Лікування хворих на гінекологічний рак - серйозний виклик та важка травма для пацієнток, особливо, якщо воно пов'язане з хірургічним втручанням.

Метою дослідження було оцінити інформативність використання NCCN дистрестермометра для скринінгу з метою виявлення психоемоційних розладів у хворих із злоякісними пухлинами жіночої репродуктивної системи після успішного завершення протипухлинного лікування.

Матеріал і методи. В дослідження було включено 47 онкогінекологічних пацієнток після завершення хірургічного або комбінованого (хірургія + хіміотерапія) лікування. Серед них було 17 хворих з раком шийки матки, 18 - з раком ендометрію, 12 з раком яєчника. В усіх хворих компонентом хірургічного лікування була пангістеректомія. У 11-и пацієнтів обстеження проведено невдовзі після завершення оперативного лікування (через 12-14 днів), опитування решти 36 пацієнтів виконано підчас контрольного візиту спостереження через

6-12 місяців після завершення лікування. На момент візиту методами променевої візуалізації (КТ, МРТ) та клінічно підтверджено відсутність ознак прогресування раку.

Всім пацієнткам було запропоновано оцінити рівень дистресу за останній тиждень за допомогою опитувальника – NCCN дистрес термометра Версія 2.2022.

Результати. Виявилося, що в 25 хворих (62%) рівень дистресу був вище граничного ≥ 4. А 9 хворих визначили свій рівень дистресу ≥ 7. Найчастішими проблемами, що зумовлювали дистрес, виявилися хвилювання та тривога (80%), втомлюваність (81,3%), порушення сну (58%), засмученість/депресія (36%), страх (33%). Майже третина (27%) пацієнток визнавали стосункові проблеми з партнером та наявність сексуальних

проблем (22%). Біля 20% констатували проблеми в усвідомленні сенсу життя. Виявлені психоемоційні розлади не залежали від локалізації пухлини.

Висновки.Більше ніж у половини онкогінекологічних хворих виявлено психоемоційні розлади та рівень дистресу вище граничного після успішного завершення лікування раку; NCCN ДТ є ефективним засобом скринінгу для активного виявлення психоемоційних розладів у пацієнтів, які успішно пройшли лікування з приводу гінекологічного раку; Тестування слід проводити не тільки безпосередньо після завершення лікування, але й у віддалений період часу ( через 6-12 місяців), оскільки психоемоційні прояви дистресу ( кризи ідентичності) з часом можуть наростати

Background and objectives. Peritoneal relapse (PR) is the most common pattern of gastric cancer (GC) recurrence after radical treatment. Currently, a variety of adjuvant intraperitoneal chemotherapy methods are being tested for their efficacy in reducing the level of PR. 

Methods. The radical treatment results of 226 patients with localized and locally-advanced GC have been analyzed. To select a group of patients with indications for adjuvant intraperitoneal therapy, a study of independent predictive factors and the development of a predictive PR nomogram for gastric cancer was completed.

Results. As a result of the analysis of about three dozen potential factors in mono- and multivariate analysis, the impact on PR risk was confi rmed by 4 independent predictive factors, namely: serosal invasion and its size (HR 9.36, p <0.001), morphological type according to Lauren (HR 5.3, p <0.001), index of regional lymph node involvement (HR 2.23, p = 0.015) and localization of the tumor in the stomach (HR 3.98, p <0,001).

Conclusions. A predictive PR risk nomogram of gastric cancer after radical surgical treatment has been developed based on the identifi ed independent factors, and it is of great clinical importance as a tool for segregating patients who require adjuvant intraperitoneal chemotherapy.

Purpose: Inferior vena cava (IVC) involvement by renal cell carcinoma (RCC) is associated with a higher disease stage and is considered a risk factor for poor prognosis. This study aimed to investigate the role of the apparent diffusion coefficient (ADC) of MRI 3D texture analysis in the differentiation of solid and friable tumour thrombus in patients with RCC.

Materials and methods: The study involved 27 patients with RCC with tumour thrombus in the renal vein or IVC, surgically treated with nephrectomy and thrombectomy and in whom preoperatively abdominal MRI including the DWI sequence was conducted. For 3D texture analysis, the ADC map was used, and the first-order radiomic features were calculated from the whole volume of the thrombus. All tumour thrombi were histologically clas sified as solid or friable.

Results: The solid and friable thrombus was detected in 51.9 % and 48.1 % of patients, respectively. No differences in mean values of range, 90th percentile, interquartile range, kurtosis, uniformity and variance were found between groups. Equal sensitivity and specificity (93 % and 69 %, respectively) of ADC mean, median and entropy in differentiation between solid and friable tumour thrombus, with the highest AUC for entropy (0.808), were observed. Applying the skewness threshold value of 0.09 allowed us to achieve a sensitivity of 86 % and a specificity of 92 %.

Conclusions: In patients with RCC and tumour thrombus in the renal vein or IVC, the 3D texture analysis based on ADC-map allows for precise differentiation of a solid from a friable thrombus.

Мета. Розглянути причини недостатньої ефективності лікування хворих на рак язика Т1-2N0M0. Обʼ’єкт і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних про 97 пацієнтів, що знаходилися на лікуванні у відділенні пухлин голови та шиї Львівського онкоцентру з причини плоскоклітинного раку язика Т1-2N0M0. Виділено 6 груп у залежності від методу лікування. У 29 (29,9%) хворих проведено лише хірургічне лікування, у 41 (42,3%) випадку — операцію + променеву терапію, у 7 (7,2%) — хіміопроменеве лікування після операції. У 8 (8,2%) хворих проведено лише курс променевої терапії, у 4 (4,1%) випадках — лише хіміопроменеву терапію, а 8 (8,2%) пацієнтів відмовилися від лікування. У 77 пацієнтів проведено хірургічне втручання, з них у 29 (37,7%), окрім видалення первинної пухлини, зроблено селективну лімфаденектомію І–ІІІ рівнів.

Результати. Медіана виживаності хворих, які отримали лікування, становила 87 міс, а у пацієнтів, що відмовилися від нього, сягала лише 5 міс (95% довірчий інтервал (ДІ) 4,2–5,7). П’ятирічна виживаність у хворих з категорією Т1становила 71,4%, та була достовірно кращою, ніж у пацієнтів з раком язика Т2, за якої вона становила 48,8% (χ2=30,1; p=0,00042). П’ятирічна виживаність у підгрупі без лімфаденектомії була нижчою і становила 54,5% (95% ДІ 47,3–61,7), а у разіїї виконання — 62,6%  (95% ДІ 53,1–72,1). Якщо променева терапія застосовувалася перед операцією (n=13), загальний рівень виживаності становив 20,2±4,9 міс, водночас при проведенні опромінення в ад’ювантному режимі (n=28) цей показник досягав 49,2±7,0 міс.

Висновки. При ранньому раку язика І–ІІ стадії перевагу має первинне хірургічне лікування, що покращує показники загальної 5-річної виживаності. Навіть за відсутності ураження регіонарних лімфатичних вузлів (N0) доцільно проведення курсу ад’ювантної променевої терапії.

УДК 614.274:338.2:35

З’ясовано, що трактування національної безпеки ґрунтується на двох концептуальних підходах людиноцентричному та ціннісно-орієнтованому. Визначено 20 складників національної безпеки, серед яких фармацевтична безпека. З’ясовано, що окремі науковці вважають фармацевтичну безпеку складником економічної безпеки та вітальної (медичної) безпеки. Обґрунтовано, що під фармацевтичною безпекою слід розуміти невіддільну частину національної безпеки, що характеризується таким станом розвитку фармації, у разі якого забезпечується задоволення потреб населення у рівному його доступі до якісної фармацевтичної допомоги. Визначено основні елементи фармацевтичної безпеки. Здійснено моделювання зв’язків фармацевтичної безпеки з економічною безпекою, людською безпекою, медичною безпекою, соціальною безпекою, гуманітарною безпекою, громадською безпекою та порядком, екологічною безпекою, інформаційною безпекою, кібербезпекою.
Ключові слова: національна безпека, складник національної безпеки, людська безпека, фармацевтична безпека