While stroke risk and burden vary across Europe, the combined impact of sex and socioeconomic context on stroke care and recovery remains poorly understood. Patients and methods. This observational multicentre cohort study analyzed prospectively collected registry data from patients with acute ischemic stroke from three tertiary care hospitals in different socioeconomic settings: Bern/Switzerland (high-income region; women = 128/293(43.7%)), Gdansk/Poland (high-income region; women = 54/139(38.8%)), and Lutsk/Ukraine (low-income region; women = 86/188(45.7%)). Results. We analyzed the data of 620 patients (median age CH-W/M:77.4/71.2;PL-W/M:75.5/67.0;UA-W/M:73.0/67.0;p-all = 0.051/p-W = 0.434/p-M = 0.130) admitted between 7 and 12/2019. There were significant differences between countries in women’s pre-stroke mRS: 0–1 (women: Switzerland: 73.6%/Poland: 62.9%; p-all/women < 0.001) and BMI (women: Switzerland: 24.2/Poland: 27.9/Ukraine: 29.3; p-women < 0.001). Stroke severity differed overall and between sexes (median NIHSS women: Switzerland: 4/Poland: 13/Ukraine: 7, men: Switzerland: 4/Poland: 9/Ukraine: 7; p-all < 0.001; p-women/men = 0.005). Atrial fibrillation was more common in women (women: Switzerland: 31.3%/Poland: 57.4%/Ukraine: 47.7%) vs. men (men: Switzerland: 26.1%/Poland: 31.8%/Ukraine: 32.4%; p-all = 0.006/p-women = 0.002), as was arterial hypertension (p-all/women/men < 0.001), with the highest rates in Ukraine (all: 87.2%). Smoking status differed significantly overall (p-all < 0.001), with the lowest rates in Ukrainian women (never smokers: 96.5%) and highest in Swiss men (active smokers: 40.7%). Initial neuroimaging differed significantly by country, with the highest MRI use in Swiss women (women: Switzerland: 49.6%/Poland: 14.8%/Ukraine: 16.3%), highest CT use in Ukrainian men (men: Switzerland: 25.8%/Poland: 45.9%/Ukraine: 72.5%) and lowest use of both modalities in Ukraine (p-all/women/men < 0.001). Therapy (IVT/EVT/craniectomy/conservative) also differed significantly (p-all/women/men < 0.001), with conservative therapy most common in Ukraine (women: 96.5%/men: 94.1%). 3-month excellent outcome was significantly higher in Swiss vs. Ukrainian women (adjusted-OR-Swiss–Ukrainian-women = 2.96; adjusted-p-women = 0.015). 3-month mortality did not differ significantly. 3-month smoking rates were higher in Switzerland vs. Ukraine (adjusted-OR-Swiss–Ukrainian-women = 9; adjusted-p-Swiss–Ukrainian-women = 0.05; adjusted-OR-Swiss–Ukrainian-men = 9.75; adjusted-p-Swiss–Ukrainian-men = 0.004).

Swiss versus Ukrainian women were three times more likely to achieve excellent 3-month outcomes, associated with disparities in prevention strategies. These findings highlight the need for sex-, gender-, and socioeconomic-specific approaches to stroke prevention, with tailored interventions to reduce inequalities.

УДК: 614.253.8:616-058.8:364.28

Насильство є глобальною проблемою громадського здоров’я та серйозним психосоціальним стресовим чинником для постраждалих, їхніх родин і громад. Медичні працівники первинної ланки відіграють ключову роль у ранньому виявленні ознак насильства та наданні першої допомоги, включно з оцінкою фізичного й психічного стану, стабілізацією здоров’я, тестуванням на інфекції, профілактикою та координацією соціально-правових ресурсів. Методика LIVES (Listen, Inquire, Validate, Enhanching, Support) дозволяє системно організувати комунікацію з постраждалою особою, забезпечити психологічну підтримку та планування подальших кроків, включно з гарантуванням безпеки й створенням довірливого середовища. Комплексний підхід, що базується на принципах добровільної згоди, поваги, безпеки та конфіденційності, дозволяє мінімізувати наслідки травми, підвищити ефективність допомоги й сприяти відновленню фізичного, психічного та соціального здоров’я постраждалих. 

УДК 616.12-008.313-085.222

Мета  роботи  –  підсумувати  світовий  досвід  використання  ранолазину  при  фібриляції  передсердь  та  про-демонструвати  власні  клінічні  результати  терапії  ранолазином  у  поєднанні  з  аміодароном  для  усунення  паро-ксизму  фібриляції  передсердь.  Ранолазин  –  це  похідне  піперазину,  що  рекомендується  як  додаткова  терапія  для пацієнтів із хронічним коронарним синдромом та неконтрольованими симптомами або непереносимістю стандартних  антиангінальних  препаратів  першої  лінії.  Пізніше  було  показано,  що  він  зменшує  проаритмічні  субстрати  та  тригери  аритмії,  можливо,  надаючи  подвійний  захист  від  фібриляції  передсердь.  Проведені  за  останні роки дослідження довели ефективність і безпечність використання ранолазину в профілактиці рециди-вів фібриляції передсердь у пацієнтів із хронічним коронарним синдромом. У статті також продемонстровано власний клінічний досвід авторів щодо використання ранолазину додатково до інфузійної терапії аміодароном для усунення пароксизмів фібриляції передсердь.

УДК 616.12-008.331.1- 085.225.2:061.231(083.13

Підходи до діагностики та цільових рівнів артеріального тиску (АТ) у пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) в Україні, країнах Європи та США мають свої особливості, ключові з яких — критерії встановлення діагнозу та цільові рівні АТ. При веденні пацієнтів із підвищеним АТ необхідно керуватися факторами ризику. В Європі та Україні для оцінки 10-річного ризику фатальних та нефатальних серцево-судинних ускладнень у людей віком 40–69 років слід використовувати шкалу SCORE2, а віком 70 років і старше — SCORE2-ОР. Американські експерти запровадили нову шкалу оцінки ризику — PREVENT. Препаратами 1-ї лінії для лікування АГ залишаються інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту або сартани, до яких додають або антагоністи кальцію, або діуретики. Блокатори β-адренорецепторів вивели з препаратів 1-ї лінії для лікування АГ. Усі настанови з АГ рекомендують надавати перевагу фіксованій комбінації, оскільки вона дозволяє швидше та ефективніше досягти цільових показників АТ.

УДК: 616.34:616.8.615]-07-08

Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГІР) є однією з найпоширеніших причин хронічних симптомів із боку шлунково-кишкового тракту, що формуються внаслідок складної взаємодії нейрогуморальних, моторних, імунних і психосоціальних механізмів та суттєво знижують якість життя пацієнтів. У сучасних умовах війни, тривалого хронічного стресу, тривожних і депресивних розладів роль психосоціальних чинників у розвитку та персистуванні ФГІР істотно зростає, що призводить до погіршення якості життя, зростання рівня звернень по медичну допомогу й поліпрагмазії.

Сучасний підхід до діагностики та лікування ФГІР ґрунтується набіопсихосоціальній моделі та передбачає мульти-дисциплінарну тактику ведення пацієнтів. Якість життя, пов’язана зі здоров’ям, розглядається як один із ключових клінічних показників ефективності лікування. Римські критерії IV є важливим інструментом стандартизації діагностики, однак у клінічній практиці потребують індивідуалізованого застосування з урахуванням психосоціальних особливостей пацієнта.