УДК 314.489(477)

Мета дослідження – встановлення істотних причин безповоротних втрат людського ресурсу – смерті, серед населення України у 2005-2021 роках.

Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне дослідження з використання біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України (2005-2021) та комп'ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021), при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.

Результати дослідження. Доведено, коли число померлих у 2005-2021 роках скоротилося на n=67698 випадків (P=8,7%) і становило у 2021 році n=714263 смертей, при Р=1724,5^о/_оооо, проте ООН (2021) визначено одним із найшвидших у світі темпів скорочення населення.

Обґрунтовано, що основною причиною смертей серед населення України є неінфекційні хвороби (НІХ), котрі щорічно у М_ніх=80,3±0,9% домінують над показником частки померлих з інших мотивів (М_ін=19,7±0,4%) у Р_сn=4,1 раза.

Аргументованим є і те, що, серед усіх померлих з приводу НІХ, перше рейтингове місце у М=81,5±0,9% смертей обіймають хвороби системи кровообігу [I00-I99], тоді як другу оцінювальну позицію з показником структури М=15,9±0,4% посідають хвороби новоутворення [С00-D48], третю позицію -  хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів [J40-J47] (М=1,8±0,2%), четвертий ступеневий рівень віддзеркалює цукровий діабет [Е10-Е14] (М=0,5±0,06 %), а розлади психіки та поведінки» [F01-F99] спричинилися до помирання населення у М=0,3±0,01% від усіх випадків.

 Висновки. Висліди достеменно посвідчують високий рівень смертності серед населення України, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного добробуту суспільства, ресурсне забезпечення військово-оборонного та народногосподарського комплексу держави, і вимагає від МОЗ України нагальних напрацювань для системи медичної допомоги та охорони здоров'я науково-методичних організаційно-управлінських механізмів мінімізації виникнення окресленої патології та її наслідків серед населення в контексті наявних рекомендацій ВООЗ як на рівень індивідуального, так і громадського здоров’я.

Ключові слова: Україна; населення; померлі; причини; неінфекційні хвороби; структура, поширеність; рейтинг.

The purpose of the study is to establish the main causes of irreversible loss of human resources - deaths, among the population of Ukraine in 2005-2021.

Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective study was conducted using the biostatistical data of the State Statistics Committee of Ukraine (2005-2021) and the Microsoft Office Excel computer package (2021), using a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.

Results of the research. It was proven that the number of deaths in 2005-2021 decreased by n=67698 cases (P=8.7%) and amounted to n=714263 deaths in 2021, with Р=1724.5^о/_оооо. However, the UN (2021) identified this as one of the fastest rates of population decline in the world.

It is substantiated that the main cause of deaths among the population of Ukraine is non-communicable diseases (NCD), which annually in М_ncd=80.3±0.9% dominate over the indicator of the specific weight of deaths from other reasons (М_oth=19.7±0.4%) in Р_сn=4.1 times.

It is also argued that, among all those who died due to NCD, the first ranking place in М=81.5±0.9% of deaths is occupied by diseases of the circulatory system [I00-I99], while the second ranking position with the structure indicator М=15.9±0.4% are neoplastic diseases [С00-D48], the third position is chronic diseases of the lower respiratory tract [J40-J47] (М=1.8±0.2%), the fourth degree level reflects diabetes mellitus [Е10-Е14] (М=0.5±0.06 %), mental and behavioral disorders [F01-F99] caused the deaths of the population in М=0.3±0.01% of all cases.

 Conclusions. The results conclusively demonstrate the high level of mortality among the population of Ukraine, which has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being of society, the resource provision of the military-defense and national-economic complex of the state, and requires the Ministry of Health of Ukraine to urgently work on the system of medical aid and health care of scientific, methodical, organizational, management mechanisms for minimizing the occurrence of the outlined pathology and its consequences among the population in the context of the existing recommendations of the WHO at the level of individual and public health.

Keywords: Ukraine; population; deceased; reasons; non-communicable diseases; structure, prevalence; rating.

УДК 314.8:(330+355.1)](477)

 Мета – встановлення характерологічних особливостей в природньому русі населення України за 30-ть років незалежності (1991-2021) – як основному індикаторі процесу відновлення людського ресурсу для економіки та Збройних сил держави.

Матеріали й методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 1991-2021 роки, з застосуванням для аналізу комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.

Результати. Аргументовано, що природний рух населення в країні за період в 30-ть років незалежності характеризується такими своєрідностями, як «демографічний перехрест» (1991), що визнається отриманими біостатистичними даними щорічного медіального скорочення числа народжень на М=-14320±120 епізодів (1991р. - Р=12,1‰ й 2021 р. - Р=7,3‰) та збільшенням чисельності смертей (1991р. - Р=12,9‰ й 2021 р. - Р=18,5‰) з осередкованим, упродовж кожного року, наростанням кількості померлих на n=22663±151 випадок, тоді як величина природного приросту серед людності країни у простежуваний проміжок часу є негативною та має спрямуванням до збільшення за Т_пр у Р=10,3 рази (1991 р. - Р= -0,8‰, тоді як у 2021 р. - Р=-11,2‰).

Висновки. Висліди достеменно посвідчують наявність демографічного перехресту у стані природного руху населення та його пагубного наслідку – депопуляції, що призводить в суспільстві до систематичного зменшення абсолютної чисельності людності та зниження процесів відтворення населення (кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє!), з причини чого і відбувається в Україні «старіння нації».

Архіактуальним на сьогодні в питанні відтворення населення є безкомпромісне виконання заходів міністерствами, іншим центральним органам виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, що виходять зі  «Стратегії людського розвитку» (2021), де «стратегічною ціллю № 1 є покращення медико-демографічної ситуації в Україні», що, власне, і засвідчує про пріоритетну уваги з боку держави до сфери людського розвитку - як напряму забезпечення людським ресурсом економіки та обороноздатності держави. 

Ключові слова: населення, чисельність, природний рух, демографічний перехід, народжуваність, смертність, природний приріст, депопуляція, стратегії людського розвитку, економіка, Збройні сили.

        УДК 616.1/.4:314.48]-055-053(477)

Purpose: to find out specific gender and age characteristics of mortality due to non-communicable diseases among the population of Ukraine during 2005–2021 as a basis for developing differentiated mechanisms for minimizing irreversible losses of human resources.

          Materials and Methods. An epidemiological, one-time, continuous study was performed using biostatistical data from the database of the State Statistics Committee of Ukraine for 2005–2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package for epidemiological analysis and a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.

          Results. It is argued that in the total number of deaths caused byNCD in Ukraine (М_ncd=80.3±0.9 %), in the period 2005–2021, the specific weight indicator of deceased male was on average М_m=47.3±0.6 % (М_m=252 936±503), at  with М_m=1230.1±35.1/ 100 000), while the medial specific weight of deceased women for this cause of death was М_w=52.7±0.7 % (М=281 189±530, where М_w=1175.6±34.3/ ^о/_оооо).

          The highest percentage of deaths due to NCD at the age of 60 years and older, with an average annual specific weight of М=85.5±0.9 % (М=456 268±675; М=4748.4±68.9/100 000), while the average specific weight of deceased aged 18–59 due to the analyzed cause was М=14.4±0.4 % (М=77 336±278; М=286.9±17/100 thous.),  at that time when the indicator of the specific weight  deaths from NCD aged 0–17 years indicated an average percentage of М=0.1±0.03 % (М=520±23), аt with М=6.4±2.5/100 000).

          Conclusions. The obtained biostatistical data testify to the need to develop relevant programs at the level of the state and the Ministry of Health of Ukraine regarding differentiated mechanisms for minimizing irreversible losses for their implementation at the state, regional and local levels, which would allow public health to improve the quality of life of the population, preserve and restore the existing human resource vital, spiritual, economic, social, labor, moral-political, military and defense potential of an independent country, etc.

          KEY WORDS:Ukraine; deceased; reasons; non-communicable diseases; structure, features, gender, age, irreversible losses, human resource, minimization, potential.

УДК 314.8-055.1:342.742(477)

Характерологічний погляд на чисельність чоловічого населення за роки Незалежності у контексті статей 17 та 65 Конституції України

 Актуальність. Основним призначенням чоловіка на Землі, з незапам’ятних часів і до сьогодення, було і лишається несення службу в армії, його геройство та мужність у зв'язку з воєнними подіями, що і стало архіактуальним в Україні саме в пору російсько-української війни, задля чого, відстеження наявної кількості чоловічого населення за часи Незалежності і робить дане дослідження своєчасним та злободенним у власному змісті.

Мета роботи наукове обґрунтування характерологічного погляду на чисельність чоловічого населення за роки Незалежності (1991-2021) у контексті статей 17 та 65 Конституції України.

Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження згідно даних бази Держкомстату України (1991-2021), з використанням комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021), при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності.

Результати дослідження. Наслідки здобутих даних науково аргументують про зменшення за аналізовані роки як загальної наявної чисельності чоловічого населення в Україні, так і серед тих чоловіків, котрі проживали на сільських територіях та у міських поселеннях, а також у віці: 17 років; 18-27 років; 18-60 років, що переконливо підтверджує фатальний вплив в державі на стан глобального людського ресурсу / осіб чоловічої статі для Збройних Сил України.

Висновки.  Ефективне регулювання демографічними процесами в Україні для її сталого розвитку, за 30-ть років незалежності, не дивлячись на низку прийнятих доленосних і досить змістовних, виконавчо-розпорядчих документів, проводилося не на достатньому рівні, про наслідки чого свідчать дані звіту ООН (2021): «…населення України скорочується одним із найшвидших у світі темпів…».

Вирішення наявної проблеми – демографічна криза, є довготривалим процесом, але цілком можливим при реалізації, в українському суспільстві на рівні держави, ст. 3 Конституції України (1996) «…людина, її життя і здоров'я, … визнаються… найвищою соціальною цінністю» та існуючої «Стратегії людського розвитку» (2021), при безпосередньому контролі з боку держави за їх виконанням.

Ключові слова: незалежна Україна; Конституція,  населення; чоловіки; кількість; вік; місце проживання; зменшення чисельності; Збройні сили; Стратегія людського розвитку.

Vasyl` Volodymyrovych Ruden`

Characteristic view of the number of men the population during the years of Independence in the context  of articles 17 and 65 of the Constitution of Ukraine

Actuality. The main purpose of a man on Earth, from time immemorial to the present day, was and remains serving in the army, his heroism and courage in connection with military events, which became relevant in Ukraine at the time of the Russian-Ukrainian war, for what, the tracking of the existing number of the male population during the time of Independence makes this research timely and topical in its content.

The purpose of the work is scientific substantiation of the characterological view of the male population during the years of Independence (1991-2021) in the context of Articles 17 and 65 of the Constitution of Ukraine.

Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective scientific study was performed according to the database of the State Committee of Statistics of Ukraine (1991-2021), using the Microsoft Office Excel (2021) computer package, using several scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.

Research results. The results of the obtained data scientifically argue for a decrease in the analyzed years both in the total available number of the male population in Ukraine, and among those men who lived in rural areas and urban settlements, as well as in the age: 17 years old; 18-27 years old; 18-60 years old, which convincingly confirms the fatal impact in the country on the state of the global human resource/men for the Armed Forces of Ukraine.

Conclusions.  Effective regulation of demographic processes in Ukraine for its sustainable development, in 30 years of independence, despite the adoption of several fateful and quite meaningful executive-administrative documents, was not carried out at a sufficient level, the consequences of which are evidenced by the data of the UN report (2021): "... the population of Ukraine is decreasing at one of the fastest rates in the world...".

Solving the existing problem - the demographic crisis - is a long-term process, but it is quite possible when implemented in Ukrainian society at the state level, Art. 3 of the Constitution of Ukraine (1996) "... a person, his life and health, ... are recognized as... the highest social value" and the existing "Strategy of Human Development" (2021), with direct state control over their implementation.

Keywords: independent Ukraine; Constitution, population; men; number; age; place of residence; decrease in numbers; Armed forces; Human development strategy.

УДК 614.21:616.1/.4]:303.62(477.83)

Вступ. З часу появи Концепції епідеміологічного переходу» (Abdel R. Omran, 1971) домінування неінфекційних хвороб (НІХ) серед населення держав-членів Європейського регіону є реальністю, що явилася тяженною ношою для населення, як в контексті стану індивідувального, так і громадського здоров'я, а також тривалості його життя, та економічного і оборонного ресурсу для країн. Важливим у цьому є і те, що, НІХ є наслідком поведінки самої людини, що окреслює її спосіб життя через наявні фактори ризику.

З огляду на ріст НІХ в Україні за період незалежності в n_ніх=+1,5 рази та їх вплив на зменшення чисельності людності країни (М_ніх=80,3±0,9% від загального числа померлих), мета дослідження передбачає з’ясування рівня обізнаності з теоретичним рівнем знань у керівників органів та закладів охорони здоров’я Львівщини у контексті наявних НІХ та їх наслідків.

Матеріали й методи. Виконане загальне, прикладне, аналітично-описове, монографічне/разове, середньострокове, суцільне соціологічне дослідження згідно опрацьованого інструменту «Анкета вивчення стану обізнаності лікарів щодо наявності НІХ в Україні» серед слухачів циклів удосконалення кафедри Громадського здоров’я ФПДО ЛНМУ імені Д. Галицького в 2022 році (∑_{курсантів} n=327) із числа (∑n=392) керівників органів та закладів медичної допомоги та охорони здоров’я Львівщини. Методи дослідження базувалися на принципах системності та відповідають Паспорту спеціальності 14.02.03 - соціальна медицина.

Результати. Встановлено, що М=80,4±0,3% (n=263) респондентами розуміють сутність поняття «НІХ»; М=40,1± 0,2% (n=131) опитаних розкрили зміст епідеміологічного переходу від інфекційних до хронічних захворювань, що радикально змінило структуру смертності за причинами; 2/3 анкетованих правильно вказали перелік хвороб, віднесених до групи НІХ; М=68,2±0,3% (n=223) досліджених засвідчили ступінь розуміння причин, котрі провокують виникнення НІХ; М=76,8%±0,3% (n=251) респондентів вказали на наявність факторів ризику, котрі піддаються корекції у стані здоров’я людини; М=69,4±0,3% (n=227) анкетованих зазначили розпорядження КМ України від 26 липня 2018 р. за № 530-р «Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку» як регламентуючий документ у повсякденній діяльності органів та закладів медичної допомоги та охорони здоров’я; М=22,3±0,1% (n=73) опитаних посвідчили, що знайомі з проведеним національним дослідження STEPS (2019), тоді як тільки М=14,1±0,1% / n=46) анкетованих – знайомі з його деякими результатами; М=85,9±0,3% (n=281) анкетованих зазначили, що НІХ є провідними причинами смертності серед населення, тощо.

Висновок. Результати засвідчують про недостатній наявний рівень знань з теоретичних основ НІХ серед управлінців медичних закладів та органів охорони здоров’я Львівщини. Це вимагає впровадження до навчального процесу наявних кафедр медичних внзів організаційно-управлінського та клінічного спрямування як на до дипломному, так і після дипломному навчанні впровадження навчальних тем / факультативів / циклів тематичного удосконалення щодо змісту неінфекційної патології з метою мінімізації її наслідків.

Ключові слова. Україна, концепція, епідеміологічний перехід, соціологічне дослідження, неінфекційні хвороби, керівники, медична допомога, охорона здоров’я, смертність, причини, мінімізація

Introduction. Since the emergence of the concept of epidemiological transition" (Abdel R. Omran, 1971), the dominance of non-communicable diseases (NCDs) among the population of the member states of the European region is a reality that has been a heavy burden for the population, both in the context of the individual state and public health, as well as its life expectancy, and an economic and defense resource for countries. Important in this is the fact that NCDs is a consequence of the behavior of the person himself, which outlines his lifestyle due to existing risk factors.

In view of the growth of NIH in Ukraine during the period of independence by nnih=+1.5 times and their influence on the decrease in the number of the country's population (Nnih=80.3±0.9% of the total number of dead), the purpose of the study is to elucidating the level of awareness of the theoretical level of knowledge among the heads of health care bodies and institutions of the Lviv Region in the context of existing NCDs and their consequences.

Materials and methods. Conducted general, applied, analytical-descriptive, monographic/one-off, medium-term, continuous sociological research by the developed tool "Questionnaire for studying the state of awareness of doctors regarding the presence of noncommunicable diseases in Ukraine" among students of specialization cycles and thematic improvement in the specialty "Organization and Management in health care" of the Department of Public Health of  FPGE of Danylo Halytskyi LNMU in 2022 (∑ cadets n=327/Р=100%) among the heads of medical aid bodies and institutions and health care of the Lviv region (∑n=392).

The survey, compilation and processing of the available sociological material was carried out by the author, and the research methods used were based on the principles of systematicity and correspond to the Passport of the specialty 14.02.03 - social medicine.

Results. It was established that М=80.4± 0.3% (n=263) of respondents understand the essence of the concept of «NCDs»; М=40.1± 0.2% (n=131) of the respondents disclosed the content of the epidemiological transition from infectious to chronic diseases, which radically changed the structure of mortality by causes;

 The obtained results in this matter indicate that М=98.2±0.3% (n=321) of the respondents associated the NCDs group with diseases of the circulatory system [I00-I99], while classes of neoplasms [С00-D48] and mental and behavioral disorders [F01-F99] were attributed respectively to М=85.0±0.3% (n=278) of respondents and М=75.2±0.3% (n=246) of respondents, diabetes [E10-E14] was associated with M=85.0±0.3% (n=278) of respondents, while chronic diseases of the lower respiratory tract [J40-J47] were counted by M=63.6±0.2% (n=208) of the total number of subjects (n=327).

Conclusion. The results testify to the low existing level of knowledge of the theoretical foundations of NCDs among the managers of medical institutions and health care bodies of the Lviv region. This requires the introduction to the educational process of the existing departments of organizational, management and clinical direction, both in pre-diploma and post-diploma education of medical higher educational institutions, of educational topics/electives/cycles of thematic improvement regarding the content of noncommunicable pathology to minimize its consequences.

Keywords. Ukraine, concept, epidemiological transition, sociological research, non-infectious diseases, leaders, medical care, health care, mortality, causes, minimization.