УДК 616.36-004-036-06:616.12-008.1]-079.4

Liver cirrhosis is a common disease occurring mainly among people of working age and frequently resulting in lethal outcomes. The causes of such epidemiology of liver cirrhosis are syntropic comorbid lesions, in particular lesions of the circulatory system organs. The study was carried out in three consecutive steps, namely: in the first phase the proportion of patients with liver cirrhosis with extrahepatic cardiovascular lesions  was revealed, in the second, the frequency of each  individual cardiovascular disease in patients was evaluated, and in the thirdphase the frequency of cardiovascular system lesions in every severity class of liver cirrhosis in accordance with C.G. Child-R.N. Pugh criteria and correlation between their incidence and class of cirrhosis were revealed. 81.3 % of patients with liver cirrhosis have lesions of the circulatory system, among which cirrhotic cardiomyopathy and disorders in the system of blood pressure regulation with the emergence of persistent arterial hypotension have common pathogenetic mechanisms with liver cirrhosis, namely, they are syntropic, whilst postinfarction cardiosclerosis, angina pectoris,

 acquired heart defects, and painless form of coronary heart disease are concomitant

УДК 616.314.17-008.6-06:616.342-002.44-06]-07

Аналіз досліджень останніх років доводить стійкий зв’язок між розвитком захворювань пародонту і системних захворювань організму. Особливостям клінічного перебігу генералізованого пародонтиту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки присвячено ряд досліджень, водночас відомості про стан тканин пародонту при її ускладненнях є поодинокими. Мета дослідження – вивчення стану тканин пародонту в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Матеріали і методи. Для вирішення поставленої мети та завдань дослідження обстежено 131 хворого на генералізований пародонтит віком від 20 до 70 років. Усіх хворих було поділено на чотири групи: 1 групу склали 46 хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечею; 2 групу становили 18 пацієнтів із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладнену перфорацією виразки; у 3 групу увійшли 29 хворих із загостренням виразкової хвороби дванадцятипалої кишки; 4 групу склали 38 хворих на генералізований пародонтит без виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Оцінка стану тканин пародонта проводилася за вивченням пародонтальних та гігієнічних індексів. З метою встановлення наявності, інтенсивності та локалізації запального процесу проводили пробу Шиллера-Писарєва, гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу Федорова-Володкіної, об’єктивізацію пародонтального статусу проводили за пародонтальними індексами: індексом кровоточивості ясенних сосочків (PBI), пародонтальним індексом A.L. Russel, папілярно-маргінальноальвеолярним індексом (PMA) в модифікації Parma. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз проведеного індексного оцінювання виявив поганий рівень гігієнічного стану ротової порожнини в осіб із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями. Це проявлялось розвитком запальних та більшою мірою запально-дистрофічних уражень тканин пародонту, про що свідчили показники пародонтальних індексів. Висновки. У пацієнтів в із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки та її ускладненнями найбільшу стресову реакцію спричиняє гостра кровотеча. Підвищення стресового стану, порушення обмінних процесів організму через низку патофізіологічних змін призводять до посилення запально-дистрофічних змін і в тканинах пародонту.

УДК 616.71-007.234+616.72-002.77)-092:612.015.31

Вступ. До основних чинників ризику виникнення остеопорозу (ОП) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) належать: сімейна схильність, вік, жіноча стать, менопауза, хронічний запальний процес та його лікування. 
Актуальним завданням є оцінювання чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА, а також чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА за результатами лабораторних досліджень кальцієво-фосфорного обміну та маркерів кісткового ремоделювання, що уможливить поліпшення діагностики порушень мінеральної щільности кісткової тканини (МЩКТ). 
Мета дослідження. Визначити показники кальцієво-фосфорного обміну та ремоделювання кісток як чинники ризику виникнення порушень мінеральної щільности кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит.
Матеріяли й методи дослідження. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю РА залучено 76 хворих (64 жінки (84,21 %) у пременопаузальному періоді та 12 чоловіків (15,78 %) віком від 38 до 60 років (середній вік на час обстеження жінок 48,67 ± 2,34 року, чоловіків – 45,42 ± 2,78 року)), які вживали метилпреднізолон за схемою дозою від 4,0 мг/добу та коротким курсом під час загострення до 24,0 мг/добу та не отримували лікарські засоби для лікування порушень МЩКТ. Усім хворим оцінювали МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п’яткової кістки, визначали показники кальцієво-фосфорного обміну та маркерів ремоделювання кісток. 
Результати дослідження. У хворих на РА з остеопенією зниження показника фосфору в сечі вказує на те, що ризик виникнення остеопенії у хворих на РА достовірно вищий, ніж у хворих на РА, у яких ці показ-ники в межах референтних значень, p< 0.000. Для ОП у хворих на РА підвищення показника йонізованого кальцію або зниження показника фосфору в сечі свідчить про те, що ризик мати ОП достовірно вищий (p< 0,050), ніж у хворих на РА, у яких ці показники в нормі. Згідно з отриманими результатами, підвищення показника β-CrossLaps у хворих на РА є чинником ризику виникнення остеопенії та ОП, p< 0,050. Також проаналізовано усі можливі варіанти констеляцій показників кальцієво-фосфорного обміну та маркерів 
ремоделювання кісток. Виявлено, що констеляція зниженого показника остеокальцину та підвищеного показника йонізованого кальцію має сильний кореляційний зв’язок і є чинником ризику виникнення остеопорозу у хворих на РА (р< 0,023).

Висновки. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопенією достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне зниження показника фосфору в сечі або підвищення в сироватці крови показника С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопорозом достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне підвищення лише показника йонізованого кальцію в сироватці крови або лише зменшення вмісту фосфору у сечі, або лише підвищення показника у сироватці крови С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині, або одночасне підвищення показника йонізованого кальцію у сироватці крови та зниження показника остеокальцину.
Ключові слова: кальцієво-фосфорний обмін, ремоделювання кісток, остеопороз, остеокальцин, ревма-тоїдний артрит, мінеральна щільність кісткової тканини.

Background. Antimicrobial therapy is a common practice in pediatrics. Aim. The main objective was to determine and characterize the profile of antibiotic
prescriptions in pediatric outpatients. Methods. This was a retrospective observational study performed in two pharmacies in Lviv (October 2021). 113 written doctor’s prescriptions for outpatient children were collected. Results. Antibiotics were administered for 44.2% (95%CI 34.9%–53.9%) of patients. The main reasons for antibiotic prescriptions were acute tonsillitis (30.0%) and acute upper respiratory tract infections (26.0%). Macrolides, cephalosporins, penicillins, and sulfonamides with trimethoprim presented 40.0%, 36.0%, 20.0%, and 4.0% of antibiotic prescriptions, respectively. Antimicrobials from the Access group accounted for 26.0% of antibiotic prescriptions (instead of at least 60.0%, WHO) and antibiotics from the Watch group constituted 74.0% (instead of a maximum of 40.0%, WHO). Antibiotics were prescribed to 61.9% of outpatients with acute upper respiratory tract infections, 93.7% of patients with acute tonsillitis, and 45.5% – with otitis media instead of the recommended 0-20% (ESAC-Net). The first-line antibiotics were used in 23.1% of cases of acute upper respiratory infections, 26.7% of cases of acute tonsillitis, and 40.0% of otitis media, which is below the acceptable range (80–100%, ESAC-Net). In total, 22 antibiotic-associated drug-related problems (DRPs) were found in 34.0% of written doctor’s prescriptions with antimicrobials. The most common were: (1) excessive length of therapy (36.4%) and (2) potential drug-drug interactions (31.8%). Conclusions. The rate of antibiotic prescriptions for children is high and associated with different DRPs. The majority of antibiotic prescription quality indicators are outside the recommended ranges. Thus, effective interventions and campaigns to improve antibiotic therapy in children are needed.

Новину відредагував: library-lnmu - 7-03-2024, 11:52

The aim: To determine the concentration of markers of the immune-inflammatory response (IL-1β, IL-10, IL-1β / IL-10, hsCRP) in oral fluid in patients with diseases of periodontal tissues in combination with general somatic pathology.

Materials and methods: The study was conducted at Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of therapeutic dentistry FPGE, Lviv, Ukraine. The patients were divided into two groups: the main group – 144 patients (with periodontal tissue diseases on the background of general somatic pathology) and the control group – 30 somatically and dentally healthy persons, in whose oral fluid was determined the concentration of IL-1β, IL-10, hsCRP by the enzyme immunoassay method.

Results: As a result of our research, it was found that in people with periodontal tissue diseases, against the background of general somatic pathology, there is an activation of the immune-inflammatory response, which aggravates the course of general somatic and dental diseases in this contingent of patients. Conclusions: Therefore, in patients with periodontal tissue diseases on the background of somatic diseases, a significant increase in the level of the pro-inflammatory cytokine IL-1β and hsCRP was determined against the background of a decrease in the anti-inflammatory cytokine IL-10 in the oral fluid compared to the values in the control group.

KEY WORDS: hsCRP, IL-10, IL-1β, oral fluid, periodontal tissue diseases