УДК 616.724-039-036-079.4

Складна анатомо-функціональна організація щелепно-лицевої ділянки та її нервової системи визначає різноманітність патогенетичних механізмів появи лицевого болю (прозопалгії) та місцевих сенсорних розладів. У хворих із дисфункцією СНЩС часто виникає міофасціальний больовий синдром, також можуть виникнути порушення чутливості на обличчі й ротовій порожнині. Для виявлення осередку больового синдрому на обличчі, топічної діагностики – установлення рівня ушкодження гілок трійчастого нерва та причин сенсорних розладів ефективним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій).
Мета дослідження – оцінити ефективність застосування селективних блокад гілок нижньощелепного нерва в алгоритмі діагностики місцевих сенсорних розладів і прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. В умовах стоматологічної клініки обстежено та проліковано 12 пацієнтів віком від 35 до 70 років (5 жінок та 7 чоловіків), які скаржились на сенсорні розлади й появу больових пароксизмів у нижній третині обличчя чи в передній частині язика, дисфункцію скронево-нижньощелепних суглобів. Для топічної діагностики ушкодження гілок нижньощелепного нерва, що спричинили місцеві сенсорні розлади у хворих, застосовано селективні блокади (провідникові анестезії) щічного, підборідного й язикового нервів за стандартними методиками. Щоб установити, чи є причиною сенсорних розладів та прозопалгії міогенні чинники, проводились селективні блокади рухових гілок нижньощелепного нерва за методикою Берше й щелепнопід’язикового нерва за розпрацьованою нами методикою.
Результати. Після проведення діагностичної блокади чутливих гілок нижньощелепного нерва у 7 пацієнтів частково купірувався больовий синдром, зникла парестезія. Однак у 5 хворих із сенсорними розладами на обличчі не вдалось отримати лікувального ефекту. Після анестезії за Берше редукувала прозопалгія, відбулась релаксація жувальних м’язів, зникли тригерні точки. У 9 хворих, які мали сенсорні розлади на щоці чи язиці, зникли проблеми в цих анатомічних ділянках. Не виявлено статистично вірогідних відмінностей в ефективності застосованих методик селективних анестезій – χ2 – 1,8, р˃0,05. Однак у 3 пацієнтів після цих анестезій ще зберігались больові відчуття й сенсорні розлади на підборідді. Лише
після блокади щелепно-під’язикового нерва в цих хворих виникла релаксація м’язів дна рота, в них зникли тригерні точки та неприємні відчуття на підборідді.
Висновки. В алгоритмі діагностики місцевих сенсорних розладів та прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів є ефективним двоетапне застосування селективних анестезій – блокад чутливих та рухових гілок нижньощелепного нерва. Це дозволяє на першому етапі провести топічну діагностику ушкоджень чутливих гілок цього нерва, на другому етапі виявити міогенні чинники больового синдрому (прозопалгії) й сенсорних розладів на обличчі та язиці.

УДК 616.61–036.12–06:616.12–008.9] –092–036–07–038–037–08(048.8)

Introduction. Cardiorenal metabolic syndrome (CRMS) is a complex, multisystem disorder resulting from the intricate interplay between cardiovascular, renal, and metabolic dysfunctions. In individuals with chronic kidney disease (CKD), CRMS markedly elevates the risk of cardiovascular events, progressive kidney function decline, and overall mortality. Despite its clinical relevance, CRMS remains underdiagnosed, and both its pathophysiological mechanisms and management approaches continue to evolve. Accordingly, a thorough and up-to-date synthesis of the available scientific evidence is essential.

The aim of the study. To conduct a comprehensive review of current scientific information on the pathogenesis, diagnostic approaches, risk factors, prognosis, and therapeutic perspectives of cardiorenal metabolic syndrome in patients with chronic kidney disease, based on an analysis of the literature and the description of a clinical case.

Results. The review identified the key pathophysiological mechanisms underlying CRMS in CKD, including hemodynamic disturbances, neurohormonal activation, chronic inflammation, and endothelial dysfunction. Current diagnostic strategies—encompassing both conventional methods and emerging biomarkers—were analyzed. Particular emphasis was placed on risk stratification models, prognostic indicators, and therapeutic perspectives, including the use of SGLT2 inhibitors and comprehensive renoprotective approaches. The presented clinical case further illustrated the typical course and management challenges of CRMS in the context of CKD.

Conclusions. CRMS in patients with CKD necessitates an interdisciplinary approach to both diagnosis and treatment, incorporating clinical evaluation, laboratory testing, and instrumental diagnostics. Early identification, accurate risk stratification, and the application of modern therapeutic strategies are critical for improving patient outcomes and slowing the progression of the disease.

UDC: 617.77-002:616-056.3]-06-07 

Abstract. Blepharitis is a very common disease in ophthalmology, dermatology, and allergist practice. It can be acute or chronic. Acute blepharitis is most often caused by viruses (Herpes simplex and Varicella zoster) and bacteria (Staphylococcus). Chronic blepharitis is a symptom of allergies, metabolic syndromes most often associated with liver disease, autoimmune diseases, fungal infections, and Demodex. The liver is a vital organ that supports immunity, metabolism, digestion, stores vitamins, and is responsible for detoxification. Therefore, liver dysfunction can also cause skin lesions around the eyes. Stress, through the activation of the pituitary-hypothalamic-adrenal system, promotes cell activation and the release of biologically active cytokines, which in turn
is a factor in skin damage. Clinically, blepharitis is manifested by redness, itching, and swelling of the eyelids, sometimes the formation of scales on the eyelids. As a rule, both eyes are affected and the disease has a recurrent course. In most cases, blepharitis does not pose a threat to the patient's life, but it reduces the quality of life and is dangerous for the development of such complications as conjunctival lesions and the formation of corneal marginal ulcers.
The article presents clinical cases of patients with chronic blepharitis who had similar symptoms but differed in etiology and treatment regimens.
Key words: blepharitis, contact dermatitis, toxic blepharitis.

Резюме. Хронічні обструктивні захворювання бронхолегеневої системи є одними з найбільш поширених у світі. Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) значно обмежують пацієнтів, знижують їхню працездатність і потребують чималих фінансових витрат. Сьогодні ми маємо можливість допомогти таким пацієнтам, призначивши доступні та дієві ліки. Однак частина пацієнтів не може досягти контролю над хворобою. Частою причиною цього є погана прихильність до лікування.
Мета дослідження: визначення прихильності до лікування та її вплив на перебіг хвороби
Матеріали та методи. У дослідження було включено 52 пацієнти з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень. Важкість захворювання визначали за допомогою шкали оцінки важкості задишки (MRC), спірометричними показниками. Прихильність до лікування оцінювали за допомогою опитувальника, що включає 7 запитань.
Результати. Оцінку результатів тестувань проводили на першому візиті, через 3 та 6 місяців після початку лікування. Через 6 місяців середні показники опитувальника MRC покращилися в обох групах, однак у групі пацієнтів БА кількість пацієнтів, які оцінювали свою задишку як важку, була значно меншою (7 пацієнтів у групі ХОЗЛ та 2 пацієнти в групі БА). Прихильність до лікування незначно відрізнялася в обох групах (4,5±0,1 бала проти 4,2±0,3 бала, р<0,05). Основними факторами, що впливають на прихильність, є вартість препарату, тривалість використання та
можливі побічні дії.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, прихильність до лікування.