УДК 616.5:616.992.282]:612.015.32

Мета роботи — дослідити закономірність взаємозв’язку вуглеводного обміну з поверхневим кандидозом для подаль- шого розроблення раціональних терапевтичних підходів до лікування кандидозу на тлі початкових порушень вугле- водного обміну.

З метою визначення показників вуглеводного обміну та їхнього впливу на перебіг поверхневого кандидозу було обстежено 93 пацієнтів з різними формами тяжкості цього захворювання. Дослідження вуглеводного обміну включало визначення рівня глюкози натще для виявлення явного цукрового діабету і проведення тесту на толерантність до глюкози (з навантаженням 75 г глюкози). У 32 пацієнтів було виявлено порушення толерантності до глюкози, тому в них додатково визначали рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) та фруктозаміну (ФР). Вміст HbA1c визначали іонообмінним хроматографічним методом у цільній крові, вміст ФР — колориметрично-кінетичним методом як у сироватці, так і в плазмі крові. Забір крові здійснювали натще з ліктьової вени, дослідження проводили відразу після забору. Для дослідження використовували тест-систему Sentinel CH фірми Intero (Італія) і спектрофотометр з фільтром на 405—425 нм.

За результатами дослідження встановлено, що у групі пацієнтів з кандидозними ура- женнями існує пряма залежність рівня HbA1c та ФР від ступеня тяжкості захворювання. Так, у пацієнтів з міні- мальними та середніми кандидозними ураженнями спостерігали підвищення показників НbA1с і ФР (в 1,54 та 1,21 разу відповідно) порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі. У пацієнтів зі значними канди- дозними ураженнями та рецидивами концентрація НbA1с зросла в 2,59 разу, а ФР — у 2,26 разу відносно показни- ків контрольної групи.

Результати наших досліджень підтвердили прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості кандидозу та рівнями НbA1с і ФР. Виявлення кореляційних закономірностей є важливим для розроблення комплексного патогенетично обґрунтованого лікування пацієнтів з кандидозними ураженнями шкіри та слизових оболонок.

УДК: 616.127-005.8-036.11:547.964.4]-07 

З метою діагностики та прогнозування перебігу серцево-судинних захворювань, окрім визначення серцевих тропонінів, у кардіологічній практиці все частіше використовують нові біомаркери ураження міокарда, які виявляють наявність ішемії, активність запалення, міокардіальне розтягнення та ремоделювання інтерстицію [1-3].
Зміна серцево-судинного гомеостазу в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда відображає запальну реакцію, що виникає в умовах гемодинамічного стресу; це основа раннього та віддаленого постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. У цій статті описано роль біомаркерів NT-proBNP та ST2 в стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень у післяінфарктному періоді.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, біомаркери, ST2, NT-proBNP, серцево-судинні захворювання, серцева недостатність.


УДК 616.13-002-036-053.2-07:616.155.02

Хвороба Кавасакі (ХК)-це гострий системний васкуліт, який є найпоширенішою причиною набутих вад серця в дітей віком до 5 років із гіпертермією. Діагностика ХК є клінічною проблемою, враховуючи широкий спектр її проявів і схожість із багатьма вірусними та бактеріальними захворюваннями

Рatients with diabetes have more complications and higher mortality from COVID-19. This is due to the fact that diabetes impairs the immune response. Hyperglycemia causes a violation of the immune response, which in turn cannot control the spread of pathogenic microorganisms and therefore patients with diabetes are more susceptible to infections. The purpose of the work ₋₋ analysis of bibliometric databases of literature on new developments in diabetes and COVID-19 and focused on clinical recommendations for patients with diabetes infected with COVID-19. The search methods included a literature review of scientific articles that studied diabetes and COVID-19.
According to the results of the analysis of the articles obtained as a result of the search in the PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape databases, a combination of the terms “diabetes and SARS-CoV-2”, “diabetes and COVID-19”, “pathogenesis of diabetes in case of COVID-19”, "pancreas", "clinical features", "diagnosis", "treatment", "clinical recommendations", we found 32 messages from 2020 to 2022. The main parameters of the study were outpatients and inpatients with diabetes and COVID-19 of middle and elderly age starting from 46 years
and up to 82 years of age in France, China, the USA, Great Britain, in which a nationwide, retrospective, populationbased study was conducted. The following concomitant diseases are included in the main studies: arterial hypertension, cardiovascular diseases, heart failure, chronic kidney disease, chronic obstructive pulmonary disease, myocardial infarction, cerebrovascular diseases. Issues of pathogenetic mechanisms in DM and COVID-19, as well as management of patients with DM and COVID-19 are highlighted.

УДК 618.1:616.523]–08
Генітальний герпес – поширена хвороба, спричинена вірусом простого герпесу (ВПГ), що передається статевим шляхом, характеризується пожиттєвим інфікуванням і періодичною реактивацією. Донедавна генітальний герпес частіше був спровокований типом ВПГ-2. Проте випадки первинної генітальної інфекції ВПГ-1 також дуже поширені й у деяких країнах трапляються частіше, ніж ВПГ-2. Сьогодні понад 400 млн людей у світі мають генітальний герпес, спричинений ВПГ-2. У США майже кожний п’ятий дорослий (майже 40 млн людей) має інфекцію ВПГ-2, причому щороку відбувається близько 1 млн інфікувань. Первинне зараження ВПГ виникає внаслідок тісного контакту попередньо інтактної людини з тим, хто активно виділяє вірус зі шкіри або піхвових виділень. Може існувати продромальний період (від години до кількох днів), про що свідчать біль, поколювання, свербіж або печіння у місці проникнення вірусу. Ушкодження епітелію у воротах входу спричинює розрив везикул, що виразкуються і повторно епітелізуються під час інкубації, яка триває близько двох тижнів. Під час первинного інфікування вірусна дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) аксоном переміщується до сенсорних гангліїв спинного мозку, де зберігається усе життя. Реактивація ВПГ зумовлює ретроградну міграцію через аксон, його гілки або контралатеральні аксони до шкіри та слизових. Тоді як ВПГ-1 асоційований як з інфекцією у порожнині рота, так і зі статевими інфекціями, ВПГ-2 майже завжди призводить до захворювання статевих органів. ВПГ-1 і ВПГ-2 є поширеними інфекціями. У 2015–2016 рр. 47,8 і 12,1 % населення США віком 14–49 років були серопозитивними щодо ВПГ-1 і ВПГ-2 відповідно. Серопоширеність ВПГ-1 відображає інфекцію порожнини рота і статевих органів, але ВПГ-1 щораз частіше стає причиною першого прояву генітального герпесу. У більшости людей генітальний герпес не розпізнається. У дослідженні National Health and Nutrition Examination Survey його діагностовано лише у 13,0 % ВПГ-2-серопозитивних осіб. Точна діагностика генітального герпесу може бути реалізована за допомогою типоспецифічних молекулярних або вірусологічних тестів, якщо наявні генітальні виразки, і типоспецифічного серологічного тесту для виявлення антитіл, якщо уражень немає. Генітальний герпес можна лікувати або епізодично – короткими курсами з використанням противірусних лікарських засобів під час рецидиву генітального герпесу, або перманентно, коли пацієнтки щодня вживають лікарські засоби для запобігання рецидивам. Вірус може існувати у статевих шляхах без симптомів, що посилює небезпеку інфікування статевих партнерів або новонароджених. Крім цього, ВПГ-2 корелює з епідемією вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Ризик заразитися ВІЛ серед осіб із ВПГ-2 підвищується втричі порівняно з тими, хто не інфікований ВПГ-2
Recently much attention is paid to the elaboration of new approaches in the treatment of genital herpes in women. The problem is extremely important since herpes simplex virus genital infaction (represented by herpes simplex virus (HSV)-1 and HSV-2 subtypes) is fairly common in the world. Namely more than 400 million people worldwide have genital herpes caused by HSV-2. In the USA only about 20.0 % of the adult population (in total 40 million people) have HSV-2 infection, with approx. one million new infections diagnosed annually.