УДК:  616.314-089.27:678.7-419.2:620.168(045)

Актуальність. Через зростаючий попит на високу естетику в стоматології останнім часом набули популяр-ності естетичні реставрації у ділянці як передніх, так і кутніх зубів. Оптимальними для проведення таких відновлень є фотополімерні композитні матеріали завдяки їх естетичним і механічним властивостям. Будь-який реставраційний стоматологічний матеріал, як і природні зуби, повинен мати достатній опір водопоглинанню, щоб функціонувати у порожнині рота протягом тривалого часу. З урахуванням цього вивчення ступеня водо-поглинання таких матеріалів є важливим клінічним завданням.

Мета: визначити ступінь водопоглинання фотополімерних композитних матеріалів, які полімеризували УФ-опроміненням (пряма реставрація) або УФ-опроміненням та методом теплової дополімеризації (непряма реставрація).

Матеріал і методи. Досліджено зразки композитних матеріалів Latelux, Tetric N-Ceram, Charisma Classic, виготовлені шляхом пошарової УФ-полімеризації (перша група) та з додатковою полімеризацією в апараті Coltene D. I. –500 (друга група).

Результати дослідження. Найкращі результати серед фотополімерних композитних реставрацій вияв-лено в усіх зразках, виготовлених непрямим методом.

Висновок. Доведено, що найменше набрякання за всіх індексів Ванни характерне для зразків серії Tetric, особливо Tetric вкл. (непряма реставрація). Доцільно рекомендувати композитний матеріал Tetric N-Ceram для подальших досліджень.

Актуальною проблемою в МРТ-діагностиці скронево-нижньощелепних розладів (СНР) є стандартизація протоколу обстеження й надання комплексної оцінки різним структурам скроневонижньощелепних суглобів (СНЩС). Сучасний протокол має уніфікувати клінічно значимі параметри МРТобстеження СНЩС із вказанням їхньої норми, представляти стандартизований підхід до діагностики, що знижує ризик несвоєчасного виявлення патологічних змін і підвищує точність обстеження; оптимізувати час і ресурси, адже дозволяє уникнути зайвих повторів обстежень, а також коректно порівнювати результати різних МРТ-досліджень (проведених у різних установах та інтерпретованих різними лікарями).

Мета. Розробити стандартизований протокол МРТ-обстеження СНЩС шляхом уніфікації клінічно значимих параметрів із використанням режимів сканування для отримання статичних і динамічних (кінорежим) зображень.

Матеріал і методи. Для опрацювання повного тексту було відібрано 30 статей за критеріями включення й виключення. У клінічне дослідження було залучено 34 особи з ознаками і симптомами СНР, яким для уточнення діагнозу проведено статичне й динамічне МРТ-обстеження СНЩС, використовуючи апарат Siemens Magnetom AMIRA, 1.5T.

Результати. Запропоновано стандартизований протокол обстеження СНЩС і латеральних крилоподібних м’язів, в якому об’єднані вибрані клінічно значимі МРТ-параметри і представлено їхні норми з опрацьованих літературних джерел. Застосування динамічної МРТ (імпульсна послідовність HASTE) дозволило уточнити характер зміщення диска, зокрема випадки з поперемінним блокуванням, а також з ознаками адгезії диска до суглобових поверхонь.

Висновки. У розпрацьованому протоколі запропоновано стандартизацію підходу до МРТобстеження СНЩС, що покращує якість діагностики СНР, заощаджує час і ресурси й лікаря, і пацієнта. Вагомою перевагою протоколу є пацієнтоорієнтованість, оскільки вказування норми для кожного МРТпараметра полегшує інтерпретацію отриманих даних і комунікацію лікаря й пацієнта.

УДК 616.716.8-07-002:616.314-07(045)

Мета. Визначити валідність клінічних діагностичних ознак при обстеженні осіб з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади за Гамбурзьким протоколом.

Матеріали та методи. Дослідження включало 60 пацієнтів зі скронево-нижньощелепними розладами (СНР) віком 20–69 років, серед яких 80 % становили жінки, а 63 % — особи 30–49 років. Діагностика перед-бачала загальне стоматологічне обстеження, Гамбурзький протокол, панорамну рентгенографію, КТ, МРТ (за показаннями) та аксіографію. Пацієнтів було розподілено на групи з м’язовими, суглобовими та комбінованими розладами.

Результати. Виявлено, що 51,67 % пацієнтів мали м’язові розлади, 16,67 % — суглобові, і 31,67 % — комбіновані. Серед пацієнтів з м’язовими розладами 77,4 % мали лише два симптоми, тоді як у комбінованих роз-ладах симптоми були більш численними (36,8 % мали три, 31,6 % — чотири, 26,3 % — п’ять). Найчастішими симптомами були: біль при пальпації жувальних м’язів (100 % при м’язових і 94,7 % при комбінованих), наяв-ність шумів у суглобах і порушення траєкторії відкривання рота (по 80 % при суглобових, по 78,9 % при комбі-нованих розладах). Симптом «передчасні контакти» спостерігався у понад 50 % пацієнтів усіх груп.

Висновки. Гамбурзький протокол є доцільним діагностичним тестом для попередньої експрес-діагностики скронево-нижньощелепних розладів, навіть за наявності лише двох симптомів, проба потребує подальшого ретельного обстеження пацієнта з залученням об’єктивних методів діагностики.

УДК 616.724-036-02-055

Актуальність. Скронево-нижньощелепні розлади (СНР) натепер залишаються актуальною проблемою у діагностиці й лікуванні для лікарів-стоматологів різних спеціальностей, тому сучасні дані про частоту та можливі етіологічні чинники СНР є важливими для їх первинної діагностики.

Мета. Систематизувати та оглянути сучасні погляди на частоту, гендерні особливості та етіологічні чинники скронево-нижньо-щелепних розладів.

Матеріали та методи. Здійснено пошук науково-медичної інформації та їх систематизацією за період 2017–2024 рр. закордонних англомовних та україномовних дослідників. У процесі аналізу літератури додано три публікації пізнішого часу, інформацію яких вважали актуальною і на теперішній час.

Результати дослідження. Визначено, що скронево-нижньощелепні розлади залишаються актуальною проблемою щодо особливостей визначення їхніх етіологічних чинників. Частота СНР залишається високою і натепер зі значними гендерними особливостями в бік збільшення СНР у жінок.

Висновки. У зв’язку із достатньо високим поширенням скронево-нижньощелепних розладів необхідно наголошувати лікарям-стоматологам на своєчасну діагностику цієї патології.

УДК: 616.379-008.64-07:616.155.3-097.37-085.225.27:577.112.385

У хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу зростає функціональна активність імунних клітин, які беруть участь у запальному процесі. Ці клітини виробляють прозапальні цитокіни, що можуть пошкоджувати ендотелій судин. Система L-Аргінін-NO відіграє ключову роль у регуляції судинного тонусу та метаболічних процесів, включаючи інсулінову чутливість, тому метою нашої роботи було дослідити зв’язок між прозапальними цитокінами та функціонуванням системи L-Аргінін-NO у хворих ЦД І типу.

До дослідної групи увійшли 28 хворих на ЦД І типу. Рівень глікемії коливався в межах 8,4–10,3 ммоль/л. Контрольну групу склали 15 здорових осіб. У сироватці крові пацієнтів визначали концентрацію L-Аргініну, вміст стабільного метаболіту NO, активність іNOS. Рівень прозапальних цитокінів визначали імуноферментним методом (ІФА). Отримані результати обробляли статистично за допомогою програми STATISTICA 8.0.

Результати досліджень виявили у крові хворих на ЦД І типу достовірне підвищення активності іNOS на 635 %, зниження рівня L-Аргініну на 21 % та збільшення вмісту NO на 81 % відносно контролю.

Це супроводжувалось збільшенням рівня цитокінів першої лінії реагування IЛ-1β і ФНП-α порівняно з контрольною групою на 219% і 249% відповідно. Цитокіни першої лінії запускали цитокіновий каскад, що призводило до зростання IЛ-2 на 129 %, IЛ-6 на 30%, достовірного підвищення рівня IЛ-8 не спостерігалося, хоча була тенденція до його зростання.

Показано, що порушення балансу між прозапальними цитокінами та функціонуванням системи L-Аргініну-NO є важливим фактором, що сприяє розвитку хронічного запального процесу та оксидативного стресу у хворих на ЦД І типу. Отримані результати вказують на необхідність розробки нових терапевтичних підходів, спрямованих на корекцію порушень цитокінового профілю та відновлення функції системи L-аргінін-NO, що може допомогти знизити рівень запалення та покращити стан пацієнтів.