УДК: 612.616:612.015.11:612.014.484

Непліддя є однією з найактуальніших медико-соціальних проблем у всьому світі.
Чоловічі чинники непліддя сягають 50 % усіх випадків. Приблизно 7 % чоловіків у всьому світі страждають від непліддя. Сперматозоїди надзвичайно вразливі до окиснювального ураження. Оксидативний стрес призводить до пошкодження аксонем і збільшення морфологічних дефектів середньої частини сперматозоїдів, що призводить до зниження їх рухливості. Метою дослідження є оцінка зв’язку між рухливістю сперматозоїдів, активністю глутатіонової антиоксидантної системи та концентрацією цитокінів. Обстежено 68 здорових чоловіків, які були розподілені на дві групи за відсотком рухомих сперматозоїди через 1 годину після отримання еякуляту: низька рухливість (НР, n=32) і висока рухливість (ВР, n=36). Рівень малонового діальдегіду (MDA) був в 1,3 раза (p<0,05) вищим у групі НР порівняно з групою ВР. Середні значення IL-1β, IL-18, IFN-γ і TNF-α були також вищими у групі НР, ніж у групі ВР. Результати цього дослідження показали, що відсоток рухливих сперматозоїди через 1 годину негативно корелювали з рівнями IL-1β, IL-18 та TNFα. Нижча рухливість сперматозоїдів у здорових чоловіків пов'язана зі зниженням вмісту відновленого глутатіону та нижчою активністю GP і підвищеним рівнем цитокінів, які можуть бути пов'язані з підвищеним оксидативним стресом у сім'яній плазмі про що свідчить підвищений рівень МДА. 

Мета. Порівняти клініко–діагностичну інформативність при гострому некротичному панкреатиті комп’ютерно–томографічних індексів Balthazar і Mortele (модифікованого) на підставі ретроспективної оцінки їх кореляції з основними клінічними параметрами.
Матеріали і методи. У 30 пацієнтів ретроспективно порівняно клінічний перебіг гострого некротичного панкреатиту і інформативність комп’ютерно–томографічних індексів.
Результати. Середньотяжкий гострий панкреатит за індексом Balthazar був у 11 (36,7%), тяжкий – у 19 (63,3%) пацієнтів, проте за індексом Mortele середньотяжкий перебіг захворювання підтверджено у 5 (16,7%), тяжкий – у 25 (83,3%), тобто у 6 (54,5%) пацієнтів, або у понад половини, ретроспективно середньотяжка форма перекваліфікована на тяжку форму гострого панкреатиту. Загалом середня кількість балів за модифікованим індексом була дещо більшою, ніж за індексом Balthazar: 8,4 ± 1,61 і 7,4 ± 1,73 відповідно (p<0,05). Це зумовлено врахуванням ізольованих та поєднаних екстрапанкреатичних уражень у 24 (80%) пацієнтів: ексудативного плевриту (24), тромбозу ворітної печінкової вени (1). Рекатегоризація за індексом Mortele середньотяжкого гострого панкреатиту за індексом Balthazar привела до зменшення частки пацієнтів, яким виконували пункційне дренування під ультразвуковим наведенням або оперативне втручання, з 63,6 до 40% (p>0,05). У частоті застосування хірургічного лікування тяжкого гострого панкреатиту за індексом Balthazar і за індексом Mortele не виявлено відмінностей – 78,9 і 80% відповідно, аналогічно мініінвазивне дренування було неефективним у 44,4 і 36,4% пацієнтів відповідно.
Висновки. Обидва комп’ютерно–томографічні індекси загалом однаково добре корелювали із клінічним перебігом тяжкого гострого некротичного панкреатиту і частотою застосування різних методів хірургічного лікування.
Ключові слова: гострий некротичний панкреатит; тяжкість панкреатиту, комп’ютерно–томографічний індекс Balthazar; модифікований комп’ютерно–томографічний індекс Mortele.

 Introduction. Almost all patients, who have experienced acute manifestations of COVID-19, regardless of the severity of the acute phase of the disease, are only at the beginning of a long way to recovery. According to experts, SARS-CoV-2 infection should affect almost 80% of the world's population, so all these patients to a greater or lesser extent will need a rehabilitation of certain manifestations of postcovid syndrome.

Purpose: to study the effectiveness of rehabilitation program and the dynamics of cognitive impair- ment and manifestations of chronic fatigue syndrome in patients after coronavirus disease.

Methods: The study design included 60 patients after SARS-Cov-2 infection. Among the examined patients there were 26 (43,3%) women and 34 (56,7%) men. An average age of the patients was 43,9±1,08 years. Patients were referred to the Department of Physical Rehabilitation after corona- virus disease with chronic fatigue and cognitive disorders syndromes. Accordingly, all patients, who participated in the study, were divided into two groups: group I - 28 patients with a general condition of moderate severity at the hospital stage and 32 patients - group II, with severe course of the disease and oxygen demand at the hospital stage. Depending on the duration of rehabilitation, two observation periods were used - on the 7th and 14th day of rehabilitation program.

Results: It has been proven, that patients, who didn’t need oxygen, were complaining about anos- mia, cephalgia, cognitive impairment, increased anxiety and fatigue. Dysgeusia, dyssomnia, and depression were more common in patients, requiring oxygen therapy at the hospital stage. Rehabil- itation program eliminated cognitive dysfunction, depression, cephalgia, drowsiness and dyssom- nia on the 7th day in patients, who did not require oxygen therapy (p>0,05), and in patients, who needed oxygen therapy - on the 14th day of the rehabilitation program (p>0,05). However, 2 (6,3%) and 3 (9,4%) patients, who needed oxygen therapy, even after 14 days of rehabilitation had mani- festations of minor recurrent headache and drowsiness.

Conclusion: Thus, patients after coronavirus disease, who needed oxygen therapy at the hospital stage, need long-term rehabilitation program.  
Keywords: postcovid syndrome, anxiety, depression, drowsiness, rehabilitation 

Мета. Окреслити оновлені підходи до хірургічного лікування пацієнтів із гострим панкреатитом у розвиток положень консенсусу Атланта–2012 та настанов Всесвітнього товариства з невідкладної хірургії.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування пацієнтів у Львівському міському панкреатологічному центрі. Використано загальноклінічні, лабораторні, біохімічні, променеві, інструментальні, патоморфологічні, бактеріологічні, рН–метричні, цитоморфологічні та математично–статистичні методи.
Результати. Встановлено, що місцеві ускладнення гострого панкреатиту виникають у вигляді як одиночних, так і множинних та поєднаних патологічних процесів. Для діагностики захворювання запропоновано діагностичний алгоритм з урахуванням найбільш інформативних (за критеріями «чутливість», «специфічність» та «діагностична ефективність») показників. Опрацьовано власні предиктори тяжкості захворювання – візуальний, рН–метричний, цитоморфологічний та бактеріологічний. Ураховуючи значення раннього ентерального харчування, запропоновано методики його череззондової трансінтестинальної реалізації, доведено їх ефективність. Напрацьовано способи аналгезії без препаратів–опіатів та з мінімізацією інвазивного шляху введення ліків. Описано хірургічну тактику з використанням мініінвазивних та стандартних операційних технологій.
Висновки. Оновлені підходи до діагностики та лікування гострого панкреатиту базуються на здобутках міжнародної та української хірургічної панкреатології.
Ключові слова: гострий панкреатит; Атланта–2012; нові підходи; лікування.

УДК 378

Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових публікацій, в яких розглядаються різні аспекти проблеми використання інноваційних підходів до професійної підготовки майбутніх дитячих стоматологів з урахуванням ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії. Конкретизуючи спеціалізацію майбутніх лікарів на шляху розв’язання означеної проблеми, науковці пропонують використовувати інноваційні підходи для  вдосконалення професійної підготовки майбутніх стоматологів на сучасному етапі розвитку української вищої школи, презентують досвід організації симуляційного навчання майбутніх стоматологів, аргументують важливість формування комунікативних навичок майбутніх лікарів стоматологів, враховуючи особливості професійної взаємодії фахівців стоматології. У наукових публікаціях відображено педагогічний досвід впровадження сучасних форм, методів і технологій навчання студентів складником оптимізації системи надання стоматологічних послуг. У професійній підготовці майбутніх стоматологів дитячого віку дослідники рекомендують враховувати особливості спілкування з дітьми різних вікових категорій, їхніми батьками, персоналом, щоб перші відвідини дитиною стоматологічного кабінету не мали травматичного чи негативного впливу на систематичні профілактичні огляди стоматологом чи подальше лікування в майбутньому. Проте існує нагальна потреба створення цілісного комплексу завдань, які відображатимуть різні аспекти ситуативно-комунікативних моделей професійної діяльності стоматологів дитячого віку, що визначаємо перспективним напрямом проведення подальших наукових розвідок.
Ключові слова: професійна підготовка, майбутні стоматологи, дитячі стоматологи, інноваційні підходи, ситуативно комунікативні моделі професійної взаємодії, інтерактивне навчання.
The article is devoted to the theoretical analysis of scientific publications, which consider various aspects of the problem of using innovative approaches to the professional training of future pediatric dentists, taking into account situational and communicative models of professional interaction. Specifying the specialization of future doctors on the way to solving the stated problem, the scientists propose to use innovative approaches to improve the professional training of future dentists at the current stage of development of Ukrainian higher education, present the experience of organizing simulation training of future dentists, argue for the importance of forming communicative skills of future dentists, taking into account peculiarities of professional interaction of stomatology specialists. The scientific publications reflect the pedagogical experience of implementing modern forms, methods and technologies of teaching dentistry students in medical institutions of higher education in the process of studying professional disciplines. In some studies, attention is focused on the importance of forming the communicative competence of future dentists through the use of interactive technologies: business games, simulations, cases. The generalization of scientific research shows that researchers consider the communicative competence of future dentists to be a necessary component of optimizing the system of providing dental services. In the professional training of future pediatric dentists, researchers recommend taking into account the peculiarities of communication with children of different age categories, their parents, and staff, so that the child's first visits to the dental office do not have a traumatic or negative impact on systematic preventive examinations by the dentist or further treatment in the future. However, there is an urgent need to create a complete set of tasks that will reflect various aspects of situational and communicative models of the professional activity of pediatric dentists, which we define as a promising direction for further scientific research.
Key words: professional training, future dentists, pediatric dentists, innovative approaches, situational and communicative models of professional interaction, interactive learning