Актуальною в умовах війни, стала проблема впливу малих доз радіації одночасно з іншими екологічними факторами, враховуючи їх можливу потенційну взаємодію. Фтор найбільш активний із усіх відомих хімічних елементів, що застосовуються у сучасних технологіях, включаючи ракетну техніку й електроніку. Сучасні дані свідчать про те, що фтор у всіх тканинах індукує деполяризацію мітохондріальної мембрани, що, своєю чергою, викликає зниження утворення АТФ і буде пов’язано зі збільшенням продукування активних форм кисню цією органелою.
УДК: 613.955-053.5-071.3-084.3:612.6
Анотація. Оцінено фізичний розвиток 7-річних та 11-річних школярів і школярок загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова. Установлено, що більшість обстежених дітей мала середній зріст – 68,9 % (7-річні), 74,5 % (11-річні). Гармонійний фізичний розвиток мали 64,8 % 7-річних та 56,3 % 11-річних обстежених школярів і школярок. З-поміж обстежених 7-річних та 11-річних дітей дефіцит маси тіла виявлено у 4,8 % та 16,9 %
школярів і школярок відповідно, надлишок маси тіла у 4,4 % та 14,7 % школярів і школярок відповідно. Кількість дітей 11-річного віку із відхиленнями фізичного розвитку утричі перевищує кількість 7-річних дітей, що може бути зумовлено більш тривалим впливом на них
шкільного середовища.
Abstract. The physical development of 7-year-old and 11-year-old schoolchildren of secondary educational institutions in Lviv was assessed. It was found that the majority of the examined children were of average height – 68.9% (7-year-olds), 74.5% (11-year-olds). 64.8% of 7-year-old and 56.3% of 11-year-old surveyed schoolchildren had harmonious physical development. Among the surveyed 7-year-old and 11-year-old children, underweight was detected in 4.8% and 16.9% of schoolchildren, respectively, and overweight in 4.4% and 14.7% of schoolchildren, respectively. The number of 11-year-old children with deviations of physical development is three times higher than the number of 7-year-old children, which may be due to the longer-term impact of the school environment on them.
Відповідність харчових раціонів студентської молоді ключовим рекомендаціям щодо здорового харчування
УДК 613.2:616-057.87
Мета: оцінити відповідність фактичного харчування студентської молоді ЛНМУ імені Данила Галицького ключо-вим рекомендаціям щодо здорового харчування. Матеріали та методи. Проведено анонімне опитування студентської молоді ЛНМУ імені Данила Галицького (109 студенток, 41 студент) 2 курсу медичного та фармацевтичного факультетів, 4 курсу медичного факультету з використанням опитувальної карти, запропонованої Л. Б. Єльцовою та співавт. (2017) [1]. Застосовано пошуковий, соціально-гігієнічний, статистичний методи.Результати. Установлено, що у значної частини респондентів та респонденток відсутні здорові харчові звички, в раціонах окремих здобувачів вищої освіти взагалі відсутні корисні продукти харчування (м’ясо та м’ясні продукти, риба і продукти моря, яйця, молоко та молочні продукти тощо). За показником Брока, фактична маса тіла відпо-відала ідеальній у 42,3% студенток та 58,5% студентів, 57,5% студенток та 41,4% студентів мали відхилення фак-тичної маси тіла від ідеальної. У структурі відхилень фактичної маси тіла від ідеальної поміж студенток переважала кількість зі слабким ступенем білково-енергетичної недостатності – 47,6%, помірний ступінь білково-енергетичної недостатності мали 24,6% студенток, важкий ступінь білково-енергетичної недостатності – 9,2%. Поміж студентів 47,1% мали надлишок маси тіла в діапазоні 15–29%. Більшість з опитуваних здобувачів вищої освіти мали низьку фізичну активність.Висновки. Чимала частина студентської молоді не дотримується ключових рекомендацій щодо здорового хар-чування, не приділяє належної уваги фізичній активності. Своєчасне виявлення цих негативних явищ та впрова-дження комплексу профілактичних заходів дасть змогу запобігти негативним зрушенням в організмі, зумовленим харчуванням та способом життя, та зберегти повноцінне здоров’я молодого покоління.
Purpose: To evaluate the compliance of the actual nutrition of male and female students of Danylo Halytsky Lviv National Medical University with the key recommendations on healthy nutrition. Materials and Methods. An anonymous survey of the 2nd year students of medical and pharmaceutical faculties of Danylo Halytsky Lviv National Medical University (109 female students, 41 male students) and the 4th year students of medical faculty was conducted using Yeltsova’s questionnaire-survey method (L.B. Yeltsova et al., 2017). The searching, social and hygienic, and statistical methods were applied. Results. It was found that a significant part of the respondents had lack healthy eating habits, and the rations of some students generally lack healthy foods (meat and meat products, fish and seafood, eggs, milk and dairy products, etc.). According to the Brock index, the actual body weight corresponded to the ideal by 42,3% of female students and 58,5% of male students, 57,5% of female students and 41,4% of male students had deviations of the actual body weight from the ideal one. The structure of deviations of the actual body weight from the ideal on among female students as follow: the number with a weak degree of protein-energy deficiency prevailed – 47,6%, 24,6% of female students had a moderate degree of protein-energy deficiency, and 9,2% of female students had a severe degree of protein-energy deficiency. 47,1% of male students had excess body weight within 15–29%. The majority of the surveyed students have low physical activity. Conclusions. A significant part of young students does not adhere to the key recommendations for healthy nutrition and does not pay attention to physical activity. Timely detection of these negative phenomena and implementation of a set of preventive measures will prevent negative changes in the organism caused by nutrition and lifestyle and preserve the full health of the younger generation.
УДК 613.26/.892-057.87
Анотація. Одним із ключових елементів профілактики низки захворювань, особливо в період здобуття вищої освіти, є раціональне харчування. Мета дослідження полягала у вивченні та гігієнічному оцінюванні харчових звичок студентів медичної галузі впродовж навчального року та
зіставленні отриманих показників з результатами аналогічних досліджень у Республіці Польща.
Матеріали та методи. У дослідженні використовувався метод діагностичного опитування студентів-медиків за анкетою, яка складалась із 13 блоків запитань. Пропонувалось дати відповіді, що стосувались кратності споживання продуктів рослинного та тваринного походження,
а також вказати основний асортимент готових страв у своєму харчуванні. Серед респондентів частка хлопців і дівчат становила 61,5 та 38,5% відповідно.
Результати. Студенти не дотримуються якоїсь спеціальної дієти, за винятком двох осіб, які мають непереносимість лактози. Проведене дослідження показує, що половина учасників анкетування харчується тричі на день, частка осіб, що споживають їжу два, чотири або п’ять разів становить 29, 16 і 3% відповідно. У раціоні третини студентів свіжі фрукти представлені не менше як 3–4 рази на тиждень, жоден із респондентів не вказав на відсутність цих продуктів у своєму харчуванні. Натомість низькою є кратність споживання сирих і варених овочів. Серед обстежених студентів не виявлено вегетаріанців. Найчастіше кратність споживання м’яса, переважно курятини, перебуває в діапазоні від 3–4 до 5–6 разів на тиждень. Закономірно для нашого реґіону занизький рівень споживання риби. В осіб чоловічої статі серед гарнірів домінує картопля, не менше третини дівчат віддає перевагу рису, гречці або пшону. Декілька разів на місяць 55,5% опитаних відвідують ресторани швидкого харчування. За результатами порівняльного аналізу особливостей харчування студентської молоді України та Польщі встановлено, що в сусідній
європейській державі вищий рівень споживання фруктів, овочів, риби, м’яса та ковбасних виробів, а також солодощів. Поміж здобувачів вищої освіти в обох країнах виявлено вірогідну різницю в періодичності використання у власному харчуванні фастфуду.
Висновки. Представлене дослідження окреслює низку проблемних питань у харчуванні досить великої групи людей, які здобувають медичний фах у закладах вищої освіти. Установлено занизький рівень споживання українськими студентами сирих і свіжих овочів, риби, а також переважне
приготування м’ясних страв із курятини, яка не вважається продуктом високої харчової цінності. Суттєвим недоліком харчування університетської молоді в Польщі є значна частка в раціоні продуктів з високим енергетичним складником, а саме ковбасних виробів і солодощів. Зазначені результати зумовлюють необхідність подальшого поглибленого вивчення харчових уподобань вибраних контингентів населення з метою активної промоції концепції адекватного та збалансованого харчування.
Abstract. The rational nutrition is one of the key elements of prevention of numerous diseases, especially during the period of obtaining higher education. The purpose of the research was to study and hygienically assess the eating habits of medical students during the academic year and compare the obtained indicators with the results of similar studies in the Republic of Poland.
Materials and methods. The questionnaire method of diagnostic survey of medical students consisting of 13 blocks of questions was used in the research. It was suggested to give answers related to the frequency of consumption of products of plant and animal origin, as well as to indicate the main assortment of ready-made dishes in their diet. The share of boys and girls among the respondents was 61,5 and 38,5%, respectively.
Results. Students do not follow any special diet, except for two people who are lactose intolerant. The conducted research shows that half of the respondents eat three times a day, the share of people who eat two, four or five times is 29, 16 and 3%, respectively. A third of students consumed fresh fruit in their diet at least 3–4 times a week, none of the respondents indicated the absence of these products in their diet. In contrast, the ratio of consumption of raw vegetables to cooked vegetables is low. No vegetarians among the surveyed students were found. The frequency of meat consumption, mainly chicken, is most often in the range from 3–4 to 5–6 times a week. The level of fish consumption is naturally insufficient for our region. Potatoes dominate among side dishes among male individuals, while at least a third of girls prefer rice, buckwheat, or millet. 55,5% of respondents visit fast food restaurants several times a month. It was found that the neighboring European country has a higher level of consumption of fruits, vegetables, fish, meat and sausage products, as well as sweets, according to the results of a comparative analysis of the nutritional characteristics of student youth in Ukraine and Poland. А significant difference was found in the frequency of using fast food in their own diet among higher education students in both countries.
Conclusions. The presented study outlines a number of problematic issues in the nutrition of a fairly large group of people who are studying for a medical degree in higher education institutions. An insufficient level of consumption of raw and fresh vegetables and fish by Ukrainian students has been established, as well as the predominant preparation of meat dishes from chicken, which is not considered a product of high nutritional value. A significant deficiency in the nutrition of university students in Poland is the significant proportion of food products with a high energy component in the diet, namely sausages and sweets. These results require further deepened study of the food preferences of selected population groups in order to actively promote the concept of adequate and balanced nutrition.
УДК 613 (092)(430)
Розвиток гігієни як науки розпочався наприкінці ХVIII – початку ХІХ століття. Виокремити гігієну у наукову дисципліну Максу Петтенкоферу дозволили його експериментальні праці з гігієни, опрацювання та впровадження у гігієну об’єктивних методів дослідження чинників довкілля, заснування першого в Європі Інституту гігієни у Мюнхені, нових методів викладання гігієни, створення власної наукової школи. Відтоді німецький вчений-хімік і лікар-гігієніст Макс Петтенкофер вважається засновником сучасної наукової експериментальної гігієни.
Мета роботи: простежити та проаналізувати життєвий і творчий шлях професора Макса Йозефа фон Петтенкофера від студента до президента Баварської Академії наук та організатора і керівника першого в Європі Інституту гігієни. Матеріали та методи. Використано доступні друковані матеріали - підручники, посібники та електронні ресурси - біографічні статті, матеріали вікіпедії. Методи – пошуковий, бібліосемантичний історичний, аналітичний, описовий. Результати дослідження. Простежено творчий і життєвий шлях Макса Петтенкофера та його роль у розвитку гігієнічної науки. Показано внесок наукових досліджень Макса Петтенкофера, які охоплювали широкий спектр хімічних і гігієнічних
проблем у формуванні експериментального напрямку гігієнічних досліджень та розробці методів гігієнічної діагностики, які принесли йому світове визнання вченого як засновника сучасної експериментальної гігієни і профілактичної медицини. Визначено, що започатковані понад півтора століття тому Максом Петтенкофером принципи та методи гігієнічної діагностики як спеціальної системи мислення, синтезу, аналізу та дій, що мають на меті дослідження факторів середовища життєдіяльності (біологічних, хімічних, фізичних та соціальних) і стану здоров’я людини (на індивідуальному та популяційному рівнях) та встановлення залежності між впливом факторів цього середовища на здоров’я населення, залишаються актуальними та потребують подальшого впровадження для розбудови нової «архітектури» системи охорони громадського здоров’я на різних рівнях управління.
The aim of the work. To follow and analyze the life and creative path of Professor Max Joseph von Pettenkofer from a student to the President of the Bavarian Academy of Sciences and the organizer and director of the first Institute of Hygiene in Europe. Materials and methods. Available printed
materials were used - textbooks, manuals and electronic resources - biographical articles, Wikipedia materials, search methods, bibliosemantic historical, analytical, descriptive. Results of the study. The creative and life path of Max Pettenkofer is traced with an emphasis on his role in the development of
hygienic science. The contribution of Max Pettenkofer’s scientific research, covering a wide range of chemical and hygienic problems in the formation of the experimental direction of hygienic research and the development of hygienic diagnostic methods, which brought him worldwide recognition as a scientist as the founder of modern experimental hygiene and preventive medicine, is shown. It was determined that the principles and methods of hygienic diagnostics, founded more than a century and a half ago by Max Pettenkofer as a special system of thinking, synthesis, analysis and actions aimed at
studying the factors of the human life environment (biological, chemical, physical and social), the state of human health (at the individual and population level) and establishing the relationship between the influence of factors of this environment on the health of the population, remain relevant and require
further implementation in the development of a new «architecture» of the health care system at different levels of management.