Згідно звіту Всесвітньої організації охорони здоров`я «Епідемічний нагляд і моніторинг за туберкульозом в Європі», Україна
входить до пятірки європейських країн із найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз [6]. Порівняно з 2007 роком, коли захворюваність на туберкульоз становила 79,8 на 100 тис. населення України, у 2023 р. цей показник знизився до 48,4 на 100 тис. населення [5]. Показники поширеності туберкульозу протягом останніх шести років мали тенденцію до зниження. У 2020 р. тенденція до зменшення кількості всіх форм туберкульозу зберігалася, що експерти пояснили епідемією COVID-19 та, відповідно, зменшенням кількості звернень за медичною допомогою через впровадження обмежувальних заходів [3,4,7]. Таким чином, епідеміологічна ситуація з туберкульозу в Україні не є стабільною та такою що не викликає стурбованості, а відтак – потребує подальшого вивчення та покращення.
УДК 616.31:(377+378)(477.83)(091)
Мета дослідження. Проаналізувати історію виникнення та організації кафедри стоматології при медичному факультеті Львівського університету, а в подальшому – Львівському державному медичному інституті, наукові здобутки, інформацію про співробітників, які доклали зусиль для підготовки науково-педагогічних кадрів і кваліфікованих лікарів у воєнний та повоєнний періоди.
Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дав змогу проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти у різні історичні періоди.
Результати. Досліджено історію становлення розвитку стоматологічної освіти та вплив на цей процес різних історичних подій. Установлено етапи реформування вищої медичної освіти, уточнено відомості про професійну та наукову діяльність видатних українських лікарів цього періоду. Висвітлено особливості організації навчального процесу, формування медичних кадрів у різних медичних навчальних закладах на кожному етапі розвитку держави та освітньої політики, що дає можливість правильно оцінювати позитивні і негативні тенденції формування досвіду для створення сучасних моделей функціонування України та національної освіти.
Висновки. Створення наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.
Ключові слова: розвиток медичної освіти, навчальні заклади, медичні фахівці, стоматологічна допомога.
Abstract: Nowadays, the latest treatment technologies are actively developing in dental practice, namely for the restoration of tooth pulp.
Aim: to evaluate the advantages of using modern materials in the treatment of tooth pulps.
Materials and Methods: We examined 33 patients with pulp diseases: 18 women (54.5%) and 15 men (45.5%) with an average age of (33.2±2.3) years. 18 patients (group I) had conservative treatment; 15 patients (group II) got pulp restoration using Biodentin.
Results: In 33 (100 %) patients of both groups, inflammation of tooth pulps was found; in 5 of 18 (27.8 %) patients of group I and 6 of 15 (40.0 %) patients of group II, the presence of fibrous pulpitis without signs of periodontitis was determined, in patients of group II, 4 of 15 (26.7 %) - acute diffuse pulpitis. Streptococci with α-haemolytic activity, staphylococci and fungi of the genus Candida albicans were detected in the plaque. In 93.3% of patients, both clinical
and overall success was achieved with Biodentin, and the frequency of isolation of microorganisms of the genus Streptococcus spp. with α-haemolytic activity and Candida albicans decreased.
Conclusions: Effective pulp restoration, inflammatory process reduction, and conditionally pathogenic microflora suppression were found in patients treated with Biodentin.
Keywords: Pulpitis, biological method of treatment, conservative treatment, Biodentin, microbiocenosis.
УДК 618.3:[616.98:578.825.12]–003.217–076.5
Introduction. Cytomegalovirus (CMV) infection is the most common perinatal infection worldwide, diagnosed in 0.5-1.3 % of newborns in various regions. Approximately 86.0 % of women of childbearing age are seropositive for CMV. While a substantial body of research has focused on developing methods for the etiotropic treatment of pregnant women with primary CMV infection to prevent neonatal disease (secondary prevention) and evaluating the feasibility of screening pregnant women for CMV, these aspects remain unclear and require further investigation.
The aim of the study. The aim of this study is to examine the latest scientific findings regarding the transplacental transmission of CMV infection, methods of secondary prevention, and the feasibility of screening pregnant women to reduce the risk of neonatal pathology.
Materials and methods. An analysis of published scientific works was conducted by searching for relevant articles in the PubMed database, as well as reviewing clinical guidelines from professional organizations. These sources address the treatment of CMV infection in pregnant women for secondary prevention of neonatal disease and the feasibility of screening pregnant women for CMV infection. A total of 35 sources of scientific literature were selected for further analysis.
Results and discussion. The feasibility of serological screening for CMV infection in pregnant women, aimed at reducing the risk of neonatal disease, continues to be debated in the scientific literature. With the emergence of new data regarding the effectiveness of prophylactic antiviral treatment of primary CMV infection in pregnant women with valacyclovir, the question of CMV screening is being gradually reconsidered throughout 2024. The European Congenital Infections Initiative of the European Society of Clinical Virology now recommends universal serological screening for CMV in all pregnant women as early as possible in the first trimester, with repeat testing every 4 weeks until 14–16 weeks of pregnancy for seronegative women identified at initial screening.
Conclusion. Given the new scientific evidence regarding the effectiveness of prophylactic antiviral treatment for primary CMV infection in pregnant women with valacyclovir, as well as the evolving question of CMV screening in early pregnancy, we believe these issues warrant further in-depth study and reevaluation by Ukrainian specialists. It is essential to address the question of whether updates to the "Standards of Medical Care for Normal Pregnancy" are warranted. The issue of CMV infection, like perinatal infections in general, is complex and requires the involvement of a multidisciplinary group of experts, including infectious disease specialists and pediatric infectious disease experts.
УДК: 616.986.7-036"32"(477.83)
Метою даного дослідження було вивчення сезонних особливостей клінічного перебігу лептоспірозу, а також лабораторних змін у пацієнтів із цією патологією на території Львівського регіону.
Матеріали і методи. Нами було проведено ретроспективний аналіз медичних карт 395 пацієнтів із діагнозом "Лептоспіроз", пролікованих у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом 15 років. Статистичний аналіз відносних величин проводився за допомогою двохстороннього критерію Фішера.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано сезонні особливості клінічного перебігу лептоспірозу на території Львівського регіону, починаючи з 2002 року. Попри найбільшу частоту виникнення випадків лептоспірозу у літньо-осінній період, найтяжчий перебіг спостерігався навесні та взимку. Це можна пояснити пояснити зниженням реактивності організму у ці пори року. Встановлено, що при лептоспірозі тяжкість хвороби, а також вираженість основних симптомів та змін у лабораторних показниках можна умовно виразити таким рядом: весна > зима > осінь > літо. Із сезонних клінічних характеристик лептоспірозу серед госпіталізованих пацієнтів найбільше привертають увагу наступні: жовтяниця найчастіше відзначалася взимку, основні ускладнення лептоспірозу (гостре пошкодження нирок, інфекційно-токсичний шок та тромбогеморагічний синдром) – протягом весняних місяців, а пневмонія – взимку. Зі змін у лабораторних показниках уваги заслуговують наступні: тромбоцитопенія та суттєва анемія були більш вираженими у пацієнтів навесні, а лейкоцитоз та гіперазотемія – взимку.
Висновки. Отримані дані, які характеризують клініко-лабораторні сезонні особливості перебігу лептоспірозу, засвідчують факт тяжчого перебігу лептоспірозу навесні та взимку порівняно з іншими порами року.