УДК 316.6:141.7

У статті розглядається питання моралі і моральності, яке набуває особливого значення в університетському середовищі. Означена проблема особливо стосується майбутніх студентів-медиків та вважається найбільш затребуваною й дискусійною темою у період війни та пандемій, адже суспільство стає надзвичайно вразливим, самотнім і закритим. Власне тому моральна діяльність і моральні відносини майбутніх лікарів повинні розвиватися у процесі навчальної діяльності. Мораль розглядається як норма поведінки і визначає загальноприйняті правила соціуму в певній культурі чи середовищі, а моральність передбачає високі принципи у поєднанні з нормами моралі. Тож для майбутніх медиків моральна поведінка у ставленні до пацієнтів чи їх родин вважається найвищою формою моральності, яку необхідно формувати в процесі викладання соціально-гуманітарних дисциплін.

UDC: 61:612.4:615.9.616.4:616-09

Snakebite envenoming is a common but neglected public health problem worldwide, especially in tropical countries. Annual mortality as a result of snakebites exceeds 138,000. It is believed that this problem is underestimated, and in many countries, individual cases of bites are not subject to proper fixation. The purpose of the study is the analytical and quantitative assessment of the structural components of the rats' adrenal glands under exposure to the venom of Vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii. Experimental studies were carried out on white, non-linear male rats. Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii viper venom were obtained from V. N. Karazin Kharkiv National University. The freeze-dried native venom was stored at
-20 °C and dissolved in saline immediately before the experiment. The animals were divided into three groups (control and 2 experimental groups) of 10 individuals each. Experimental rats were injected intraperitoneally in a physiological solution with a semi-lethal dose (LD50) (1.576 mg/g-1) of Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii venoms. Animals of the control group were injected intraperitoneally with only a physiological solution. Rats were removed from the experiment 24 hours after exposure to the poison and anesthetised by cervical dislocation. Statistical analysis of the area
of the microcirculatory channel and the nuclear-cytoplasmic index was performed using Fiji: ImageJ program and processed in Excel. Administration of the venom of the vipers Vipera berus berus and Vipera berus nikolskii to rats was accompanied by a significant increase in the area of the microcirculatory bed relative to the control group (2.9 times for Vipera berus berus and 6.5 times for Vipera berus nikolskii). Exposure to Vipera berus berus viper venom was associated with a significant decrease in the nuclearcytoplasmic index in rats of the experimental group compared to the control group (13 % and 42 %, respectively), which is evidence of a decrease in the area of the nuclei of endocrinocytes of the adrenal cortex. This indicator in rats under the administration of Vipera berus nikolskii venom was even lower and amounted to 12 %. According to the statistical analysis of the quantitative assessment of the state of the cortical substance of the adrenal glands, it is worth noting the similar effect of the poisons of both types of snakes at the cellular level. At the same time, at the tissue level, the effect of Vipera berus nikolskii venom is more pronounced than that of Vipera berus berus - this is evidenced by the higher degree of disruption of the structure of the hemomicrocirculatory channel in the adrenal cortex of animals from the group that was affected by this venom. It led to an increase in the area of vessels due to their expansion and ruptures of their walls and haemorrhages into the surrounding parenchyma and stroma.

УДК 378.147

У статті розглядається компетентнісний підхід як такий вид змісту освіти, що передбачає цілісний досвід вирішення життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, вміння пристосовуватися до швидкоплинних подій тощо.
Мета статті – розглянути можливості формування базових професійних та особистісних компетенцій в процесі підготовки студентів вищих медичних закладів освіти.
Компетентнісний підхід зосереджується на результаті освіти, на розвитку здібностей особи діяти в різноманітних проблемних ситуаціях. У теорії компетентнісного підходу виділяють два базових поняття: компетенція і компетентність, при цьому компетенція розглядається як сукупність взаємопов’язаних якостей особистості, котрі задаються щодо певних предметів і процесів, а компетентність співвідноситься з володінням чи процесом оволодіння особою відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до неї чи до предмету діяльності. 

УДК 159.922.6:174

Стаття присвячена проблемі формування цінностей у студентів майбутніх технічних спеціальностей під час навчально-пізнавальної діяльності. Формування ціннісних орієнтацій студентів відбувається лише у процесі навчальної діяльності, оскільки цей процес пов’язаний з системою відносин, до якої залучений суб’єкт. Тому формування ціннісних орієнтацій студентів треба розглядати як процес засвоєння ними суспільних цінностей, знань, соціальних норм і правил, що можливо лише при науково-організаційному забезпеченні аксіологічного підходу до професійної підготовки студентів технічних закладів. Власне психолого-педагогічний аспект теорії цінностей корелює з культурологічним аспектом у процесі формування майбутнього фахівця.

УДК 378.147

У статті зосереджуємося на підготовці фахівців у технічних закладах вищої освіти, що зумовлює необхідність якісних змін протягом навчання та потребу у формуванні професійних компетенцій, зокрема професійної культури. З цією метою професійна підготовка потребує застосування новітніх методологічних підходів до формування професійної культури майбутніх фахівців у технічних закладах.