The purpose of the work is to investigate the effect of bile acids on the ATPase activity of the colon mucosa in patients with overweight and irritable bowel syndrome (IBS).

Materials and methods. Completely examined 12 patients with IBS and overweight. We estimated the ATPase activity of colon mucous of the patients with IBS spectrophotometrically by determined the content of orthophosphate that was released after ATP hydrolysis. We studied the effect of 3-sulphate of taurolitocholate (TLC-S) on specific activities of Na⁺/K⁺-ATPase, Ca²⁺-ATPase of endoplasmatic reticulum (EPR), Ca²⁺-ATPase of plasmatic membrane (PM) and basal Mg²⁺-ATPase of postmitochondrial subcellular fraction of colon mucous of the patients with IBS.

Research results. We established the specific activities of Na⁺/K⁺-ATPase, Ca²⁺-ATPase of EPR, Ca²⁺-ATPase of PM and basal Mg²⁺-ATPase. There were (6.06 ± 1.61), (5.88 ± 1.19), (8.86 ± 1.56) (6.44 ± 2.02) μmol Pi/ mg protein per hour, respectively. TLC-S (50 μM) did not caused any change of Na⁺/K⁺-ATPase , as well as Ca²⁺-ATPases activities, but statistically significant increased activity of Mg²⁺-ATPase of postmitochondrial subcellular fraction of colon mucous of the patients with IBS by 4 fold.

Conclusions. TLC-S increased basal Mg²⁺-ATPase in the postmitochondrial fraction of colon mucous of the patients with overweight and IBS, but had no effect on Na⁺/K⁺-ATPase and Ca²⁺-ATPases activities. It has been suggested that activation of basal Mg²⁺-ATPase under by TLC-S may indicates the role of the endo-lysosomal system of epitheliocytes of colon mucous in developing of pathology IBS.

Key words: irritable bowel syndrome, overweight, ATPase, bile acids.

УДК: 616.66-006.81-092

Актуальність. Впродовж останніх десятиліть спостерігається значне «омолодження», підвищення злоякісного потенціалу меланоми, зокрема меланоми статевого члена, частота якої складає приблизно 1% від усіх випадків меланоми та <4 % злоякісних пухлин сечовидільного тракту. Мета роботи – опис рідкісного випадку меланоми статевого члена. Методи. Патоморфологічне дослідження тканини пухлини (операційний матеріал) із застосуванням гістологічних та імуногістохімічних методів. Результати. Пухлину виявлено у 55-річного пацієнта, який протягом 2 років не звертався за допомогою. Новоутвір було радикально видалено і після морфологічного дослідження встановлено діагноз: Меланома головки статевого члена (нодулярна форма), p T2 N2 M0, стадія ІІІ, з білатеральними метастазами у паховілімфовузли. З метою остаточної верифікації ґенезу пухлинних клітин були застосовані імуногістохімічні реакції з антитілами до антигенних детермінант НМВ-45 та мелан-А При диференційній діагностиці нодулярної меланоми було виключено (крім інших трьох класичних гістологічних варіантів) метастаз меланоми іншої локалізації, невоїдну меланому. Висновки. До особливостей наведеного випадку можна віднести поєднання низки несприятливих прогностичних факторів (великий розмір пухлини, значну глибину проростання, високий мітотичний індекс та клітинний атипізм, наявність метастазів у регіонарних лімфовузлах) із позитивними аспектами (радикальне видалення пухлинного вузла, інтенсивна лімфоцитарна інфільтрація), що вимагає ретельного клінічного спостереження та індивідуального підходу при виборі лікувальної тактики.

616.34-002-008.6-06:616-056.52]-07

Мета дослідження. Проаналізувати результати лікування СПК у пацієнтів з ожирінням препаратом Лактімак Форте за показниками клініки та вмістом фосфору у слині.

Матеріали та методи. Обстежено 22 пацієнти з СПК та ожирінням.Проаналізовано особливості клінічного перебігу коморбідної патології.Додатково проаналізовано зразки слини всіх пацієнтів. Проведено статистичну обробку матеріалу.

Результати. Після проведеного лікування у хворих з ожирінням суттєво зменшилися клінічні прояви СПК та нормалізувався стілець. Пацієнти відзначали добру переносимість Лактімак Форте. Побічної дії, пов’язаної з прийомом препарату, не виявлено. Встановлено, що у пацієнтів з коморбідною патологією достовірно знижується рівень неорганічного фосфору у слині. Після проведеного лікування встановлено достовірне підвищення вмісту неорганічного фосфору у слині, що ймовірно може свідчити як про покращення гомеостазу шлунково-кишкового каналу, так і електролітного складу слини.

Висновки. Встановлено, що комбінований препарат Лактімак Форте виявляв позитивний клінічний ефект без побічних впливів у хворих із СПК та ожирінням. Виявлено достовірні зміни рівня неорганічного фосфору у слині серед пацієнтів з СПК та ожирінням. Дослідження вмісту фосфору слини у пацієнтів з поєднанням СПК та ожирінням може бути простим неінвазивним скринінговим методом ранньої діагностики даної комбінованої патології.

Ключові слова: синдром подразненої кишки, ожиріння, лікування, фосфор, слина.

Мета роботи – оцінити поширеність та перебіг СПК у хворих з ожирінням.

Матеріали та методи. Для оцінки поширеності СПК проаналізовано результати спостережень за 120 особами з ожирінням, які перебували на стаціонарному лікуванні в різних відділеннях лікарень Західної України. Шляхом опитування проводили ретельний збір скарг, анамнезу захворювання та життя, аналізували дані об'єктивного обстеження. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (2016).

Результати досліджень. Пацієнти всіх груп були співставними за гендерним та віковим складом. Індекс маси тіла в середньому склав 33,9±0,83кг/м². Надлишкову масу тіла виявлено у 6 (5,0%) пацієнтів. Ожиріння І ступеня діагностовано у 74 (61,6%) хворих, ІІ ступеня у 29 хворих (24,2%), ІІІ ступеня у 11 хворих (9,2%).

Переважна більшість хворих (82,5%) скаржились на важкість або дискомфорт у животі. Кожен другий пацієнт з ожирінням (52,5%) відмічав періодичне здуття живота. Періодичну нудоту зафіксовано у кожного третього хворого з ожирінням (32,5%). Рецидивуючий абдомінальний біль впродовж останніх 3-х місяців встановлено у 62 (51,7%) пацієнтів: жінки – 38 (61,3%), чоловіки – 24 (38,7%). Відмічено також переважання варіанту СПК з діареєю над варіантом СПК із закрепами: 36 (58,1%) проти 26 (41,9%) випадків.

Висновки. У 51,7% пацієнтів з ожирінням встановлено синдром подразненої кишки. Відмічено достовірне переважання поєднаної патології серед жінок. Виявлено переважання варіанту синдрому подразненої кишки з діареєю.

Ключові слова: синдром подразненої кишки, ожиріння, поширеність, перебіг.