Для корекції аметропій використовують методи рефракційної хірургії, з яких Laser In Situ Keratomileusis (LASIK) у 80%–85% – процедура вибору. Синдром сухого ока (ССО) – найчастіше ускладнення LASIK, частота якого сягає 20% через 6 місяців після втручання. Персистуючий ССО після LASIK здатний викликати гіперплазію епітелію, що може бути пов’язана з міопічним рефракційним регресом. Мета: дослідити вплив персистуючого синдрому сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії на віддалені функціональні результати. Матеріал і методи. Спостерігали за 65 пацієнтами (130 очей), яких поділили на 2 групи залежно від методу ексимерлазерної корекції (ЕЛК) – LASIK і FemtoLASIK. Контрольна – група 40 людей (80 очей). Пацієнтам перед операцією і протягом спостереження аналізували маніфестну рефракцію, кератотопографію, AS-ОСТ, сльозопродукцію, стабільність слізної плівки, профарбовування очної поверхні. Термін спостереження – 6 місяців. Результати. У пацієнтів з діагностованим ССО спостерігався міопічний регрес у межах 0,5±0,1 D. Його частота серед усіх пацієнтів – 10,7% через 6 місяців після ЕЛК. У них спостерігалося потовщення епітелію на 7,9±0,25 мкм у центральній ділянці, у зоні 5–7 мм потовщення епітелію було 2±0,3 мкм, посилювалася іррегулярність рогівки під час виміру іррегулярності рогівки (CIM – Corneal Irregularity Measurement) на кератотопограмі, що зросла до 3,01±0,12 мкм, і ступінь профарбовування поверхні ока підвищився з 0,22±0,08 до 2,3±0,08. Серед пацієнтів, які не мали ССО, не відмічали рефракційного регресу, профарбовування поверхні в термін 6 місяців після ЕЛК міопії, СІМ був у межах 0,49–1,68 мкм. Товщина епітелію в центрі перевищувала периферичну не більше ніж на 2,5±0,3 мкм. Маніфестна рефракція коливалася в межах +0,12±0,1 D. Висновки. Виявлено 10,7% серед усіх пацієнтів із персистуючим ССО після ЕЛК міопії, у яких зафіксували рефракційний регрес у межах 0,5±0,1 D. Потовщення епітелію в центрі рогівки після ЕЛК у пацієнтів без ССО менше на 37,5%, ніж у пацієнтів із персистуючим ССО. Товщина епітелію рогівки менша при міопії на 6,4%, ніж за відсутності аметропій. Кератотопографічні дані виявляють нерегулярний астигматизм при ССО, який знижує якість зору, і пов’язані зі змінами товщини епітелію, рефракційним регресом після ЕЛК міопії. Профарбовування поверхні рогівки – доказ пошкодження епітелію рогівки при персистуючому ССО після ЕЛК міопії.

У статті висвітлено особливості патогенезу, патоморфології, клініки, перебігу та лікування серцево-судинної патології в осіб похилого і старечого віку. Так як і в більшості країн світу, в Україні населення стрімко старіє. Тому все більшої актуальності набуває геріатрична медицина. Знання геріатричних аспектів кардіології — важливий елемент знань сучасного лікаря, покликаного на практиці застосовувати клінічні, соціальні та профілактично-лікувальні підходи.

The article highlights the features of pathogenesis, pathomorphology, clinic, course and treatment of cardiovascular pathology in the elderly and senile. As in most countries of the world, in Ukraine the population is rapidly aging. Therefore, geriatric medicine is becoming increasingly important. Knowledge of geriatric aspects of cardiology is an important element of knowledge of a modern doctor, called to practice clinical, social and preventive treatment approaches.

Метою дослідження було вивчити особливості змін коронарного русла при коронароангіографії (КАГ) у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда та елевацією сегмента ST (STEMI) за наявності надмірної маси тіла (НМТ) чи ожиріння. Матеріал і методи. Обстежено 158 пацієнтів зі STEMI віком від 32 до 86 років. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи: І групу становили 52 особи з нормальною масою тіла, індекс маси тіла (ІМТ) — 18,5-24,9 кг/м², ІІ групу — 51 пацієнт із НМТ (ІМТ — 25,0-29,9 кг/м²), ІІІ групу — 55 осіб з ожирінням І-ІІІ ступенів (ІМТ ≥30,0 кг/м²). Результати. При оцінці результатів КАГ виявлено те, що поширеність лівого типу коронарного кровопостачання серця реєструвалася в 48,08±6,93% пацієнтів зі STEMI, які мали нормальну масу тіла (І група), 41,18±6,89% пацієнтів зі STEMI, у яких була НМТ (ІІ група), та 41,82±6,65% хворих зі STEMI та ожирінням (ІІІ група) (р>0,05). Правий тип кровопостачання виявляли в 48,08±6,93% пацієнтів І групи, 43,14±6,94% пацієнтів ІІ групи і 38,18±6,55% осіб ІІІ групи (р>0,05). Збалансований тип коронарного кровообігу спостерігався лише в 3,85±1,67% пацієнтів І групи, 15,69±5,09% пацієнтів ІІ групи, а в осіб ІІІ групи — у 20±5,39% випадків (p1-2=0,042, p1-3=0,011). Багатосудинні ураження вінцевих артерій (ВА) у І групі виявили у 28,85±6,28% осіб, а в осіб із НМТ та ожирінням таких випадків було достовірно більше — 39,22±6,84% (ІІ група) (р1-2<0,05) і 41,82±6,65% (ІІІ група) (р1-3<0,05) відповідно. Висновки. Згідно з результатами КАГ серед пацієнтів із ожирінням достовірно вища частка осіб зі збалансованим типом кровопостачання міокарда. Серед осіб із надмірною масою тіла та ожирінням достовірно частіше виявляються багатосудинні ураження ВА. Для пацієнтів з ожирінням характерна часта локалізація ге- модинамічно значущих змін у медіальному сегменті передньої міжшлуночкової гілки лівої ВА (р<0,05), а також констатована тенденція до частіших хронічних оклюзій (р=0,08). 

The aim of the study was to examine the features of changes in the coronary blood flow during coronary angiography (CAG) in patients with ST-elevation myocardial infarction (STEMI) in the presence of overweight and obesity. Material and methods. 158 patients with STEMI age from 32 to 86 years were examined. All patients were divided into 3 groups: the first group consisted of 52 patients with MI with normal body weight (body mass index (BMI) — 18.5-24.9 kg/m²), the second group — 51 patients with MI with overweight (BMI — 25.0-29.9 kg/m²), the third group — 55 people with MI and obesity of I-III stages (BMI ≥ 30.0 kg/m²). Results. When evaluating the results of CAG, it was found that the prevalence of the left type of coronary blood supply of the heart was recorded in 48.08±6.93% of patients with STEMI who had normal body weight (group I), in 41.18±6.89% of patients with STEMI and overweight (group II) and in 41.82±6.65% of patients with STEMI and obesity (group III) (p>0.05). The right type of blood supply was detected in 48.08±6.93% of patients of the I group, 43.14±6.94% of the patients of the II group, and in 38.18±6.55% of the patients of the III group (p>0.05). A balanced type of coronary circulation was observed only in 3.85±1.67% of patients of group I, 15.69±5.09% of patients of group II, and in persons of group III — in 20±5.39% of cases (p1-2=0.042, p1-3=0.011). Multivessel lesions of coronary arteries (CA) in the I group were found in 28.85±6.28% of persons, but in persons with overweight and obesity, such cases were significantly more — 39.22±6.84% (II group) (р1-2<0.05) and 41.82±6.65% (III group) (р1-3<0.05), respectively. Conclusions. According to the results of CAG, reliably higher proportion of persons with a balanced type of the myocardium blood supply among patients with obesity was detected. Multi-vessel CA lesions occur significantly more often in patients with overweight and obesity. Obese patients were characterized by the localization of hemodynamically significant changes in the medial segment of the anterior interventricular branch of the left CA (р<0.05), and they also had a tendency to more frequent chronic occlusions (p=0.08).

The influence of obesity (with and without passive smoking) on the formation of pathomorphological changes in the lungs was studied in 4 groups of sexually mature male rats: the control group (CL), the group with isolated alimentary obesity (O), the group exposed to isolated exposure to tobacco smoke (S), the group with combined dietary obesity and exposure to tobacco smoke (OS) after 4 months of the experiment. The morphological changes found in the CL group were insignificant. In group S, the presence of changes characteristic of chronic bronchitis and focal emphysema was established. Pathomorphological changes typical for the chronic obstructive pulmonary disease were found in group O: chronic bronchitis, initial manifestations of bronchiectasis formation, pulmonary emphysema, focal pneumosclerosis, and initial manifestations of pulmonary hypertension. In the OS group, the changes were not qualitatively different from those in the O group. It was found that the changes characteristic of chronic obstructive pulmonary disease developed in rats with simulated obesity, regardless of whether the smoking model was used. Key words: experimental obesity, smoking, rats, pathomorphological changes in the lungs

Introduction. Worldwide, more than 182 million cases of COVID-19 and more than 3.9 million deaths have been confi rmed since the virus was fi rst identifi ed. Advanced age and some comorbid conditions, such as diabetes and cardiovascular diseases, are considered risk factors for the adverse course of the discussed pathology. In recent years, several reports have been published about the results of the pathological examination of patients with COVID-19. Most often, in fatal cases, diff use alveolar damage is described, which is characterized by intraalveolar edema, the appearance of “hyaline” membranes and the proliferation of pneumocytes and fi broblasts. However, the nature of the damage caused by SARS-CoV-2 remains unclear. The study of pathomorphological changes in severe fatal cases of COVID-19 is important for a better understanding of pathogenetic mechanisms of the development of pulmonary complications and the development of new eff ective methods of antiviral treatment. The aim of the current study is to evaluate the gross and microscopic fi ndings in COVID-19 patients’ autopsy to investigate the clinicopathologic basis for adverse outcomes with a fatal course of the disease. Methods. A retrospective analysis of 1036 consecutive autopsies associated with COVID-19 in 2020 was conducted based on Lviv Regional Offi ce for Autopsy and Lviv Railway Clinical Hospital. The diagnosis of COVID-19 was confi rmed by clinical signs of viral pneumonia, nasopharyngeal smear analysis, and radiological changes. A statistical study was performed with IBM SPSS Statistics 24.0. Results. The majority (72.4%) were elderly (60+) males (54.1±1.5%) and females (45.9±1.5%), with an age range from 19 to 93 years (mean age 66.9 ± 0.4 years). All examined patients had pneumonia, which was detected during a clinical examination with CT diagnosis and confi rmed at autopsy. The acute exudative phase of pneumonia was diagnosed in 18.5±1.2% of cases, proliferative phase – in 18.5±1.2%, and fi brotic phase – in 5.9±0.7%. And in 53.5±1.5% of cases, signs of progressive fi brosis associated with exudative lesions prevailed. COVID-19 was the single original cause of death in 88.7±1.0% of cases. The following were identifi ed in the lungs: typical virus-induced changes in epithelial cells of the trachea, bronchi, bronchioles and alveoli (100%, n=1036); diff erent phases of diff use alveolar damage in the majority of cases (96.5±0.6%); manifestations of innate immunity were described; pathological changes in the microvasculature (large vessel thrombi were detected in 37.9±1.5%). Conclusion. Our study results prove the importance of pathological examination of tissues during autopsies to determine the pathophysiological mechanisms and underlying causes of death of patients with COVID-19. Keywords: COVID-19, SARS-CoV-2, diff use alveolar damage, vessel thrombi, elderly males.