Antineutrophil cytoplasmic antibody (ANCA)-associated vasculitis (AAV) are systemic autoimmune diseases that may lead to multiorgan failure due to the destruction of small- and medium-sized blood vessels. Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) may exacerbate autoimmune diseases and induced vasculitis.
METHODS: 9 patients median age 42 years (IQR, 31 to 50) with AAV after SARS-CoV-2 were assessed for signs of autoimmune disease and
serologic inflammation.
RESULTS: There were no significant differences in median age between male and female groups. Symptoms and comorbidities were comparable in
men and women. All patients were hospitalized with fever, cough, and vasculitis symptoms. Fever (88.9 %), cough (66.7 %), skin and oral lesions
(88.9%), polyarthralgia (55.6%) and myalgia (44.4%) were the most common symptoms. Five patients (55.6%) experienced asthenia. Morbilliform eruptions (44.4%), papules and peripheral erythema (55.6%), and pernio-like acral lesions (33.3%) were distributed symmetrically on all extremities and lower trunk. Microvascular thrombosis was seen in skin biopsies of two patients with vaso-occlusive cutaneous lesions.
Serology showed positive antinuclear antibodies (ANA) and antineutrophil cytoplasmic antibodies-myeloperoxidase (ANCA-MPO). The anti-myeloperoxidase antibody levels were 42.6 67.6 kU/l (N <0.3 ). Eight patients had C-reactive protein levels above the normal range (8.8 mg/L to 156.9 mg/L), elevated liver enzymes, and D-dimer. The appearance was consistent with SARS-CoV-2-associated vasculitis, erythema multiforme, and viral exanthem. Organ function improved after methylprednisolone and IVIG treatment.
CONCLUSIONS: SARS-CoV-2-associated AAV is a rare presentation requiring specific diagnostic assessment and therapy to suppress the severe underlying inflammation associated with ANCA-associated vasculitis.

Immunosuppressive therapy is complex and challenging to do correctly due to on-target and off-target side effects. However, it is vital to successful allotransplantation. In this article, we analyzed the critical classes of immunosuppressants used in renal transplantation, highlighting the mechanisms of action and typical clinical applications used to develop predictive models for the diagnosis of various diseases, including the prediction of survival after kidney transplantation. In patients, the authors used a dataset with two immunosuppressants (tacrolimus and cyclosporin). The primary task was investigating critical risk factors associated with early transplant rejection. For this, the censored Kaplan-Meier survival estimation method was used. Our study shows a pairwise correlation between taking and not using a particular immunosuppressant. Therefore, the correct choice of immunosuppressive drugs is necessary to improve the prognosis of transplant survival.

Вступ. Інформація з літератури підтверджує наявність взаємозв’язку між супутніми недугами та порушеннями психомоторного розвитку у дітей.
Мета. Виявити взаємозв’язок між проблемами зі соматичним здоров’ям у дітей дошкільного віку (3–7
років) та порушеннями у них психомоторного розвитку.
Матеріали й методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю порушень психомоторного розвитку проведено клінічно-лабораторне обстеження 70 дітей дошкільного віку (3–7 років) щодо наявних у них на час огляду та перенесених у анамнезі соматичних та інфекційних недуг і природжених вад. Статистична обробка включала розрахунки із використанням кутового перетворення Р. Е. Фішера та кореляційного аналізу.
Результати. Серед соматичних хвороб у всіх досліджуваних підгрупах домінують респіраторні недуги. Також значною є частка дітей із обтяженими сімейним і алергологічним анамнезами, атопічним дерматитом, ураженнями вух та горла. Повну залежність, а також середньої сили і слабку пряму достовірну кореляцію виявлено між наявними у значної частини обстежених дітей із порушеннями психомоторного розвитку соматичними та інфекційними недугами, обтяженим алергологічним анамнезом і обтяженим сімейним анамнезом у всіх підгрупах, а також деякими порушеннями фізичного розвитку.
Висновки. Визначено взаємозв’язок між респіраторними інфекціями й низкою соматичних та інфекційних
хвороб, порушеннями фізичного розвитку, обтяженими алергологічним і сімейним анамнезами, серед обстежених дітей у всіх підгрупах, які полягають у виявленні повної залежности й достовірного кореляційного зв’язку різної сили

У статті розкрито сучасні принципи лікування гострої серцевої недостатності згідно з останніми рекомендаціями Європейського товариства кардіологів 2021 року. Автори детально висвітлюють причини виникнення, класифікації, клінічні, інструментальні, лабораторні методи діагностики, фармакологічні та інструментальні підходи до лікування цього надзвичайно прогностично несприятливого клінічного синдрому. 

The article discloses modern principles of treatment of acute heart failure according to the latest recommendations of the European Society of Cardiology 2021. The authors describe in detail the causes of occurrence, classification, clinical, instrumental, laboratory diagnostic methods, pharmacological and instrumental approaches to the treatment of this extremely prognostically unfavorable clinical syndrome.

Ритми серця, які спостерігаються при раптовій зупинці кровообігу, поділяють на дві групи: дефібриляційні (фібриляція шлуночків — ФШ і шлуночкова тахікардія без пульсу — ШТБП) та недефібриляційні (асистолія та безпульсова електрична активність — БЕА). Принципова різниця в проведенні реанімаційних заходів при цьому полягає в необхідності виконання першочергово дефібриляції в пацієнтів із дефібриляційними ритмами, а при
недефібриляційних ритмах — у введенні адреналіну внутрішньовенно. При цьому компресії грудної клітки, забезпечення прохідності дихальних шляхів і вентиляція, а також виявлення й корекція оборотних причин зупинки серця є однаковими для обох груп. Наступні дії, відповідно до алгоритму розширених реанімаційних заходів, залежать від подальших результатів оцінки серцевого ритму, які необхідно здійснювати кожні дві хвилини.

Heart rhythms observed during sudden cardiac arrest are divided into two groups: defibrillation rhythms (ventricular fibrillation — VF and ventricular tachycardia without a pulse — VTWP) and non-defibrillation rhythms (asystole and pulseless electrical activity — PEA). The fundamental difference in carrying out resuscitation measures for these two groups of heart rhythms is the need to perform defibrillation first in patients with defibrillation rhythms, and in non-defibrillation rhythms — in the introduction of adrenaline intravenously. At the same time, chest compressions, airway patency and ventilation, and detection and correction of reversible causes of cardiac arrest are the same for both groups. The following actions, according to the algorithm of advanced resuscitation measures, depend on the further results of the heart rhythm assessment, which must be carried out every two minutes.