок, QL-блок, мультимодальна аналгезія.

UDC 616.12-008.46:616.127-005.8:616-005]-07-08

Cardiogenic shock (CS) is a clinical syndrome resul琀椀ng from a sharp decrease in cardiac output, which leads to hypoperfusion of vital organs and 琀椀ssues. Despite the achievements of pharmacological therapy, mortality in CS remains high. In this regard, the role of temporary mechanical circulatory support (TMCS) methods is increasing, which allows for stabilising hemodynamics, ensuring adequate organ perfusion, and reducing the load on the myocardium. Such devices can serve as a bridge to restoring heart func琀椀on, provide long-term mechanical support, or facilitate transplanta琀椀on. Over the past decade, signi昀椀cant progress has been noted in the development of TMCS technologies, among which intraaor琀椀c balloon counterpulsa琀椀on (IABP), microaxial pump systems (Impella), transseptal ventricular assist devices (TandemHeart) and extracorporeal membrane oxygena琀椀on (ECMO) are the most widely used. The purpose of this study is to examine various op琀椀ons for modern methods of temporary mechanical circulatory
support, to compare their availability, advantages, and disadvantages, as documented in modern literature, to op琀椀mise the intensive care of pa琀椀ents with acute heart failure. Biblioseman琀椀c, compara琀椀ve and systema琀椀c analysis methods were used. The results of this study are based on
data from the analysis of modern literature, as well as the results of randomised trials and meta-analyses devoted to the study of modern methods of temporary mechanical circulatory support. The use of MCS devices in pa琀椀ents with progressive heart failure unresponsive to conven琀椀onal intensive care management provides hemodynamic support and stabiliza琀椀on and increases pa琀椀ent survival. Rather than viewing these devices as compe琀椀ng technologies, it is essen琀椀al to understand each device individually to leverage its unique proper琀椀es in various clinical situa琀椀ons. Early use of MCS devices in CS is associated with be琀琀er outcomes because they mi琀椀gate the adverse e昀昀ects of systemic hypoperfusion on target organs and reduce the need for inotropes/vasopressors, thereby minimising myocardial oxygen consump琀椀on and improving microcircula琀椀on.
Key words: cardiogenic shock, temporary mechanical circulatory support, intra-aor琀椀c balloon counterpulsa琀椀on, Impella, TandemHeart, extracorporeal membrane oxygena琀椀on

УДК 616-089.5-035

Резюме. Інфузійна терапія є важливим, а в деяких випадках — основним лікувальним заходом при більшості критичних станів. Як і будь-які лікувальні засоби, внутрішньовенні рідини мають свої показання та протипоказання до застосування, а також потребують точного дозування. Це все стає можливим лише завдяки якісному моніторингу волемічного статусу пацієнта. Оцінка гемодинаміки відіграє ключову роль у лікуванні критично хворих пацієнтів, дозволяючи провести адекватну інфузійну терапію та кардіоваскулярну підтримку для оптимізації тканинної перфузії та оксигенації. Традиційні методи оцінки відповіді на введення рідини є переважно статичними, як-от центральний венозний тиск та тиск закриття легеневої
артерії. Вони мають значні обмеження щодо прогностичної точності в динамічних клінічних умовах. Відповідно, останнім часом зростає інтерес до динамічних методів оцінки, які аналізують кардіоваскулярну відповідь на конкретні зміни переднавантаження. Огляд літератури на підставі джерел з баз PubMed та MEDLINE має на меті продемонструвати різні динамічні методи оцінки гемодинаміки, їх переваги та обмеження в реальних клінічних умовах.
Ключові слова: інфузійна терапія; гемодинамічний моніторинг; чутливість до рідини; динамічні методи

UDC 616-001-005.6-039.71

Abstract. Background. Fascial plane blocks can provide effective analgesia for abdominal surgeries. The purpose of our study was to assess whether adding erector spinae plane (ESP) block preoperatively could reduce pain after abdominal hysterectomy, compared with no regional analgesia. Materials and methods. We conducted aprospective cohort observational study that included 50 patients aged 40–55 years with complicated symptomatic
fibroids. They were divided into 2 groups. Both of them underwent general anesthesia, but the group II additionally received ESP block bilaterally. Stages of the study: intraoperative stage (h0), 30 minutes (m30), 6 (h6), 12 (h12), 24 (h24), 48 (h48), 72 hours (h72) after the surgery. We analyzed the pain level, intraoperative need for fentanyl, the daily requirement of morphine, heart rate and mean arterial pressure. Results. It was found that the level of pain according to visual analog scale in the group I reached its maximum values at the stages m30 and h6 and was 6.5 [3.0; 8.5] and 5.5 [3.0; 7.0] points, while in the II group — 4.0 [3.0; 8.5] and 3.0 [2.0; 8.0] points, respectively (p < 0.05). The daily requirement of morphine at the h24 stage was 7.5 [2.5; 7.0] mg/day
in the group I, and 5.0 [2.5; 10.0] mg/day in the group II (p < 0.05). There were differences in heart rate between the groups I and II at m30, h6 and h24 stage of study — the values were higher in the group I (p > 0.05).
Conclusions. Adding ESP block was associated with a lower need for fentanyl during surgery, pain level, and need for morphine after the surgery.
Keywords: ERAS recommendations; hysterectomy; regional anesthesia; ESP block; multimodal analgesia

УДК 617.55:616.366-089.87-089.168.1-06

Резюме. Актуальність. Післяопераційний біль після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) залишається важливою клінічною проблемою. Лапароскопічна блокада поперечної площини живота (Л-БППЖ) та ультразвукова блокада (УС-БППЖ, тобто за допомогою ультрасонографії) широко застосовуються для знеболювання після ЛХЕ. Проте їхня порівняльна ефективність досі викликає дискусії. Матеріали та методи. У базах даних PubMed, Scopus і Cochrane було проведено систематичний пошук рандомізованих досліджень, опублікованих до січня 2025 року, які порівнювали ефективність БППЖ під ультразвуковим і лапароскопічним контролем. Оцінювали такі результати: інтенсивність післяопераційного болю за ВАШ, тривалість операції, час до першої потреби у знеболювальних засобах, післяопераційне споживання морфіну, частоту післяопераційної нудоти і блювання (ПОНБ), час до першого відходження газів та першого випорожнення. Ризик упередженості аналізували за допомогою інструменту Cochrane Risk of Bias (RoB-2), а статистичну обробку даних виконували за допомогою програмного забезпечення IBM SPSS Statistics 30.0. Результати. До аналізу включено 10 рандомізованих досліджень. Л-БППЖ ефективно зменшує інтенсивність післяопераційного болю після ЛХЕ, відкладаючи потребу в додатковому знеболюванні. Однак цей ефект не спостерігався на шостій годині після операції. Інші досліджувані параметри, як-от частота ПОНБ і час до відновлення моторики кишечника, не зазнали статистично значимих змін. Водночас статистично значущих відмінностей між Л-БППЖ та УС-БППЖ за такими параметрами, як інтенсивність болю через 1, 6, 12 та 24 години після операції, тривалість втручання, час до першої потреби в аналгетиках, післяопераційне споживання морфіну, частота ПОНБ, час до першого відходження газів і першого випорожнення, не виявлено. Л-БППЖ, виконана на початку операції, ефективніше знижує інтенсивність післяопераційного болю. Аналіз показав значну гетерогенність досліджень, але загалом низький ризик упередженості в оцінці їхньої якості. Висновки. Проведений метааналіз підтвердив ефективність Л-БППЖ у зниженні післяопераційного болю та пов’язаних із ним результатів після ЛХЕ. Проте жодних доказів переваги УС-БППЖ над Л-БППЖ у лікуванні післяопераційного болю не виявлено. Для підтвердження та підтримки цих висновків необхідні додаткові рандомізовані клінічні дослідження.
Ключові слова: лапароскопічна холецистектомія; післяопераційний біль; блокада поперечної площини живота; огляд, метааналіз