УДК 616-053.3:614.2:378.14 «2022/2024»

Мета публікації – проаналізувати діяльність Європейської академії педіатрії із 2022 року дотепер
з акцентом на вирішення стратегічних питань та формування майбутніх перспектив.
Матеріали і методи. Проведено аналіз обговорених питань національними делегатами на засіданнях
Європейської академії педіатрії, тематик надісланих опитувальників, витягів секретаріату та даних офі-
ційної інтернет-сторінки товариства (https://www.eapaediatrics.eu).
Результати і обговорення. Наведено короткі відомості про розглянуті на засіданнях захворювання
дітей, які потребують великого фокуса уваги в різних куточках Європи. Активно обговорено теми недо-
ношеності, її впливу на систему охорони здоров’я. Нині гострою є проблема підліткового віку, з необхідні-
стю всебічного поширення сексуальної освіти, кращого доступу до контрацепції, запобігання підлітковій
вагітності, важливості надання індивідуальної підтримки молодим батькам і їхнім дітям. Велика увага
приділяється ранньому виявленню пацієнта з метаболічними захворюваннями та вчасному призначенню
терапії. Акцентується на можливості профілактики багатьох захворювань шляхом проведення вакцинації
та запобігання травматизму дотриманням правил безпеки.
Висновки. Європейська академія педіатрії шукає рішення актуальних проблем педіатрії, обстоює
права дітей і медичних працівників на міжнародному рівні.
Ключові слова: Європейська академія педіатрії, діяльність, питання, перспективи, діти.

УДК : 616.36-089.843-02:616.361-007.271]-053.2

Атрезія жовчовивідних шляхів – рідкісна, але загрозлива для життя уроджена вада розвитку гепатобіліарної системи, що характеризується прогресуючим облітераційним процесом жовчних проток із розвитком холестазу, біліарного цирозу та печінкової недостатності. У статті наведено клінічний випадок 14-річного хлопчика з атрезією жовчовивідних шляхів, якому у віці 2 місяців виконано операцію за методом Касаї – Танакі, а в 1 рік 3 місяці – ортотопічну трансплантацію печінки від трупного донора у зв’язку з прогресуванням печінкової недостатності. Післяопераційний період був ускладнений численними релапаротоміями, рецидивним перитонітом, сепсисом і тривалою респіраторною терапією. Згодом стан пацієнта стабілізувався. Випадок підкреслює значення ранньої діагностики, своєчасного хірургічного втручання, мультидисциплінарного ведення та індивідуалізованої імуносупресивної терапії для довготривалого виживання дітей після трансплантації печінки.

Biliary atresia is a rare but life-threatening congenital malformation of the hepatobiliary system, characterized by progressive obliterative process of the bile ducts with the development of cholestasis, biliary cirrhosis and liver failure. A clinical case of a 14-year-old boy with biliary atresia is presented, who underwent Kasai – Tanaki surgery at the age of 2 months, and orthotopic liver transplantation from a cadaveric donor at the age of 1 year and 3 months due to progressive liver failure. The postoperative period was complicated by numerous relaparotomies, recurrent peritonitis, sepsis, and prolonged respiratory therapy. The patient's condition subsequently stabilized. The case highlights the importance of early diagnosis, timely surgical intervention, multidisciplinary management, and individualized immunosuppressive therapy for long-term survival of children after liver transplantation.

Ukraine has experienced overlapping shocks from the COVID-19 pandemic and a full-scale war, with
potential impacts on maternal and perinatal health. We examined national-level changes in these outcomes
between 2019 and 2024.
 In this population-based ecological study, publicly available Ministry of Health data were analysed to
examine trends in deliveries, births, and maternal and perinatal outcomes. Changes were assessed using
pairwise comparisons, absolute risk differences, and effect sizes. Annual estimates were compared with prepandemic, preceding-year, and wartime estimates. Deliveries and births declined by approximately 40%, predominantly during the first wartime year. Between 2019 and 2024 (298,066 and 176,842 deliveries, respectively), the prevalence of diabetes in pregnancy increased from 0.88% (n = 2634) to 2.66% (n = 4707), hypertensive disorders from 3.80% (n = 11,332) to 5.45% (n = 9633), severe postpartum haemorrhage from 0.36% (n = 1070) to 0.53% (n = 941). Among 302,190 and 179,192 births, respectively, preterm births increased from 5.59% (n = 16,907) to 6.25% (n = 11,195), very low birthweights from 1.05% (n = 3184) to 1.29% (n = 2305), and extremely low birthweights from 0.44% (n = 1335) to 0.60% (n = 1068). Pregnancy-related and perinatal mortality, particularly stillbirths, were higher during the second year of the pandemic but not during wartime. Early neonatal mortality did not change throughout.  Overlapping crises were associated with fewer births and increased maternal morbidity. Although pregnancy-related and perinatal mortality increased during the pandemic, their relative stability during wartime may suggest preservation of maternal and newborn services, potentially supported by international assistance. Continued support for maternal and neonatal healthcare services remains important in crisis-affected settings.  No funding was received.

616.233/.24‑007.17‑085.357‑038‑053.32

Бронхолегенева дисплазія (БЛД) є найпоширенішим хронічним респіраторним захворюванням передчасно народжених немовлят, яке може призводити до довгострокового порушення функції легень, підвищеної схильності до респіраторних інфекцій, затримки неврологічного розвитку, зниженої толерантності до фізичного навантаження тощо. Запалення відіграє центральну роль в патогенезі БЛД. Глюкокортикоїди мають потужну протизапальну дію, пригнічуючи трансляцію прозапальних медіаторів та активуючи численні протизапальні механізми. Водночас, застосування глюкокортикоїдів може підвищувати частоту дитячого церебрального паралічу й інших порушень неврологічного розвитку, що визначає небезпеку їх рутинного використання та вимагає призначення схеми лікування, яка матиме найбільшу ефективність одночасно з найнижчими ризиками негативних побічних ефектів. У цьому огляді представлено сучасну стратегію оптимального постнатального застосування стероїдів, яка забезпечує максимальний ефект щодо профілактики БЛД та зменшує ризики небезпечних ускладнень.

Bronchopulmonary dysplasia (BPD) is the most common chronic respiratory disease of preterm infants. It can lead to long-term impairment of lung function, greater susceptibility to respiratory infections, delayed neurological development, and reduced tolerance to physical exertion. Inflammation plays a central role in the pathogenesis of BPD. Glucocorticoids have a strong anti-inflammatory effect. They suppress the translation of pro-inflammatory mediators and activate multiple anti-inflammatory mechanisms. However, glucocorticoid use can raise the incidence of cerebral palsy and other neurodevelopmental disorders. This risk makes routine use dangerous
and requires a treatment regimen that offers the greatest effectiveness with the lowest risk of negative side effects.
This review presents a modern strategy for postnatal steroid use. The strategy seeks maximum effect in preventing BPD and reducing the risk of dangerous complications.

 УДК : 616.23/.24‑007.17‑036‑08

Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається поширеним хронічним респіраторним захворюванням передчасно народжених немовлят, яке може призводити до довгострокових порушень та мати тривалий вплив на якість подальшого життя. Водночас, клінічні ознаки й ускладнення цієї патології можуть відрізнятися навіть у пацієнтів із тими самими чинниками ризику в анамнезі. Це пов’язано з тим, що незрілі легені зазнають комбінованих потенційно шкідливих впливів, які відрізняються за природою, моментом дії, тривалістю і тяжкістю. Генетичні й епігенетичні чинники модулюють реакцію на початкове ураження легень, формуючи унікальну модель їх ушкодження та відновлення. Ступінь впливу патологічних чинників на розвиток альвеол, інтерстиційної тканини, центральних і дистальних дихальних шляхів, а також легеневих судин в популяції передчасно народжених немовлят з діагнозом БЛД також є неоднорідною. Багатофакторна етіологія БЛД й унікальні моделі ушкодження та відновлення незрілих легень реалізуються у різні клінічні фенотипи хвороби, які мають різні віддалені наслідки. Лікувальні утручання часто є неспецифічними, не враховують особливості фенотипу захворювання і тому мають недостатню ефективність. Отже,
встановлення фенотипів БЛД є важливим для кращої стратифікації ризиків і відповідно ефективнішого лікування. У цьому огляді представлено сучасні уявлення про фенотипи БЛД, своєчасна діагностика яких є основою ефективної допомоги дітям із цією патологією.

Bronchopulmonary dysplasia (BPD) represents a highly prevalent chronic respiratory disease affecting preterm infants, frequently resulting in persistent respiratory impairment and long-term sequelae. Even among infants presenting with similar perinatal risk factors, the clinical manifestations and complications of BPD exhibit considerable variability. Such variability reflects the complex interaction of multiple injurious factors – varying in nature, timing, duration, and severity – to which the immature lungs are exposed. Furthermore, genetic
and epigenetic factors modulate the response to initial lung injury, thereby yielding individualized patterns of pulmonary damage and repair. The extent to which pathological factors affect alveolar development, the interstitial compartment, proximal and distal airways, and the pulmonary vasculature similarly exhibits heterogeneity among preterm infants with BPD. This multifactorial pathogenesis, combined with individual patterns of injury and repair in the immature lung, contributes to the development of distinct clinical BPD phenotypes, each potentially associated with divergent long-term outcomes. Current therapeutic approaches remain largely nonspecific
and frequently fail to adequately account for this phenotypic heterogeneity, thereby limiting their clinical efficacy.
The identification and characterization of BPD phenotypes are thus essential for improving risk stratification and developing more individualized therapeutic strategies. This review summarizes current concepts regarding BPD phenotypes and their clinical characteristics, highlighting the importance of timely phenotype recognition as a basis for personalized and effective management of affected infants and children.