Keywords: COVID-19; SARS-CoV-2; coronavirus; infection; nanopreparations; prevention; quercetin; treatment.

Gasmi A, Mujawdiya PK, Lysiuk R, Shanaida M, Peana M, Gasmi Benahmed A, Beley N, Kovalska N, Bjørklund G. Quercetin in the Prevention and Treatment of Coronavirus Infections: A Focus on SARS-CoV-2. Pharmaceuticals (Basel). 2022 Aug 25;15(9):1049. doi: 10.3390/ph15091049.

УДК 004.8:61:34:17

Стаття присвячена дослідженню правових і етичних аспектів впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) у сферу охорони здоров’я. Застосування ШІ відкриває нові можливості для діагностики, лікування та прогнозування захворювань, надаючи медичним працівникам інструменти для прийняття більш точних і своєчасних рішень. Однак, разом з перевагами виникають значні виклики, зокрема щодо правового регулювання та етичних норм. Наголошено на необхідності створення комплексного підходу, що поєднує правове, етичне та технічне регулювання для ефективного впровадження ШІ у медичну практику. Забезпечення високих стандартів якості даних, прозорості алгоритмів і підзвітності розробників сприятиме безпечному та етичному використанню ШІ, що покращить якість медичних послуг та підвищить загальний рівень охорони здоров'я.

УДК 347.151.6

Тест апноетичної оксигенації згідно із Діагностичними критеріями смерті людини становить завершальну складову процедури констатації моменту смерті людини. Означена процедура не сумісна з методами лікування хворих у комі, оскільки пов’язана з гіпотонією і фактично і означає зміну ставлення, у результаті чого людина вважається вже не пацієнтом(-кою), а померлим (-ою). У статті аналізуються альтернативи законодавчого регулювання співвідношення відповідальності членів сім’ї та закладу охорони здоров’я при проведенні тесту апноетичної оксигенації, а також роль конструкції презумпції згоди для забезпечення збалансованого і гідного з точки зору психології ставлення до пацієнта та членів його сім’ї. Для національного ж законодавця на цей момент актуальним залишається приведення Діагностичних критеріїв смерті людини у відповідність з частиною 1 статті 43 Основ законодавства про охорону здоров’я в частині введення права членів сім’ї заборони- ти проведення Тесту.

Часто в засобах масової інформації, в соціальних мережах, веб-сайтах при висвітленні медичної тематики, просуванні медичного бізнесу публікуються фотографії пацієнтів. Такі дії нерідко межують з дотриманням права на приватність.

In this paper, the theme of medical neutrality is highlighted, in particular, the definition of the concept and principles are defined, and examples of medical neutrality violation through the prism of armed aggression in Ukraine are given. Medical neutrality is seen as a social agreement that obliges society to protect health workers both in time of war and peacetime, and obliges medical personnel to provide medical care to all, regardless of religion, race, ethnic origin, political affiliation or other characteristics. The internationally coordinated system for the observance of human rights is clarified, attention is focused on the guarantees enshrined in Protocol I regarding the provision of medical care, as well as on the international axioms of the protection of medical workers and guarantees of their professional activity in martial law conditions, defined in Protocol I. The issue of legal assessment of the professional activity of medical workers in the territories in which the aggressor state has established or is trying to establish an occupation regime is revealed, and a fine line between the essence of the concept of medical neutrality and the professional activities of medical workers in the temporarily occupied territories is stated, which emphasizes the need for clarity and certainty in the presentation of legal norms to prevent human rights violations.